Суспільство
Школі на Донеччині присвоять ім’я Василя Стуса
У Краматорську пропонують присвоїти одній зі шкіл ім’я поета і дисидента Донеччини Василя Стуса. Про це повідомляє ІА «Вчасно».
Ім’я українського поета, дисидента, політв’язня, Героя України Василя Стуса пропонують присвоїти загальноосвітній школі № 8. Проєкт відповідного рішення міської ради опублікований на офіційному сайті міста.
«Змінити назву Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 на назву Економіко — гуманітарний ліцей № 8 імені Василя Стуса Краматорської міської ради Донецької області та затвердження його статуту в новій редакції», — йдеться у проєкті рішення.
Читайте також: У Донецькому національному університеті відкрили пам’ятник Василю Стусу
Василь Стус народився на Вінниччині, але дитинство і юність минули на Донеччині.
За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
5 серпня 2019 року, в український кінопрокат вийшов фільм про життя поета під назвою «Заборонений». Це метафорична історія, яка розповідає про останні дні життя геніального українського поета і про його загадкову смерть у радянському таборі в ніч на 4 вересня 1985-го року.
Василь Стус. Коротка біографічна довідка.
Народився 8 січня 1938 року в селі Рахнівці Гайсинського р-ну Вінницької обл., одружений (дружина – Валентина В. Попелюх, нар. 18 червня 1938 р.; син Дмитро, нар. 15 листопада 1966 р.), поет, публіцист.
Закінчив Донецький педагогічний інститут, служив в армії, працював учителем, робітником. В 1964 р. став аспірантом Інституту літератури АН УРСР, звідки його звільнили в вересні 1965 р. Його поезії і статті були друковані майже в усіх республіканських періодичних виданнях. За виступ на захист заарештованих українських інтеліґентів був постійно переслідуваний. У червні 1966 р. був звільнений з посади старшого наукового співробітника Державного історичного архіву в Києві. Перед першим арештом працював старшим інженером. Був заарештований у січні 1972 р. і засуджений у Києві у вересні того ж року до 5 р. табору суворого режиму і 3 р. заслання. Ув’язнення відбував у концтаборі в Мордовській АРСР, а заслання в Магаданській обл. Після повного відбуття строку покарання повернувся на Україну і жив у Києві. В жовтні 1979 р. став членом Української Гельсінської групи. За участь в Групі був заарештований у травні 1980 р. і засуджений того ж року до 10 р. ув’язнення і 5 р. заслання.
Покарання відбував у концтаборі ч. 36-1 в Пермській обл., де важко хворів. Помер у тому ж концтаборі 4 вересня 1985 року.
Коментарі