Суспільство
На Полтавщині під час будівництва дороги виявили скіфське поховання (ФОТО)
На Полтавщині під час будівництва дороги поряд з Кобеляками археологи Науково-дослідний центр “Рятівна археологічна служба” виявили поховання скіфського часу. Про це повідомляє у Фейсбуці Служба автомобільних доріг у Полтавській області.
“На ділянці, яка входить в зону будівництва автомобільної дороги Н-31 #Дніпро_Решетилівка, поблизу с. Грицаївка Кобеляцького району, досліджено залишки двох курганів ранньозалізного часу. Нині дослідження продовжуються поблизу села Підгора Кобеляцького району”, – йдеться у повідомленні.
Читайте також: На бетонній трасі Дніпро-Решетилівка наносять новітню розмітку
Що знайшли археологи?
На цій території вже зафіксували вісім археологічних об’єктів: курганні насипи та окремі поховання. У поховальних спорудах та поблизу фахівці виявили фрагменти керамічних ліпних горщиків, мисок, крем’яний скребок, дрібні фрагменти кісток тварин.
Були виявлені матеріали катакомбної та зрубної культур, матеріали скіфського та сарматського часу. На місці одного з курганів скіфського часу зі слідами давнього грабунку зафіксовано залишки двох кістяків – вельможі та, ймовірно, прислуги.
Читайте також: Археологи знайшли скіфське поховання на Запоріжжі
Яка доля знахідок?
Днями археологічна експедиція розпочала другий етап дослідження території, якою проходитиме обхід Кобеляк. Науковці працюють над вивченням тимчасового житла XVII століття, в якому жили селітровари. Поряд знаходиться споруда, де у XVII-XVIII ст. виварювали селітру. Остання була стратегічним матеріалом як один з трьох складників пороху.
Загалом поверхневе обстеження цієї території було виконано у 2009-2010 рр., коли розроблявся проєкт будівництва обходу м. Кобеляки. Підрядна організація, яка будує нову дорогу, допомагає археологам в роботі. Спочатку спецтехнікою знімається верхній шар ґрунту, далі фахівці продовжують вручну досліджувати територію.
Під час будівництва цієї дороги аналогічні дослідження будуть проведені і в Решетилівському районі. Усі знахідки після камерального опрацювання та детального наукового вивчення передадуть до Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Суспільство
Що передбачають роботи?
- розчистити територію від повалених дерев і кущів;
- очистити канали від осадів і шламу (малорозчинних речовин);
- привести русло до належного технічного стану.
Терміни та бюджет
Коментарі
Суспільство
Що на вас чекає?
Маршрут екскурсії:
- Станція метро «Позняки»;
- Парк «Позняки»;
- Фонтан «Груша»;
- Проспект Петра Григоренка;
- Вулиця Драгоманова;
- Озеро Позняки;
- Проспект Бажана.
Де і коли?
- Місце зустрічі:
Навпроти виходу зі станції метро «Позняки», вихід №4 до парку «Позняки». - Дата і час:
19 жовтня, субота, о 11:00. - Участь:
Безплатна. Обов’язкова реєстрація за посиланням.
Коментарі
Суспільство
Який вишкіл проходили жінки та дівчата, коли долучалися до підпільного руху?
Повстанка Параскевія Гоянюк із села Спас на Покутті так розповідала для «Локальної історії» про своє приєднання до ОУН: «В організації я з 1941 року. Спочатку ми були по три чоловіка — звено. Раз на тиждень зустрічалися, вивчали «Декалог», «Молитву українського націоналіста», читали брошури УПА. Я, як була в селі, мала три вишколи: мала вишкіл ідеологічний, був вишкіл збройний (на збройному вишколі були самі дівчата, але приходили два хлопці та по зброї нас інструктували) і був санітарний вишкіл».
Як саме зв'язківиці Української повстанської армії передавали таємну інформацію повстанцям?
