

Суспільство
На Вінниччині з’явився пам’ятник відомій пісні (ФОТО)
У селі Хомутинці, що у Калинівському районі на Вінниччині, встановили пам’ятник пісні “Повій, вітре, на Вкраїну”.
Як пише видання Вежа, рядки Степана Руданського викарбували на гранітних плитах у вигляді книжки.
Як повідомили на сайті “Калинівка Сіty”, пам’ятник з’явився поблизу музею Степана Руданського. На гранітних сторінках розгорнутої книги викарбувані слова однієї з найвідоміших поезій Степана Руданського, яка стала не лише символом туги за коханою, а й за Батьківщиною.

Зі слів Оксани Мудрик, в.о. старости Хомутинців, вона сподівається, що пам’ятник “Повій, вітре…” стане ще однією локацією, поряд з музеєм поета, пам’ятником, могилою батьків Степана Руданського, а також стане черговою складовою Садиби Руданських – “місцевого туристичного об’єкта, задля якого переважно і приїжджають в Хомутинці люди”.
Читайте також: В Одесі встановили скульптуру – символ нового року (ФОТО)
Що відомо про вірш і пісню
Відомо, що “Повій, вітре, на Вкраїну” Степан Руданський написав у 1856 році в Петербурзі, під час навчання у медико-хірургічній академії. Отже, цьогоріч поезії виповнюється 165 років.
“Степан Руданський, навчаючись у Подільській духовній семінарії, жив деякий час на квартирі вдови-матушки Єлизавети Княгницької. У вдови було три доньки, між ними Марія була надзвичайної краси і, кажуть, мала добре серце й душу. […] Але бути разом Степанові Руданському і Марії Княгницькій не судилося”, – розповіла Оксана Мудрик.
Коли юнак замість Петербурзької духовної академії вступив до медико-хірургічної, мати Марії заборонила доньці й думати про Руданського.
Вірша “Повій, вітре, на Вкраїну” надрукували через п’ять років після написання. Рівно 160 років тому – 12 січня 1861 року, у дебютному номері першого українського журналу в Російській імперії “Основа”. А через рік – у календарі “Львов’янин”, що сприяло ширшій популярності твору Руданського.
А піснею вірш “Повій, вітре, на Вкраїну” став тоді, коли його поклала на музику Людмила Александрова. Цей романс аранжував для голосу й фортепіано Владислав Заремба.
Читайте також: У Полтаві оголосили конкурс на спорудження пам’ятника Симону Петлюрі
«Повій, вітре» була в репертуарах видатних українських співаків Івана Козловського, Бориса Гмирі, Анатолія Солов’яненка, Костянтина Огнєвого, прем’єра Київської опери Івана Шведова, соліста Большого театру Івана Жадана.
Також повідомляється, що “Повій, вітре, на Вкраїну” переклали багатьма мовами світу. Польською – Іван Франко, російською – Павло Грабовський, а вільний переспів поезії Руданського зробив данський письменник і вчений-славіст Тор Ланге. Крім цього у 2003 році літературознавці Борис та Кость Хоменки видали книгу, де зібрали всі відомі переклади “Повій, вітре, на Вкраїну” мовами народів світу (всього 114 текстів).
Довідка
Степан Руданський (1833-1873) закінчив духовну семінарію, але вивчився на лікаря. Крім того був справжнім сатириком, який писав живою мовою на злобу дня. Маючи прекрасне почуття гумору, він писав і біблійні переспіви, і сороміцькі та еротичні гуморески, які довгий час були цензуровані. Також, навчаючись у Петербурзі та працюючи в Ялті, спілкувався і писав українською. На це не вплинув навіть батько-священик, який просив писати йому листи винятково російською і до кінця життя конфліктував із сином. Крім того у творчості Руданського є багато співомовок на антиімперську та міжнаціональну тематику, де він висміював негативні риси, в тому числі й українців, і які залишаються актуальними й досі.
Фото: kalynivka.city

Суспільство

Добропарк, що на Київщині, запускає 2-й сезон проєкту «Посади іменне дерево».
Про це повідомили на фейсбук-сторінці парку.
«Якщо ви компанія та бажаєте організувати еко-акцію зі своїми працівниками, або ж ви вже давно мріяли посадити сімейне дерево – долучайтеся, ми раді усім», – йдеться у повідомленні Добропарку.

Можна обирати дерево до вподоби: вишню, яблуню, платан або клен.

Для висадки треба зателефонувати менеджеру Добропраку.

Зазначається, що найближча дата посадки – 20 березня.
Читайте також: Ohra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль
Нагадаємо, на Харківщині пенсіонер організував збір батарейок на переробку.
Усі фото: facebook.com/dobropark.ua.
Суспільство

Кияни реставрували та встановили оригінальний ліхтар 1950-років, пише Хмарочос.
Зазначається, що ліхтар встановили у Міському саду навпроти будівлі Кабінету міністрів. Активісти зібрали приблизно 50 тисяч гривень на матеріали, логістику та 3D-сканування.
Компанія «Литейный двор» власним коштом провела реставраційні роботи. За словами керівника ГО «Рада з урбаністики Києва» Віталія Селика, унікальні 45-сантиметрові кулі замовили з Польщі.

Встановили ліхтар фахівці комунального підприємства «Київміськсвітло». Раніше вони ж демонтували історичні ліхтарі у Маріїнському парку.
Читайте також: Ohra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль
Офіційне відкриття-засвічування ліхтаря відбудеться в неділю 28 лютого о 17:30.
Нагадаємо, для освітлення дороги Київ – Одеса встановили дві сонячні електростанції.
Як ми повідомляли раніше, в Одесі оновили освітлення Кримського бульвару.
Усі фото: hmarochos.kiev.ua.
Суспільство

У 831-й бригаді тактичної авіації повітряного командування Центр відбулася денна льотна зміна з переходом в ніч.
Про це пишуть Крила.
Зазначається, що під час польотів миргородські авіатори відновили злітаність і навички за видами льотної підготовки.

Льотний склад удосконалював майстерність за такими видами підготовки, як повітряні бої з винищувачами, складний пілотаж, виконання заходу на посадку в складних метеоумовах.

Також авіатори вдосконалили свій професіоналізм і маневреність у виконанні польотів вночі: перехоплення винищувачів у хмарах і відпрацювання техніки пілотування на малій висоті.
Читайте також: Ohra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль
Кожна льотна зміна для авіаційної бригади це не лише вдосконалення бойової майстерності та навченості, але і підвищення професійного рівня інженерно-авіаційної служби, групи керівництва польотів і підрозділів наземного забезпечення.

Нагадаємо, на Миколаївщині авіація відпрацювала евакуацію і десантування.
Як ми повідомляли раніше, на Херсонщині відбулися навчання з протидії диверсійно-розвідувальним групам..
Усі фото: wing.com.ua.