

Технології
Наукові експерименти юних українських дослідників протестують у космосі
Наукові експерименти українських школярів зможуть потрапити на Міжнародну космічну станцію, повідомили у пресслужбі Міністерства освіти і науки України.
Про це стало відомо під час підписання у Вашингтоні угоди про участь України в програмі місії 16-ї Міжнародної космічної станції.
«Уперше весь світ дізнається про наймолодших українських науковців. Наукові експерименти наших школярів відтепер зможуть потрапити на Міжнародну космічну станцію на орбіті Землі», – йдеться у повідомленні.
Особливість угоди
За інформацією, така можливість з’явилась в учнів 5-11 класів завдяки ініціативі Малої академії наук за підтримки МОН та Посольства України у США.
За угодою, 2021 року Україна вперше візьме участь в американській програмі з розвитку наукової та STEM-освіти, організованої Національним центром освіти наук про Землю та космос США (NCESSE) та Інститутом космічної освіти імені Артура Кларка за підтримки НАСА (NASA).
Команди дітей отримають мінілабораторії та матимуть запропонувати ідеї для досліджень в умовах мікрогравітації на орбіті.
Під час двоетапного конкурсного відбору дві команди зможуть надістали свої експерименти на Міжнародну космічну станцію, де далі ними керуватимуть астронавти.
Читайте також: У мережі з’явився онлайн-пазл української космічної ракети “Циклон”. Пограємось?
Учасники команд-переможців побачать запуск ракети Falcon 9 на мисі Канаверал і візьмуть участь у науковій конференції у Вашингтоні.
Учителі, які працюватимуть із юними дослідниками, пройдуть професійне навчання від експертів програми у Вашингтоні.
Довідка
Міжнародна космічна станція (МКС) — пілотована космічна станція на орбіті Землі, створена для наукових досліджень у космосі.
SSEP – програма з розвитку наукової та STEM-освіти, організована Національним центром освіти наук про Землю та космос США (NCESSE) та Інститутом космічної освіти імені Артура Кларка (the Arthur C. Clarke Institute for Space Education) за підтримки НАСА (NASA).
Читайте також: Як у Дніпрі працює завод приватної космічної компанії Firefly Aerospace (ФОТО)
SSEP спеціалізується на дослідженнях мікрогравітації. З моменту заснування в 2010 році в програмі брали участь лише школярі США, Бразилії та Канади.
Нагадаємо, у Києві відкрили першу Шкільну обсерваторію.
Також ентузіаст зробив власну обсерваторію у містечку на Житомирщині.
Як ми повідомляли раніше, Нацбанк випускає монету на честь 250-річчя обсерваторії Львівського університету.
Головне фото: tech.24tv.ua.
Технології

Українські розробники з Himera Radios спільно з командою «Аеробавовни» протестували новий формат застосування зв’язку для армії. Вони підняли автономний ретранслятор B1 на висоту 500 і 800 метрів за допомогою аеростатного комплексу.
Про це повідомили в Himera Radios.
Ця технологія дозволяє забезпечити стабільний шифрований зв’язок у складних умовах: у міській забудові, гірській місцевості або там, де не можна розгорнути наземні системи.
Результати випробувань:
- дальність зв’язку — до 32 кілометрів;
- час розгортання — до 10 хвилин;
- автономна робота — до 14 діб без підзарядки й спуску аеростата.
Читайте також: У ЗСУ використовуватимуть мобільні майстерні для ремонту дронів на фронті
Технологія збільшує зону покриття мінімум удвічі, а також відкриває нові можливості для командування, координації та порятунку життів на передовій.
Команда Himera Radios вже працює над удосконаленням ретранслятора B1 на основі отриманих даних.
Нагадаємо, що «Аеробавовна» створює систему для перехоплення дронів Shahed (ФОТО).
Також ми писали, що HIMERA уклала ексклюзивну угоду для інтеграції новітніх технологій у системи зв’язку.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Himera Radios
Технології

Костянтин Реус з Одеси розробив комп’ютерну гру Broken Life, яка розповідає про війну в Україні через історію військового кота Лео. Головна тема — переживання втрати, пошук родини, спроба відновити зруйноване життя та боротьба за виживання у світі після вторгнення.
Про це повідомили в «Суспільне Одеса».
Розробку гри автор розпочав у березні 2023 року. У квітні 2025 року вийшов перший епізод із трьох запланованих. Гру побудували за нелінійним принципом — вибір гравця впливає на розвиток сюжету.
«За сюжетом нація собак напала на котів із пропагандистськими гаслами “ми з вами один народ”. Я хотів, аби гравець на візуальному рівні побачив: це — різні народи, різні нації, які зображені у вигляді різних тварин»‚— розповів Костянтин.
Читайте також: S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025
Сюжет частково базується на особистому досвіді. Костянтин разом із дружиною допомагав жителям сіл Миколаївської та Херсонської областей одразу після звільнення від окупації. Пізніше, під час блекаутів в Одесі, виникла ідея створити гру про виживання.
Спочатку автор планував додати до гри лише практичні поради, однак сюжет розвинувся у повноцінну історію. Натхненням для образу головного героя стали графіті «котики ЗСУ» на вулицях Одеси.



Нагадаємо, що український розробник створює гру про кота-астронавта: перший трейлер (ВІДЕО).
Фото: сайт «Суспільне Одеса»
Технології

Наземний роботизований комплекс «Спайдер» створили українські інженери з урахуванням бойового досвіду військових. Міністерство оборони України кодифікувало та допустило його до використання у війську.
Про це повідомили в Міноборони.
«Спайдер» має кілька модифікацій, призначених для логістичного забезпечення й виконання інженерних завдань. Фахівці вдосконалили систему управління, що дозволяє збільшити радіус дії платформи.
Читайте також: Федоров розповів про особливості українського робота для розмінування «Змій» v1.2 (ВІДЕО)
НРК важить трохи більше ніж 50 кілограмів і здатен перевозити до 100 кілокрамів вантажу. У кузові стандартного військового пікапа вміщуються два такі роботи. Комплекс оснастили чотирма двигунами, що забезпечує йому високу маневровість і прохідність.
«Спайдер» стійкий до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби та придатний для роботи в обмежених просторах. Заряду акумулятора вистачає на кілька годин безперервної роботи.
Нагадаємо, що інженери з України створили НРК «Віслюк» для ЗСУ, що здатен витягти позашляховик.
Фото обкладинки: сайт Міноборони