Економіка і бізнес
Шість українських доріг зроблять приватними: що це означає
В Україні планують запустити перші пілотні проєкти державно-приватного партнерства в автодорожній галузі, передавши в концесію шість автодоріг.
Про це повідомляє Економічна правда.
Які українські дороги можуть стати приватними?
Першими для реалізації ДПП будуть запропоновані:
– ділянка дороги М-03 від Борисполя до Полтави;
– ділянка дороги М-06 від Києва до Рівного;
– маршрут від Дніпра до Кривого Рогу і Миколаєва (М-04, Н-11);
– маршрут Ягодин – Ковель – Луцьк (М-07, М-19);
– маршрут Харків – Дніпро – Запоріжжя (М-29, M-04, M-18);
– ділянка дороги М-14 від Херсона до Миколаєва.
Що зміниться?
Приватний інвестор візьме на себе зобов’язання оновлювати і розвивати існуючу дорогу, а з Дорожнього фонду виділятимуться кошти на підтримку інвестора за умови дотримання ним усіх зобов’язань за якістю утримання дороги.
Замість справляння плати за проїзд планується, що інвестор буде заробляти за рахунок розвитку придорожньої інфраструктури: АЗС, закладів громадського харчування, рекламних площ і т.д.
Читайте також: На Миколаївщині побудували 66 км бетонної дороги (ФОТО)
У Мінінфраструктури припускають, що реалізація всієї програми дозволить в середньостроковій перспективі залучити понад 9 млрд доларів приватних інвестицій у відновлення і утримання більше 4500 кілометрів автомобільних доріг державного значення.
Презентувати першу програму державно-приватного партнерства в секторі автомобільних доріг планують в Києві 29 жовтня 2020 року.
А що таке концесія?
Концесія – це форма державно-приватного партнерства, що передбачає передачу об’єктів державної власності (таких як дороги, аеропорти, підприємства тощо) у тимчасове користування приватним підприємствам.
Для держави концесія цікава тим, що залучаються кошти приватної компанії, але держава зберігає контроль над самим об’єктом концесії. Також завдяки компанії-концесіонеру об’єкт може підвищити свою конкурентну спроможність і посилити якість послуг.
Сам концесіонер отримує державні гарантії повернення значної частини тих коштів, які він вклав та розподіл ризиків.
У 2020 році в Україні вже почали передавати у концесію великі об’єкти — першим став Херсонський морський порт. Його отримала компанія «Рисоіл-Херсон», яка інвестує у розвиток порту близько 300 млн грн. Ще понад 18 млн грн буде вкладено в місцеву інфраструктуру, переконують в уряді. Пізніше порт «Ольвія» у Миколаєві теж передали у концесію.
Фото: cfts.org.ua
За підтримки Швеції в Ірпені стартує проєкт, у якому громада навчиться екологічно переробляти уламки зруйнованих споруд. Під час будівельних робіт планують навчати жінок-водійок працювати з технікою та впроваджувати сталі технології утилізації відходів.
Про це повідомили в пресслужбі Північної екологічної фінансової корпорації НЕФКО.
Вісім жінок із Ірпеня пройдуть навчання з керування вантажівками та екскаваторами — їх готуватимуть за шведською програмою Beredskapslyftet. До цього учасниці вже здобували перші навички керування транспортом.
За словами виконувачки обов’язків міського голови Ірпеня Анжели Макеєвої, ця підтримка допомагає не лише фізично відновлювати громаду, а й інтегрувати європейські екостандарти у відбудову: «Ми дуже цінуємо цю допомогу. Вона критично важлива для нашого майбутнього».
Читайте також: «Відчуй Антарктиду»: у Львові стартувала кампанія на підтримку полярників-військових
Проєкт реалізує НЕФКО, Північний зелений банк, за фінансування Міністерства закордонних справ Швеції та Шведського агентства Sida. Загальна сума підтримки — 5,9 мільйона євро. Участь беруть і шведські компанії Scania та Volvo CE, які передадуть Ірпеню спецтехніку.
Розпочнуть роботи восени 2025 року, а завершити будівництво планують навесні 2026-го. Організатори прагнуть зробити проєкт зразком для сотень подібних ініціатив по всій країні — із фокусом на стійке відновлення, екологічність і гендерну інклюзію.
Нагадуємо, що майстерня Balbek Bureau розробила проєкт оновлення Будинку кіно (ФОТО).
Фото: пресслужба НЕФКО
Андрій cтворив перші в Україні столові прибори для військових з парною ампутацією рук. Їх можна надягнути без допомоги рідних і самостійно харчуватися. Це було б неможливо без батьків хлопця — Олександра та Наталі, які за освітою інженери й займаються ремонтом і продажем засобів для реабілітації та масажу.
Як розробка допомагає ветеранам ставати незалежними в побуті, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор».
11 років тому Олег пішов на авантюру — посадив у полі цибулини шафрану. Досвідчені фермери не вірили, що з цього щось вийде, але крокуси зацвіли, і чоловік зібрав перший урожай. За якістю український шафран виявився одним з найкращих у світі.
У цьому запалі Олег одним з перших в Україні також посадив спаржу. Зараз же овоч, який ще римляни вважали делікатесом, росте на наших чорноземах, і його можна купити в супермаркетах. Як Олег покинув поля шафрану через окупацію Херсонщини, але почав усе заново на Волині, дивіться в нашому проєкті про українських підприємців «Куркулятор».
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...