Економіка
Соціальний експеримент: українцям збираються виплачувати по 500 доларів щомісяця
Українцям планують виплачувати по 500 доларів щомісяця. Поки що в рамках експерименту з базовим доходом.
У жовтні 2020 року в Україні стартує збір пожертв на проведення соціального експерименту з базовим доходом. Зібрані кошти підуть на виплату базового доходу і організацію дослідження. Проведення експерименту – це приватна ініціатива.
Хто організатор?
Ініціатор експерименту, айтішник Ілля Ніколаєнко. Останні 6 років Ілля розробляє комп’ютерні ігри, раніше багато років пропрацював у сфері вищої освіти та молодіжної політики. За освітою маркетолог. Переселенець з Луганська, мешкає у Києві.
Яку проблему вирішуємо?
У 2020 році, на тлі пандемії і зростання безробіття, у багатьох країнах заговорили про виплати всьому населенню щомісячної допомоги і навіть впровадження базового доходу, який може стати ефективною зброєю проти бідності та безробіття.
Прихильники і противники концепції базового доходу апелюють переважно припущеннями щодо наслідків такого впровадження. У деяких країнах пішли далі і стали проводити експерименти з базовим доходом, щоб на власні очі побачити наслідки.
Тим часом в Україні про впровадження базового доходу говорять рідко. Критики концепції припускають, що незароблені гроші тільки погіршать утриманство населення, і що в державному бюджеті немає грошей навіть на експеримент, не кажучи вже про масштабні виплати. Прихильники концепції пропонують впроваджувати базовий дохід поетапно і з чогось вже починати.
Варіанти вирішення проблеми?
Проєкт “БУДУ” покликаний активізувати обговорення в суспільстві перспектив масштабного впровадження базового доходу. Щоб обговорення були масштабними, а суперечки конструктивними, ініціатор пропонує провести соціальний експеримент про вплив базового доходу на поведінку людей, зокрема дізнатися як може змінитися власний дохід українців. Результати експерименту дадуть аргументи за чи проти масштабного впровадженню базового доходу в країні.
Ініціатор експерименту стверджує, що не придумав нічого нового, просто вивчив досвід інших країн і адаптував під Україну. Подібний проект “Мій основний дохід” вже шість років успішно функціонує в Німеччині. У 2014 році 425 німців зібрали перші 12 тисяч євро за 22 дня. На сьогодні зібрано 600 базових доходів по 12 тисяч євро кожен. Щомісяця 130 тисяч осіб збирають понад 350 тисяч євро, середній розмір пожертви 3 євро.
Навіщо проводити експеримент в Україні? Чи можна просто взяти результати інших країн?
“Вочевидь, що сліпо спиратися на результати досліджень в інших країнах недоцільно. Результати можуть бути нерелевантними по відношенню до України через істотні відмінності в розвитку економіки, соціальних і культурних сферах життя. Наш експеримент, в тому числі покликаний порівняти вітчизняні результати із зарубіжними” – каже Ілля.
Як це працює?
Гроші на виплату базового доходу будуть збиратися за допомогою краудфандингу. 80% від пожертв піде на виплату доходу, решта 20% – на просування проекту і організацію дослідження. Кожен раз, коли збереться $12 000, цю суму віддадуть як базовий дохід двом випадковим особам: по $500 в місяць кожному протягом року. Натомість вони розкажуть як змінилося їхнє життя.
Одержувачів базового доходу визначають випадковим чином шляхом жеребкування. Будь-який бажаючий може взяти в ньому участь. Для цього потрібно просто зареєструватися в жеребкуванні на сайті проекту.
Зареєструватися можна вже зараз! Участь абсолютно безкоштовна! Жеребкування буде проводитися в громадському місці і транслюватиметься онлайн.
Читайте також: Харків’янам дають до 100 тис. грн на соціальні проєкти
Чому українці будуть робити пожертви?
“Тому що українців багато і всі ми різні, а значить знайдуться ті, кому це буде цікаво. На початку їх буде не багато, але завоювавши довіру, стане простіше. Головне робити проект цікавим і прозорим.
Люди вже по різному ставляться до нього: хтось як до наукового дослідження, хтось як до гри або реаліті шоу, хтось як до каси взаємодопомоги. Це означає, що потенційна аудиторія проекту величезна. Звичайно є багато тих, хто говорить що це утопія чи “ви просто граєтесь”. Але всі без винятку виявляють інтерес, тому що такого ще не було в Україні. І навіть хейтери в очікуванні провалу проекту підписуються на нас в соцмережах” – каже Ілля.
Що вже зроблено?
Зроблено сайт. Розроблено дизайн дослідження і юридичні документи проекту, зареєстрована благодійна організація. Зараз йде підготовка до запуску краудфандингу.
Як підтримати проект?
Зробити три дії:
1. Зареєструватися на сайті budu.club та за бажанням, у жеребкуванні;
2. Написати, що ви будете робити, якщо станете отримувати базовий дохід;
3. Дочекатися початку збору коштів і зробити пожертву – краще невелику, але щомісячну.
