Plan B fest: що дивитися та кого слухати

Вже 14 та 15 листопада Харків, Івано-Франківськ і Лисичанськ об’єднаються на фестивалі Plan B fest, де покажуть і розкажуть, чим живуть регіони та які глобальні теми турбують місцевих. Стежити за трансляцією можна на сайті Plan B та facebook Plan B fest. 

Подія складається із двох основних частин: конференції Plan B Day та музичного фесту Plan B Night. У програмі першого блоку  — наймотиваційніші з усіх мотиваційних виступів від активістів і культурних діячів, реальні історії від соціальних підприємців, дискусії про виклики сьогодення та багато іншого. Про них ми вам і розповімо. 

Івано-Франківськ

Попри те, що Франківськ відомий своїм бурхливим літературним та мистецьким життям, говорити тут будуть не лише про “високе”, а й про актуальне. Ви зможете відчути себе справжнім франківчанином та зануритися в життя міста з головою.  

Так, засновник лабораторії переробки пластику «RE: laboratory» Михайло Веклин та Макс Вердеш з коломийської організації «Екоґвалт» розповідатимуть про екологічний спосіб життя в українських реаліях та сортування сміття, якого всі так бояться. А засновниця школи «Kaizen» Оксана Архипчук поговорить про нові форми шкільної освіти та чому зараз варто орієнтуватися на індивідуальні навчальні потреби, формування компетенцій, аніж на накопичення знань.

Крім глобальних проблем, аналізуватимуть й локальні. Галина Плотницька створила онлайн-платформу для пенсіонерів-фрілансерів «БА І ДІ КЛУБ». Вона поділиться: як люди старшого віку можуть адаптуватися до сучасного світу. Адже підліткам розповідають, що дорослішати не страшно, а що ж далі? Такі питання у нашому суспільстві порушують рідше, ніж хотілося б. 

Повертаючись до “високого”, пропонуємо послухати представника Станіславського феномена художника Анатолія Звіжинського, який розказуватиме дивовижну історію Центру сучасного мистецтва. 

Продовжать говорити про культуру та зокрема про вплив електронної музики на Франківськ учасники промо-групи Detali. Вони організовують вечірки, рейви та фестиваль Detaliзація, добре відомі за межами міста. Своїми ініціативами організатори розвивають якісну локальну культуру для внутрішнього та зовнішнього культурного туризму.

Читайте також: Кранчі з любов’ю: як молодь з інвалідністю створює корисні сніданки

Про те, як закохати людей у своє місто та його спадщину, розповість Марія Козакевич — засновниця громадського руху “Франківськ який треба берегти”. Ініціатива реставрує старовинні двері та популяризує дбайливе ставлення до архітектури та історії. За 4 роки діяльності вони врятували понад 30 старовинних об’єктів. 

Окрім цього, заплановано дуже незвичайну та цікаву дискусію про те, як вітчизняним культурним просторам залишатися організованими без гігантських зусиль та як “забути про цензуру”, але при цьому виживати фінансово. 

Харків

У Харкові мова йтиме про вічне: книги, культурні активності та інновації. 

Зокрема, розробник Михайло Маркевич представить бот Elomia. Він може замінити психотерапевта в критичних ситуаціях: спеціалісти навчили нейронну мережу розпізнавати емоційний стан співрозмовника і підтримувати його в складних ситуаціях. Така розробка була дуже корисною для багатьох під час пандемії, коли люди опинилися у непростому становищі та сам на сам зі своїми страхами. Загалом нею скористалися понад 43 тисячі людей. Крім цього, бот Elomia майже нічим не поступається живому психологу, але коштує у п’ятдесят разів менше! 

Читайте також: Притулок для речей: як старий гардероб зробить вас благодійником

Віта Базан поділиться знаннями про процес та складнощі розробки своїх проєктів — “Код Міста” та “Вимірювач”. Особливість першого полягає в тому, що його команда створює довгострокову програму формування креативної економіки українських міст та умови для їх сталого розвитку. “Вимірювач” — колишній житомирський завод радянського періоду в Україні. Колись там виготовляли синтезатори, електрооргани, електробаяни, драм-машини тощо. Зараз це інноваційний парк, на базі якого старі електронні девайси, які пролежали там не один рік, та інші речі почали перетворюватися на нові музичні інструменти із зовсім іншим звучанням. 

Організатор фестивалю «Самсобіфест» Віталій Собченко розповість про те, як об’єднувати незнайомих людей у такі непрості часи. Проєкт підтримує українських виробників та ідею свідомого споживання, а основними його складовими є барахолка, архітектура, вулична їжа, освіта, виставки та музика. До спільноти, яка формується навколо цього унікального проєкту, має змогу долучитися кожен. Місце, де проводять фест, дуже любить молодь та харківські митці — там вже створили виставку графіті просто неба, яку можуть оцінити звичайні перехожі.

