Економіка і бізнес
Рейтинг заправок: порівняння доступності рослинних опцій на АЗС України
Результати дослідження, проведеного в жовтні 2020 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення кампанії UA Plant-Based, свідчать про те, що дедалі більше українців зацікавлені у зниженні споживання м’яса на користь рослинних продуктів — загалом готовність споживати рослинні альтернативи у разі доступності та ідентичності висловило 65,3% українців!
І навіть попри те, що близько 11% українців уже відмовились від споживання м’яса, а 2% називають себе веганами та не вживають жодних продуктів тваринного походження, кожна довга автомобільна подорож для таких людей супроводжується чорною кавою та бутербродами, зробленими заздалегідь.
Навіть Укрзалізниця запровадила веган опцію ланчу, а більшість АЗС вперто ігнорують тенденції. Тому команда Ua Plant Based вирішила дослідити, як мережі АЗС реагують на мінливі потреби споживачів: хто з них активно розвивається та чи просувають вони рослинні пропозиції серед своїх клієнтів.
Станом на 2020 рік в Україні діє майже 7 000 АЗС. Лише Укрнафта, ОККО, WOG налічує понад 1300 АЗС на території України — впровадження позитивних змін та введення декількох рослинних закусок в такому великому масштабі у 2020 році є не тільки даниною поваги споживачам, але і турботою про навколишнє середовище.
В рейтинг ввійшли такі АЗС: БРСМ Нафта, ОККО, Укрнафта, ANP, Amic Energy, Glusco, KLO, Shell, Socar, WOG, UPG. Кожна з них була протестована на: наявність на полицях рослинного молока до кави, солодких і солоних закусок (гарячих і холодних), 100% рослинних продуктів на полицях магазину, а також, як представлені ці пропозиції та спосіб комунікації з зацікавленими гостями.
Беззаперечним переможцем рейтингу стала мережа Socar — на станціях з Buta Café можна купити кілька видів гарячих рослинних страв: картоплю по-селянськи, декілька видів салатів та бургер з рослинною котлетою Beyond Meat. Socar займає перше місце в нашому порівнянні ще й тому, що мережа докладає зусиль для просування рослинних опцій. Однак не на всіх станціях Socar є замовити веганський бургер та напої на рослинному молоці.
Друге місце в рейтингу займає мережа Shell — вони єдині з усіх станцій відповіли на наш запит та заповнили анкету. В меню на АЗС доступні хот-доги з веганською сосискою від Mr. Grill. Крім того, Shell є першою мережею в Україні, яка розглядає припинення використання яєць від курей кліткового утримання у своїх стравах.
На третьому місці АЗС KLO, партнером яких є кафе «Борщ» з повноцінним меню. Серед широкого асортименту страв, доступні салат з капусти та зелені, вінегрет із запеченими овочами, соління та хліб чіабата, картопля фрі.
На жаль, щодо наявності рослинного молока, рівень доступності таких опцій бажає кращого. Socar, Shell та KLO пропонують декілька видів рослинного молока до кави. Проте такі опції доступні в обмеженій кількості АЗС (у Києві та області присутні, в інших областях немає).
Дивно, однак міжнародні мережі, такі як WOG або AMIC не коригують свою пропозицію страв або закусок навіть в найменшій мірі, щоб змінити тенденції в харчуванні.
Серед АЗС, включених в рейтинг, Socar, Shell, KLO пропонують 100% рослинне гаряче харчування. OKKO та ANP із гарячих страв на деяких станціях пропонують печену картоплю. Решта мереж АЗС, тобто UPG, Glusco, Укрнафта, БРСМ, WOG ігнорують зростаючий інтерес споживачів до рослинних страв.
Детальніший звіт тут.
Нагадуємо, що кампанія UA Plan-Based — некомерційний проєкт, що має на меті підтримувати виробників, мережі роздрібної торгівлі та заклади, що мають у своєму асортименті рослинні позиції чи бажають розвиватися у цьому напрямку. Також кампанія працює зі зміною суспільної думки про рослинне харчування, поширює науково обґрунтовану інформацію та прагне долучити Україну до всесвітнього «Plant-Based» руху.
У Києві 23 травня відбудеться SUP DAY FORUM KYIV 2025. Організатори обіцяють перетворити подію на центр сили, стійкості та інновацій для українського бізнесу.
Про це повідомляє Спілка українських підприємців.
На форумі на учасників чекають:
- чіткі стратегії для розвитку вашого бізнесу;
- ексклюзивний нетворкінг із лідерами галузі;
- нові ідеї, що допоможуть вийти на новий рівень.
Серед спікерів: Вячеслав Климов, Володимир Поперешнюк, Сергій Созановський, Масі-Мустафа Найєм, Катерина Глазкова, Сергій Мільман, Світлана Павелецька, Марія Абдулліна, Борис Старинський, та багато інших.
