Економіка
Одна з найбільших компаній Китаю хоче інвестувати в український аеропорт
Китайських інвесторів зацікавив аеропорт Рівного. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.
Як зазначається, Рівненська ОДА та китайська компанія POWERCHINA вже підписали меморандум щодо розвитку летовища.
«Підписання меморандуму – це сигнал інвестиційному світу, що Рівненщина готова до приходу серйозних інвесторів. І саме підписання меморандуму з корпорацією POWERCHINA говорить про те, що наміри в області та інвестора серйозні. Адже – це корпорація, яка має 260 тис. працівників і входить в топ-5 найбільших компаній Китаю. Тому ми впевнені, що з їхніми зв’язками і можливостями швидше знайдемо кошти і, можливо, будемо концесіонерами для аеропорту», – зазначив голова Рівненської ОДА Віталій Коваль.
Читайте також: У Херсоні ведуть перемовини про прямий авіарейс до Львова
Що відомо про інвестора?
Китайська компанія займається не лише енергетичними проєктами, а уже впродовж 10 років спеціалізується на інфраструктурних об’єктах. Аеропорти, порти, автомагістралі, швидкісні залізниці, гідротехнічні споруди в 114 країнах світу. Серед найвідоміших – Міжнародний аеропорт міста Гонконг.
Це – 800 мільйонний об’єкт, який збудований на штучному острові. Також компанія взяла участь у будівництві таких проєктів: Міжнародного Аеропорту Доха, Ташкентського Міжнародного Аеропорту, Головного аеропорту в Ботсвані і Головного аеропорту в Малі.
Фундамент для технократичного хабу
Зазначимо, міжнародний аеропорт «Рівне» потрапив до пілотного інвестиційного проєкту Міністерства розвитку економіки з відродження регіональних летовищ України. В його рамках розробили інвестиційний проєкт, що має на меті залучити приватний капітал для розвитку рівненського аеропорту, який стане фундаментом для створення технократичного хабу Західної України.
Економіка
Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.
Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.
«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.
Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.
Читайте також: «Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників
Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:
Претенденти на гастрономічні назви
«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);
«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;
«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;
«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);
«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.
Читайте також: Готуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів
«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;
«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);
«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.
Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.
Читайте також: В Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун
Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».
Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.
Головне фото: epravda.com.ua.
Економіка
У селищі Стадниці на Вінниччині презентували соціальне шкільне підприємство ECO GRAS, яке організували учні 7-9 класів – це перший приклад шкільного соціального підприємництва з вирощування зелені.
Про це пише vitatv.com.ua.
Юні підприємці заснували «шкільну фірму» з виробництва мікрозелені.
Отримавши гарні результати своєї праці, учні вирішили поділитись досвідом. Про шкільне підприємництво вони розповіли під час ярмарку.
Наголошується, що шкільне соціальне підприємництво – досить гарний спосіб для дітей спробувати свої сили, ще навчаючись у школі і зрозуміти, чи підходить їм такий вид діяльності.
Це також важливо з погляду профорієнтації. Крім того, спільна праця згуртовує всіх учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.
Підлітки розповіли, чому вже навчились завдяки участі у проекті. Кажуть, займатися бізнесом виявилося цікаво, хоча інколи і непросто.
Усім, хто відвідав виставку, пропонували спробувати та придбати продукцію «шкільної фірми» – мікрогрін.
Це мікрозелень, у молодих паростках якої максимальний вміст поживних речовин. У світових трендах здорового харчування мікрозелень займає топові позиції серед смачних і корисних натуральних продуктів.
Читайте також: Готуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів
Нагадаємо, Львівська компанія «Небесний мармелад» створила веганські солодощі із чорної моркви.
Як ми повідомляли раніше, у Мелітополі створили 330-кілограмову картину із черешень.
Усі фото: vitatv.com.ua.
Економіка
Технолог і шеф-кухар Андрій Гдовський спробував виготовили йогурт і перетворив цю справу на бізнес у пандемію.
Про це пише Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО у фейсбуці.
Історія створення ТМ «Супер Йогурт» ще достатньо свіжа, але для багатьох може стати цікавим кейсом.
У Андрія Гдовського через пандемію COVID-19 настали важкі часи. Андрій також захворів на COVID-19 та під час лікарняного у листопаді 2020 року спробував вперше зробити свій «Супер Йогурт».
Після одужання приніс свій пробний варіант на роботу і колеги захотіли придбати цей йогурт!
З цього моменту і почалися перші етапи розвитку ТМ «Супер Йогурт».
Читайте також: Історія, яка надихає. Кондитерська DOBRA про запуск у кризу, відмову від цукру та працевлаштування нечуючих
Андрій створив групу у вайбері, яка називалася «Рідні та близькі», з якої і почалися перші продажі.
Нині група налічує біля 180 учасників. Крок за кроком, «Супер Йогурт» почав набирати популярності. Хотілося далі популяризувати свою продукцію та знайти для «Супер Йогурту» нові канали збуту.
У травні 2021 ТМ «Супер Йогурт» взяв участь у «Великодньому ярмарку Миколаївських крафтовиків» на базі онлайн магазину Fresh Bazar.
Упродовж двох тижнів ярмарки, зробили покупки майже 300 осіб, із середнім чеком 330 гривень. Виробники, чий товар продавався на ярмарку, змогли збільшити свої об’єми продажів в середньому на 10-20%; а онлайн магазин отримав додаткових 60% відвідувань.
Під час ярмарки продажі «Супер Йогурту» зросли на 15%.
Нині ТМ «Супер Йогурт» представлений на локальних маркетплейсах: FreshBazar та «Хлеба и Зрелищ», а також на власних сторінках у соціальних мережах Instagram (instagram.com/super_yogurt_mk).
Читайте також: Як роблять ідеально обсмажену каву в Україні (ВІДЕО)
У планах у Андрія популяризація «Супер Йогурта» та позиціонування його як якісного продукту з м. Миколаєва.
У майбутньому – відкриття власної эко-ферми з правильными технологіями вирощування корів.
«Мій йогурт ніколи не буде містити добавки насіння чіа, або маракуї, лише добавки продукції локального виробника (ягід/фруктів). Це моя принципова позиція», – каже Андрій.
Читайте також: «Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників
Нагадаємо, на Миколаївщині виготовляють крафрові соуси-варення.
Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок
Усі фото: facebook.com/usaid.agro.