Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Розлючують російських дипломатів та виправляють помилки. Як молодь популяризує українську мову в соцмережах

Опубліковано

Стати популярним блогером, відмовившись від російськомовного контенту? Знайти свою аудиторію, спілкуючись українською? Збирати мільйонні перегляди та потрапляти в усі тренди й рекомендації? Так, це можливо. Розповідаємо про молодь, яка перейшла на українську й популяризує рідну мову в соціальних мережах. Вони не просто спілкуються з читачами українською, а й виправляють помилки, мотивують та підтримують.

Чорнобровий – перший українськомовний тіктокер

Данило Гайдамаха (відомий під псевдонімом Чорнобровий) – один із найактивніших популяризаторів української мови в соцмережах. Він народився в Києві у російськомовній родині. Перейти на українську Данило вирішив під час навчання у старших класах.

Усе почалося з однієї розповіді в Instagram: на відео хлопець вперше публічно заговорив українською. Наступного дня в школі його почали цькувати та висміювати, але Данило не зупинився. Так само він зустрівся і з хейтерами, які вважають, що Чорнобровий коментує «занадто серйозні теми».  Головний аргумент скептиків – хлопець занадто молодий, аби говорити про війну чи політику. Утім Чорнобрового це не зупиняло. А згодом на українську перейшли й батьки Гайдамахи.

Данило став першим українськомовним тіктокером та активно популяризує рідну мову серед молоді. Він розповідає про власний досвід переходу на українську, читає вірші класиків та мотивує глядачів також переходити на українську. А ще йому вдалося розлютити МЗС Росії! В одному з інтерв’ю для французької газети блогер сказав, що російськомовних українців не існує, натомість є лише «зросійщені внаслідок шовіністичної московської політики».

«Подивіться на себе в дзеркало, оцініть ситуацію. Чому в Україні склалася така мовна ситуація? Спробуйте пошукати відповіді на ці запитання в інтернеті, почитати про заборони української мови. Потім прослідкуйте своє генеалогічне древо ‒ якою мовою говорив ваш рід? Подумайте: хіба у вас недостатньо сил, щоб говорити мовою землі, на якій ви живете?», – розповів хлопець в одному з інтерв’ю.

Читайте також: «Це найменше, що можна зробити для країни». Історії людей, які у свідомому віці перейшли на українську

Андрій Шимановський – мовний інспектора соцмереж

Ви точно бачили бодай одне відео з цим хлопцем! Він не лише популяризує українську, а й розповідає про найбільш поширені помилки, правильні наголоси та бореться з русизмами. А ще Андрій – професійний актор театру та кіно.

Хлопець народився на Житомирщині й з дитинства розмовляв суржиком. Перші спроби перейти на літературну українську майбутній блогер зробив ще у 10-річному віці. Тоді він прийшов до мами та поцікавився, чому всі довкола «змішують мови». Однак варто було відмовитися від суржику – оточення почало сприймати Андрія за «білу ворону» та просити розмовляти «нармальна».

@shymanovski

Хто тут має рацію? Прокачуй свою українську🇺🇦🔥 #мова #антисуржик

♬ оригінальний звук – Андрій Шимановський

Українську Шимановський повноцінно опанував вже після переїзду до столиці, де навчався на акторському факультеті. Перші блогерські спроби відбулися в Instagram, та з появою TikTok Андрій вирішив опанувати нову соціальну мережу. І в нього вийшло! Сьогодні за публікаціями «мовного інспектора» слідкують понад 200 тисяч людей, а загальна кількість вподобань на його публікаціях вже давно перевищила три мільйони.

@shymanovski

Прокачуй свою українську тут🇺🇦🤟 #мова

♬ оригінальний звук – Андрій Шимановський

«Інколи відбувається так, що мене багато людей хоче виправити, але вони помиляються, «просто нас так у школі вчили», але це не так. І я рекомендую розвернути словничок, почитати, що й до чого. Іноді буває кумедна агресія, хтось не розбирається, в чому справа, чим я займаюсь. Вони чують українську, починають атакувати. І смішно формулюють — «українофіл», – ділиться Андрій.

«Говори гарно» – покращити українську через жарти та сміх

Шимановський – не єдиний, хто воює проти суржику та неправильного наголосу в рідній мові. Проєкт Катерини та Владислава «Творчі Варенички» – ще один приклад того, як українська молодь популяризує рідну мову в соціальних мережах.