Це лотерея або піраміда?
Це не лотерея – за участь у жеребкуванні не треба нічого платити. Ті, хто жертвують не мають більше шансів на перемогу, ніж ті хто не жертвують.
Це не піраміда – шанси і умови участі однакові для всіх, незалежно від того, чи були вони зареєстровані у спільноті протягом тривалого часу або тільки один день, пожертвували вони гроші чи ні.
Організатори та пов’язані з ними особи не мають права отримувати базовий дохід. Це некомерційний проект, гроші збираються на рахунку благодійного фонду.
Фото: надане організаторами
Економіка
Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.
Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.
«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.
Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.
Читайте також: «Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників
Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:
Претенденти на гастрономічні назви
«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);
«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;
«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;
«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);
«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.
Читайте також: Готуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів
«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;
«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);
«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.
Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.
Читайте також: В Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун
Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».
Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.
Головне фото: epravda.com.ua.
Економіка
У селищі Стадниці на Вінниччині презентували соціальне шкільне підприємство ECO GRAS, яке організували учні 7-9 класів – це перший приклад шкільного соціального підприємництва з вирощування зелені.
Про це пише vitatv.com.ua.
Юні підприємці заснували «шкільну фірму» з виробництва мікрозелені.
Отримавши гарні результати своєї праці, учні вирішили поділитись досвідом. Про шкільне підприємництво вони розповіли під час ярмарку.
Наголошується, що шкільне соціальне підприємництво – досить гарний спосіб для дітей спробувати свої сили, ще навчаючись у школі і зрозуміти, чи підходить їм такий вид діяльності.
Це також важливо з погляду профорієнтації. Крім того, спільна праця згуртовує всіх учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.
Підлітки розповіли, чому вже навчились завдяки участі у проекті. Кажуть, займатися бізнесом виявилося цікаво, хоча інколи і непросто.
Усім, хто відвідав виставку, пропонували спробувати та придбати продукцію «шкільної фірми» – мікрогрін.
Це мікрозелень, у молодих паростках якої максимальний вміст поживних речовин. У світових трендах здорового харчування мікрозелень займає топові позиції серед смачних і корисних натуральних продуктів.
Читайте також: Готуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів
Нагадаємо, Львівська компанія «Небесний мармелад» створила веганські солодощі із чорної моркви.
Як ми повідомляли раніше, у Мелітополі створили 330-кілограмову картину із черешень.
Усі фото: vitatv.com.ua.
Економіка
Технолог і шеф-кухар Андрій Гдовський спробував виготовили йогурт і перетворив цю справу на бізнес у пандемію.
Про це пише Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО у фейсбуці.
Історія створення ТМ «Супер Йогурт» ще достатньо свіжа, але для багатьох може стати цікавим кейсом.
У Андрія Гдовського через пандемію COVID-19 настали важкі часи. Андрій також захворів на COVID-19 та під час лікарняного у листопаді 2020 року спробував вперше зробити свій «Супер Йогурт».
Після одужання приніс свій пробний варіант на роботу і колеги захотіли придбати цей йогурт!
З цього моменту і почалися перші етапи розвитку ТМ «Супер Йогурт».
Читайте також: Історія, яка надихає. Кондитерська DOBRA про запуск у кризу, відмову від цукру та працевлаштування нечуючих
Андрій створив групу у вайбері, яка називалася «Рідні та близькі», з якої і почалися перші продажі.
Нині група налічує біля 180 учасників. Крок за кроком, «Супер Йогурт» почав набирати популярності. Хотілося далі популяризувати свою продукцію та знайти для «Супер Йогурту» нові канали збуту.
У травні 2021 ТМ «Супер Йогурт» взяв участь у «Великодньому ярмарку Миколаївських крафтовиків» на базі онлайн магазину Fresh Bazar.
Упродовж двох тижнів ярмарки, зробили покупки майже 300 осіб, із середнім чеком 330 гривень. Виробники, чий товар продавався на ярмарку, змогли збільшити свої об’єми продажів в середньому на 10-20%; а онлайн магазин отримав додаткових 60% відвідувань.
Під час ярмарки продажі «Супер Йогурту» зросли на 15%.
Нині ТМ «Супер Йогурт» представлений на локальних маркетплейсах: FreshBazar та «Хлеба и Зрелищ», а також на власних сторінках у соціальних мережах Instagram (instagram.com/super_yogurt_mk).
Читайте також: Як роблять ідеально обсмажену каву в Україні (ВІДЕО)
У планах у Андрія популяризація «Супер Йогурта» та позиціонування його як якісного продукту з м. Миколаєва.
У майбутньому – відкриття власної эко-ферми з правильными технологіями вирощування корів.
«Мій йогурт ніколи не буде містити добавки насіння чіа, або маракуї, лише добавки продукції локального виробника (ягід/фруктів). Це моя принципова позиція», – каже Андрій.
Читайте також: «Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників
Нагадаємо, на Миколаївщині виготовляють крафрові соуси-варення.
Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок
Усі фото: facebook.com/usaid.agro.