Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Plan B fest: що дивитися та кого слухати

Опубліковано

Вже 14 та 15 листопада Харків, Івано-Франківськ і Лисичанськ об’єднаються на фестивалі Plan B fest, де покажуть і розкажуть, чим живуть регіони та які глобальні теми турбують місцевих. Стежити за трансляцією можна на сайті Plan B та facebook Plan B fest

Подія складається із двох основних частин: конференції Plan B Day та музичного фесту Plan B Night. У програмі першого блоку  — наймотиваційніші з усіх мотиваційних виступів від активістів і культурних діячів, реальні історії від соціальних підприємців, дискусії про виклики сьогодення та багато іншого. Про них ми вам і розповімо. 

Івано-Франківськ

Попри те, що Франківськ відомий своїм бурхливим літературним та мистецьким життям, говорити тут будуть не лише про “високе”, а й про актуальне. Ви зможете відчути себе справжнім франківчанином та зануритися в життя міста з головою.  

Так, засновник лабораторії переробки пластику «RE: laboratory» Михайло Веклин та Макс Вердеш з коломийської організації «Екоґвалт» розповідатимуть про екологічний спосіб життя в українських реаліях та сортування сміття, якого всі так бояться. А засновниця школи «Kaizen» Оксана Архипчук поговорить про нові форми шкільної освіти та чому зараз варто орієнтуватися на індивідуальні навчальні потреби, формування компетенцій, аніж на накопичення знань.

Крім глобальних проблем, аналізуватимуть й локальні. Галина Плотницька створила онлайн-платформу для пенсіонерів-фрілансерів «БА І ДІ КЛУБ». Вона поділиться: як люди старшого віку можуть адаптуватися до сучасного світу. Адже підліткам розповідають, що дорослішати не страшно, а що ж далі? Такі питання у нашому суспільстві порушують рідше, ніж хотілося б. 

Галина Плотницька – засновниця онлайн-платформи для пенсіонерів

Повертаючись до “високого”, пропонуємо послухати представника Станіславського феномена художника Анатолія Звіжинського, який розказуватиме дивовижну історію Центру сучасного мистецтва

Продовжать говорити про культуру та зокрема про вплив електронної музики на Франківськ учасники промо-групи Detali. Вони організовують вечірки, рейви та фестиваль Detaliзація, добре відомі за межами міста. Своїми ініціативами організатори розвивають якісну локальну культуру для внутрішнього та зовнішнього культурного туризму.

Читайте також: Кранчі з любов’ю: як молодь з інвалідністю створює корисні сніданки

Про те, як закохати людей у своє місто та його спадщину, розповість Марія Козакевич — засновниця громадського руху “Франківськ який треба берегти”. Ініціатива реставрує старовинні двері та популяризує дбайливе ставлення до архітектури та історії. За 4 роки діяльності вони врятували понад 30 старовинних об’єктів. 

Окрім цього, заплановано дуже незвичайну та цікаву дискусію про те, як вітчизняним культурним просторам залишатися організованими без гігантських зусиль та як “забути про цензуру”, але при цьому виживати фінансово. 

Харків

У Харкові мова йтиме про вічне: книги, культурні активності та інновації. 

Зокрема, розробник Михайло Маркевич представить бот Elomia. Він може замінити психотерапевта в критичних ситуаціях: спеціалісти навчили нейронну мережу розпізнавати емоційний стан співрозмовника і підтримувати його в складних ситуаціях. Така розробка була дуже корисною для багатьох під час пандемії, коли люди опинилися у непростому становищі та сам на сам зі своїми страхами. Загалом нею скористалися понад 43 тисячі людей. Крім цього, бот Elomia майже нічим не поступається живому психологу, але коштує у п’ятдесят разів менше! 

Читайте також: Притулок для речей: як старий гардероб зробить вас благодійником

Віта Базан поділиться знаннями про процес та складнощі розробки своїх проєктів — “Код Міста” та “Вимірювач”. Особливість першого полягає в тому, що його команда створює довгострокову програму формування креативної економіки українських міст та умови для їх сталого розвитку. “Вимірювач” — колишній житомирський завод радянського періоду в Україні. Колись там виготовляли синтезатори, електрооргани, електробаяни, драм-машини тощо. Зараз це інноваційний парк, на базі якого старі електронні девайси, які пролежали там не один рік, та інші речі почали перетворюватися на нові музичні інструменти із зовсім іншим звучанням. 

Віталій Собченко – організатор фестивалю «Самсобіфест»

Організатор фестивалю «Самсобіфест» Віталій Собченко розповість про те, як об’єднувати незнайомих людей у такі непрості часи. Проєкт підтримує українських виробників та ідею свідомого споживання, а основними його складовими є барахолка, архітектура, вулична їжа, освіта, виставки та музика. До спільноти, яка формується навколо цього унікального проєкту, має змогу долучитися кожен. Місце, де проводять фест, дуже любить молодь та харківські митці — там вже створили виставку графіті просто неба, яку можуть оцінити звичайні перехожі.

