Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Полтавщині туристів водитимуть у поселення з кісток мамонтів

Опубліковано

На Полтавщині презентували новий туристичний маршрут, який проляже через перше палеологічне поселення на території Східної Європи, так званої Гінцівської стоянки під Лубнами. Про це повідомляє сайт Полтавської облдержадміністрації.

У чому унікальність маршруту?

“Унікальність цієї пам’ятки в тому, що можемо побачити картину повсякденного життя тогочасних людей: де вони працювали, харчувалися, відпочивали. Крім того, ми простежили, що всі ці споруди одночасні. Ми зрозуміли, як влаштована стоянка. Тепер можемо зробити глобальну реконструкцію способу життя мисливців і збирачів палеоліту, яких називають “мисливцями на мамонтів”, – розповіла кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, археолог, палеолітознавець, керівник міжнародної палеолітичної експедиції в Гінціях з 1993 року Людмила Яковлева.

Коментуючи знайдене та розкопане поселення, свого часу повністю збудоване з кісток мамонтів, археолог наголошує, що кожне житло індивідуальне, оригінально зроблене. Але серед тих мисливців дехто був особливо спритним. Його житло збудовано лише з черепів мамонтів. Що свідчить ще й про те, що зниклі тварини водилися на території нинішньої Полтавщини великими табунами.

Одна з п’яти у світі

За словами представника Франції, професора Сорбонського університету, археолога, палеолітознавеця, заступника президента Міжнародної спілки преісториків і протоісториків при ЮНЕСКО Франсуа Джіджана, таких місць, як Гінцівська стоянка, у світі всього п’ять.

“Наша спілка об’єднує науковців, які вивчають життя людей у часи, коли ще не існувало письменності. Зараз спілка звертає особливу увагу на 5 місць, де досліджують преісторичні часи. Вони знаходяться в Італії, Іспанії, Франції, Індонезії та ось тут, в Україні, – уточнив Джіджан, додавши, що преісторики зі всього світу мріють працювати у такому місці, як Гінці.

До розкопок в Гінцях він долучився у 1992 році. Починаючи з 1993 року, українсько-французька експедиція провела у полі біля села Гінці 28 археологічних кампаній і заснувала тут за цей час школу спеціалістів, які проводять археологічні розкопки.

У планах – музей

На думку археолога, за цей час розкопано стільки, що постає питання створення в Гінцях археологічного музею.

Проте, створення музею потребує не лише грошей, є й інші проблемні питання.

За словами директора департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Валентини Вождаєнко, поки що на цей об’єкт немає навіть облікової документації.

Читайте також: Як село на Хмельниччині успішно розвиває зелений туризм

“Землі Гінцівської стоянки знаходяться поза межами сільради. Тому спочатку треба подавати документи на розгляд Верховної Ради, щоб змінити цільове призначення земель. Внести стоянку до генплану Гінців, укласти охоронний договір і нарешті підійти до створення музею й законсервувати археологічні знахідки. Адже це європейський бренд”, – підкреслює Валентина Вождаєнко.

Це все – справа майбутнього. А поки що після опрацювання нового маршруту його затвердять на засіданні профільної наукової ради й презентують для екскурсоводів.

Суспільство

ЮНЕСКО підтримує Україну: нова програма культурного розвитку

Опубліковано

У штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) в Парижі під час 219-ї сесії ухвалили рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

«Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО у заходах для відновлення України в рамках мандата організації», – йдеться в повідомленні. 

Рішенням, зокрема, передбачено здійснення генеральним директором активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву Росією дамби Каховської ГЕС. Результатом моніторингу має стати підготовка плану дій для подолання негативних наслідків для навколишнього середовища у зв’язку з цим екоцидом.

Читайте також: В Україні врятували від злочинців цінний артефакт

Своєю чергою директор із стратегічного планування секретаріату ЮНЕСКО

мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні. 

У МКІП зауважили, що делегації Великої Британії, США, Іспанії, Австрії, Австралії, Франції, Литви, Японії, Італії, Словаччини, Ісландії, Чехії, Німеччини, Чилі, Польщі та Ірландії висловили підтримку суверенітету та територіальній цілісності України у міжнародно визнаних кордонах України, засудили російську агресію й злочини Росії проти культурної спадщини, системи освіти, сектору науки України. 

