Суспільство
На воду спустили відновлені катери “Нікополь” і “Вишгород” (ФОТО)
Миколаївський суднобудівний завод завершив ремонт та відновлення боєздатності малих броньованих артилерійських катерів “Нікополь” і “Вишгород”.
Про це повідомили у пресслужбі Укроборонпрому.
За їхніми даними, на обох катерах відремонтована:
- зовнішня обшивка підводної частини,
- гвинто-рульові комплекси,
- протекторний захист,
- донно-бортова арматура,
- суднові системи і обладнання,
- виконано фарбування.
Відомо, що на катері “Нікополь” триває відновлення електросистем і електрообладнання, роботи завершать до кінця місяця.
Читайте також: Для найбільшого корабля морської охорони на Азовському морі купують запасні деталі
“Ремонтні роботи на “Вишгороді” були закінчені навіть раніше запланованого, а на катері “Нікополь” вони теж на фінальній стадії, обидва катери спустили на воду одночасно. Ми розуміємо, що катери виконують бойові завдання, тому намагалися якомога швидше відновити їх боєздатність і повернути “на службу” ВМС”, – повідомив директор заводу Валерій Калашніков.
Довідка
Малий броньований артилерійський катер “Нікополь” було захоплено росіянами в районі Керченської протоки під час походу з Одеси до Маріуполя у листопаді 2018 роки. За рік, у листопаді 2019 року, Росія повернула Україні “Нікополь”, разом із іншим броньованим катером та рейдовим буксиром.
Наприкінці лютого 2020 року малий броньований артилерійський катер “Нікополь” разом із однотипним катером “Вишгород” зайшли на ремонт до Миколаївського суднобудівного заводу.
Читайте також: ШоТам пропонує пігулку від паніки: будуймо разом антикризову стратегію
Нагадаємо, в Ізмаїлі побудують найбільшу баржу в історії незалежної України.
Окрім того, Миколаївська компанія створила 20 успішних проєктів суден за рік.
Також читайте, як у Маріуполі ремонтують теплоход Alyosha Popovich.
Як ми повідомляли раніше, українські броньовані катери вперше відстрілялись некерованими ракетами.
Суспільство
Суспільство
- Києві,
- Харкові,
- Одесі,
- середмістях Львова та Дніпра.
Суспільство
Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася
«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.
«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.
Поєднали минуле з сучасним
«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.
Набагато більше, ніж просто будівництво
«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.
Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею
«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош.
«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.