Найбільшу популярність пара здобула в TikTok. За їхнім акаунтом слідкують понад 200 тисяч людей, а кількість вподобань на відео незабаром перетне позначку в 7 мільйонів. Усі помилки та стереотипи блогери демонструють через жарти, імітуючи знайомі кожному ситуації. Наприклад, шкільну вчительку, яка замість українського «мізкувати» попронує школярам «пошевелити мозгами».

«Наша творчість побудована на абсурдному нетрадиційному гуморі з українською тематикою про важливі теми нашого життя. У наших відео можна зустрітися з героями, які були та є у світовому кінематографі, літературній спадщині та ігровій індустрії. А ще з нами можна покращити свою українську та позбавитися суржику», – кажуть про себе засновники проєкту.

Читайте також: Фізик-ютубер та хімік з Tik-Tok. Шість українських вчителів, які підкорюють соцмережі

Українська без помилок – короткі правила на кожен день

А для тих, хто надає перевагу навчанню без надмірної кількості жартів – радимо познайомитися з блогеркою-філологинею Марією Гнатів. Вона розповідає про найбільш поширені помилки в українській, пояснює, чому та чи інша форма слова не властива для нашої мови, та бореться з неправильними наголосами.

Її акаунт у TikTok доволі молодий, утім дівчина вже наблизилася до перших десяти тисяч фоловерів та назбирала майже 70 тисяч вподобань на відео. Схоже, цей текст – чудова нагода, аби підтримати ще одну блогерку, яка популяризує українську мову.

Не розмовляйте українською на протязі години – можна застудитися

Це ще один акаунт, завдяки якому ви зможете покращити свою українську. Блогерка Любов Орлецька публікує відео на різні теми, однак за хештегом #ЗаАвраменком на її сторінці в TikTok можна відшукати короткі відеоуроки про найбільш поширені помилки, які ми повторюємо практично щодня.

А ще авторка ділиться порадами, як покращити власну дикцію, та читає сучасну українську поезію. І робить це все професійно, адже має акторську освіту.

Читайте також: Від заборон до сучасності. Що ти знаєш про українську мову? (ТЕСТ)

Три слова на кожен день – як урізноманітнити свою мову

Філолог та репетитор Антон Бондаренко започаткував на своїй сторінці в Instagram челендж: щодня він розповідає про три слова з української мови, які ми всі бодай раз чули, але чомусь не вживаємо в повсякденному житті. Чому три? На думку блогера, це оптимальна кількість, яку можна запам’ятати, витративши лише хвилину на день.

Антон навчався у Франції, а до переїзду встиг попрацювати викладачем англійської. Однак, повернувшись до Києва, хлопець вирішив зайнятися популяризацією рідної мови. Каже, обожнює ділитися різними навичками та знаннями.

Наразі за його сторінкою слідкують майже 400 людей, а щоденні відео з трьома словами поки що збирають несправедливо малу кількість переглядів. Гайда виправляти ситуацію!

Суспільство

На Київщині відкрили центр для дітей: які послуги можна отримати

Опубліковано

У Фастівській громаді Київської області створили Центр підтримки сім’ї та дитини стаціонарного відділення Фастівського міського центру соціальних служб. Відкриття Центру відбулося у Великоснітинському старостинському окрузі в рамках дводенного форуму «Усі діти – наші: розвиток соціальних сервісів – своєчасна та якісна підтримка сімей з дітьми».

Про це повідомляє Київська ОВА.

Центр надаватиме безкоштовні соціальні послуги внутрішньо переміщеним родинам та сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах. 

Читайте також: 87-річний незрячий волонтер в’яже маскувальні сітки (ВІДЕО)

Робота закладу охоплюватиме:

  • Консультування;
  • Короткотермінове проживання;
  • Денний догляд дітей з інвалідністю;
  • Представництво інтересів;
  • Соціальну адаптацію;
  • Кризове екстрене втручання;
  • Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
  • Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування. 

Завдяки тісній співпраці з БФ СОС Дитячі Містечка у приміщенні зроблено капітальний ремонт та оснащено необхідним обладнанням.

