Економіка
На Вінниччині запрацює найбільший у Європі завод із виробництва каоліну
На Вінниччині німецькі інвестори планують збудувати третю виробничу лінію заводу з виробництва каоліну. Таким чином підприємство зможе видобувати 380 тисяч тонн каоліну на рік, а відтак – стати найбільшим у Європі, інформує місцеве видання Veжа.
Про це розповів Андрій Гордієнко, гендиректор ТОВ “Українське каолінове товариство”, що розташоване у селі Глухівці Козятинського району.
У сюжеті телеканалу “Віта” він зазначив, що підприємство з видобутку каоліну було засноване ще в 1902 році, але у 2007-му його викупила відома компанія Кварцверке Групп, яка спеціалізується на виробництві кварцового піску та каолінів.
Майже все на експорт
Так, завдяки німецьким інвестиціям у 20 мільйонів євро, на заводі побудували дві виробничі лінії і за рік видобувають 240 тисяч тонн каоліну.
Зі слів Андрія Гордієнка, майже весь він йде на експорт переважно в країни колишнього Радянського Союзу, а також в Індію, Єгипет, Фінляндію та країни Європи, де є виробництво санітарно-технічних виробів, а також паперова промисловість.
Платять 14,5 тис. гривень
Зараз на підприємстві працює більше 300 співробітників (переважна більшість – місцеві жителі). Та попри високі стандарти безпеки праці і середню зарплату майже 14,5 тисяч гривень, тут гостро відчувають нестачу кадрів. Втім, на підприємстві кажуть, що це проблема загальноукраїнська.
Для того, щоб це виправити, вони влаштовують профорієнтаційні зустрічі в школах Глуховецької ОТГ, а також готові організувати навчання своїх майбутніх працівників.
“Ми працюємо з Німецькою торговою палатою і уже ось в цьому місяці плануємо розпочати дуальне навчання на базі нашого підприємства, – розповіла Ольга Куленко, директорка з правових питань. – Ми ще не обрали навчальний заклад, але думаю, що можливо це також буде тема для можливої співпраці, оскільки тут важлива також підтримка з області”.
Що таке каолін?
Каолін — гірська порода, що складається переважно з каолініту, білого кольору. Від назви місцевості Каолін у Китаї. Використовується також назва «каоліни», розуміючи під цим глинисті породи світлого кольору, що складені головним чином з каолініту.
Діапазон використання каолінів надзвичайно широкий: паперова продукція, керамічна (порцеляна, фаянс), електротехнічна (ізолятори), вогнетривка, алюмінієве виробництво, текстильна, кабельна, гумова, хімічна, миловарна, парфумерна продукція, виробництво олівців і мінеральних фарб, наповнювач в фармації тощо. Має високу вогнетривкість та низьку пластичність (джерело – wikipedia.org).
Економіка
Результати дослідження, проведеного в жовтні 2020 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення кампанії UA Plant-Based, свідчать про те, що дедалі більше українців зацікавлені у зниженні споживання м’яса на користь рослинних продуктів — загалом готовність споживати рослинні альтернативи у разі доступності та ідентичності висловило 65,3% українців!
І навіть попри те, що близько 11% українців уже відмовились від споживання м’яса, а 2% називають себе веганами та не вживають жодних продуктів тваринного походження, кожна довга автомобільна подорож для таких людей супроводжується чорною кавою та бутербродами, зробленими заздалегідь.
Навіть Укрзалізниця запровадила веган опцію ланчу, а більшість АЗС вперто ігнорують тенденції. Тому команда Ua Plant Based вирішила дослідити, як мережі АЗС реагують на мінливі потреби споживачів: хто з них активно розвивається та чи просувають вони рослинні пропозиції серед своїх клієнтів.
Станом на 2020 рік в Україні діє майже 7 000 АЗС. Лише Укрнафта, ОККО, WOG налічує понад 1300 АЗС на території України — впровадження позитивних змін та введення декількох рослинних закусок в такому великому масштабі у 2020 році є не тільки даниною поваги споживачам, але і турботою про навколишнє середовище.
В рейтинг ввійшли такі АЗС: БРСМ Нафта, ОККО, Укрнафта, ANP, Amic Energy, Glusco, KLO, Shell, Socar, WOG, UPG. Кожна з них була протестована на: наявність на полицях рослинного молока до кави, солодких і солоних закусок (гарячих і холодних), 100% рослинних продуктів на полицях магазину, а також, як представлені ці пропозиції та спосіб комунікації з зацікавленими гостями.
Беззаперечним переможцем рейтингу стала мережа Socar — на станціях з Buta Café можна купити кілька видів гарячих рослинних страв: картоплю по-селянськи, декілька видів салатів та бургер з рослинною котлетою Beyond Meat. Socar займає перше місце в нашому порівнянні ще й тому, що мережа докладає зусиль для просування рослинних опцій. Однак не на всіх станціях Socar є замовити веганський бургер та напої на рослинному молоці.
