Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Романтичний бізнес: як заробити на польотах на повітряній кулі

Опубліковано

Романтичний бізнес для людей, які закохані у свою справу. Саме так говорять про польоти на повітряних кулях. Зараз в українському небі є 74 кулі, а охочих політати стає все більше і більше. Та чи прибутковий такий бізнес? Чому настає фінансова криза? Та що робити, коли пасажири перестають літати?

Ми розібрались, розпитавши президента Федерації повітроплавання в Київській області та засновника компанії “Спарт-аеро” В’ячеслава Гардашника.

В’ячеслав Гардашник

Президента Федерації повітроплавання в Київській області. Заснував повітроплавальну компанію “Спарт-аеро” і поклав початок польотам на повітряних кулях в Україні.

 

Як заробити на бізнесі у повітрі

Наша компанія “Спарт-аеро” на ринку ще з далекого 1990 року. Ми одні з перших, хто поклав початок польотів на повітряних кулях в українському небі. Зараз ми володіємо цілим парком теплових аеростатів, достатньому для польотів удвох і цілою групою. Фестивалі повітряних куль, змагання на теплових аеростатах, рекламні акції, повітроплавні тури, прив’язні підйоми на повітряній кулі – все це ми проводимо.

А все почалось з однієї кулі. Як і всі у цьому бізнесі, ми почали з однієї кулі і швидко розширились. Бо одного шару вистачить хіба що для маленької приватної компанії. Повітроплавання в Україні розвивається стрімко і тяжко вижити в умовах конкуренції. Але є кілька способів заробляти на польотах на повітряних кулях:

  • Організовувати польоти на шарах
  • Продавати рекламу (піднімати у повітря банери, або наносити логотипи на поверхню шару)
  • Здавати в оренду для фотосессій
  • Проводити фестивалі

Чомусь вважається, що активний сезон для любителів політати – літо. Хоча, насправді, шар літає цілий рік, а по техніці безпеки витримує температуру до мінус 20 градусів. Проте, багато залежить від погодних умов. Якщо погода не сприяє, то і політ неможливий.

В середньому, вартість прогулянки на повітряній кулі для двух людей у нас коштує – 7000 гривень, для трьох – 8000 гривень, для чотирьох – 10000 гривень. Можна політати і групами до 5 осіб. Це буде коштувати 2 500 гривень, але доведеться чекати, поки набереться повна група.

Що стосується продажу реклами на поверхні кулі і здачі аеростата в оренду, то ми розцінюємо такий вид послуг вид  як додатковий. Бо основне джерело доходу – це прогулянки. Проте, продаж реклами може принести істотний дохід. Рекламувати можна послуги, такі як, наприклад, надають оператори мобільного зв’язку і авіакомпанії.  Рекламний логотип наноситься не на саму оболонку аеростата, а на тканину, яку згодом легко зняти з кулі. Це дозволяє укладати договори з декількома клієнтами одночасно – і міняти рекламну тканину прямо між польотами. Ціна за одну рекламу складає близько 16 000 гривень. 

Тільки одна куля коштує 30 тисяч євро

До 2014 року аеростати виробляли і в Україні, в Криму. Зараз шари виготовляються в Чехії, Німеччині, Іспанії, Великобританії. Повітряна куля, наприклад, британського виробництва коштує до 30 тисяч євро. 

Ми ретельно продумуємо, де саме плануємо літати зі своїми клієнтами. Заборонено літати в 30 км від кордону, лісових районах, над Київським морем, над забороненими об’єктами і виробництвами. Перед кожним польотом ми попереджаємо ДСНС.

Для діяльності повітроплавальної компанії потрібно мінімум троє людей у команді. Це пілот і помічники. Ще потрібен автомобіль з водієм, бо повітряною кулею можна управляти тільки вгору-вниз, а далі вона летить туди, куди подує вітер. Тому на землі кулю супроводжує авто, яке потім забирає клієнтів і саму кулю.

