Суспільство
Стартував конкурс кандидатів у 25-ту Українську антарктичну експедицію
З 1 жовтня в Україні стартує новий конкурсний відбір у 25-ту Українську антарктичну експедицію на 2020-2021 роки. Про це йдеться на сайті Антарктичного наукового центру.
Хто підходить?
Як зазначається, для роботи впродовж року на станції «Академік Вернадський» формується загін у складі 6-7 науковців, трьох осіб інженерно-технічного персоналу (дизеліст-електрик, системний механік, системний адміністратор зв’язку), лікаря та кухаря. Кожен охочий має унікальну можливість долучитися до досліджень в Антарктиці, виявити свої творчі здібності та таланти.
Конкурсні вимоги не містять ґендерних обмежень, проте в силу складних умов роботи мають вікові – запрошуємо пошукувачів віком від 25 до 45 років.
Читайте також: Українські полярники віднайшли «загублену» льодовикову печеру в Антарктиді
Загальні вимоги до конкурсантів – досвід роботи за фахом не менше п’яти років; володіння англійською або іспанською мовою; відсутність хронічних захворювань та протипоказань до роботи в екстремальних умовах Антарктики; спроможність працювати в умовах депривації, неконфліктність і комунікабельність; відсутність шкідливих звичок.
Основні етапи конкурсу
Конкурс відбуватиметься у три етапи.
Перший етап – конкурс документів. Насамперед необхідно надіслати на електронну адресу НАНЦ uac@uac.gov.ua заповнену анкету науковця (Anketa 1) або фахівця станції (Anketa 2) та копії документів, перелічених у анкеті науковця/фахівця.
Учасники конкурсу також можуть особисто подати документи до відділу правового забезпечення та кадрової роботи ДУ НАНЦ за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 16, перший поверх, кімната 104. Телефон для довідок: (044)246-38-80 (координатор конкурсу – Левченко Наталія Миколаївна).
Кінцевий термін подачі документів – 30 листопада 2019 року.
Другий етап – співбесіда, яку призначають пошуковувачам після розгляду поданих документів та перевірки їх відповідності вимогам конкурсу. Відтак учасники, допущені до другого етапу конкурсу, мають пройти психологічне тестування за участі науковців та фахівців Центру із залученням фахівців профільних установ НАН та МОН України.
Третій етап. Конкурсна комісія затверджує кандидатури майбутніх зимівників, а також склад їхніх дублерів, всі вони мають пройти медичну комісію у спеціалізованому закладі, яку організує та фінансує ДУ НАНЦ.
Кандидати, які успішно пройшли медичну комісію, зараховуються до складу експедиції та проходять п’ятиденні навчально-тренувальні збори та тренінги за рахунок ДУ НАНЦ.
Що варто знати про станцію?
6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію “Фарадей”, яку перейменували на “Академіка Вернадського”. Відтоді, пише BBC, Національний антарктичний центр провів 22 експедиції на крайній південь, і вже готує 23-ю.
Станція розташована на острові Галіндез, що входить до архіпелагу Аргентинських островів неподалік витягнутого Антарктичного півострова. Перші будівлі для наукових цілей у цьому районі були зведені на одному з сусідніх островів Вінтер ще у 1930-х роках.
Читайте також: Уперше за 23 роки Україна модернізувала свою станцію в Антарктиді
Однак до 1946 року ті будівлі знищило, як вважається, цунамі. Тоді ніхто не загинув, адже люди ще не перебували на станції постійно. Наступного року базу відновили, але 1954 році нову наукову базу побудували вже на острові Галіндез, і з того часу вона функціонувала без перерв. Тож, вона є однією з найстаріших постійно діючих станцій в Антарктиці.
Географічно станція розташована прямо під “Озоновою дірою”, яку тут інтенсивно вивчають.Через це полярники, які перебувають надворі, повинні постійно використовувати захисні креми та окуляри, адже сонячне випромінювання тут дуже активне – засмага як на найкращих морських курортах.
Зараз українські полярники в Антарктиці проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, “Озонову діру”, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос (“космічну погоду”). На “Вернадському” також відкрили кілька нових видів тварин і рослин.
Суспільство
На столичній Оболоні цього літа з’явиться свій парк вейкбордингу, пише Великий Київ.
Зазначається, що необхідне обладнання вже монтують спортсмени на березі затоки Верблюд.
Читайте також: Зручна та стильна: сім українських брендів базової нижньої білизни
Вейкбординг – це вид спорту, що поєднує в собі елементи воднолижного слалому, акробатики і стрибки. Вейкбординг має схожість зі сноубордом, скейтбордом і серфінгом на дошці.
Читайте також: Безрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі
Як розвивався вейкбординг?
Особливо динамічно вейкбординг став розвиватися на початку 90-х років. Він зробив революцію у водному спорті так само, як у свій час сноуборд у гірських лижах. Із захоплення невеликої групи ентузіастів він перетворився в популярний спорт зі своєю філософією і культурою.
Займатися вейкбордингом краще на малих річках та озерах, оскільки вони мають найкращі умови як для гладкої води.
Вейкбординг в Україні
Вейкбординг в Україні з’явився наприкінці 90-х років і наразі є визнаним державою як спорт. Хоча вейкбординг в Україні тільки-но почав розвиватися, Україна приймала декілька змагань із цього виду спорту світового рівня.
Спробувати заняття вейкбордингом можна у Києві, Харкові, Дніпрі, Полтаві, Львові та морському узбережжі. У селі Малодолинське біля Чорноморська знаходиться вейкпарк, інклюзивний для людей з інвалідністю.
Нагадаємо, киян закликають долучитися до відкриття парку Юрковиця під час фестивалю.
Як ми повідомляли раніше, на Рівненщині створять новий національний парк «Пуща Радзівіла».
Усі фото: bigkyiv.com.ua.
Суспільство
Команда кооперативу учасників бойових дій «Оберіг-Агро» з Доманівки Миколаївської області отримала перший врожай з теплиць, що встановили минулого року за канадські грантові кошти.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці кооперативу.
Зазначається, що серед врожаю – смачний редис сорту Viena, який виростили без застосування добрив та засобів захисту рослин.
Оголошення про продаж дали у соціальних мережах. Покупці записуються на вітамінні овочі, бо у Доманівці ніхто не вирощує такий ранній редис.
Читайте також: Комбуча, або чайний гриб: 5 українських виробників та де можна купити
Спочатку члени кооперативу збирались у теплицях саджати ранні огірки та томати, але досвідчений агроном порадив почати з редису та картоплі. Хоча овочі висадили на початку лютого, редис витримав усі температурні перепади та дав 100-відсоткову схожість – учасники кооперативу прислухались до кожної поради агронома.
Нині у теплицях підростає молода картопля, а на літній сезон планують висадити огірки, томати, кабачки.
Довідка
Чотири теплиці загальною площею 1200 кв. м кооперативу учасників бойових дій допомогли встановити канадські донорські організації. У березні 2020 року «ОБЕРІГ-Агро» отримав кошти від Манітобської ради з міжнародного співробітництва (MCIC) Канада, грантовий проект також підтримали Міністерство міжнародних справ Канади та Менонітська Асоціація Економічного Розвитку (MEDA), Канада.
Нагадаємо, українські вина здобули нагороди на London wine competition 2021.
Як ми повідомляли раніше, в Україні вивели новий сорт сої стійкої до хвороб.
Усі фото: facebook.com/uhbdp.
Суспільство
У Харкові зареєстрували світовий рекорд – найважчий шоколадний батончик вагою 3 тони 59 кілограмів.
Про це повідомило місцеве видання Новости Объектив.
За інформацією, це збільшена копія стандартного вафельного батончика із шоколадною начинкою з додаванням фундука та покритий темною кондитерською глазур’ю.
Над батончиком працювали 9 майстрів і декілька фахівців були задіяні в глазуруванні.
Читайте також: З чілі, полуницею чи вином: сім локальних виробників цікавих соусів
Для того що виріб був занесений в книгу рекордів Гіннеса, він повинен відповідати трьом критеріям:
- вага не менше ніж одна тонна,
- не менше 80% має бути їстівним,
- після виготовлення має бути придатним до споживання.
Керівник національного реєстру рекордів Лана Вєтрова розповіда, що всі три критерії дотримані.
Читайте також: Сумчанин встановив рекорд із запам’ятовування числа Пі
За її словами, це дає можливість у Харкові оголосити світовий рекорд в номінації «кулінарне мистецтво», а саме найважчий шоколадний батончик покритий кондитерською глазур’ю.
Відомо, що батончик складається із 1402 вафельних шарів.
Читайте також: Франківець готується створити найбільший в Україні шкварок
Нагадаємо, волинянин встановив два світові рекорди.
Як ми повідомляли раніше, переселенець з Криму створив унікальне панно з дерева та бурштину і встановив рекорд.
Усі фото: objectiv.tv.