Друге місце в рейтингу займає мережа Shell — вони єдині з усіх станцій відповіли на наш запит та заповнили анкету. В меню на АЗС доступні хот-доги з веганською сосискою від Mr. Grill. Крім того, Shell є першою мережею в Україні, яка розглядає припинення використання яєць від курей кліткового утримання у своїх стравах.
На третьому місці АЗС KLO, партнером яких є кафе «Борщ» з повноцінним меню. Серед широкого асортименту страв, доступні салат з капусти та зелені, вінегрет із запеченими овочами, соління та хліб чіабата, картопля фрі.
На жаль, щодо наявності рослинного молока, рівень доступності таких опцій бажає кращого. Socar, Shell та KLO пропонують декілька видів рослинного молока до кави. Проте такі опції доступні в обмеженій кількості АЗС (у Києві та області присутні, в інших областях немає).
Дивно, однак міжнародні мережі, такі як WOG або AMIC не коригують свою пропозицію страв або закусок навіть в найменшій мірі, щоб змінити тенденції в харчуванні.
Серед АЗС, включених в рейтинг, Socar, Shell, KLO пропонують 100% рослинне гаряче харчування. OKKO та ANP із гарячих страв на деяких станціях пропонують печену картоплю. Решта мереж АЗС, тобто UPG, Glusco, Укрнафта, БРСМ, WOG ігнорують зростаючий інтерес споживачів до рослинних страв.
Детальніший звіт тут.
Нагадуємо, що кампанія UA Plan-Based — некомерційний проєкт, що має на меті підтримувати виробників, мережі роздрібної торгівлі та заклади, що мають у своєму асортименті рослинні позиції чи бажають розвиватися у цьому напрямку. Також кампанія працює зі зміною суспільної думки про рослинне харчування, поширює науково обґрунтовану інформацію та прагне долучити Україну до всесвітнього «Plant-Based» руху.
Економіка
Гострий смак робить людей здоровими та щасливими – з таким переконанням виводить свої продукти на полиці супермаркетів компанія «Вогняр», що виготовляє найгостріші живі соуси в Україні.
Про це пише newfood.media.
Зазначається, що соуси виготовляють за технологією холодної ферментації, що дозволяє зберегти смакоароматичні і корисні властивості свіжого перцю.
Холодна ферментація – власна розробка компанії
Технологія передбачає бродіння подрібненого перцю при кімнатній температурі без доступу кисню.
Перш ніж запустити виробництво, компанія пів року експетиментувала з різним перцем, бактеріями та самим процесом ферментації.
Нині «Вогняр» має власну теплицю з вирощування надгострих перців, де стабільно висаджує 12-17 сортів. Серед них – Кароліна Ріпер, Хабанеро, Scorpion Red та інші нетипові для українського ринку пекельно гострі сорти.
«Кожен перець має унікальний аромат та тепловий профіль, а ферментація додатково розкриває його природній смак», – діляться в компанії.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
На сьогодні надгострі українські соуси присутні у 5 великих торговельних мережах. Частина продажів відбувається через соцмережі та сайт компанії.
Окрім соусів для любителів «вогню» розробили гострі цукерки. Їх можна потерти в салат або смакувати окремо. Також у лінійці нещодавно з’явився мармелад.
Читайте також: З кокоса, буряка та норі: сім українських виробників корисних чипсів
Нагадаємо, подружжя фермерів під Києвом вирощує їстівні квіти.
Як ми повідомляли раніше, на Чернігівщині виготовлятимуть олію з гарбузів за старовинними рецептами.
Усі фото: facebook.com/vognyar.
Економіка
Реконструйовану козину ферму відкрили у селі П’ядики Коломийського району Івано-Франківської області, пише Аgrotimes.
За інформацією, на початках у 2018 році господарство утримувало велику рогату худобу. Згодом фермер Василь Червінський зацікавився козівництвом.
Читайте також: «Електропастух» рятує овець. Як WWF-Україна допоміг вівчареві не боятися вовків
Для цього господарство закупило 50 голів високопродуктивних кіз зааненської породи та доїльну установку з одночасним доїнням 12 голів.
Зазначається, що фермер планує нарощувати поголів’я кіз і розвивати перероблення козиного молока та виробляти тверді сири.
Про породу кіз
Зааненські кози родом з Європи, а саме зі Швейцарії. Цю породу вивели методом народної селекції в долині Зааненталь, що знаходиться в Швейцарських Альпах. Окрім багатовікової селекції, на молочну продуктивність позитивно вплинули сприятливі природно-кліматичні умови Зааненської долини з великою кількістю альпійських пасовищ та м’яким кліматом. Ця порода кіз дуже популярна в України та високо ціниться завдяки високій удійності.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Нагадаємо, у Сумах ферма після переоснащення покращила якість молока до екстраґатунку.
Головне фото: eko-karpaty.com.ua.