Заклад було відкрито у рамках реалізації проєкту «Право на сім’ю», який реалізовує МБО БФ СОС Дитячі Містечка за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Нагадаємо, українська фотожурналістка стала лауреаткою конкурсу.

Фото: Київська ОВА

Читати далі

Суспільство

Попит на електронні книжки зріс більш ніж вдвічі за рік: які купують книги

Опубліковано

В Україні вдвічі збільшився попит на електронні книжки. У мережі пояснюють це тим, що такі книги зазвичай дешевші за паперові, а також завжди є в наявності, на відміну від паперових книг, які можуть закінчуватися. Крім того, електронні книжки зручніше брати з собою в подорож. Утім, в мережі вважають, що «електронки» не стануть повноцінними конкурентами паперовим книжкам.

Про це інформує видання village посилаючись на дослідження «Книгарні Є».

За 2024 рок, читачі в Україні найчастіше надають перевагу електронним книгам українських сучасників. Кожна шоста продана книга – електронна, а це майже втричі більше, ніж паперових книг.

Читайте також: Книгарня “Сенс” долучилася до проєкту “Книжки на фронт”

Також електронні книги частіше обирають прихильники психологічної літератури, детективів та фантастики. Для порівняння, попит на сучасну зарубіжну прозу серед читачів електронних та паперових книжок майже однаковий. 

ЯКІ ЕЛЕКТРОННІ КНИГИ НАЙПОПУЛЯРНІШІ

  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
  • «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією»  Володимира Станчишина
  • «Для стосунків потрібні двоє» Володимира Станчишина
  • «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа
  • «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера

Нагадаємо, у Венеції пройшов перфоманс, присвячений “Ізоляції” в Донецьку.

Фото: Волинські новини

Читати далі

Суспільство

У Львові збільшилася кількість зарядних станцій для електромобілів: де можна заправити електрокар

Опубліковано

У Львівській громаді погодили ще 7 місць для розміщення зарядних станцій для електромобілів. Встановлювати станції для зарядки електромобілів можуть суб’єкти господарювання, звернувшись до міста з запитом щодо отримання відповідного дозволу.

Про це повідомила Львівська міська рада.

Нові зарядні станції будуть розміщені за такими адресами:

  • вул. Академіка Гнатюка, 20;
  • вул. Під Дубом, 2-А
  • вул. С. Бандери, 15;
  • вул. С. Бандери, 24;
  • вул. С. Бандери, 32;
  • вул. Ф. Ліста, 1;
  • пл. Є. Маланюка – вул.М. Скорика, 17;
  • вул. Стрийська, 38;
  • пл. Є. Петрушевича, 3;
  • просп. Т. Шевченка, 2;
  • просп. Т. Шевченка, 15;
  • вул. І. Виговського, 34;
  • вул. Т. Шевченка, 25
  • вул. Жасминова, 5-Б
  • вул. К. Левицького, 67;
  • вул. Пекарська, 7;
  • вул.І .Мечникова, 8;
  • вул. Зелена, 281-А
  • вул. Луганська, 18;
  • вул. В.Навроцького, 23:
  • вул.Стрийська, 45-А;
  • просп. Червоної Калини, 2-А;
  • просп. Червоної Калини, 36;
  • просп. Червоної Калини, 66;
  • вул. Володимира Великого, 10;
  • вул. С.Єфремова, 37
  • вул. Генерала Чупринки, 85;
  • вул. Київська, 10;
  • вул. Наукова, 2-Б;
  • вул.Т. Масарика, 2;
  • вул. Ю. Федьковича, 6;
  • вул. В. Липинського, 11;
  • просп. В. Чорновола, 95;
  • просп. В. Чорновола – вул. Торф’яна.
  • вул. Миколайчука, 9;
  • вул. П.Орлика, 4;
  • вул. Реміснича, 16-Г;
  • вул. Б.Хмельницького, 271;
  • вул. Т. Шевченка, 120
  • смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 74.

Читайте також: Студенти з України презентують в шести країнах Європи “пісню без слів”

Як зауважив керівник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило, на сьогодні зарядні станції вже встановили на 4 з визначених локацій. Також видано ще 10 пакетів документів для встановлення таких станцій.

Нагадаємо, Україна отримала від США модульні мости.

Фото: Львівська міська рада

Читати далі