Кожен наш пілот має свідоцтво. А для цього вони проходять медкомісію, щоб переконатись, що їх здоров’я дозволяє їм стати пілотом. Для цього варто вони звертаються у будь-який Державний авіаційний центр цивільної авіації. Далі, проходять школу пілотів та здають екзамени. Вартість навчання з практикою – 2500 євро. До речі, рівень кваліфікації пілотів в Україні зараз досить високий.

Крім всього, потрібно ще отримати льотну придатність. Процедура її отримання разом зі страхуванням коштує близько 1000 євро в рік. Що стосується інших витрат, то за один політ шар споживає близько 100 літрів газу. Тому і на газ у нас йдуть чималі кошти. 

“Пасажири можуть просто перестати літати”

Коли в мене запитують про прибутковість польотів, то я кажу,  що такий бізнес тільки для людей, які закохані у свою справу. У мене самого є традиція – літати мінімум три рази в рік. Витрати на навчання, техніку та самі польоти – просто шалені. А крім цього, є ще кілька мінусів:

  • Погода. Всі польоти залежать від погоди і тут не вгадаєш. Іноді клієнти купують собі сертифікати, а політати просто не можуть, через сильний вітер. Щоб не втратити гроші, ми переносимо польоти на інші дні. Але, якщо це фестиваль, то людям повертається аванс і тоді ми втрачаємо чималі кошти. 
  • Відсутність бюджетів. Бувають періоди, коли пасажири перестають літати, бо у них закінчуються гроші. Частіше це відбувається під час відпусток. І з цим нічого не вдієш. Втрачаються кошти. Багато бізнесменів одразу закривають справу, зіштовхнувшись з цією проблемою. 
  • Не регулярність польотів. Знову ж таки, це також пов’язано з погодою. Комфортніше всього літати з травня по середину жовтня. Якщо пілот зробить в рік 100 польотів – це нормально для нас. 

Окупність та прибуток від польотів залежить від того, як багато у вас клієнтів. Але, в середньому, це може бути трохи більше півмільйона на рік. Тому, це бізнес саме для тих, хто закоханий у свою справу і просто не може уявити життя без польотів під небесами. 

Суспільство

Українські майстри реставрують карету львівських архієпископів 18-го ст. (ФОТО)

Опубліковано

У Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, що проспекті Свободи, 15, реставрують карету львівських архієпископів XVIII ст.

Про це пише tvoemisto.tv.

Із 1951 року карета львівських архієпископів була у фойє будівлі колишньої Галицької ощадної каси – нової домівки Музею етнографії та художнього промислу.

 

Карету міському промисловому музеєві (1874 – 1939 рр.) подарував відомий колекціонер, меценат, природознавець, засновник Природознавчого музею у Львові, галицький політичний діяч Володимир Дідушицький (1825 – 1899 рр).

Тіло карети, чи як ще його називають – «люлька», декороване вишуканою різьбою, золоченням та розписами. Проте усе це неймовірне оздоблення за 300 років неначе вкрив темний фільтр, зробивши його невидимим.

Читайте такожКиївська майстриня виготовляє ексклюзивні квіткові інсталяції з полімерної глини (ВІДЕО)

70 років вона стояла у фойє музею. У жовтні 2020 року для цієї пам’ятки, вага якої становить 1,5 тонни, визначили нове місце – центр постійної експозиції зали бароко.

У музеї тепер працюють над тим, щоб повернути карету до первісного автентичного вигляду. Реставрацію виконують Ірина Резніченко та Дмитро Рижий, які повертали до експозиційного життя фігурку мавра (XVIII ст., Венеція), скриню XVIII ст., свічник фабрики Івана Левинського поч. ХХ ст.

Читайте такожЯк українська мисткиня Ольга Кульчицька підкорила світ своїм талантом (ВІДЕО)

Нагадаємо, в Одеському художньому музеї відновили пошкоджену картину «Христос і грішниця».

Як ми повідомяли раніше, у Сінгапурі відкрилась онлайн-виставка українського митця Романа Мініна.

