Суспільство
Рівненська майстриня вишила понад 500 тисяч літер і встановила рекорд України
Понад 500 тисяч літер у 24 книгах: такий рекорд України встановила рівненська майстриня народної творчості, авторка бренду «Креативна книга» Олена Медведєва.
Про це повідомили у пресслужбі Рівненської ОДА.
Зазначається, що досягнення майстрині «Найбільша кількість вишитих вручну книг – двадцять чотири видання» офіційно було зафіксоване керівницею національного реєстру рекордів України Ланою Вєтровою.
«Перший мій рекорд був встановлений у 2019 році – найбільша вишивана книга «Євангеліє від Святого Матвія», а сьогоднішній – у номінації «Мистецтво». Свій вишиваний другий рекорд я присвячую 30-річчю Незалежності України», – розповіла Олена Медведєва.
Читайте також: Тернопільський Таїланд та віадук: 7 неймовірних місць файної області
Унікальна колекція Олени Медведєвої налічує десятки вишитих шедеврів. Майстриня вишила повні тексти Євангелія, твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Адама Міцкевича, Івана Франка, Ліни Костенко та інших відомих авторів. В її колекції книги маленького та великих розмірів. Також є вишиті дитячі твори.
Читайте також: Біг на руках та сальто між вантажівками. Рекорди українців 2020 року, що дійсно вражають
«Ми надзвичайно пишаємося, що в нашій області є така видатна особистість. Її праця унікальна на усю Україну. Це не просто креативна вишита книга, це – погляд у майбутнє», – поділилася враженнями начальниця управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк.
Читайте також: «Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя.
Нагадаємо, у Харкові під час Велодня зареєстрували рекорд України.
Як ми повідомляли раніше, на Черкащині виклали рекордний прапор України з пасок.
Усі фото: rv.gov.ua.
Суспільство
Суспільство
- Києві,
- Харкові,
- Одесі,
- середмістях Львова та Дніпра.
Суспільство
Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася
«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.
«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.
Поєднали минуле з сучасним
«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.
Набагато більше, ніж просто будівництво
«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.
Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею
«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош.
«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.