Суспільство
На Полтавщині під час будівництва дороги виявили скіфське поховання (ФОТО)
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На Полтавщині під час будівництва дороги поряд з Кобеляками археологи Науково-дослідний центр “Рятівна археологічна служба” виявили поховання скіфського часу. Про це повідомляє у Фейсбуці Служба автомобільних доріг у Полтавській області.
“На ділянці, яка входить в зону будівництва автомобільної дороги Н-31 #Дніпро_Решетилівка, поблизу с. Грицаївка Кобеляцького району, досліджено залишки двох курганів ранньозалізного часу. Нині дослідження продовжуються поблизу села Підгора Кобеляцького району”, – йдеться у повідомленні.
Читайте також: На бетонній трасі Дніпро-Решетилівка наносять новітню розмітку
Що знайшли археологи?
На цій території вже зафіксували вісім археологічних об’єктів: курганні насипи та окремі поховання. У поховальних спорудах та поблизу фахівці виявили фрагменти керамічних ліпних горщиків, мисок, крем’яний скребок, дрібні фрагменти кісток тварин.
Були виявлені матеріали катакомбної та зрубної культур, матеріали скіфського та сарматського часу. На місці одного з курганів скіфського часу зі слідами давнього грабунку зафіксовано залишки двох кістяків – вельможі та, ймовірно, прислуги.
Читайте також: Археологи знайшли скіфське поховання на Запоріжжі
Яка доля знахідок?
Днями археологічна експедиція розпочала другий етап дослідження території, якою проходитиме обхід Кобеляк. Науковці працюють над вивченням тимчасового житла XVII століття, в якому жили селітровари. Поряд знаходиться споруда, де у XVII-XVIII ст. виварювали селітру. Остання була стратегічним матеріалом як один з трьох складників пороху.
Загалом поверхневе обстеження цієї території було виконано у 2009-2010 рр., коли розроблявся проєкт будівництва обходу м. Кобеляки. Підрядна організація, яка будує нову дорогу, допомагає археологам в роботі. Спочатку спецтехнікою знімається верхній шар ґрунту, далі фахівці продовжують вручну досліджувати територію.
Під час будівництва цієї дороги аналогічні дослідження будуть проведені і в Решетилівському районі. Усі знахідки після камерального опрацювання та детального наукового вивчення передадуть до Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Києві історичну будівлю на вулиці Набережно-Хрещатицькій, 13 внесли до Переліку об’єктів культурної спадщини столиці.
Про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.
За її словами, підписано наказ щодо занесення до Переліку об’єктів культурної спадщини будівлі на Подолі, де раніше були лазні купця Бубнова, а в 1894-1902 роках розміщувалась єврейська молитовня.
Це рішення підтримали на засіданні Консультативної ради при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.
Читайте також: Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Раніше у серпні почали розбирати дах 200-літньої споруди на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13. Інспектори Департаменту оглянули об’єкт і зафіксували частковий демонтаж покрівлі. Замовнику робіт вручили припис із пам’яткоохоронними вимогами.
Фахівці також почали збір архівних і бібліографічних матеріалів щодо давньої споруди для подальшого надання пам’яткоохоронного статусу.
Про будинок
Будівля колишніх майстерень річкового порту була збудована 1822 року. На сьогодні вона є останнім збереженим зразком забудови набережної того періоду. Наразі будівельники демонтували частину даху споруди, а на її місці планується спорудження семиповерхового апарт-готелю. За словами Перова, який поспілкувався з будівельниками, будівлю планують повністю демонтувати.
Будинок на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13 розташований на території Історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та в межах пам’ятки «Історичний ландшафт Київський гір та долини р. Дніпро». Також будівля розташована в межах пам’ятки археології місцевого значення — «Культурний шар Подолу ІХ-ХVІІІ ст».
Нагадаємо, Мінкульт ініціює рішення, що дозволить демонтувати пам’ятники Пушкіну і Щорсу.
Фото: Дмитро Перов/Facebook.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Участь у першому Форумі оборонних індустрій, що відбудеться у Києві, підтвердили вже 165 оборонних компаній із 26 країн.
Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у соціальних мережах.
Голова МЗС наголосив, що форум дасть потужний поштовх спільному виробництву зброї та співпраці задля зміцнення України та партнерів.
Читайте також: Госпіталь для душі: мама «Привида Києва» відкрила на Прикарпатті реабілітаційний центр для захисників та їхніх родин
165 оборонних компаній з 26 країн вже підтвердили участь в нашому Форумі оборонних індустрій. Він дасть потужний поштовх спільному виробництву і співпраці задля зміцнення України та партнерів. Працюємо разом з @AKamyshin та @Rustem_Umerov над тим, щоб #DFNC1 став історією успіху.
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) September 25, 2023
Відзначимо, раніше анонсувалося проведення Форуму оборонних індустрій, на якому Україна продемонструє свої виробничі потужності та залучить оборонні підприємства партнерів до співпраці.
«Наше завдання абсолютно очевидне — дати всі можливості Україні виробляти зброю й снаряди, дати сучасні технології, щоб мати надійний захист від будь-яких форм агресії. Та, окрім цього, звичайно, поширити наш досвід захисту, досвід української оборони серед союзників і партнерів», — розповів про Форум український президент.
Нагадаємо, в Україну привезли перші кілька тисяч 122 мм осколково-фугасних артилерійських снарядів з повним зарядом. Їх виробляють у партнерстві з боєприпасним холдингом Східної Європи.
Також ми повідомляли, що Міноборони допустило до експлуатації перший дистанційно-керований бойовий модуль «ШаБля».
Фото: facebook.com/ukrainianarmor.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Величезні бульби сорту «Сувенір Чернігівський» показав на фермер та керівник ПрАТ «Чернігівеліткартопля» Ігор Шкурко на своїй сторінці у фейсбуці.
«Цього року картопля добре вродила», – підписав він світлини.
Відомо, що сорт картоплі «Сувенір Чернігівський» показав урожайність 563 центнери з гектара і крохмальність бульб 18%.
Із ціною 0,2 грн з ПДВ за 1 крохмалопроцент картопля є рентабельною культурою.
«Для сівозміни це гарний попередник на кілька років. Тому віддавайте перевагу сортам з високим рівнем крохмалю», — додав фермер.
Читайте також: Матріархальна ОТГ: як живе громада, де правлять тільки жінки
Нагадаємо, українські науковці створили новий сорт картоплі «Джавеліна».
Також українські науковці виростили новий сорт конопель, із яких можна робити порох і бронежилети.
Окрім того, в Україні вивели оригінальну картоплю з фіолетовим та червоним м’якушем.
Фото: facebook.com/ihor.shkurko.
«Ця планета створена не тільки для людей». Волонтерка з Одещини рятує тварин від війни та шукає їхнє «місце під сонцем»
Христина Драгомaрецька з Подільська на Одещині від початку повномасштабної війни допомагає тваринам у власному притулку...
Замість городу – піксель. Пенсіонерка МВС пильнує рідну Чернігівщину та підтримує військових
Колишня слідча та оперуповноважена у справах неповнолітніх Тетяна Зезюлькіна, коли вийшла на пенсію, присвятила себе...
Весілля для героя майже “під ключ”. Черкащанка започаткувала унікальний проєкт
Весілля – це не тільки особливий день для пари, але й космічні, а часом непідʼємні...
«Як це – не сіяти пшеницю? Це ж наш хліб!». Історія фермерів з Дніпропетровщини, які під час війни працюють втричі більше
Григорій Сковорода колись казав, що запорука щастя людини у сродній праці. Це точно про героїню...