Читайте також: Українець побудував у США бізнес з оборотом 3 млн доларів та створює робочі місця для переселенців
На SUP DAY FORUM KYIV 2025 розповідатимуть:
- Чому інклюзія – це не лише про соціальну відповідальність, а й про реальні бізнес-переваги.
- Які цифрові інструменти вже трансформують український бізнес.
- Як впроваджувати принципи сталого розвитку й оцінювати ESG-ризики на практиці.
- Яку роль відіграє підприємництво в національному відновленні.
- Яким буде український бізнес у нових регуляторних умовах євроінтеграції.
У 2024 році форум у Києві зібрав 380 учасників, 28 надихаючих історій підприємців та 30 потужних спікерів і дискусійних панелей. Цього року буде ще більше історій, глибші кейси, ще сильніші голоси бізнесу.
Реєструйтеся за посиланням.
Нагадуємо, що українські заклади долучилися до кампанії, щоб нагадати про захисників з «Азовсталі» (ФОТО).
Фото: Спілка українських підприємців
Економіка і бізнес
Максим Кустовський з Василькова, що на Київщині, приїхав до Америки 10 років тому. За час життя в штатах українець заснував компанію виробництва модульних plunge-басейнів.
У Stainless Swim переважно працюють українці, які виїхали через війну. Максим пояснює, що підтримка переселенців — частина внутрішньої стратегії компанії.
Про це повідомили PR-менеджери українця.
Від робочого до власника компанії басейнів
Десять років тому, як тільки переїхав у штати, Максим починав із чищення та обслуговування басейнів. Без досвіду, знання мови та зв’язків. Чоловік вивчав усе самостійно як працюють системи, що можна спростити, де заощадити ресурси. І згодом вирішив створити власний продукт, який матиме попит в Америці.
Читайте також: «Не перепона для роботи»: як бізнесу отримати кошти від держави за працевлаштування людей з інвалідністю
У 2021 році Максим Кустовський заснував компанію Stainless Swim, яка розробляє модульні plunge-басейни з нержавіючої сталі. Такі конструкції прості в монтажі, бо їх не потрібно бетонувати. Басейни встановлюють за 2-3 дні без дозволів, земляних робіт чи підрядників.
«Я хотів зробити басейн не розкішшю, а доступним функціональним рішенням для кожного подвір’я», — пояснює свою ідею Кустовський.
Прогрес у бізнесі
Технологія простих в установці басейнів стала успішним бізнесом. Без зовнішніх інвестицій, грантів чи програм підтримки виробництво вже локалізували в Техасі. За три роки навіть розробили новий продукт — DIY-набори, які можна збирати самостійно. У 2025 році в компанії Максима планують запуск франшизи в понад 40 штатах.
Підтримка своїх
З початком гуманітарних програм для українців у США Максим Кустовський свідомо почав набирати переселенців до своєї команди. Більшість працівників компанії — українці, з них багато приходили без досвіду і навчалися з нуля. Сьогодні вони працюють у виробничому секторі, логістиці, техпідтримці.
За словами Максима, підтримка українців стала частиною внутрішньої стратегії компанії. У планах компанії створювати якісний, повторюваний і масштабований продукт, який змінює уявлення про приватну інфраструктуру у США.
Нагадуємо, що Анджеліна Джолі на гала-вечорі в Каннах згадала українську письменницю Вікторію Амеліну.
Фото надали PR-менеджери Stainless Swim
Економіка і бізнес
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
«У хаосі війни хтось має залишатися на місці й тримати опору. У людей має бути щось стабільне», — говорить директор Олександр Панасюк. Таким острівцем для працівників стало швейне підприємство «Козак» з Фастова, що не лише адаптувалося до нових реалій, а й стало місцем роботи для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.
Як державні програми допомагають бізнесу заощаджувати, створювати і облаштовувати нові робочі місця, розповідає ШоТам.
Олександр Панасюк
директор «Першого швейного підприємства “КОЗАК”».
Раніше працювали на експорт
До повномасштабного вторгнення наше підприємство спеціалізувалося переважно на експорті, співпрацювали з відомими брендами — Ralph Lauren, Hugo Boss й іншими. Ми шили форму для поліції та армії Європи. До 90% нашого виробництва було орієнтовано саме на зовнішній ринок.
Однак після 24 лютого фокус кардинально змінився — ми переорієнтували потужності на потреби внутрішнього споживача.
Колектив швейного підприємства «Козак». Фото надав Олександр
Наша місія — надавати роботу людям з інвалідністю
Ми свідомо створюємо робочі місця для людей з інвалідністю. У нас працюють п’ять швачок, декілька вантажників, працівники з пакування, прасування та контролю якості — всі вони мають інвалідність. Звісно, є законодавча норма, якої потрібно дотримуватись, бо якщо не виконуєш її, держава накладає штраф. За нормативами закону України про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю, якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб, щонайменше одне робоче місце має бути створене для людини з інвалідністю.
