Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

Партнерський матеріал

Опубліковано

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в наступному куплеті до нього приєднується кримськотатарська мелодія. У проєкті «Yuşan-Зілля: українсько-кримськотатарське суголосся» культури українців і кримських татар переплітаються в поезії, музиці, театрі, анімації та відеоарті. 2025 року вже заплановано концерти в Україні, Німеччині, Франції, Голландії та інших країнах.

ШоТам розпитав учасників проєкту про те, як творчість стала тим зв’язком, що дає змогу двом народам підтримувати одне одного.

Богдан Тихолоз

керівник проєкту, літературознавець і менеджер культури, директор Дому Франка.

Українська перемога неможлива без українського Криму

Цей проєкт — вистражданий, народжений не одразу. Він почався для мене з запрошення Наталії Рибки-Пархоменко, яку я називаю серцем проєкту. Я люблю бачити вогонь в очах інших, і коли Наталя розповіла мені про задум поєднати український і кримськотатарський мелоси через стародавні пісні, що народжують щось нове, я також запалився цією ідеєю.

Богдан Тихолоз — керівник проєкту. Фото: Ірина Будько

Назва проєкту «Yuşan-Зілля» — символічна. Бо євшан-зілля або полин-трава є символом національної пам’яті, запахом рідної землі, своєрідним оберегом. За легендою, євшан-зілля здатне пробудити пам’ять роду. Тож цей проєкт увібрав у себе соки кримського степу, аромати полину, запахи моря та гір.

Кримськотатарська культура перебуває у творчому діалозі з українською протягом тисячоліть, і ця співпраця завжди збагачувала нас. Тому це проєкт про переосмислену ідентичність — українську та кримськотатарську. 

Українська перемога неможлива без українського Криму. Ні кримські татари не мають іншої історичної Батьківщини, крім Криму, ні українці не мають іншої Батьківщини, ніж Україна. Тому ми є союзниками у великій війні. 

Наталія Рибка-Пархоменко

натхненниця та вокалістка проєкту.

Десять років їздила в Крим і вирішила зробити про нього проєкт

Десять років поспіль я проводила липень у Криму, на горі Караул-Оба — це був мій найглибший зв’язок з природою. Щоразу покидаючи Крим, я сиділа біля моря й казала: «Я обов’язково до тебе повернусь». Та після 2013 року цього так і не сталося.

У 2017 році до мене звернувся мій друг Халіл Халілов: «Ти любиш українську музику і Крим. Чи не хотіла б поімпровізувати з кримськотатарською?». Це запитання мене зачепило, але я не знала, як підійти до цього, бо не була носійкою культури. Друг відповів: «Знайди в інтернеті співачку з Криму, і я привезу її». 

Після довгих пошуків я натрапила на Ріяну Кадирову, яка мене надихнула. Мій друг дотримав обіцянки, і незабаром Ріяна приїхала до Львова. У той час у Львові навчалася віолончелістка Ніаль Халілова, а я завжди мріяла створити музичний проєкт з віолончеллю. Ми швидко зібралися й за три дні створили три пісні.

Вперше в Україні зібралися в Домі Франка

Після того, як усі роз’їхалися, я намагалася реалізувати задум, але безуспішно. У 2021 році ми знову об’єдналися для конкурсу «Кримський Інжир», а пізніше доля звела нас із талановитим Джемілем Каріковим, і це підштовхнуло рухатися далі. Завдяки підтримці директора Дому Франка Богдана Тихолоза ми змогли зробити перші записи. 

Хоч грант у 2022-му ми не виграли, наступного року нас запросили в тур містами Німеччини, а згодом організували концерти в Бельгії та Норвегії. Виступи в Україні залишалися нашою мрією.

Виступ у Домі Франка 18 травня 2024 року

І ось 18 травня, у День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу, влада Львова підтримала нас, і ми провели вечір українців і кримських татар у Домі Франка. А в липні Український культурний фонд повідомив, що ми – серед переможців конкурсу. Отож зможемо реалізувати нашу мрію – виступити з програмою в Одесі. Це було символічно, адже Одеса, як і Крим, розташована на березі Чорного моря. 

Наш проєкт, який ми реалізували завдяки ГО «Асоціація музеїв Івана Франка» за підтримки Українського культурного фонду, є великою подякою цій землі та людям, які там виростили покоління. Кримські татари мають нарешті повернутися додому. 

