Суспільство
Прибуткове мистецтво корк-арту, або як Сергій Ткачук заробляє на б/у корках
Випити пляшку червоного вина і зробити з неї сумку за 9 000 гривень. А чому б і ні? Корки, які зазвичай всі викидають, можна використовувати у творчості. Так як це робить Сергій Ткачук, який працювавши барменом, зрозумів, як багато винних корків залишається після злегка схмелілих гостей.
Чоловік почав створювати дивовижні речі і згодом перетворив це у бізнес. Сергій створює сумки, метелики, краватки, картини та навіть весільні сукні з винних корків та продає їх за чималі гроші за кордон.
Сергій Ткачук
Родом з Дніпродержинська. Зараз працює ведучим на весіллях та викладає у дітей у музичній школі. Коли працював барменом, то побачив, скільки корків щоразу викидається. Вирішив створити картину з них. Згодом захоплення переросло у прибутковий бізнес.
Корк-арт. Початок
В далекому 2008 я працював барменом в одному із закладів Києва. Корків з-під вина завжди було вдосталь від веселих гостей і я почав думати над тим, як же їх можна використати у побуті.
Вже через місяць я почав робити картини, килимки у ванну. З цього все і почалось. А в 2012 році я вже зробив першу виставку.
Потроху почав напрацьовувати майстерність, робити щось нове. Якось дружина попросила мене зробити сумку з корків. Вона була у захваті, а потім і друзі замовляли.
Крім сумок я ще роблю метелики, жилети, туфлі, вишиванки, сукні, картини, прикраси.
Ще на початку цього корк-арт мої друзі почали зносити корки від вина і продовжують це робити досі. Також віддають знайомі сомельє, домовляють з ресторанами. Нещодавно кілька ящиків мені прислали винороби з Італії. Так і отримую матеріал для сумок і інших речей.
Якщо брати новий корок, то він коштуватиме більше 12 гривень. Але я не люблю їх використовувати. У корках б/у є картинки, вони пофарбовані у вино частково та трішки зігнуті.
Випити 300 пляшок вина для однієї сумки
Коли починав робити сумки, то обдумував технологію, адже аналогів такому мистецтву немає. В Португалії на швейних машинках роблять сумки з коркової тканини. А мені доводиться зшивати корки і вигадувати як це зробити.
Спочатку я помилявся в тому, які корки можна використовувати, а які ні. Виходили дуже важкі сумки. Я використовую корки з цільного шматка кори. Від шампанського пробки також важкі, але їх можна брати, якщо я роблю браслети, чи якісь прикраси.
Складність в тому, щоб підібрати однакові корки, бо всі вони мають різну довжину та об’єм. А для однієї сумки потрібно випити близько 300 пляшок вина.
В основному я роблю каркас з винних корків, кожен прошиваю капроновою ниткою і склеюю спеціальною смолою. Далі використовую різні матеріали. Це може бути як дерево, так і шкіра.
На виготовлення однієї сумки йде 7-10 днів. Клатч роблю за 2-3 дні, а складні сумки можу робити і місяць.
Скільки коштує?
У мене є більше 100 різних позицій того, що я виготовляю. Сумка в середньому може коштувати 9000 гривень, метелик з запонками – 800 гривень, а якийсь сувенір чи магніт – 350 гривень.
Серед моїх клієнтів є різні люди з різних країн. Переважно це Америка та Європа. Це можуть бути і сомельє, і люди, які пов’язані з вином, і просто ті, хто любить оригінальні речі. В Італії сумочки замовляли винороби. Просили зробити з корків їхнього бренду. Один замовив 10 сумок на подарунки клієнтам.
Замовляють через Etsy, Amazon, Ebay, хтось просто приходить на сайт і Фейсбук.
Для українців це дорого, тому працюю на експорт
Якщо за кордоном мої вироби сприймають і готові купувати за такі гроші, то з Україною ситуація протилежна. Для українців це дорого, можуть купити хіба що якусь дрібну продукцію.
Коли я починав просувати корк-арт, то намагався брати участь у всіх можливих виставках та показах в Україні. Навіть показував сумки на Ukrainian Fashion Week. Але згодом зрозумів, що це не має ніякого сенсу і не приносить нічого, крім витраченого часу та грошей. Люди підходять, цікавляться, питають ціну, а потім кажуть “ой, це ж пробка, чого так дорого”.
Два роки тому я поїхав в Болонію на тиждень моди. Після цього зрозумів, що в Україні цим займатись більше немає сенсу. В Італії у мене купили всі сумки. Моя поїздка, яка обійшлась у 1000 євро, окупилась в три рази.
А у нас на Ukrainian Fashion Week лише за те, щоб взяти участь, навіть не вийти на подіум, потрібно заплатити 500 євро. Підходили зірки і казали як классно. Але тут питання в тому, що вони не хочуть нічого купувати. Вони звикли, що їм дарують. А я по такому принципу не працюю і не хочу. В Європі такого взагалі немає.
Щоб трохи змінити скептичний настрій українців я проводив майстер-класи на ярмарках і розказував людям про цей напрям. Бо для України – це дико.
Весільна сукня та тортик з корків
Я роблю з корків багато речей і серед них є навіть весільна сукня. Переважно роблю їх для виставок, але була пара, яка одягнула “винні” наряди на власне весілля.
Вони розписались та зробили фотосесію у винному стилі. На нареченій було багато коркового: сукня, клатч, сережки, декор у волоссі. А наречений одягнув жилетку, запонки, метелик з корків. Також і весільний торт був прикрашений.
Тільки на один такий наряд іде 2000 корків. Сукня складається з двох частин – корсета, який зашнуровують і спідниці на блискавці, всередині якої йде під’юбник з металевими кільцями. Але одягнути таку сукню можуть дівчата з хорошою фізичною формою, бо важить вона близько восьми кілограм.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
