Суспільство
П’ять маловідомих туристичних місць Півдня України за версією BBC
BBC Україна оприлюднило невідомі туристичні цікаві місця Півдня України, які варто відвідати.
Допоміг виданню з вибором місць краєзнавець і екскурсовод Єгор Сидорович, який досліджує об’єкти на Півдні України.
Він каже, що такі місця можуть працювати як машина часу.
Костел Святих Петра і Павла. Село Степове, Миколаївщина
Напівзруйнована будівля одного із найбільших католицьких храмів Півдня України. Розташований костел на території села Степове, де було поселення Карлсруе, яке заснували німецькі переселенці.
Храм добудували у 1885 році, до цього це була споруда з вапняку та соломи. Нова будівля була у неоготичному стилі, що рідкість для Півдня України, з одного боку, та нетипово для німецької архітектури, з іншого, через велику кількість оздоблення.
Хоча поселення було невеликим, церква вийшла помпезною. В 1890-тих роках там встановили орган.
Радянська авіація за часів Другої світової завдала храму значної шкоди. Тепер там тільки стіни, які щороку руйнуються ще більше.
Миколаївська обсерваторія
Побудована на найвищій точці міста – Спаському пагорбі. Це одна із найстаріших обсерваторій східної Європи, Україна номінувала її до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
Обсерваторію побудували в 1821 році за ініціативою адмірала Олексія Грейга для того, аби навчати моряків і офіцерів орієнтуватися за допомогою астрономічних методів.
Першим директором обсерваторії став Карл Кнорре. Тоді йому навіть двадцяти років не було. Кнорре – автор п’ятої сторінки зоряної карти Берлінської академії наук, а за допомогою цієї сторінки було знайдено дві малі планети.
Читайте також: Своя Швейцарія у дворі — як одесит започаткував школу добросусідства
Миколаївська обсерваторія зберегла свою першочергову функцію і працює і зараз як науково-дослідний інститут. В обсерваторії працює музей з колекцією астрономічних приладів.
Палац Курісів. Село Курісове, Одещина
Незвичний маєток наприкінці XVIII століття побудував полковник Іван Куріс, який отримав ці землі за участь у російсько-турецьких війнах. Палац зведений у східному стилі, його фасад має схожість з Палацом Воронцова в Криму.
Є легенда, за якою у родинних склепах біля палацу закопаний скарб, але краєзнавець каже, що це лише міф – під час дослідження цієї території так нічого і не знайшли.
Після революції родина Курісів покинула маєток. Значної руйнації палац зазнав за радянського періоду. Ще більшої – під час пожежі у 1990-му році. Зараз повільними темпами будівлю реставрують, але коли роботи будуть завершені – невідомо.
Зруйнований палац Фальц-Фейнів на Херсонщині
Фальц-Фейни – це відомі німецькі землевласники, промисловці та меценати. Маєток у колишньому селі Гаврилівка побудував брат Фрідріха Фальц-Фейна, засновника заповідника Асканія-Нова.
Нині палац у руїнах, але колись був справжньою перлиною Півдня України.
Двоповерхова будівля поєднувала в собі різні стилі – романтизм, готику й античні мотиви. Перед маєтком був великий фонтан, у якому плавали різні види риб. Навколо розкинувся дендропарк.
Останній барон Фальц-Фейн, Едуард, називав це місце раєм. Згодом Олександр Фальц-Фейн покинув свій палац.
Степові водоспади під селом Козацьке на Херсонщині
Водоспади у степу – це явище, яке здивує багатьох. Вони розташовані біля руїн палацу князя Трубецького. Ці водоспади утворені підземними водами Дніпра.
Князь Трубецький, маєток якого розташований біля цих джерел, вирішив штучно зробити водоспад. Йому хотілося пити каву на балконі цього маєтку і дивитися на водоспади, які красиво виходять в Дніпро.
Кілька років тому біля водоспадів прибрали територію. Поряд з водоспадами є ще кілька туристичних атракцій – чинне Шато Трубецького, руїни маєтку князя, які добре видно, якщо стояти біля водоспадів, і Башта Вітовта – оборонна споруда часів литовського панування.
Кожен з об’єктів – унікальний, і їх варто побачити.
Нагадаємо, на Київщині запрацював портал для мандрівників.
Як ми повідомляли раніше, на Хортиці запрацював єдиний туристичний квиток.
Усі фото: УКРІНФОРМ; bbc.com.
Тринадцятий сезон шоу «Холостяк», головним героєм якого став ветеран Олександр Будько, отримав бронзову нагороду на міжнародному фестивалі реклами «Каннські леви». Проєкт відзначили в категорії «Різноманіття та інклюзивність в індустрії розваг».
Про це повідомили на сайті фестивалю, передає Forbes.
Це перша нагорода для Starlight Media на престижному фестивалі. Журі відзначило «Холостяка» серед проєктів, які популяризують цінності інклюзії, рівності та справедливої репрезентації вразливих груп. Згідно з дослідженням Gradus Research, після виходу сезону 71% глядачів визнали ветеранів з інвалідністю привабливими — цей показник зріс на 19 відсоткових пунктів.
Читайте також: «Наша війна»: фільм французьких режисерів про боротьбу українців вийшов у прокат у США (ВІДЕО)
Сезон з Олександром Будьком транслювали на телеканалі СТБ з листопада до кінця грудня 2024 року. Будько, який втратив ноги під час боїв у Харківській області, став першим учасником проєкту з бойовим досвідом і пораненням.
Окрім «Холостяка», у фінал цьогорічного фестивалю також увійшов проєкт «Мед мінних полів», створений агенцією Saatchi & Saatchi Ukraine у співпраці з агрокомпанією Kernel, МЗС України, Спілкою пасічників і Dronarium Ukraine.
Нагадаємо, що митці з України здобули низку нагород на міжнародному фестивалі анімації у Франції
Фото обкладинки: інстаграм-сторінка Олександра Терена
Суспільство
Медик 12-ї бригади «Азов» із позивним «Спок» одним із перших прибув на місце влучання російської ракети в Києві в ніч на 17 червня. Разом із побратимами він розбирав завали, евакуйовував людей та надавав першу домедичну допомогу постраждалим ще до приїзду рятувальників і швидкої.
Про це повідомили у бригаді.
У бригаді зазначили, що дії «Спока» стали прикладом того, як бойова підготовка та навички тактичної медицини можуть врятувати життя.
«Дії “Спока” — це результат того, як підготовка та бойовий досвід допомагають під час критичних ситуацій у цивільному житті. Завдяки проходженню курсів з тактичної медицини, кожен громадянин може навчитися надавати першу домедичну допомогу пораненим. Знання і досвід рятують життя», — написали в бригаді.
Читайте також: У Києві відкрили перший меморіал українським воєнним розвідникам (ФОТО)
У Солом’янському районі столиці, де стався один із прильотів, всю ніч тривали рятувальні роботи. За повідомленням ДСНС, станом на 07:00 з-під завалів зруйнованого дев’ятиповерхового будинку дістали тіла 16 загиблих. Загалом унаслідок атаки на Київ загинула 21 людина, ще 134 постраждали.
Раніше ми писали, як у Солом’янському районі кияни до приїзду ДСНС самотужки рятували людей із під’їзду (ВІДЕО).
Фото обкладинки: інстаграм-сторінка 12-ї бригади «Азов»
У столиці на Поштовій площі відновили мурал з портретом та цитатою громадської діячки Катерини Гандзюк. Напередодні стіну замалювали невідомі. Портрет та надпис повторно відтворили волонтери зі спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?».
Про це активісти повідомили в фейсбуці.
Мурал на Поштовій площі замалювали невідомі. Цей факт повідомили безпосередньо активістам спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?». Мурал покрили шаром фарби в день, коли громадській діячці мало б виповнитися 40 років. Друзі Катерини, які створили громадську ініціативу, відновили стінопис на Поштовій площі.
«Вбивці Каті забрали у нас не просто нашу подругу, а одну з кращих громадянок України. Цим вони обʼєднали нас. І ми в цьому обʼєднанні стали сильнішими. Ми памʼятаємо і будемо боротися за справедливість стільки, скільки потрібно», — зазначили в дописі учасники спільноти.
Читайте також: У Києві шукають чотирилапого, який врятував дитину під час обвалу багатоповерхівки
Про Катерину
Катерина Гандзюк брала участь у Помаранчевій революції та Євромайдані, була співзасновницею Агенції громадської журналістики «МОСТ», яка розслідувала корупцію в Херсонській області. Активістка боролася з проросійським впливом у регіоні. У 2018 році на Катерину напали, обливши сірчаною кислотою. Дівчина отримала значні опіки тіла, унаслідок чого померла в лікарні.
Суд визнав винними у вбивстві Владислава Мангера і Олексія Левіна, обидва продовжують оскаржувати це рішення.
Нагадуємо, що в Києві відкрили перший меморіал українським воєнним розвідникам (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?»
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...