А тим, хто цікавиться книгами та всім, що з ними пов’язано, обов’язково треба послухати Андрія Онищенка — члена команди незалежного видавництва IST Publishing, створеного у 2017 році на базі галереї Come In. Воно видає одні з кращих українських перекладів книг про сучасну культуру, теорію та історію мистецтва, а також артбуки вітчизняних художників. 

Андрій Онищенко – член команди незалежного видавництва IST Publishing

Під час свого виступу Андрій розповість про “життя” українського видавництва під час карантину, виклики, з якими стикнулася вся книжкова індустрія та вся культурна сфера загалом. 

Катерина Райкураторка ініціативи Pangram

Куратори ініціативи Pangram Катерина Рай та Сергій Ніжинський розкажуть про досвід створення експериментального діджитал-простору, де митці можуть ініціювати власні виставки та проводити презентації у часи пандемії, коли звичайні галереї є не зовсім безпечними. Куратори покажуть, як мистецтво адаптується до нових умов. 

Тетяна Каменєва та Михайло Чорноморець – засновники соціального ресторану “Сніг на голову”

Також своєю історією поділиться Тетяна Каменєва з Михайлом Чорноморцем — співзасновники соціального ресторану «Сніг на голову», в якому на кухні працюють люди з ментальною інвалідністю. Мета авторів цього проєкту — інтегрувати таких людей у суспільство та максимально посприяти тому, щоб до них ставилися серйозно. Тетяна та Михайло розкажуть про те, як їх команда відкрила ресторан у 2020 році — найскладнішому для бізнесу періоді.

Лисичанськ

У Лисичанську говоритимуть про те, що стосується багатьох людей: як жити поруч з війною та створювати умови для розвитку соціальних та культурних ініціатив. 

Лисичанські спікери пропонують глядачам лекції формату TED talk та дискусії. Засновниця арт-резиденції «Аура міста» Оксана Очкурова свій проєкт. Його найважливіше завдання — дослідити ідентичність донбаського  Старобільська, переосмислити спадщину міста та сприяти формуванню нового культурного простору. 

Продовжить розмову про культуру засновник проєкту “гарелея неотодрёшь” Віталій Матухно. Цей проєкт дав можливість молодим художникам з Сєвєродонецька, Луганська, Донецька, Бахмута та Рівного презентувати свої роботи вперше. Ця імпровізована галерея — про творчість, яка не вписується в рамки. Він покаже, як мистецтво може жити серед закинутих будівель, а митцем може буде кожен. 

Так, головний редактор журналу «ПлюсМинусБесконечность» Слава Бондаренко познайомить всіх охочих зі своїм проєктом про культуру, сучасне мистецтво та те, що на них впливає. Його мета — розповісти, що відбувається у культурному середовищі Луганщини сьогодні, створити майданчик для презентації робіт і забезпечити зв’язок між митцями по обидва боки лінії розмежування. 

Також у Лисичанську режисерка Аня НА презентує настільну гру «Донецьк». Вона складається із 268 фотографій Донецька, зроблених в різний час. Проєкт допомагає людям розважитись і разом з тим познайомитися з містом через призму приватного життя та особистого ставлення людей.

Читайте також: Бізнес на склі. Історія успіху з Лисичанська

Крім цього, про свій досвід заснування ЛГБТК+ організації «ДонбассКвир» розповість Женя Трамвай. Найбільш серйозним проєктом «ДонбассКвир» став онлайн-щоденник «Полонені», присвячений ЛГБТК+ людям з окупованих територій. Це вдала спроба об’єктивно розповісти їхні історії та зробити людей видимими. На думку Жені, така ініціатива підвищить рівень інклюзії й толерантності у суспільстві, тому сприятиме появі важливих законів і реформ.

Весна Байшанскі-Агіч – виконавча директорка у Fondacija Mozaik

Весна Байшанскі-Агіч,  виконавча директорка у Fondacija Mozaik (один із найбільших проєктів соціального підприємництва в Південно-Східній Європі), орієнтованої на молодь, соціальні інновації, примирення та допомогу знедоленим, навчить всіх охочих створювати соціальні проєкти будь-якого спрямування та налагоджувати зв’язки між громадськими ініціативами, державою та бізнесом. 

Також не можемо не згадати й про ведучих події: Олег “Мох” Гнатів — блогер, продюсер івано-франківського музичного гурту FAMILIA PERKALABA, без якого неможливо уявити культурне життя Івано-Франківська; Анна Шаригіна — співорганізаторка «ХарківПрайду», яка працює з ЛГБТ-спільнотами; Микола Дорохов — волонтер, керівник молодіжної платформи “Вільна Хата” та Андрій Діхтяренко — журналіст Громадського, засновник онлайн-видання «Реальна газета». 