Але наша мета — не просто формальне виконання квоти — ми намагаємося створити для цих людей реальні можливості (наскільки дозволяє їхній стан здоров’я) долучатися до нашої справи.
Конкуренція за кваліфікованих фахівців з інвалідністю на ринку праці досить висока, адже держава заохочує бізнес до їхнього працевлаштування. Ми, як роботодавці, знаходимо для них місця та індивідуально підходимо до їхньої комфортної інтеграції в робочий процес. Насамперед ми дивимось, що саме людина фізично може осилити, та підбираємо для неї відповідні завдання.
Соціальна інтеграція людей з інвалідністю у швейному цеху
Коли до нас приходить новий працівник, ми не ставимо йому жорстких часових рамок щодо навчання — у кожного свій ритм, свої можливості. Навчання триває стільки, скільки потрібно, аби людина відчула себе впевненою частиною нашого потоку. У нас діє конвеєрна система: ніхто не шиє виріб повністю, натомість кожен відповідає за певний етап — від розкрою тканини до пакування.
Навчають у нас майстер цеху, технолог і конструктор. Ми вже маємо напрацьований підхід: починаємо з простих операцій, оцінюємо, як людина справляється, і поступово ускладнюємо завдання. В середньому за місяць працівник повноцінно входить у виробничий процес.
Отримали компенсацію за облаштування робочого місця людини з інвалідністю
Серед наших працівників також є люди з інвалідністю через онкологічні захворювання. Один із них прийшов до нас завдяки програмі Міністерства економіки України і Державної служби зайнятості «Державна компенсація за облаштування робочого місця людини з інвалідністю». Так ми отримали 71 тисячу гривень та придбали швейну машинку, крісло й освітлення, адаптовані під потреби працівника після лікування від онкології.
Програма корисна для бізнесу: ми можемо самостійно підготувати робоче місце, а компенсація від держави дозволяє заощадити, бо іноді обладнання коштує десятки чи навіть сотні тисяч гривень.
До речі, ця програма працює без зайвої бюрократії — все було організовано досить швидко, без додаткових паперів, довідок і нескінченних погоджень. Також нею можуть скористатись ветерани з інвалідністю, які зареєстровані як ФОП, щоб облаштувати собі робоче місце.
Робоче місце працівника з інвалідністю. Фото надав Олександр
Люди з інвалідністю часто мають надзвичайно сильну внутрішню мотивацію: вони хочуть працювати, доводити собі й іншим, що зможуть.
Якщо ви, як і я, шукаєте працівників, то з власного досвіду скажу — люди з інвалідністю можуть стати вашою опорою. Вони продуктивні, відповідальні, уважні до деталей. Розуміють, що їхня робота — це частина великої спільної справи, адже в кожному нашому виробі закладено код єдності та прагнення до кращого майбутнього.
Допомагаємо з пошуком житла для ВПО
Після початку повномасштабного вторгнення ми активно почали брати на роботу також внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — нині їх близько 20. Наше виробництво розташоване у відносно безпечних регіонах, тож ми змогли дати прихисток і роботу тим, хто був змушений покинути свою домівку.
На жаль, у нас немає власного житла при фабриці для ВПО, але ми ніколи не залишаємо людей наодинці з цією проблемою: допомагаємо з пошуком, співпрацюємо з місцевими гуртожитками, винаймаємо тимчасове житло, а в деяких випадках частково компенсуємо вартість оренди.
Працівниці фабрики під час пошиття замовлення. Фото надав Олександр
Постійно шукаємо нових людей
Ми завжди відкриті до нових працівників. Шукаємо швачок, електриків, механіків, завгоспів, вантажників, інженерно-технічних спеціалістів, технологів, конструкторів — усіх, хто має бажання працювати в легкій промисловості. Відсутність досвіду — не проблема: ми маємо ефективну систему навчання та знаємо, як допомогти стати фахівцем з нуля.
Наша мета — не просто виготовляти одяг, а створювати спільноту, де кожен працівник відчуває свою цінність і підтримку. Ми віримо, що успіх виробництва — це не лише про обладнання чи замовлення, а про людей, які щодня вкладають свою працю, старання й тепло в кожен виріб.
«Козак» продовжує розвиватися й розширювати команду, залишаючись простором, де кожен, незалежно від життєвих обставин чи викликів, може знайти своє місце, здобути навички й відчути, що його внесок важливий. Бо наша робота — це не лише про одяг. Це про довіру, про взаємопідтримку, про маленькі щоденні кроки до спільного кращого майбутнього.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...