Економіка і бізнес
НБУ планує підвищити захист прав власників платіжних карток
Національний банк розробив оновлені вимоги щодо оскарження клієнтами банків грошових переказів, які виникли через шахрайські дії. Про це йдеться у повідомленні прес-служби НБУ.
Що пропонують?
Регулятор пропонує встановити такі додаткові вимоги щодо випадків оскарження клієнтом переказів коштів, які ним не здійснювалися:
● банк-емітент повинен після отримання відповідного повідомлення від користувача відновити залишок коштів на його рахунку до стану, в якому він був перед здійснення цього переказу, не пізніше наступного робочого дня (крім випадку, коли банк має підстави вважати дії користувача неправомірними, про що повідомлено правоохоронні органи);
● користувач несе всі збитки, пов’язані з переказами, що ним оскаржуються, якщо банком доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції;
● банк-емітент має право не повертати користувачу на його рахунок суму коштів у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 350 гривень), якщо переказ, що оскаржувався користувачем, був здійснений із використанням втраченої/викраденої або неправомірно використаної платіжної картки та/або її реквізитів, водночас користувач повідомив банк про її втрату/викрадення або неправомірне використання реквізитів лише після проведення такого переказу.
Читайте також: Іноземці інвестували в Україну майже 1 мільярд доларів з початку року
Клієнти банків також мають відповідати
Водночас НБУ пропонує підвищити відповідальність клієнтів банків.
Так, у разі, якщо дії або бездіяльність клієнта банку призвела до того, що з його картки шахраї зняли кошти, він нестиме всі збитки, які були пов’язані з такими шахрайськими переказами. Наприклад, це стосуватиметься випадків, коли клієнт банку сам розповів свій ПІН-код або надав реквізити картки зловмиснику.
Якщо власник картки повідомить банк про її зникнення вже після того, як з цієї картки незаконно знімуть гроші, банк матиме право не повертати ці кошти (у разі, якщо з картки зникло до 350 гривень).
Читайте також: В Україні поступово відмовлятимуться від готівки
Крім того, Нацбанк планує внести зміни до договорів про випуск платіжних карток та дозволити особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, використовувати корпоративні картки (тобто платіжні картки, якими користуються бізнес-клієнти).
Відповідні зміни НБУ затвердить після завершення обговорення, яке триватиме до 17 червня 2019 року.
Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.
Про це повідомили у Google.
Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.
Гранти отримають зокрема такі стартапи:
- CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
- Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
- Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
- Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
- Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
- Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
- ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
- Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
- Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
- UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.
Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА
Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.
Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.
Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.
Фото обкладинки: Pixabay
У Києві компанія «Астарта» та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали угоду про будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату. Інвестори виділили на проєкт 40 мільйонів доларів: 27 мільйонів надав IFC як кредит, ще 13 мільйонів виділив уряд Нідерландів.
Про це повідомили в Міністерстві економіки.
Новий завод виготовлятиме кормовий протеїн для тварин, птиці та риби. «Астарта» планує запустити виробництво, щоб зменшити експорт сировини й постачати готову продукцію з доданою вартістю.
Партнери очікують такі результати:
- 680 мільйонів доларів валютного виторгу щороку;
- 116,5 мільйона доларів внеску в економіку;
- близько трьох тисяч нових робочих місць;
- більше замовлень для місцевих фермерів;
- виробництво соєвої меляси для біогазу.
Читайте також: У Білій Церкві відкриють новий завод Peikko Group з інвестиціями у 3 млн євро
IFC надає гарантії через програми Єврокомісії та уряду Нідерландів, а також допомагає «Астарті» з дослідженнями ринку, підтримкою громад і працевлаштуванням ветеранів.
Це буде перший завод такого типу в Україні. Він допоможе розвивати переробку, підтримувати економіку і створювати стабільні робочі місця в умовах війни.
Нагадаємо, що на Буковині створять індустріальний парк «Фруктова індустрія» з інвестиціями у 973 мільйонів гривень.
Фото обкладинки ілюстративне: сайт «Астарта»
Економіка і бізнес
Компанія IDS Ukraine, що виробляє мінеральну воду «Моршинська» і «Миргородська» запустив у роботу власну сонячну генерацію. На Миргородському заводі мінеральних відтепер працює сонячна електростанція потужністю 1,4 МВт.
Про це повідомила пресслужба IDS Ukraine.
Економія електрики
У IDS Ukraine розрахували, що власна сонячна електростанція на заводі в Миргороді допоможе заощаджувати електроенергію на 150-200 тисяч євро щороку. За приблизними підрахунками, це нововведення може окупитися за три роки. Це залежить від рівня сонячної активності та цін на енергоносії.
Станція генерує до 600 кВт/год навіть у хмарну погоду.
У 2024-2025 роках IDS Ukraine планує вкласти у побудову власних енергетичних потужностей 530 000 євро без ПДВ. Раніше компанія вже інвестувала 460 000 євро, придбавши дизельний генератор для Миргородського заводу та сформувала загальну потужність власної генерації у 1,6 МВт.
Читайте також: Росіяни зруйнували її дім, а вона збудувала власну справу. Це підприємиця, яка створила перші в
Про компанію
IDS Ukraine — українська група компаній, що працює на ринку з 1996 року. До її складу входить Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», Миргородський завод мінеральних вод, дистрибуційна компанія ІДС та оператор доставлення води ІДС «Аква Сервіс».
Нагадуємо, що в ЗСУ використовуватимуть мобільні майстерні для ремонту дронів на фронті.
Фото обкладинки: IDS Ukraine
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...