Суспільство

У Вінниці розробили перший в Україні міський стандарт гостинності: у чому його суть

Опубліковано

Вінницькі ресторатори та готельєри розробили перший в Україні міський стандарт гостинності, пише vezha.ua.

Це перелік принципів та порад для сфери гостинності в місті задля встановлення високого рівня обслуговування та сервісу. 

Читайте також: 5 (не)очевидних кроків, які допоможуть рестораторам пережити коронакризу

Як повідомляє на своїй сторінці Департамент маркетингу міста та туризму, “над розробкою Вінницького стандарту гостинності працювали власники (-ці) та топ-менеджери (-ки) закладів розміщення та харчування, а також маркетологи (-ні). Роботу координувала експертка з продажу й сервісу, сертифікована бізнестренерка, спеціалістка зі створення та впровадження стандартів Оксана Марусич”.

Читайте також: На Херсонщині будуватимуть величезний курорт (ВІДЕО)

Відтак опублікували і головні принципи “Вінницького стандарту гостинності”, яких, як сподіваються автори ідеї, дотримуватимуться вінницькі ресторатори та готельєри.

Повідомляється, що “Стандарт розроблений в рамках проєкту «Вінницький стандарт гостинності: програма посилення конкурентоспроможності туристичної індустрії Вінниці» реалізується Спілка Підприємців Стіна за фінансування Уряду Канади через Фонд сприяння розвитку малих і середніх підприємств проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС) та підтримки Вінницької міської ради.

Нагадаємо, раніше у Вінниці презентували перший офіційний туристичний путівник.

Фото: vn.20minut.ua

Читати далі

Суспільство

Студенти створили онлайн-ресторан пам’яті зі стравами часів Голодомору

Опубліковано

В Україні створили онлайн-ресторан пам’яті “Непораховані з 1932”. Його заснували студенти Української академії лідерства, пише БЖ.

Зазначається, що проєкт запустили напередодні дня пам’яті жертв Голодомору (28 листопада 2020 року).

Рецепти зі спогадів

На платформі автори проєкту відтворили страви, якими харчувалися українці в голодні роки. Зокрема: затеруха з перетертої кори дерев, хліб з натертої трави, хлібці з соломи тощо. Частину рецептів відтворили за спогадами своїх дідусів і бабусь, яким вдалося вижити.

Читайте також: Як американка українського походження розповіла світові про Голодомор (ВІДЕО)

Під ціною кожної страви зашифровані відео проєкту “Голодомор: мозаїка історії”, створеного командою Ukrainer спільно з Національним музеєм Голодомору-геноциду. Крім того, користувачам пропонують підписати петицію про внесення слова “Голодомор” в усі англомовні словники.

Проєкт “Непораховані з 1932” був заснований у 2017 році в форматі вуличного ресторану спільно з комунікаційним агентством Gres Todorchuk. Проєкт був реалізований в Ізраїлі, Бельгії та України командою і студентами Української академії лідерства. Онлайн-ресторан став його продовженням під час карантину.

Читайте також: Стрічка про український голодомор «Ціна правди» потрапила до кращих у світі фільмів 2020 року

Нагадаємо, в Україні презентували краудфандингову платформу «Зерна правди» на підтримку створення в Україні Музею Голодомору.

Фото: Uncounted

Читати далі

Суспільство

У Києві довідку про перейменування вулиці можна отримати онлайн

Опубліковано

Відтепер довідку про перейменування вулиці в Києві можна отримати, не виходячи з дому. На сайті містобудівного кадастру відкрилась можливість подачі заявки на отримання такого документу в електронному вигляді.

Про це повідомляє Вечірній Київ.

Навіщо потрібен цей документ? 

Зазвичай довідка про найменування або перейменування вулиці необхідна для здійснення нотаріальних дій з нерухомістю або внесення змін у правовстановлюючі документи.

Тепер отримання довідки займає всього кілька днів, і для цього не потрібно виходити з дому.

“Громадянам необхідно зайти на сайт містобудівного кадастру і спочатку ознайомитись з порядком оформлення заявки у вкладці «Інструкції». Після цього обрати розділ «Послуги» і натиснути на потрібну послугу, далі – ввести відповідні дані й надіслати електронний запит”, – пояснив заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА, начальник управління адміністративних послуг Юрій Тацій.

Читайте також: Довідку про склад сім’ї більше не вимагатимуть

Для підготовки заявки потрібний електронний цифровий підпис або Bank ID.