В УПА жінки найчастіше виконували роль зв’язківиць і розвідниць. Записки з таємною інформацією — штафетки (грипси) — носили особисто до пункту призначення, а в разі небезпеки мали їх ліквідувати. Зв’язкова ОУН Анна Стецівка на псевдо Голубка розповіла «Локальній історії» про свою роботу: «Штафетку давали мені, а я несла на зв’язок — обмотувала в глину й несла в кулаці. Якби в разі чогось — треба випустити, але пам'ятати, де».
Яку назву мала головна медично-санітарна структура в підпільному русі, де санітарки надавали допомогу пораненим воякам?
Також важливою місією для жінок у повстанському русі було лікувати поранених бійців. Найбільшою медичною службою був Український червоний хрест УПА. Ця служба мала піклуватися про здоров’я членів підпілля і бійців, проводити огляд вояків, заготовляти ліки, організовувати лікарні й амбулаторії, проводити санітарні курси, готувати інструкції. Вона складалася з двох частин: військової та теренової — військова діяла в бойових групах і відділах УПА, а теренова відповідала за роботу підпільних шпиталів як для поранених повстанців, так і для цивільного населення. Цю службу очолювала й організовувала найвідоміша зв'язкова Романа Шухевича Катерина Зарицька-Сорока на псевдо Монета.
Ще одна відома зв'язківиця Романа Шухевича переховувала його в конспіративних квартирах разом з власною маленькою донькою Дзвінкою. Вона прожила найдовше серед усіх жінок-підпільниць і померла у віці 101 року у Львові. Про кого йдеться?
Ольга Ільків разом з маленькою донькою переховувала Романа Шухевича на конспіративній квартирі в селі Княгиничі на Франківщині. Жінку засудили до 25 років заслання, відібрали маленьких дітей і дали їм інші прізвища, проте вона змогла їх відшукати після звільнення з таборів. Ольга дочекалася незалежності України та померла у 2021 році — на 101 році життя.
Ірина Сеник також була зв’язковою Романа Шухевича. Вона понад 30 років відсиділа в радянських в'язницях, а згодом стала поетесою та дисиденткою. Яке почесне визнання отримала ця жінка за участь у національному русі?
Ірину Сеник засудили на 10 років таборів, а згодом відправили на довічне заслання за зв'язки з УПА. У в'язниці жінка потай писала вірші на клаптиках паперу. Згодом вона стала членкинею Української Гельсінської групи та була ув'язнена як дисидентка. Після звільнення жила на Львівщині, де й померла у 2009 році. За десять років до її смерті американська жіноча громада внесла її в перелік «100 героїнь світу».
Учасниця повстанського руху Людмила Фоя була затримана 24 січня 1944 року за антирадянську діяльність спецслужбами. Та у НКВС вирішили, що дівчина буде кориснішою як агентка у боротьбі з ОУН, тому вона вийшла на волю як агентка «Апрєльская». Що з нею сталося потім?
Людмила Фоя відразу зізналася повстанцям про те, що НКВС її завербував і повідомила про деталі свого завдання — налагодити співпрацю між справжнім підпіллям на Волині із рухом на Київщині, який створили радянські спецслужби. Дівчина працювала під псевдо «Перелесник», повідомляючи чекістам інформацію, яка була вигідна українським повстанцям.
У 2016 році вийшов фільм «Жива» про незламну учасницю повстанської армії на основі реальних подій. Хто з жінок УПА був прототипом головної героїні?
Фільм «Жива» режисера Тараса Химича розповідає реальну історію учасниці повстанського руху Ганни Попович на псевдо «Ружа», яка пережила тортури на радянських допитах, вижила після поранення в бункері, мала ампутацію руки в полоні, проте померла у віці 90 років у селі на Львівщині.
«Треба нам самим творити свою історію. Кожна людина має своє місце. Вже досить нагинулося наших», — ці слова сказала остання зв'язкова Шухевича, яку ув'язнили на найбільший термін — 25 років суворого режиму в радянських таборах. Хто це?
Останньою зв’язковою Шухевича була Дарія Гусяк. Жінка водила його до лікарів в останні роки перед загибеллю та не видала точного місця переховування під час допитів.
Поділіться своїми результатами:
Коментарі