Усі фото: tvoemisto.tv.

Читати далі

Суспільство

У Вінниці добудовують новий корпус лікарні швидкої меддопомоги (ФОТО)

Опубліковано

У Вінниці завершується будівництво нового корпусу міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

За інформацією, корпус поступово оснащують обладнанням, а також чекають постачання решти медтехніки та меблів.

 

Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги є центральним стаціонарним підрозділом в системі екстреної медичної допомоги Вінницького регіону. Вона виконує функцію багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування другого рівня та є опорним закладом Вінницького госпітального округу.

У жовтні 2017 року розпочали будівництво нового корпусу лікарні. У триповерховому приміщенні мають розміститися:

  • відділення екстреної медичної допомоги з необхідними зонами,
  • сучасна реанімація на 18 місць,
  • ургентний операційний блок,
  • приймально-діагностичне відділення.

На нульовому поверсі передбачене центральне стерилізаційне відділення та пральня. Наразі будівельні роботи вже виконані на 97%.

У будівництво нового корпусу вже інвестували 116,3 млн грн, з них майже 80 млн грн – з бюджету територіальної громади, решта – внесок держбюджету.

Читайте також«З собакою він вперше усміхнувся». Кейс про незвичайну терапію для пенсіонерів

Щодо медичного обладнання, то його вже придбали на суму 105 млн грн – як за рахунок коштів міського, так і державного бюджетів.

Закупили операційні столи, лапароскопічні стійки, мийно-дезінфекційні машини, апарати ШВЛ, системи моніторингу стану пацієнта,  наркозно-дихальні апарати тощо. Також – цифрову рентгенографічну систему, автоматичний гематологічний аналізатор, ультразвукове діагностичне обладнання, комплект устаткування  для центрального стерилізаційного відділення.

Читайте такожМальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати

Наразі очікують постачання системи обробки медичних зображень. Також оголошені торги на придбання медичних, технологічних меблів та устаткування для пральні за рахунок коштів бюджету ВМТГ. Це обладнання має надійти  у жовтні цього року.

Нагадаємо, благодійники подарували Львівській лікарні очисну систему води.

Як ми повідомляли раніше, Нафтогаз передав військовому госпіталю у Житомирі медустаткування на 450 тис. грн.

Усі фото: vmr.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

На Одещині стартував проєкт «Кіно під зорями» з мобільними кінотеатрами

Опубліковано

На Одещині до 30-ї річниці Незалежності України почався проєкт «Кіно під зорями» тобто мобільний кінотеатр просто неба.

Про це пише Культурометр.

Громадам на Одещині покажуть сімейну анімацію «Викрадена принцеса» і пригодницький екшн «Безславні Кріпаки».

 

«Доступне українське кіно в громадах – це важлива складова єднання міжетнічних спільнот нашого багатонаціонального краю, а також важливий елемент культурного розвитку суспільства і самодостатній вид дозвілля жителів на тлі відсутності кінотеатрів в області», – розповів керівник ГО «Культпросвіт» Євген Дворський.

Читайте також«Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

За задумом авторів, мобільний кінотеатр просто неба повинен забезпечити просування і популяризацію українського кіно в громадах.

«Кіно для кожного – саме такий основний посил нашої ініціативи», – йдеться у повідомленні.

Першими приймає Кінотур Великобуялицька громада. Проєкт триватиме до 5 вересня. Формат показів: 2 сеанси щовечора о 20:30 і 22:30.

Читайте такожВирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули

ГО «Культпросвіт» сприяє доступу населення до зразків кіномистецтва шляхом організації та проведення легальних кінопоказів, особливо на територіях, де відсутні кінотеатри, а кінообслуговування жителів не здійснюється вже багато років.

Нагадаємо, у Львові запрацює кіношкола для дітей.

Як ми повідомляли раніше, з 15 липня вийшов у прокат документальний фільм-подорож «Зарваниця».

Головне фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі