Нацгвардія отримала 62 спецавто (ФОТО)

Сьогодні розповідаємо, чому кожному жителю громади варто знати, яка зарплата у голови ОТГ. Так-так, це відкрита інформація!

Закон «Про доступ до публічної інформації» зазначає, що доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном не може бути обмеженим» (ст. 5. ч. 6). Заробітна плата голови ОТГ – це кошти громади, тому відповідь на такий запит має бути надана вчасно і в повному обсязі.

Можливо, голова вашої ОТГ отримує величезні гроші, але нічого не робить? Або навпаки – цілодобово працює за безцінь? А може, ті гроші, які б мали бути використані для громади, пан голова пускає на власні потреби?

Читайте також: Рідні сумнівалися в його «крейзі-ідеї». Історія смаколиків на проростках Ineo products, яка почалася з 400 гривень

Як контролювати владу, розповідає Леся Ганжа, головна редакторка сайту “Доступ до правди”.

Сайт проєкту тут.

Зразок запиту про зарплату голови ОТГ за цим лінком

#3DProject Матеріал підготовлено проєктом «Доступ до правди», підтримка якого здійснюється за грантової допомоги «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа  та фінансується Європейським Союзом. 

Нагадаємо, громада у Чернівцях заробила понад 100 тис. грн на сортуванні сміття.

На Черкащині створять ботанічний заказник місцевого значення «Дзензіри» з метою збереження рідкісних червонокнижних квітів-рябчиків.

Про це пише viche.ck.

Загальна площа заказника – 18, 6 га. Ареал – долина річки Гнилий Тікич.

В Україні цих квітів росте 8 видів, з них 4 занесені до Червоної книги України – рябчик шаховий, руський, малий та гірський.

Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

На Катеринопільщині Черкаської області зростає рябчик малий. На жаль, засухи й любителі весняних букетів останніми роками добряче спустошили популяцію цих квітів. Якщо колись ними були рясно встелені місцеві луки, то тепер трапляються лиш поодинокі острівки.

Загалом у світі рослина потерпає від збирання в букети, викопування цибулин, розорювання і осушування луків, витоптування худобою. Цвіте у квітні – травні, плодоносить у червні. Розмножується насінням та цибулинами.

В Україні рябчик росте переважно на Донеччині та Луганщині, є у біосферному заповіднику «Асканія-Нова» та в Київському ботанічному саду. Рябчик малий не поїдається худобою, оскільки він отруйний для корів.

«Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природо заповідні території, в місцях зростання виду. Заборонено збирання рослин, розорювання річкових заплав, надмірний випас худоби, викошування лук у першій половині літа», – йдеться в Червоній книзі України.

Нагадаємо, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.

Як ми повідомляли раніше, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.

Фото: viche.ck.ua.

Команда Урбан-бюро Big City Lab провела дослідження і на п’яти локаціях Києва показала, чого бракує для доступності міському простору: дерев, ліхтарів, тактильної плитки, фонтанів із питною водою та паркомісць для людей з інвалідністю.

Про це ШоТам повідомили автори дослідження.

Читайте також: Неймовірна сила волі: дівчина з ДЦП опанувала хворобу тренуваннями і відкрила школу з комунікації (ВІДЕО)

Тактильна плитка

НСК Олімпійський може прийняти тисячі гостей, але далеко не всім буде комфортно на площі поруч з ним, адже там відсутня контрастна тактильна навігація для людей з порушеннями зору. Тактильна плитка скеровує напрям руху і попереджує про об’єкти на шляху, допомагаючи людям з порушеннями зору орієнтуватися в просторі. 

Дерева для затінку

На київській набережній практично неможливо знайти затінок, щоб заховатися від літнього спекотного сонця. А це надважливо для людей з аутизмом та різними ментальними порушеннями. Для них можливість перепочити у комфортному просторі просто необхідна, інакше у них може трапитися сенсорне перевантаження у гучному метушливому місті.

Питна вода у фонтанах

Питна вода у парках та скверах потрібна всім: людям, які пересуваються у візку, туристам, бігунам, малозабезпеченим. Поява такого надважливого об’єкта продемонструє, що публічні простори мають бути комфортними для всіх незалежно від віку, соціального статусу, роду занять, зросту та витривалості.

Вуличне освітлення

Недостатнє вуличне освітлення, особливо в місцях, де часто гуляють в темну пору доби, стає перешкодою для усіх жителів. Зокрема простір стає небезпечним для людей з порушеннями зору та слуху, а занадто яскраве чи тьмяне освітлення викликає сенсорне перевантаження у людей з аутизмом.

Доступні паркомісця

Проблема доступних паркомісць відчувається біля фондів соціального захисту людей з інвалідністю, куди не можуть потрапити власне їхні відвідувачі. Чому вони не можуть паркуватися деінде? Тому що для зручності паркомісця для людей з інвалідністю ширші за звичайні: вони займають не менш як 3,5 метри та розташовуються не далі ніж 50 метрів до входу в будівлю.

Наголошується, що щоденна взаємодія маломобільних груп населення з містом у більшості випадків перетворюється на постійне протистояння з ним.

Мета дослідження доступності міських просторів — привернути увагу до проблем недоступної міської інфраструктури і підказати, чого не вистачає місту, аби бути комфортним для всіх. Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням.

Нагадаємо, Львівський Музей Пінзеля стане бербар’єрним.

Як ми повідомляли раніше, в Україні запустили безкоштовний відеокурс про коректне ставлення до людей з інвалідністю.