Мистецьке дійство у Львівському органному залі. Фото: Ірина Будько

Проєкт «Yuşan-Зілля: українсько-кримськотатарське суголосся» об’єднав людей у різних містах на душевних подіях, які встигли залишити теплі спогади. Нариклад, 26 вересня в Одеській філармонії відбулося велике мистецьке дійство, куди міг прийти кожен охочий, а вже наступного ранку в Одесі зустріч продовжилася на співочому сніданку. Львів теж приймав участь — 1 жовтня в Органному залі пройшло мистецьке дійство, а наступного дня на вечері знову звучали мелодії та пісні. Лекції, які проходили онлайн та офлайн, доповнили цю серію подій, щоб ще більше людей могли відчути всю глибину культурного суголосся.

Джеміль Каріков

музикант і композитор, понад 30 років займається музичним фольклором кримських татар.

Батьків депортували в Узбекистан

Проєкт, до якого я долучився, народився з глибокої потреби пам’ятати й відроджувати нашу культуру. Моє життя почалося далеко від рідного Криму — я народився в Ташкентській області. Мої корені — з Криму, із Сімферополя та Ялти, але родина опинилася в Узбекистані через депортацію, коли радянська влада звинуватила кримських татар у співпраці з німцями й примусово виселила нас у Середню Азію.

Моє дитинство минуло в Сухумі, куди ми переїхали через хворобу батька. У Сухумі я ріс на березі Чорного моря, трохи ближче до Криму, й здобув там свою першу музичну освіту.

Кримськотатарський музикант-фольклорист і композитор Джеміль Каріков на виступі. Фото: Ірина Будько

Кримські татари завжди відкрито говорили, що Крим — це Україна

Крим завжди був нашою мрією, і повернутися туди вдалося лише в 1991-му. Я став музичним редактором на телебаченні, а згодом — головним диригентом у театрі. З часом я створив власний ансамбль, і в Криму знову зазвучала музика ханського періоду, яка понад 200 років була заборонена.

У 2014 році Крим окупували. Я залишався там ще рік, бачив, як кримські татари зберігали гідність, відкрито говорили, що Крим — це Україна, виходили на мітинги. Після втрати обох батьків у 2015 році я з родиною переїхав до Києва, а потім до Львова, де зустрів Наталію Рибку-Пархоменко. Вона запросила мене до свого проєкту, де наші бажання збіглися. 

На жаль, зараз немає умов для того, щоб кримськотатарську музику досліджували та розвивали в окупованому Криму. Я працював там, і досі там є музиканти, ми дружимо… Але на цьому етапі, думаю, набагато більше умов для розвитку та збереження нашої музичної культури є на материковій частині України. Безперечно, ми повернемося. І, звичайно, наша музика має розвиватися в Криму, на Батьківщині — сам дух рідної землі допомагатиме нам у цьому.

Учасники проєкту: Джеміль Каріков, Ніаль Халілова, Наталія Рибка-Пархоменко й актор і режисер Андрій Водичев після виступу. Фото: Ірина Будько

Культура

У США, Канаді та Європі покажуть документальний фільм «Будинок слова» англійською 

Опубліковано

Англомовну версію документальної стрічки «Будинок слова» покажуть в США, Канаді та в деяких країнах Європи. Презентації фільму, який торік дебютував в Україні, організовує проєкт Remember the Past — Fight for the Future.

Про це повідомляють в Держкіно.

Ідея проєкту 

Покази стрічки та зустрічі з командою фільму проведуть у Великій Британії, Австрії, Німеччині, Естонії, Канаді, Франції та США. Фільм продублювали англійською мовою та додали українські субтитри. На закриті покази ініціатори проєкту запросять представників політики, бізнесу, дипломатів, культурних діячів, освітян та професорський склад вишів. 

«Будинок слова» має стати одним з інструментів для ведення діалогу про системне нищення української культури росією. Під час зустрічей з іноземцями, окрім фільму, Remember the Past — Fight for the Future представлять  інших українських митців, які своїми творами захищають і утверджують українську культуру у світі.

Читайте також: Онлайн-кінотеатр Takflix випускає два фільми власного виробництва 

Амбасадоркою фільму стала Наталка Цмоць — Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні. Вона відповідала за створення першої програми безпеки в Україні після вторгнення Росії у 2014 році. Крім того, дідусь Наталії, Кость Цмоць відомий як «Модест», проводив спецоперації з визволення українських підпільників із в’язниць гестапо.

Англомовна версія в Україні 

13 лютого у Києві вже організували закритий показ за підтримки Мінкультури, Держкіно та Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС. Англомовну версію покажуть в обмеженому прокаті з 20 березня. Фільм побачать глядачі Києва, Житомира, Івано-Франківська, Луцька та Чернівців. Українську версію стрічки можна переглянути у вільному доступі в ютубі.

