Технології
Скільки електроенергії в Україні виробляють біогазові установки
З початку року в Україні запустили 12 біогазових установок загальною потужністю 24 МВт. Про це повідомили у Держенергоефективності.
У чому користь біогазових установок?
Виробництво біогазу дозволяє утилізувати відходи агропідприємств, зменшувати обсяги сміттєзвалищ, генерувати електроенергію, виробляти органічні добрива для сільського господарства та скорочувати шкідливі викиди.
Зокрема, за 9 місяців були встановлені 7 установок загальною потужністю 19МВт для переробки у біогаз органічних відходів, 5 установок загальною потужністю 5 МВт для збору біогазу і виробництва з нього електроенергії на полігонах твердих побутових відходів.
Читайте також: На Донбасі запустили біогазову станцію за 2 мільйони євро
Скільки електроенергії?
Станом на 1 жовтня 2019 в Україні працюють біогазові установки загальною потужністю 70 МВт, з яких 47 МВт – на оргаганічних відходах, а 23 МВт – на звалищному газі.
В Україні запроваджено “зелений” тариф на електроенергію із біогазу на рівні 12,39 євроценти/кВт за год. Законом від 25.04.2019 No 2712-VIII, передбачено збереження діючого “зеленого” тарифу на електроенергію з біогазу до 2030 року, добровільну участь девелоперів таких проектів в аукціонах, можливість реалізації електроенергії із біогазу за аукціонною ціною впродовж 20 років.
Технології
Випускники Харківського авіаційного інституту поповнять кадровий склад конструкторського бюро авіазаводу.
Про це пише Мілітарний з посиланням на словами гендиректора Харківського авіазаводу Олександра Кривоконя на зустрічі з колективом Харківського університету ХАІ.
Конструкторське бюро займатиметься приведенням технічної документації у відповідність сучасним стандартам електронного документообігу.
Читайте також: Хочу бути бізнесменом! Вісім курсів, які навчають молодь підприємництва
У керівництві заводу вважають, що підприємству слід зосередитися на доведенні до продажної готовності літаків Ан-74 і Ан-140 для Азербайджану і Казахстану, а також на оновлення парку Ан-140, що знаходяться на різних підприємствах і організаціях України і вимагають виконання цілого комплексу робіт із доведення їх до норм льотної придатності.
З презентації, представленої на заході, стало відомо, що Харківський авіазавод планує займатися Ан-74 силами власного конструкторського бюро.
Повідомляється, що проект відновлення виробництва Ан-74 повинен включати у сфері імпортозаміщення:
- Заміну комплектуючих виробництва РФ
- Заміну комплектуючих, виведених з виробництва
- Переобладнання літака з використанням вітчизняних комплектуючих
- Запуск виробництва певних комплектуючих на заводі.
У сфері модернізації:
- Впровадження конструктивних розробок
- Розвиток експлуатаційних можливостей
- Удосконалення систем літака
- Використання інноваційних технологій
Читайте також: Хочу бути бізнесменом! Вісім курсів, які навчають молодь підприємництва
Іншими перспективними напрямами і тематикою співпраці ХДАВП і ХАІ називаються “Перспективна мала авіація” і “безпілотна авіація цивільного призначення”.
Нагадаємо, українські авіаремонтники відновили Ан-32Б для Шрі-Ланки.
Як ми повідомляли раніше, створили перший в Україні ударний безпілотник гелікоптерного типу.
Усі фото: mil.in.ua.
Технології
Київський суднобудівний-судноремонтний завод після проведення докових оглядів спустив на воду три плавзасоби: прогулянковий теплохід «Ріверест-5», плавкран «КПЛ 5/30 №7» і судно «Миколаїв».
Про це повідомили у пресслужбі заводу у фейсбуці.
Протягом тривалого часу на суднах проведено роботи з очищення, дефектування та фарбування підводної частини.
Читайте також: «Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?
Також завдяки ретельній та відповідальній роботі було виконано дефектування та відновлення гвинто-кермового комплексу на суднах.
Читайте також: «Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути
Нагадаємо, у Румунії спустили на воду пором, створений за проєктом миколаївських інженерів.
Також Міноборони зробить музей з корвета «Вінниця».
Як ми повідомляли раніше, у Києві юні судномоделісти представили мінікопії кораблів.
Усі фото: facebook.com/KSSRZ.
Технології
У Києві відбувся фінал першого молодіжного конкурсу новаторських ідей у сфері розробок з екології, енергоефективності та покращення життя суспільства «Могилянський Відкритий Хакатон».
Про це ШоТам повідомили організатори.
Участь взяли понад 35 учасників, шість українських вишів зі Львова, Києва та Вінниці.
Переможцями конкурсу з розробки інноваційних соціальних та еко-стартапів стали проекти стали:
- ігровий додаток з відстежування еко-дружніх закладів,
- сервіс для аналізу трафіку об’єктів комерційної нерухомості,
- платформа з монетизації творчих проєктів
За словами Вячеслава Коханова, CEO енергомпанії Мегатрейдінг — співініціатора та співорганізатора Хакатону, при оцінці молодіжних проектів був застосований практичний бізнес-підхід.
Читайте також: Історія команди ШоТам
«За основу взяті такі критерії: як креативність ідеї, економічна доцільність та життєздатність проекту, глибина дослідження проблематики, потенціал реалізації ідеї та можливість для масштабування у реальному житті», — підкреслює Вячеслав.
Про переможців
Третє місце дісталося ігровому додатку «Treestyle», який покликаний поширювати культуру еко-свідомості та набуття корисних еко-звичок в ігровій формі. Його автори — Діана Лялюк, Руслана Єрмоличева, Марина Новицька та Марина Яцук порівняли дані опитування щодо екологічної свідомості U-Report в 2019 році та статистику екологічного стану України за 2020-го року. Дівчатка дойшли до висновку, що в нашій країні існує проблема безвідповідального ставлення до навколишнього середовища. Їх варіант вирішення проблеми — саме такий додаток. Ще одна цікава функція «Treestyle» — користувач може на карті відстежувати еко-дружні заходи.
Друге місце виборов проєкт комплексного аналізу трафіку об’єктів комерційної нерухомості (CPTAT). Автори — Данилов Михайло, Титов Сергій, Заровська Анна, Годлевський В’ячеслав та Ткаченко Світлана. Данило вже три роки як має власний бізнес та відчув як важко знайти комерційне приміщення, тож їх проект покликаний допомогти підприємцям, бізнесменам, а також власникам комерційної нерухомості кількісно оцінити трафік певного об’єкта.
Перше місце здобула платформа комерціалізації̈ інновацій «BRAMA» — онлайн-сервіс для взаємодії та співпраці представників творчих і креативних професій між собою та потенційними замовниками. Автор проекту – Христина Кука є економістом за освітою і музикантом за покликанням. Саме її невдалі спроби знайти роботу у креативній сфері народили ідею про сервіс. До речі за схожим принципом вже працюють в Америці, проте для України це інноваційний продукт.
Що отримали переможці
Окрім заохочувальних грошових винагород та подарункових наборів від спонсорів, лідерам змагань було надано грант на навчання в НаУКМА, сертифікати на командну роботу в коворкінгах Hub 4.0 та бізнес-консалтинг від Гудман Ефект Консалтинг. Одна з команд у повному складі отримала пропозицію на працевлаштування в Octava Capital.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
«Додатково учасники Хакатону можуть стати амбасадорами МВХ у «Могилянській Школі Майбутніх Лідерів», що буде проведено у липні», — зазначив Андрій Китаєв, співавтор Хакатону та керівник Центру енергоменеджменту в Києво-Могилянській академії. Він анонсував нові конкурсні та менторські проекти для молоді, що відбудуться вже восени.
Про конкурс
Конкурс організований Національним Університетом Києво-Могилянська Академія, енергокомпанією “Мегатрейдінг”, за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України та Київської Міської Державної адміністрації.
Нагадаємо, український сервіс для поліпшення пам’яті memoryOS зібрав $300 тис. на Kickstarter.
Як ми повідомляли раніше, українець створив «безкоштовний Photoshop» і заробляє $1 млн на рік.