Одна з найбільших в Україні ІТ-компаній допоможе навчати студентів: деталі

На забезпечення в ЗСУ поставлено п’ять зразків балістичних бойових шоломів. Кожна з моделей пройшла випробування у підрозділах, повідомили у Міноборони України.

Розповідається, що у шоломі є бічні рейлінги для кріплення навушників, фонарів та фронтальне кріплення для приладів нічного бачення, тепловізорів, камери. Це шоломи 1-го класу захисту.

Вони витримують 5 пострілів 9-мм кулею Makarov, 5 пострілів кулею 9-мм Luger.

Оболонка шолома повинна забезпечувати стійкість до ураження типовими імітаторами уламків масою 1,1 г, які мають швидкість V50 не менше 670 м/с, випущених з дистанції 5 м.

«Технічною специфікацією Міноборони визначено вимоги щодо розмірів, анатомічних зон перекриття голови шолома бойового балістичного. Для кожного розміру визначена вага, адже згідно з військовим стандартом, рекомендована вага шолома повинна становити не більше 1,5 кг», — йдеться у повідомлені.

Зазначається, що протягом тестувань шоломів змінювали підвісну систему, кріплення, подушечки, їхню форму, розміри, поки не відшліфували до максимальної зручності.

Після отримання позитивних актів від військових частин, виробники відправляли шоломи на балістичні та небалістичні випробування.

«За результатами ми отримали протоколи про відповідність нашим вимогам і затвердили п’ять зразків шоломів. На цей час проводяться військові (дослідні) випробування нових моделей шоломів (одна – українського та дві – іноземних виробників)», — додали в Центральному управлінні Міноборони.

Фото: Міноборони України.

Залізничне сполучення «Рава-Руська — Варшава» запрацює з 15 жовтня 2023 року. Маршрут вже офіційно внесли до розкладу руху польських залізниць.

Про це повідомив голова громадської організації «Linia102.ua» Віктор Гальчинський на своїй фейсбук-сторінці.

Відомо, що з Варшави до Рави-Руської (Львівська обл.) потяг виїжджатиме о 21:45 місцевого часу та прибуватиме о 5-й годині 45 хвилин.

Відправлення з Рави-Руської – щоденно об 11:00, прибуття до Варшави – о 17:29. Продаж квитків онлайн наразі недоступний.

Читайте також: Весілля для героя майже “під ключ”. Черкащанка започаткувала унікальний проєкт

«Ось так, завдяки ініціативі місцевих громад, роботі та інвестиціям Укрзалізниці, а також тиску громадянського суспільства по обидва боки кордону Львів матиме зручне залізничне сполучення з Варшавою. Якщо дуже хотіти й наполегливо працювати над деталями – можна здійснити й неможливе», – написав Гальчинський.

Нагадаємо, Укрзалізниця раніше анонсувала поїзд «Варшава – Рава-Руська». Планується, що на станції Рава-Руська організують пересадку на поїзди, які доправлятимуть пасажирів до Львова.

Раніше ми повідомляли, що пасажири Укрзалізниці зібрали понад 1 млн грн на FPV-дрони для ЗСУ.

Фото: facebook.com/PKP.Intercity.

Вилучені срібні прикраси давніх слов’ян VIII століття передали на зберігання у Національний музей історії України.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Національного музею історії України.

Музей отримав на відповідальне зберігання скарб срібних прикрас – фібул (застібок) з Сумської області. Скарб було вилучено в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні (незаконне привласнення скарбу, що має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність).

Передані до музею чотири срібні фібули належать до волинцевської культури давніх слов’ян. Такі прикраси відомі за знахідками скарбів першої половини VIII  століття у Середньому Подніпров’ї.

Про прикраси давніх слов’ян

Парні фібули – застібки для верхнього одягу на кшталт плаща або накидки. Водночас вони виконували роль не лише застібок, а й прикрас, та були ознакою соціального статусу. Великі срібні фібули цього типу є найвищим жіночим атрибутом своєї доби, а їхня власниця належала до панівної верстви свого середовища.

Читайте також: Прикраси, які наближають перемогу. Як херсонська ювелірна майстерня Denma отримала друге життя у Львові

Знахідок скарбів з такими фібулами відомо небагато. Схожі фібули знайдені в таких відомих скарбах як Харівка, Іваники, Пастирське, Залісся та Зайцеве. Формування цього типу прикрас пов’язують, з одного боку, із взаємодією потужного культурного імпульсу з Подунав’я, а з іншого – з впливом культур народів, підпорядкованих Хазарському Каганату.

Саме приховування в певний час скарбів з фібулами цього типу вважається відображенням якихось глобальних подій, погано нам зрозумілих за писемними джерелами того періоду, – потрясінь та переселень на наших теренах у 730-х роках.

Тому кожен новий подібний скарб додає важливу інформацію про етнокультурні процеси, що відбувалися на землях східних слов’ян напередодні появи тут прибульців з Північної Європи – вікінгів, та є важливою, раніше невідомою сторінкою історії України часів виникнення передумов утворення Русі.

Особливу вагу цьому скарбу додає те, що його було знайдено на Сумщині, де проходив історичний шлях по Сіверському Донцю на Дон і далі – в напрямку до Волги, або навпаки – вздовж північного узбережжя Чорного моря.

Нагадаємо, у Києві виявили унікальну 400-річну королівську прикрасу з рубінами.

Також ми розповідали, що ювелірний дім OBERIG дарує обручки військовим, які одружуються під час війни.

Фото: facebook.com/mist.museum.