Крім того, делегати засудили викрадення Росією українських дітей, а також руйнування дамби Каховської ГЕС.

Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих сферах, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, та закликали організацію продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата ЮНЕСКО в Україні. 

Заява групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України з суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав.

Своєю чергою делегація України при ЮНЕСКО у виступі підкреслила важливість надзвичайної допомоги Україні для відновлення сфер мандата організації, які зазнали шкоди внаслідок російської військової агресії. 

«Українці вкотре наголосили, що цілями російських ракетних атак є електростанції, телекомунікації, звичайні житлові будинки та громадський транспорт, тобто цивільна інфраструктура», – зауважили в МКІП.

Нагадаємо, у Великій Британії інженери компанії Evolve Dynamics працюють над розробкою технології, яка може допомогти українським розвідувальним дронам протистояти російським засобами радіоелектронної боротьби.

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики України

Читати далі

Суспільство

У Києві з’явився новий мурал

Опубліковано

У Києві з’явився новий мурал від художниці Фуллен, якій раніше забороняли створювати в столиці.

Про це повідомляє видання “Ти Київ”

Художник Самій Кучерявий з команди Євгенії Фуллен працював над цією роботою, що зображує Михайла Грушевського на вулиці Михайла Котельникова, 51.

Читайте також: В Україні розробили бойовий ШІ-модуль Wolly з дистанційним керуванням

Попри тимчасову заборону на створення нових муралів у Києві, Фуллен висловила намір створити ще один стінопис із Залужним у Подільському районі та мурал, присвячений загиблому Герою Дмитру Коцюбайлу, відомому як “Да Вінчі”.

Поки невідомо, яка буде реакція столичної влади на ці проєкти.

Нагадаємо, у Польщі видали поетичну збірку військової поетеси.

Фото: Ти Київ

Читати далі

Суспільство

У Польщі видали поетичну збірку військової поетеси

Опубліковано

У польському видавництві KIT Stowarzyszenie Żywych Poetów видали переклад поетичної збірки “KOŁO WOJNY” військової і поетки Ярини Чорногуз. 

Про це повідомила поетеса на своїй сторінці у Facebook.

Дякую Радеку Вишневському за увагу до моїх текстів та за довгу й ретельну роботу з виданням. Дякую перекладачці і поетці Анеті Камінській за витончену й уважну роботу з перекладом. Давала багато пояснень військових термінів, до яких Анета знаходила польські відповідники“, — написала вона.

Придбати збірку можна за посиланням.

В Україні збірка “Як вигинається воєнне коло” вийшла 2020 року у видавництві “Фоліо”.

“Це збірка поезій про світ людини з країни, яка завжди вела оборонну війну, аби існувати незалежно. Авторка зустріла цю війну на одному з вигинів її кола як волонтер-медик, а пізніше обрала шлях військової. І незважаючи на біль втрати, відчула, що саме на війні можна зустріти справжність, якої більше ніде немає…” — йдеться в анотації.

Нагадаємо, Міністерство освіти і науки розпочало роботу над інструктивно-методичними рекомендаціями з впровадження технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти.

Фото: Ярини Чорногуз

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 день тому

“Глядачі полюбили нас за українську виставу”: як харківський лялькар лікує депресію у військових

Там, де болю не видно зовні, всередині він може бути гострішим. Українські воїни, які щодня...

Суспільство6 днів тому

«На такій печериці можна хоч піцу робити!». Переселенець з Донеччини за грант відродив бізнес із вирощування грибів-гігантів

Юрій Душенко з Донеччини розпочав справу наприкінці 2015 року. Двічі втрачав бізнес, вимушено змінив три...

Суспільство1 тиждень тому

Зробив теплиці на бабусиному городі. Як підприємець з Вінниччини отримав грант на полуничний бізнес

Дмитро Гринь з Ладижина з радістю та гордістю оглядає свої володіння — довгі рівненькі рядки...

Суспільство1 тиждень тому

Думав, що гранти виграють лише «свої». Як кондитер з Київщини почав створювати українські макарони

Його соцмережі — це поєднання естетичного задоволення та вибуху смакових рецепторів. А різнокольорові макарони, які...

РЕКЛАМА: