Суспільство
“Шведський стіл” з’явиться ще в 27 київських школах
У школах Києва планують розвивати й надалі проєкт мультипрофільного харчування. Про це повідомляє пресслужба КМДА.
“Сніданок, де школярі можуть обирати страви, як на шведському столі, значно привабливіший для дітей та ефективніший з точки зору використаних коштів. На практиці успішно показав результат Печерський район, з якого ми розпочали цей проект і наразі вже успішно реалізовуємо майже у всіх школах столиці”, – підкреслюють у столичній адміністрації.
Де вже реалізують проєкт?
Так, за форматом 2-3 меню на вибір учнів охоплено 41% усіх шкіл Печерського району, який став першим, де учні самі почали обирати, що їм їсти.
Також з 1 вересня цього року розпочали реалізацію цього проєкту у всіх школах Дарницького, Дніпровського, Подільського, а також ще у 4-ох школах Деснянського (№№ 189, 212, 238, 250), у 5-ти школах Оболонського (№№ 29, 210, 240, 252, 285) та у 4-ох – Святошинського (№№ 162, 140, 203, 235) районів.
Читайте також: У Києві відкривають надсучасну “розумну” школу (ФОТО)
Модель забезпечення напівфабрикатами (напівфабрикатна лінійка «Шкільне харчування», ТОВ «Пирятинський делікатес») запроваджено у 12 школах Шевченківського району (№№ 24, 28, 70, 82, 95, 97, 106, 163, 172, 175, 199, Технічний ліцей).
Повне оновлення рецептури шкільного харчування
У рамках цього проєкту передбачається змінити рецептуру страв за збірником Євгена Клопотенка. Кулінар розробив нові рецепти для шкільних їдалень, чим довів, що готувати смачно і корисно можна за ті ж 15 грн.
“Ми хочемо, щоб у шкільних їдальнях харчувалися не 30% дітей, а хоча б 70%. Щоб батьки були спокійні за якість і безпечність страв, а учням подобалось те, що для них готують. У процесі змін ми співпрацюємо та долучаємо найкращих експертів, які мають з нами спільну мету – змінити якість та смак і при цьому ефективно використовувати кошти”, – наголосили в КМДА.
Що ще змінилося в українських школах з 1 вересня, читайте у нашому матеріалі.
Суспільство
Митці об’єднались аби підтримати українські мальописи.
UA Comix – видавництво, що створює комікси українською про українських героїв.
І доводить – мальописи не тільки для дітей!
Вони випускають трилери і класичну літературу.
Проте локдаун дуже ускладнив життя маленького видавництва.
Оренда, податки й зарплатня працівників – а продажі впали.
Читайте також: «Тіло бачимо руками». Як незрячі масажистки «Очі Тари» допомагають жінкам долати стрес
UAComix так важко, що вони подумали закриватись.
Але небайдужі художники запустили флешмоб.
Вони продають свої роботи з хештегом #благодійнийаукціонUaComix.
А кошти йдуть на підтримання UAComix та їхньої крамнички.
Допоможіть і ви Львівському видавництву.
Нагадаємо, меценати обладнали три лікарні на Волині автоматичними дезінфекційними станціями Saner.
Як ми повідомляли раніше, українці зібрали 65 тис. грн на підтримку дисидента Миколи Матусевича.
Суспільство
Київська компанія Green Garden Group вирощує ожину в теплиці на аеропоніці. Це дає можливість потроїти щільність висаджування рослин, і вирощувати їх круглий рік, збираючи 4 урожаї на день.
Про це пише agrotimes.ua.
Керівник підприємства Вадим Цируль розповів, що підприємство має готове рішення з вирощування ожини методом аеропоніки.
Підприємство саме виробляє теплиці, обладнання та програмне забезпечення, випробувало сорти. Із 10 випробуваних ремонтантних сортів найкраще себе показали два – Блекджем та Фрідом.
Читайте також: Флейти для медитації: як майстер з України підкорив своїми виробами Європу та Тибет
Компанія має теплицю з малиною в селі Фасова під Києвом. Теплицю площею 500 кв. м обслуговує всього 2 людини. Взимку вона потребує опалення потужністю 20 кВт та досвічування – 7 кВт. Кліматом та живленням опікується автоматика.
Теплиця з усім обладнанням коштує $100 тис. Окуповується на 4-ий рік.
Нагадаємо, під Дніпром висаджують великий грушевий сад.
Також в Умані почали вирощувати фіолетові томати.
Як ми повідомляли раніше, «Дунайський аграрій» починає вирощувати органічні лаванду та лікарські трави.
Головне фото: agrotimes.ua.
Суспільство
Вона – переселенка зі Львівщини у донецьке Широкине.
Бо батьки були проти її чоловіка з Донбасу.
Тож молодята поїхали з Бродів і не знали, що їм доведеться пережити.
Наталя з чоловіком помалу облаштували побут у Широкиному.
А згодом змогли відкрити власну СТО та крамницю.
Щойно все наладилося – у Широкине прийшла війна. Подружжя втратило все, що мали.
Довелося тікати в Маріуполь і все починати з нуля.
Читайте також: Захисник Луганського аеропорту створює оригінальні речі з текстилю (ВІДЕО)
Наталія не зневірилась й подалась на грант.
На отримані гроші відкрила спочатку фаст-фуд, а згодом кафе «Італійські паніні».
А зараз вже вона допомагає дівчатам, що переїхали з Волині.
«Я пів року шукала роботу. Скрізь чули, що я говорю українською ми передзвонимо. І так і ніхто не дзвонив. “Наталія Олександрівна зразу сказала – ти будеш в нас працювати. І от вже більше місяця, помаленьку привикається, як рідна сім’я» – Юлія.
Коли прийшов карантин, Наталя вже й оком не змигнула.
Почали з дівчатами ліпити галицькі вареники на замовлення.
Бо цю жінку вже ніщо не здатне налякати.
Читайте також: Бізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу
Нагадаємо, львів’янин шиє речі із залишків виробництва паропланів.
Як ми повідомляли раніше, ООН запустила онлайн-платформу, що безкоштовно навчає підприємництву.