Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

Стартап зі Львова залучив у клієнти Starbucks та Nestle: як йому це вдалося

Опубліковано

Стартап Newoldstamp працює над кастомізованими (налаштованими під окрему аудиторію) імейл-підписами з 2015 року. Команда жодного разу не брала інвестицій, виросла з двох до 12 людей, а серед її клієнтів такі бренди, як Lyft, FedEx, Vodafone, Starbucks, Nvidia, Nestle і Coca-Cola. Історію львівського стартапа розповідає AIN.UA. 

Як розповів співзасновник та CEO Newoldstamp Володимир Заставний, він за освітою — маркетолог, і перша його робота була менеджером з маркетингу (пізніше доріс до директора). Володимир був учасником молодіжної організації AIESEC: там всім пропонували робити собі брендовані імейл-підписи двома мовами. Ідея йому сподобалась і він спробував втілити її на робочому місці: створити такі підписи усім 25 топ-менеджерам компанії.

Читайте також: Український стартап отримав 150 тисяч доларів інвестицій

Але це виявилось непросто: «Спочатку треба було зробити дизайн, потім — затвердити його у директора, потім узгодити з нашими технарями, як це реалізувати. Врешті-решт мені довелося самому ходити і створювати його на кожному комп’ютері», — розказує співзасновник стартапу.

Тоді він зрозумів, що з одного боку такі підписи можуть бути реально корисні компанії в плані просування бренду та залучення нових клієнтів. З іншого — що мало хто зі співробітників зацікавлений займатись цим самотужки. Так і виникла ідея робити власний сервіс підписів для корпоративної пошти, які можна налаштовувати.

Як розвивався проєкт?

Володимир довго розмірковував над проектом, його зупиняло те, що як «не технар» він не може сам його реалізувати. Через півроку знайшов знайомого, який допоміг зробити найпершу версію продукту: дуже простенький сервіс, де можна було створювати нескладні підписи з мінімальними функціями. Тоді в ньому було всього чотири шаблони для підписів, не можна було міняти картинку, кольори, банери. Але його вже було достатньо, щоби перевірити, чи це спрацює.

На початку 2015 року команда запустила сайт, зробила мінімальну SEO-оптимізацію. На той момент Володимир уже пішов з роботи, щоби займатись проектом повноцінно. Знайшов для проекта програміста, який міг би допомагати на парт-таймі, дівчину-студентку, яка займалася маркетингом.

Через півроку сайт уже отримував близько 500 людей в день і з них біля 100 людей створювали собі безкоштовні підписи. За перший рік вдалося вирости до 1000-1500 відвідувачів в день, які створювали біля 200 підписів. Сервіс просувався, в тому числі, завдяки вірусності: у кожен безкоштовний підпис додавали банер із лінком на сервіс. В той же час стартап почав отримувати перші заявки від компаній на корпоративну версію сервісу: щоби можна було створювати подібні підписи централізовано і налаштовувати їх.

І наступні півроку команда займалася розробкою платної версії, де можна створювати акаунти для компаній, в них — налаштовувати брендовані підписи для співробітників. Наприклад, директор компанії міг сам зареєструватись, створити 5-10 підписів та направити своїм підлеглим поштою, і вся ця процедура займала кілька хвилин.

Без інвестицій, за власні гроші

Стартап розвивався без інвестицій, за власні гроші, інвестиції друзів та родини, які вдалося назбирати. Тому що команда дуже сподівалась на запуск платної версії, адже заявок від бізнесу було досить багато.

«Я плекав надію, що коли ми запустимо платну версію, вони всі скажуть: ура, ми дочекалися, і буквально з першого дня прийдуть і дадуть нам гори грошей. Але в день, коли ми запустили платну версію, в нас хоч і були продажі, але зовсім не такі, як я очікував», — згадує Володимир.

Читайте також: Стартап MyCredit залучив $3 000 000 інвестицій

Частина клієнтів не дочекалася запуску і зробила собі підписи власноруч, частина пішла до конкурентів. Платну версію запустили під кінець 2015 року, за словами співзасновника, це стало своєрідним випробуванням для команди: очікували від неї золоті гори, але цього не сталося. В той же час, кількість безкоштовних користувачів і трафік на сайт росли. На момент запуску платної версії на сайт ходили вже під 2000 користувачів, які створювали собі по 400-500 підписів в день (зараз відвідуваність виросла до 8000 в день).

