Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
FOTO 1 FOTO 1

Економіка

Понад 90% радянських стандартів в Україні втратили чинність

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Із 1 січня 2019 року переважна більшість технічних стандартів Радянського Союзу “ГОСТ”, розроблених до 1992 року, втратили чинність в Україні. Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Деякі радянські ГОСТи залишаються чинними і діятимуть до 1 січня 2022 року. Зокрема, це стандарти на заміну яких наразі проводиться або передбачається проведення розробки проектів відповідних національних стандартів; стандарти, посилання на які є в нормативно-правових актах; стандарти Єдиної системи конструкторської документації; стандарти розроблені свого часу на основі міжнародних стандартів, версії яких є актуальними в наш час.

З переліком радянських стандартів, які наразі залишаються чинними, можна ознайомитись на офіційному сайті  ДП «УкрНДНЦ».

Що натомість?

Необхідність припинення дії на території України радянських ГОСТів визначена Програмою діяльності Кабінету Міністрів України. Всього мають бути скасовані 12090 радянських ГОСТів.

Україна вже протягом багатьох років поволі скасовує радянську систему ГОСТів, і запроваджує натомість систему національних стандартів – ДСТУ. Національні стандарти гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Читайте також: В Україні з’явиться електронна база звітів держпідприємств

Зараз європейські стандарти приймаються в нас переважно методом підтвердження. Полягає він фактично у перекладі обкладинки українською мовою і прийняття у незмінному вигляді усього тексту стандарту мовою оригіналу, тобто англійською. Це резонне рішення, бо обсяги великі, теми вузькоспеціалізовані, а фахових перекладачів дуже мало. Помилки ж у перекладі тексту можуть стати причиною помилок у роботі підприємця, який візьме цей стандарт за основу виробництва. Тобто помилка перекладача може стати перешкодою до експортування вітчизняної продукції в ЄС, а то й завдати її виробникові істотних збитків на ринку ЄС.

Дотримання стандартів і підтвердження якості – це ще й додаткова перевага при конкуренції за споживача. При цьому треба бути готовим, що органи ринкового контролю перевірять, чи справді товар відповідає заявленим стандартам. Інспектор як звичайний споживач купує товар і відправляє його на перевірку. Якщо виявлять порушення – чекай санкцій: від зобов’язання виправити незначні відхилення до серйозних штрафів, розірвання контрактів та відкликання продукції.


Відео дня

Економіка

Rozetka запустила доставку товарів до Польщі

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Rozetka запустила доставку товарів до Польщі — покупці зможуть отримувати замовлення у польських поштових відділеннях.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці онлайн-ритейлера.

Щоб замовити товар, він повинен мати позначку «Доставляємо в Польщу!».

Доставка розповсюджується на харчові продукти, напої, засоби гігієни, одяг та інші товари широкого попиту. Згодом в Rozetka планує розширювати сервіси за кордоном.

Через митні обмеження замовлення до Польщі не повинне перевищувати 150 євро.

Оплатити товари та доставку можна банківською карткою онлайн. Після оформлення замовлення, клієнт отримає в SMS-повідомленні на свій телефонний номер.

Читайте також«Кава має бути бойовою». Херсонець запустив у Львові унікальний «кавотяг» та збирає сотні тисяч на ЗСУ

Рішення запустити доставку в Польщу ухвалили, оскільки Польща тимчасово прихистила вже понад 5 млн українських громадян.

Наагдаємо, торік Rozetka вийшла на ринок Узбекистану.

Також ми повідомляли, що в АТБ запустили безкоштовну доставку гуманітарних посилок.

Фото: pixabay.

Читати далі

Економіка

Кременчуцький завод запустив складальне виробництво вантажівок DAYUN

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Кременчуцький завод комунальної техніки АЛЬФАТЕКС запустив складальне виробництво автомобілів DAYUN вантажопідйомністю від 3,5 до 12 тонн.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці заводу.

Зазначається, що вперше з конвеєра вийшов автомобіль марки DAYUN, зібраний на виробничих потужностях заводу.

На підприємство вже прибула перша партія із 50 машинокомплектів, які надала компанія DAYUN. Загалом таких машинокомплектів буде доставлено 200 штук.

Збираючи автомобілі вантажопідйомністю від 3,5, до 12 тонн, на їхню базу установлюватимуть надбудови виробництва заводу Альфатекс. Це сміттєвози, автовишки, вакуумні, мулососні, каналопромивні автомобілі, аграрні самоскиди.

Читайте також«Кава має бути бойовою». Херсонець запустив у Львові унікальний «кавотяг» та збирає сотні тисяч на ЗСУ

«Сьогодні як ніколи важливо зберігати та створювати нові робочі місця в Україні та розвивати власне виробництво», — наголосили на заводі.

Нагадаємо, на Житомирщині запустили новий щебеневий завод з інвестиціями $22 млн.

Також ми повідомляли, що американська компанія Amsted Rail готується до запуску виробництва підшипників на Львівщині.

Фото: facebook.com/pkpalfateks.

Читати далі

Економіка

Український експорт в ЄС перевищив довоєнний рівень – Мінекономіки

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

За результатами серпня український експорт у країни ЄС майже досяг довоєнного рівня, а за результатами І-III кварталів навіть перевищив довоєнні показники.

Про це повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка.

«На сьогодні торгівля між Україною і Євросоюзом фактично відновилася. У серпні експорт склав 90% від рівня експорту, зафіксованого у серпні 2021 року. А за три квартали 2022 року, попри війну, ми експортували до ЄС на кілька відсотків більше, ніж за І-ІІІ квартали минулого року», – зазначив Качка.

За його словами, торговельній активності українських експортерів сприяло посилення спроможності митної інфраструктури, скасування квот та мит ЄС на агропродукцію та «лінії солідарності», започатковані Європейською комісією. Крім того, вже з 1 жовтня запрацює митний безвіз, який дозволить вантажам ще швидше проходити кордони між Україною та ЄС.

Водночас загальний рівень українського експорту через війну скоротився майже вполовину. Найбільше скоротився експорт до країн Північної Африки та Азії. Наразі він відновлюється лише в контексті зернової ініціативи та відкриття портів. Також на зменшення загальних показників експорту впливає повна зупинка торгівлі з РФ та РБ.

«Український бізнес достатньо свідомо на практиці застосовував розрив торгових відносин з РФ. У перші тижні війни ми повністю заборонили імпорт з росії як відповідь на агресію. А зараз для того, аби посилити санкційний тиск та водночас забезпечити правові підстави для українських компаній, що мали контрактні зобов’язання, ми також запровадили заборону на експорт», – додав Тарас Качка.

Раніше ми писали, що а час роботи «зернового коридору» з українських морських портів експортували вже 4,1 млн тонн аграрної продукції.

Також нагадаємо, Україна отримала від експорту електроенергії $131 мільйон за перші два тижні вересня.

Фото: agravery.com.

Читати далі

Шопочитати

NewСхід2 дні тому

«Найскладніше – переконати людей виїхати». Як громада на Хмельниччині стала другою домівкою для переселенців зі сходу

У громаді на Хмельниччині мешкає ціле поселення переселенців зі сходу нашої країни. Більшість із них...

Суспільство3 дні тому

Заряджає 25 телефонів та Starlink. 15-річний винахідник зі Львова створює унікальні повербанки для ЗСУ

15-річний Захар зі Львова збирав гроші на ноутбук та велосипед. Однак на тлі вторгнення вирішив,...

Суспільство3 дні тому

«Пасіка – це постійна робота та інвестиції». Як бджоляр з Миколаївщини популяризує медовий бізнес в Україні

Олег Калінін – пасічник з Миколаївщини, якому вдалося розвинути медову справу в регіоні та підштовхнути...

Суспільство4 дні тому

«Працюємо на перемогу». Як громада на Львівщині прийняла тисячі переселенців та допомагає воїнам ЗСУ

З перших днів повномасштабного вторгнення Новояричівська громада, що на Львівщині, перетворилася на осередок волонтерської діяльності,...