Про «Будинок слова»

Документальна стрічка Тараса Томенка розповідає про один з найбільших злочинів радянської влади — знищення мистецького руху, що виник у 20-30-х роках у Харкові. В будівлі «Слово» тоді жили найвизначніші митці української культури: Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олесь Курбас та інші представники української інтелігенції. Роботу над стрічкою Томенко з Fresh Production Group почав ще з 2013 року, коли разом з Любов’ю Якимчук писали сценарій, а команда шукала факти про «Розстріляне Відродження» в архівах. Після документального фільму почали роботу над ігровою стрічкою «Будинок «Слово»: Нескінчений роман».

 Нагадуємо, що два фільми українських режисерів отримали грошові премії на Berlinale Co-Production Market.

Фото обкладинки: кадр з документального фільму «Будинок слова»

Читати далі

Культура

У Києві проведуть ATLAS FESTIVAL 2025, де збиратимуть 100 млн гривень для війська

Опубліковано

ATLAS FESTIVAL 2025 відбудеться 18, 19 та 20 липня у Києві на території ТРЦ Blockbuster Mall. Цьогоріч фестиваль проходить під гаслом «Надихає. Обʼєднує. Допомагає».

Про це повідомили у пресслужбі фестивалю.

«Зірки міжнародної та української музики зберуться на сцені, аби продемонструвати справжню силу єднання заради спільної мети — рекордної суми збору на потреби українським військовим»‚ — написали у пресслужбі. 

Під час події відвідувачам забезпечать доступ до укриття. Якщо оголосять повітряну тривогу, на території ТРЦ працюватиме укриття на понад 50 тисяч квадратних метрів. Одночасно воно зможе вмістити десятки тисяч людей.

Читайте також: Миколай Сєрга випустив пісню «Я буду кохати тебе». Кліп зняли в аеропорту «Бориспіль» (ВІДЕО)

Імена перших гуртів, артистів та гедлайнерів оголосять на початку березня. Айдентику для ювілейного десятого фестивалю створить мисткиня Маша Рева.

Нагадаємо, що на Atlas Festival, який провели тогоріч улітку, разом із UNITED24 та Monobank зібрали 100 мільйонів гривень. За половину коштів придбали роботизовані платформи, а за іншу — дрони для війська.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Atlas Festival

Читати далі

Культура

Онлайн-кінотеатр Takflix випускає два фільми власного виробництва 

Опубліковано

Нові короткі метри від Takflix Original стали доступними до перегляду. «Чи справді Місяць зроблений із сиру?» Насті Канарьової та «Мозаїки Києва» Кирила Свєташова та Світлани Симакової можуть переглядати в усьому світі з англійськими субтитрами.  

Про це повідомили в пресрелізі онлайн-кінотеатру.

Про фільми 

«Чи справді Місяць зроблений із сиру?» Насті Канарьової — фільм-портрет української астрофізикині Олени Компанієць. Героїня спостерігає за зірками в охопленій війною країні та подумки розмовляє з майбутньою донькою. Окрім роботи в Головній астрономічній обсерваторії НАН України, Олена популяризує науку про космос серед дітей. З початком повномасштабної війни їй часто доводиться проводити уроки в бомбосховищах. В Україні стрічку вперше показали на МКФ «Молодість» у 2024 році. 

«Мозаїки Києва» Кирила Свєташова та Світлани Симакової — це історія про подружжя художників Світлану та Сергія, які створюють мозаїки в культурному просторі столиці з повагою до спадщини. Під час роботи над своєю першою масштабною мозаїкою герої очікують народження первістка. 

«Чи справді Місяць зроблений із сиру?» та «Мозаїки Києва» стали фіналістами конкурсу короткометражних проєктів Takflix Original x Nowness 2024. Їх відібрали з-поміж 195 проєктів. Ще два фільми, що перемогли у конкурсі, перебувають на стадії виробництва.

Nowness — глобальна онлайн-платформа з головним офісом у Лондоні. Nowness створює та курує найкращий відеоконтент і має багатомільйонну аудиторію у США, Великобританії, Західній Європі та Китаї. 

Читайте також: Два фільми українських режисерів отримали грошові премії на Berlinale Co-Production Market

Про онлайн-кінотеатр

Takflix Original — власне кіновиробництво онлайн-кінотеатру Такфлікс. У 2023 році спільно з Nowness презентували два короткі метри: роудмуві Надії Парфан «Це побачення», що отримав спеціальну відзнаку журі Берлінале, та фільм-портрет «Голубівники Києва». 

50% з кожного квитка на фільми Такфлікс передає фонду «Крила перемоги», де волонтерить астрофізикиня Олена Компанієць. 

Нагадуємо, що в Україні запустили перший благодійний аукціон NFT-картин українських художників.

Фото обкладинки: кадр з фільму «Чи справді Місяць зроблений із сиру?»

Читати далі