А тим, хто цікавиться книгами та всім, що з ними пов’язано, обов’язково треба послухати Андрія Онищенка — члена команди незалежного видавництва IST Publishing, створеного у 2017 році на базі галереї Come In. Воно видає одні з кращих українських перекладів книг про сучасну культуру, теорію та історію мистецтва, а також артбуки вітчизняних художників. 

Під час свого виступу Андрій розповість про “життя” українського видавництва під час карантину, виклики, з якими стикнулася вся книжкова індустрія та вся культурна сфера загалом. 

Куратори ініціативи Pangram Катерина Рай та Сергій Ніжинський розкажуть про досвід створення експериментального діджитал-простору, де митці можуть ініціювати власні виставки та проводити презентації у часи пандемії, коли звичайні галереї є не зовсім безпечними. Куратори покажуть, як мистецтво адаптується до нових умов. 

Також своєю історією поділиться Тетяна Каменєва з Михайлом Чорноморцем — співзасновники соціального ресторану «Сніг на голову», в якому на кухні працюють люди з ментальною інвалідністю. Мета авторів цього проєкту — інтегрувати таких людей у суспільство та максимально посприяти тому, щоб до них ставилися серйозно. Тетяна та Михайло розкажуть про те, як їх команда відкрила ресторан у 2020 році — найскладнішому для бізнесу періоді.

Лисичанськ

У Лисичанську говоритимуть про те, що стосується багатьох людей: як жити поруч з війною та створювати умови для розвитку соціальних та культурних ініціатив. 

Лисичанські спікери пропонують глядачам лекції формату TED talk та дискусії. Засновниця арт-резиденції «Аура міста» Оксана Очкурова свій проєкт. Його найважливіше завдання — дослідити ідентичність донбаського  Старобільська, переосмислити спадщину міста та сприяти формуванню нового культурного простору. 

Продовжить розмову про культуру засновник проєкту “гарелея неотодрёшь” Віталій Матухно. Цей проєкт дав можливість молодим художникам з Сєвєродонецька, Луганська, Донецька, Бахмута та Рівного презентувати свої роботи вперше. Ця імпровізована галерея — про творчість, яка не вписується в рамки. Він покаже, як мистецтво може жити серед закинутих будівель, а митцем може буде кожен. 

Так, головний редактор журналу «ПлюсМинусБесконечность» Слава Бондаренко познайомить всіх охочих зі своїм проєктом про культуру, сучасне мистецтво та те, що на них впливає. Його мета — розповісти, що відбувається у культурному середовищі Луганщини сьогодні, створити майданчик для презентації робіт і забезпечити зв’язок між митцями по обидва боки лінії розмежування. 

Також у Лисичанську режисерка Аня НА презентує настільну гру «Донецьк». Вона складається із 268 фотографій Донецька, зроблених в різний час. Проєкт допомагає людям розважитись і разом з тим познайомитися з містом через призму приватного життя та особистого ставлення людей.

Читайте також: Бізнес на склі. Історія успіху з Лисичанська

Крім цього, про свій досвід заснування ЛГБТК+ організації «ДонбассКвир» розповість Женя Трамвай. Найбільш серйозним проєктом «ДонбассКвир» став онлайн-щоденник «Полонені», присвячений ЛГБТК+ людям з окупованих територій. Це вдала спроба об’єктивно розповісти їхні історії та зробити людей видимими. На думку Жені, така ініціатива підвищить рівень інклюзії й толерантності у суспільстві, тому сприятиме появі важливих законів і реформ.

Весна Байшанскі-Агіч,  виконавча директорка у Fondacija Mozaik (один із найбільших проєктів соціального підприємництва в Південно-Східній Європі), орієнтованої на молодь, соціальні інновації, примирення та допомогу знедоленим, навчить всіх охочих створювати соціальні проєкти будь-якого спрямування та налагоджувати зв’язки між громадськими ініціативами, державою та бізнесом. 

Також не можемо не згадати й про ведучих події: Олег “Мох” Гнатів — блогер, продюсер івано-франківського музичного гурту FAMILIA PERKALABA, без якого неможливо уявити культурне життя Івано-Франківська; Анна Шаригіна — співорганізаторка «ХарківПрайду», яка працює з ЛГБТ-спільнотами; Микола Дорохов — волонтер, керівник молодіжної платформи “Вільна Хата” та Андрій Діхтяренко — журналіст Громадського, засновник онлайн-видання «Реальна газета».