Нагадаємо, Міністерство цифрової трансформації України запустило гід з державних послуг. Це інформаційний онлайн-портал про всі сервіси, що надаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Сьогодні на сервісі Гід державних послуг доступна інформація про 1 170 послуг – місце, строки, вартість, а також необхідні документи та спосіб оскарження їхніх результатів. Інформація постійно оновлюється і невдовзі на портал буде перенесено 100% державних послуг в Україні.

Раніше повідомлялось, що в Києві з’явиться провулок Гарета Джонса.

Фото: prm.ua

Читати далі

Суспільство

На дні Дніпра знайшли унікальний артефакт часів козацтва (ФОТО)

Опубліковано

У Запоріжжі показали унікальну гідроархеологічну знахідку, яку виявили на дні річки Дніпро – дубовий лафет. Подібні знахідки не відомі в межах України, передає Укрінформ.

Що відомо про знахідку?

Як розповів археолог, співробітник національного заповідника Хортиця Валерій Нефьодов, попередньо, датування лафету – остання чверть 17 століття – початок 18 століття. Гармата великого калібру, яка використовувалась для штурму міст, фортеці, укріплень того часу. 

Читайте також: На Хортиці знайшли поховання скіфського воїна, якому близько 2500 років

“Калібр 24 -32 фунти. Це польова гармата. Гармата мала надзвичайну артилерійську цінність. Сам лафет зроблений з дубу та окований залізом. Є залишки червоної фарби. Він – загальноєвропейської конструкції, але де саме зроблений поки не знаємо”, – сказав Нефьодов.

Читайте також: У вінницькому лісі натрапили на пам’ятки доби палеоліту (ФОТО)

Гармати такого розміру стріляли на відстань до 7 км. Знахідка знаходилась на глибині 9,8 м трохи нижче Хортиці.

Археологи говорять, що спочатку подумали, що знайшли стародавній корабель чи інший плавзасіб.

Читайте також: Турки зняли фільм про бойові мистецтва запорізьких козаків

“Довжина лафету близько 4,4 м, ширина близько 2,3 м. Вага – понад 1,2 тонни. Подібні знахідки не відомі в межах України. Одиниці схожих лафетів зберігаються в деяких музеях світу”, – наголосили археологи.

Лафет добре зберігся, бо був занурений у мул. Колеса були зняті ще у 18 столітті.

Лафет перевезуть до реставраційного ангару.

Фото: ukrinform.ua

Читати далі
Технології11 хв. тому

Міноборони закупить модернізовані зенітні установки для боротьби з дронами

Суспільство41 хв. тому

У Вінниці розробили перший в Україні міський стандарт гостинності: у чому його суть

Економіка1 годину тому

З’явився сайт про можливості українського машинобудування та локалізацію виробництва

Суспільство2 години тому

Студенти створили онлайн-ресторан пам’яті зі стравами часів Голодомору

Суспільство2 години тому

У Києві довідку про перейменування вулиці можна отримати онлайн

Економіка3 години тому

З’явились перші інвестори індустріального парку на Хмельниччині

Економіка3 години тому

В Україні запустили проект з підтримки аграріїв і рибного господарства

Суспільство3 години тому

На дні Дніпра знайшли унікальний артефакт часів козацтва (ФОТО)

Суспільство12 години тому

Українські полярники розповіли про долю тюленятка Галинки

Суспільство12 години тому

Благодійна акція у Києві: обміняй старе взуття на нове

Суспільство13 години тому

У Львові реставрують унікальні вітражі, створені у 1914 році

Суспільство13 години тому

Український фільм переміг на кінофестивалі в Італії

Економіка14 години тому

Україна приєднується до Спільної системи зборів Євроконтролю

Технології14 години тому

На Грибовицькому сміттєзвалищі запрацювала станція очистки фільтрату (ФОТО)

Суспільство15 години тому

Фільм про Бессарабію переміг на канадському кінофестивалі

Суспільство3 дні тому

Як фітнес-модель на фронті рятує людей (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Як у карантин скуштувати тістечка без контакту з офіціантом (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Як місцеві рятують унікальний маєток на Вінниччині (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Як український дрон-камікадзе здивував під час запуску (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Як Краматорськ прикрашає петриківкою місцева художниця (ВІДЕО)

NewСхід4 дні тому

На околиці Добропілля замість звалища облаштували вільний простір «Непустир» (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

У Затоці на пляжі солодощі продає арабський шейх (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Замінить пластик: українка створила екологічну упаковку з каштана (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Історія легендарного фотографа війни, який знімає героїв України (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Змінює вулиці і свідомість: як активіст зі Старобільська трансформує своє місто (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як австрієць українську вивчив (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як третьокласник зберіг старовинне лемківське мистецтво? (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як архітектор покинув Європу і став мером (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як у Києві з’явилася самчиківська стіна? (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Хто така перша українка у парламенті США? (ВІДЕО)

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.