Де шукають клієнтів?

Основним каналом для продукту лишається пошукова оптимізація та контент-маркетинг: клієнти знаходять сервіс через Google, через відгуки, через інші сайти, які пишуть про поради для маркетологів. Наприклад, у 2016 році американський Forbes включив сервіс до переліку рекомендованих, і після публікації про нього написали інші медіа. Заробітки з проекту на той час уже дозволяли найняти сейлза і саппорт. Приклади відгуків про сервіс можна подивитись тут і тут.

За словами Володимира, саме так сервісом і починали користуватися клієнти з великих компаній на кшталт Lyft або Nestle: коли людина, що відповідає за маркетинг, починає шукати централізоване рішення для підписів, вона знаходить сайти з рекомендаціями, робить заявку на демо продукту, а далі вже все залежить від внутрішніх потреб та бюрократії у компанії. Наприклад, у Lyft зараз — біля 4000 підписів у корпоративному акаунті, але стартапу довелось працювати над угодою і погоджуванням проєкту з жовтня 2018 по травень 2019 року.

За його словами, до стартапу звертались і кілька українських компаній, наприклад, банки, але вони досі використовують дуже застарілі імейл-клієнти, ті, що в США використовували ще у 80-90-х роках, тож не вдалося запропонувати їм своє рішення.

На чому заробляють?

Стартап працює за моделлю підписки. Продає підписки на пакети від 25 до 100 підписів (від 36 до 99 в місяць). Для освітніх установ та громадських організацій пропонують знижки. Планують спеціальний пакет для стартапів.

Про прибутковість поки що не говорять, але заробітки дозволяють розвиватися далі. За словами співзасновника, вартість отримання ліда в середньому — вдвічі нижча за те, скільки він приносить компанії. Всі кошти вкладають у розвиток продукту.

За весь час у сервісі створено 9854 оплачених акаунта (один акаунт використовується для керування багатьма підписами), щодня за його допомогою створюють 500 підписів, в місяць кількість реєстрацій на платний продукт сягає 2800.

Участь в акселераторі

Від початку стартап намагався розвиватись лише за ті гроші, які принесуть клієнти. Але зараз для масштабування команді потрібні інвестиції. Саме тому команда подалась на участь у 500 startups.

Від початку, як розказує співзасновник, хотіли йти у якийсь галузевий акселератор, топ-3 акселераторів США навіть не розглядали. Але так сталось, що представники 500 startups приїхали до Львова, поспілкувались із командою і їм сподобався проект. Newoldstamp відібрали з-поміж 2000 претендентів. Звістку про те, що стартап пройшов у програму, команда отримала за кілька тижнів до старту: за цей час потрібно було встигнути налагодити віддалену роботу, оформити візи і квитки.

За словами Володимира, участь у акселераторі допоможе стартапу знайти інвесторів та зрозуміти, як рости далі. 

«Як рости і збільшити базу клієнтів — наш основний челендж наразі. Інвестиції допоможуть найняти спеціалістів і провести рекламні кампанії. Американські акселератори заточені під то, щоби підівчити стартапи і звести з інвесторами. Саме тут можуть навчити, як збільшити SaaS-рішення не вдвічі, а вдесятеро за рік. Ми хочемо виходити на більш глобальний ринок», — говорить він.

Технології

За добу українці в “Дії” придбали військових облігацій на понад 30 млн грн

Опубліковано

Українці придбали військові облігації на суму 30 046 542 гривні за одну добу.

Про це пише міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. 

Це еквівалентно понад 30,000 облігаціям. Найбільш популярними серед них стали “Ялта”, “Нова Каховка” та “Сімферополь”.

Усього українці придбали вже понад 4 мільйони облігацій і заробили на цьому більш ніж 94 мільйони гривень. На ці кошти держава, зокрема, купує амуніцію для військових, платить їм і медикам зарплати, додає Федоров.

Читати також: В Міноборони відповіли на питання про впровадження роботизованих систем та дронів у військо

Військові облігації

Облігації — це цінні папери, які випускає держава. Як працює система:

  1. Ви купуєте облігації;
  2. Держава користується грошима;
  3. Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.

Військові облігації в Дії названі на честь окупованих рідних міст. Загалом зараз доступні цінні папери:

  • Бахчисарай;
  • Керч;
  • Джанкой;
  • Євпаторія;
  • Макіївка;
  • Сімферополь;
  • Асканія Нова;
  • Ялта;
  • Залізний Порт;
  • Нова Каховка.

Нагадаємо, як медійникам отримати генератори та павербанки.

Також ми повідомляли, що Opendatabot запускає житловий сервіс з відкритими даними.

Фото: Дія

Читати далі

Технології

Українські бібліотекарі почали співпрацю з “Вікіпедією”, та займуться написанням статей

Опубліковано

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого та громадська організація “Вікімедіа Україна” уклали меморандум про співпрацю, щоб бібліотекарі могли активно доповнювати матеріали на “Вікіпедії” у рамках підвищення своєї кваліфікації.

Про це повідомляє “Укрінформ”.

Про угоду

Олег Сербін, директор бібліотеки імені Ярослава Мудрого, повідомив, що після укладення меморандуму певна кількість бібліотекарів планує отримати навички використання “Вікіпедії”. Пізніше вони передадуть ці знання своїм колегам.

Багато з моїх колег-бібліотекарів уже не перший рік наповнюють «Вікіпедію», а також модерують цю справу. Цей досвід потрібно масштабувати й поглиблювати, тому ми виступили з пропозицією співпраці на більш професійних рейках, щоб це не було ініціативою одного бібліотекаря, а щоб спільно далі рухати цю світлу справу”, – наголошує він.

Читати також: “Репортери без кордонів”: як медійникам отримати генератори та павербанки

Статистика

Станом на зараз в Україні функціонують 13 тисяч бібліотек. Очікується, що така співпраця збільшить кількість матеріалів на “Вікіпедії”, а також підвищить обізнаність бібліотекарів.

Представник ГО “Вікімедіа Україна” Юрій Пероганич розповів, що Україна, за результатами березня 2024-го, на 10 місці у світі за створенням нових статей у “Вікіпедії”. В березні додали 4800 статей. Загалом українська “Вікіпедія” — на 14 місці за кількістю статей у світі, за розміром бази даних посідає 12 сходинку.

Нагадаємо, що стартує Всесвітній тиждень імунізації: як долучитися до подій.

Фото: бібліотека Ярослава Мудрого

Читати далі

Технології

В Міноборони відповіли на питання про впровадження роботизованих систем та дронів у військо

Опубліковано

Полковник Вадим Сухаревський, заступник головнокомандувача Збройних сил України, зазначив, що безпека українських військових є пріоритетом, тому військові частини вже почали використовувати роботизовані системи та дрони на рівні окремих батальйонів.

Про це йшлося під час першого щорічного Міжнародного академічного форуму “Воєнні інновації в сучасних війнах”, який відбувся у Києві під патронатом головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, повідомляє Міністерство оборони України.

Про форум

У панельній дискусії, присвяченій темі “Війна дронів: еволюція сучасних трендів”, взяли участь високопосадові особи українського військового відомства та представники виробників безпілотників з України та інших країн.

Заступниця Міністра оборони з питань цифрових трансформацій, цифрового розвитку та цифровізації, Катерина Черногоренко, наголосила на важливості співпраці між військовими, розробниками та підприємствами з метою забезпечення технологічної переваги української армії.

Читати також: Opendatabot запускає житловий сервіс з відкритими даними

Черногоренко зазначила, що у межах Коаліції дронів українська армія співпрацює з партнерами для тестування нових розробок на полі бою та обміну досвідом. Її слова підкреслюють, що участь в таких ініціативах не лише сприяє безпеці України, а й сприяє загальному розвитку оборонної індустрії у світі.

На дискусії також виступив заступник Головнокомандувача Збройних сил України, полковник Вадим Сухаревський. Він підкреслив, що головний пріоритет – це збереження життів військових, навіть за рахунок використання роботизованих систем та дронів. Сухаревський підкреслив, що вже на рівні окремих батальйонів військові почали впроваджувати такі технології з метою підвищення ефективності та безпеки військових операцій.

Нагадаємо, що два українські фільми демонструватимуть на міжнародному кінофестивалі у Польщі.

Також ми повідомляли, що стартує Всесвітній тиждень імунізації: як долучитися до подій.

 Фото: сторінка головнокомандувача ЗСУ в Facebook.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 тиждень тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: