Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Стартував конкурс кандидатів у 25-ту Українську антарктичну експедицію

Опубліковано

З 1 жовтня в Україні стартує новий конкурсний відбір у 25-ту Українську антарктичну експедицію на 2020-2021 роки. Про це йдеться на сайті Антарктичного наукового центру.

Хто підходить?

Як зазначається, для роботи впродовж року на станції «Академік Вернадський» формується загін у складі 6-7 науковців, трьох осіб інженерно-технічного персоналу (дизеліст-електрик, системний механік, системний адміністратор зв’язку), лікаря та кухаря. Кожен охочий має унікальну можливість долучитися до досліджень в Антарктиці, виявити свої творчі здібності та таланти.

Конкурсні вимоги не містять ґендерних обмежень, проте в силу складних умов роботи мають вікові – запрошуємо пошукувачів віком від 25 до 45 років. 

Читайте також: Українські полярники віднайшли «загублену» льодовикову печеру в Антарктиді

Загальні вимоги до конкурсантів – досвід роботи за фахом не менше п’яти років; володіння англійською або іспанською мовою; відсутність хронічних захворювань  та протипоказань до роботи в екстремальних умовах Антарктики; спроможність працювати в умовах депривації, неконфліктність і комунікабельність; відсутність шкідливих звичок.

Основні етапи конкурсу

Конкурс відбуватиметься у три етапи.

Перший етап – конкурс документів. Насамперед необхідно надіслати на електронну адресу НАНЦ uac@uac.gov.ua  заповнену анкету науковця (Anketa 1) або  фахівця станції  (Anketa 2) та копії документів, перелічених у анкеті науковця/фахівця.

Учасники конкурсу також можуть особисто подати документи до відділу правового забезпечення та кадрової роботи ДУ НАНЦ за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 16, перший поверх, кімната 104. Телефон для довідок: (044)246-38-80 (координатор конкурсу – Левченко Наталія Миколаївна).

Кінцевий термін подачі документів – 30 листопада 2019 року.

Другий етап – співбесіда, яку призначають пошуковувачам після розгляду поданих документів та перевірки їх відповідності вимогам конкурсу. Відтак учасники, допущені до другого етапу конкурсу, мають пройти психологічне тестування за участі науковців та фахівців Центру із залученням фахівців профільних установ НАН та МОН України.

Третій етап. Конкурсна комісія затверджує кандидатури майбутніх зимівників, а також склад їхніх дублерів, всі вони мають пройти медичну комісію у спеціалізованому закладі, яку організує та фінансує ДУ НАНЦ.

Кандидати, які успішно пройшли медичну комісію, зараховуються до складу експедиції та проходять п’ятиденні навчально-тренувальні збори та тренінги за рахунок ДУ НАНЦ.

Що варто знати про станцію?

6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію “Фарадей”, яку перейменували на “Академіка Вернадського”. Відтоді, пише BBC, Національний антарктичний центр провів 22 експедиції на крайній південь, і вже готує 23-ю.

Станція розташована на острові Галіндез, що входить до архіпелагу Аргентинських островів неподалік витягнутого Антарктичного півострова. Перші будівлі для наукових цілей у цьому районі були зведені на одному з сусідніх островів Вінтер ще у 1930-х роках.

Читайте також: Уперше за 23 роки Україна модернізувала свою станцію в Антарктиді

Однак до 1946 року ті будівлі знищило, як вважається, цунамі. Тоді ніхто не загинув, адже люди ще не перебували на станції постійно. Наступного року базу відновили, але 1954 році нову наукову базу побудували вже на острові Галіндез, і з того часу вона функціонувала без перерв. Тож, вона є однією з найстаріших постійно діючих станцій в Антарктиці.

Географічно станція розташована прямо під “Озоновою дірою”, яку тут інтенсивно вивчають.Через це полярники, які перебувають надворі, повинні постійно використовувати захисні креми та окуляри, адже сонячне випромінювання тут дуже активне – засмага як на найкращих морських курортах.

Зараз українські полярники в Антарктиці проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, “Озонову діру”, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос (“космічну погоду”). На “Вернадському” також відкрили кілька нових видів тварин і рослин.

Коментарі

Суспільство

«Я створюю затишок для ВПО»: кримка робить безкоштовні ремонти в старих будинках

Опубліковано

Переселенці змушені полишити все: рідні стіни, улюблену подушку, теплий плед, який так довго дарував відчуття безпеки. Вони шукають порятунку в чужих стінах, і тепер там прагнуть створити «свій» куточок затишку серед невідомості. 

Саме це допомагає зробити Юлія Дудишева, яка від початку повномасштабної війни запустила проєкт безкоштовних ремонтів для переселенців. 

Чому «Затишок для ВПО» — це про щось більше, ніж просто ремонт, Юлія розповіла ШоТам.

Юлія Дудишева

переселенка, авторка проєкту «Затишок для ВПО»

Люстру можна змайструвати з яєчних лотків

Я знаю, що означає втратити дім, з власного досвіду: у 2014 році переїхала з Криму на Чернігівщину й відчула, як це — починати все з нуля в новому місці.

Зараз живу в селі Сосниця. 24 лютого, коли почалися перші обстріли, російські війська вже проходили нашими вулицями. Мости були зруйновані, ліків і продуктів не вистачало, а Чернігів опинився в жахливій облозі. Це був час, коли разом з відчуттям страху з’явилася неймовірна підтримка. Люди допомагали одне одному, відкривали свої домівки для незнайомців і ділилися останнім. У цей період і з’явилася ідея допомагати переселенцям створювати затишок у нових оселях і робити для них ремонт.

Проєкт почала з допомоги моїм друзям, які переїхали з Донецька на Чернігівщину. Вони винайняли будинок, який потребував оновлення, тож я запропонувала їм зробити ремонт в одній кімнаті на свій смак.

Ми витратили всього 3 тисячі гривень: купили штори та плед у секонд-хенді, люстру змайстрували з яєчних лотків, а меблі знайшли в будинку й переробили.

Тоді я почала знімати відео, як занедбану хатинку можна зробити цілком затишною. Перше відео навіть набрало 1,5 мільйона переглядів. Я зрозуміла, що навіть з мінімальним бюджетом можна створити комфорт. Головне — це бажання, трохи креативності й багато зусиль: як від мене, так і від тих, для кого проєкт існує. Я почала ділитися досвідом у соцмережах, і люди стали підтримувати мій проєкт.

Перший ремонт для родини з Донеччини. Фото надала Юлія Дудишева

Не замовлення «під ключ», а спільна робота

У фейсбуці в місцевих пабліках я написала допис, що шукаю родини переселенців, яким безкоштовно допоможу облаштувати нову оселю, але головна умова — активна участь родин.

Ті, для кого робимо ремонт, роблять його разом з нами: фарбують стіни, перетягують меблі, готують їжу для команди. Це не замовлення «під ключ», а спільна робота. 

Так на мене натрапила дівчина з Норвегії, батьки якої змушені були переїхати з Харківської області на Чернігівщину. Вони — пенсіонери, які втратили свій дім. На той час у мене вже було 20 тисяч підписників, і люди надсилали донати. У той будинок потрібно було підключити воду, купити холодильник, пофарбувати стіни. Тоді я й почала шукати партнерів, які могли б допомагати з матеріалами для ремонту.

Ремонт для родини переселенців з Харківщини. Фото надала Юлія Дудишева

Як знайти партнерів? Писати всім листи

Я принципово почала писати вітчизняним виробникам, і на мій лист відгукнулися перші партнери — харківський виробник фарб Skyline. Ця компанія не лише надає безкоштовні матеріали для наших проєктів, а й розробила спеціальний ґрунт для фарбування меблів за нашими запитами. Це виробництво пережило обстріли Харкова та переїзди, але продовжує працювати та підтримує мою ініціативу. 

Для того, щоб проєкт міг існувати, мені потрібно забезпечувати себе фінансово, тому Skyline запропонував мені роботу. Я щомісяця отримую зарплату за те, що розповідаю про фарби та їхнє використання в наших ремонтах, а самі матеріали для проєкту виробник надає безкоштовно. 

Усі гроші на ремонти — це благодійні внески моїх підписників і небайдужих людей. Для кожного проєкту я відкриваю банку та у своїх відео звітую про роботу. Співпрацюю лише з українськими виробниками, а також підтримую бізнес, який постраждав під час бойових дій.

Кожен ремонт — не просто відновлення стін, а відродження надії

Третій проєкт був з родиною з Луганщини — для них ми створили нову кухню. Перед початком ремонту я завжди дізнаюся в сімей про їхні побажання щодо кольорової гами. Цього разу мене попросили залишити стіни білими, але додати зелений акцент. Ми пофарбували старі меблі, дали другий шанс кухонним фасадам, переробили стільці зі смітника. 

Одним з найскладніших завдань було замаскувати труби, лічильники та дроти декоративними панелями. Утім, в цьому допомогла дизайнерка, яка працювала зі мною в режимі реального часу. Цей проєкт став одним з найпопулярніших у соцмережах — відео про нього набрало майже 4 мільйони переглядів.

Ремонт кухні для родини переселенців з Луганщини. Фото надала Юлія Дудишева

Дім-музей для родини з Херсонщини

Для сімʼї з Херсонщини ми робили спальню та вітальню. Переселенка Юлія любить автентичні речі, тож умовою було зробити кімнати, які б нагадували музей. До проєкту також долучилася дизайнерка, яка розробила ескізи. Нам вдалося зберегти автентичні балки, глечики, прялку, піч і старовинну скриню, знайдену на горищі. Пам’ятаю, як власниця оселі мріяла про крісло-гойдалку, і я розповіла про це в соцмережах, тож незабаром одна з підписниць надіслала кошти, щоб ми могли придбати омріяне крісло для Юлії. 

А завдяки підписниці Ларисі з Києва родина отримала нову ванну та сантехніку. Лариса регулярно підтримує нас: купує текстиль, меблі та декоративні елементи для кожного нового ремонту. Вона не пропустила жодного проєкту та стала частиною нашої команди. Я рада, що «Затишок для ВПО» став об’єднанням небайдужих людей. 

Ремонт для родини з Херсонщини. Фото надала Юлія Дудишева

Навіть з руїни можна зробити щось нове

Проєкт має свої складнощі. Є люди, які сприймають наші ремонти, як безкоштовну послугу. Часом я отримую повідомлення від людей, які вимагають зробити ремонт у їхньому домі та пишуть на кшталт: «Я зараз за кордоном. Чи можете зробити мені ремонт?». Я відмовляю. Ми завжди наголошуємо: наш проєкт — це спільна праця, і ми допомагаємо тим, хто дійсно готовий працювати разом.

Я не дизайнерка та не майстриня — я проста дівчина, яка колись у дитинстві через брак коштів почала робити редизайн своїх старих меблів. Так у мене виходило «з нічого» створити затишок в оселі. Пам’ятаю, переробляла старі табуретки й фарбувала двері, бо наша родина не могла дозволити собі нові речі. Зараз я використовую цей досвід, щоб допомагати іншим.

Через брак коштів Юлія почала займатися редизайном меблів ще в дитинстві. Фото надала Юлія Дудишева

Уже планую нові проєкти. Нині доробила ремонт для родини в Тернополі. Думаю про те, аби хоча б раз чи два на рік виїжджати в нові міста й створювати затишок там, де його найбільше потребують. 

«Затишок для ВПО» — це проєкт любові й відновлення. Це про те, як з руїн можна створити щось нове, про віру в людей і в те, що кожна домівка має бути затишною — навіть у найскладніші часи.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У київському метро українські рятувальники провели масштабні навчання (ВІДЕО)

Опубліковано

Навчання організували на території КП «Київський метрополітен». До тренувань долучилися фахівці та майбутні рятувальники з шести областей України.

Про це повідомили на сайті ДСНС.

Умови тренувань

«За легендою, у перегінному тунелі між депо та станцією сталося коротке замикання, яке спричинило пожежу в одному з вагонів потяга. Потужне задимлення, постраждалі, паніка — саме такі умови чекали на рятувальників», — написали в ДСНС.

До навчань долучилися представники Державного воєнізованого гірничорятувального загону та ДСНС Києва, Дніпропетровщини, Івано-Франківщини та Харківщини, а також майбутні фахівці з навчальних закладів Львова та Черкас.

Читайте також: «Стіни, що дихають» від української студії отримали міжнародну премію (ФОТО)

Перебіг навчання

На ситуацію в метро реагували у три етапи.

  1. Гасіння пожежі: рятувальники приборкали полум’я в задимленому вагоні. Двох постраждалих людей оперативно евакуювали на ношах і передали медикам.
  2. Евакуація: пасажирів із задимлених вагонів вивели до безпечної зони.
  3. Рятування під потягом: одна людина самостійно намагалася евакуюватися і потрапила під вагон. Тоді фахівець гірничорятувального загону деблокував постраждалого.
Відео: ютуб-канал ДСНС України

Нагадаємо, що на Київщині рятувальники ДСНС врятували лебедя з пастки на річці (ФОТО).

Фото обкладинки: сайт ДСНС

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Біля Золотих Воріт відкрили інсталяцію, присвячену інклюзивності (ФОТО)

Опубліковано

Біля Золотих воріт з’явився новий символ інклюзивності — артоб’єкт «Ключ Києва», виготовлений із 12 тисяч елементів. Урочисте відкриття відбулося 3 грудня, у Міжнародний день людей з інвалідністю.

Про це творці повідомили в інстаграмі.

За словами авторів із мистецького об’єднання «12», 300-кілограмовий ключ має нагадувати про важливість доступності міського простору для людей з інвалідністю.

Поруч із ключем встановили банер із зображенням київського князя Ярослава Мудрого, який сидить у кріслі колісному.

Читати також: На вулицях Києва зʼявились ілюстрації до роману «Місто» Валер’яна Підмогильного

Сотні киян приносили свої ключі протягом місяця. Кожен із цих ключів символізує важливість відкритих дверей для всіх без винятку.

Нагадаємо, що у Києві очистили озеро та демонтували незаконну дамбу (ФОТО).

Фото: об’єднання «12».

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Суспільство10 години тому

«Я створюю затишок для ВПО»: кримка робить безкоштовні ремонти в старих будинках

Переселенці змушені полишити все: рідні стіни, улюблену подушку, теплий плед, який так довго дарував відчуття...

Освіта6 днів тому

Як бухгалтерка й інженерка стали креативницями: ці жінки встигають і дітей виховувати, і професію змінювати

Олена за спеціальністю бухгалтерка, а Тетяна 11 років пропрацювала інженеркою на будівництві. Кожна з них...

Економіка і бізнес1 тиждень тому

«Ми перетворили помилки на успіх»: як бренд ECOSEXUAL створює екобізнес

Вона хаотично споживала речі, аж поки одного дня не збагнула — справжнє щастя не вимірюється...

Культура2 тижні тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...