

Суспільство
На Полтавщині під час будівництва дороги виявили скіфське поховання (ФОТО)
На Полтавщині під час будівництва дороги поряд з Кобеляками археологи Науково-дослідний центр “Рятівна археологічна служба” виявили поховання скіфського часу. Про це повідомляє у Фейсбуці Служба автомобільних доріг у Полтавській області.

“На ділянці, яка входить в зону будівництва автомобільної дороги Н-31 #Дніпро_Решетилівка, поблизу с. Грицаївка Кобеляцького району, досліджено залишки двох курганів ранньозалізного часу. Нині дослідження продовжуються поблизу села Підгора Кобеляцького району”, – йдеться у повідомленні.
Читайте також: На бетонній трасі Дніпро-Решетилівка наносять новітню розмітку
Що знайшли археологи?
На цій території вже зафіксували вісім археологічних об’єктів: курганні насипи та окремі поховання. У поховальних спорудах та поблизу фахівці виявили фрагменти керамічних ліпних горщиків, мисок, крем’яний скребок, дрібні фрагменти кісток тварин.

Були виявлені матеріали катакомбної та зрубної культур, матеріали скіфського та сарматського часу. На місці одного з курганів скіфського часу зі слідами давнього грабунку зафіксовано залишки двох кістяків – вельможі та, ймовірно, прислуги.

Читайте також: Археологи знайшли скіфське поховання на Запоріжжі
Яка доля знахідок?
Днями археологічна експедиція розпочала другий етап дослідження території, якою проходитиме обхід Кобеляк. Науковці працюють над вивченням тимчасового житла XVII століття, в якому жили селітровари. Поряд знаходиться споруда, де у XVII-XVIII ст. виварювали селітру. Остання була стратегічним матеріалом як один з трьох складників пороху.

Загалом поверхневе обстеження цієї території було виконано у 2009-2010 рр., коли розроблявся проєкт будівництва обходу м. Кобеляки. Підрядна організація, яка будує нову дорогу, допомагає археологам в роботі. Спочатку спецтехнікою знімається верхній шар ґрунту, далі фахівці продовжують вручну досліджувати територію.
Під час будівництва цієї дороги аналогічні дослідження будуть проведені і в Решетилівському районі. Усі знахідки після камерального опрацювання та детального наукового вивчення передадуть до Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Суспільство

Групу українських дітей повернули додому з тимчасово окупованих територій та росії. Операція з порятунку відбулася в межах державної ініціативи Bring Kids Back UA за участі команди Save Ukraine.
Про це повідомили в Bring Kids Back UA.
Серед врятованих — діти, які пережили тиск, примусову русифікацію та залякування. Аліна, 9 років, щодня була змушена ходити до російської школи, де співала гімн рф і малювала триколор. За українське «будь ласка» їй погрожували обліком у поліції.
Костю, 10 років, у школі били за українське походження. Його змушували виступати з портретами російських військових і співати пісні на 9 травня. Максим тричі пережив нічні обшуки від ФСБ через відмову родини отримувати російські паспорти. Його мама рятувала родину, ховаючи телефон з українськими матеріалами.
Читайте також: Юна волонтерка на концерті гурту «Жадан і Собаки» передала FPV-дрон для «Хартії» (ФОТО)
Олена побувала в так званому «таборі перевиховання». Там її вчили копати окопи, ставити розтяжки й погрожували за вподобання фото з українським прапором. Євген, 17 років, три роки жив під постійною загрозою обшуків. Не відвідував російську школу, ховався та навчався дистанційно в українській. Після повернення зміг обійняти старшого брата-військового, який раніше був у полоні.
Повернення стало можливим завдяки співпраці з WeAreAllUkrainians, БФ «Хуманіті», Reload Love та Обʼєднаним центром з координації звільнення незаконно утримуваних осіб.
Нагадаємо, що українці по всьому світу вийшли на акції заради дітей, яких викрала росія (ФОТО)
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Офісу омбудсмена України
Суспільство

Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.
Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.
Громада вирішує, як виглядатиме ринок
Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпер-демократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.
«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.
Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором
До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.
За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.
Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.
Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото надали орагнізатори ініціативи «Житній буде жити»
Суспільство

Звільнений з полону захисник дізнався, що в нього народився син. Це сталося під час другого етапу обміну пораненими та важкохворими полоненими.
Відео з телефонною розмовою поширив омбудсман Дмитро Лубінець.
У слухавці захисник почув, що його сина назвали Артуром. Військовий повідомив своїй коханій, що вже повернувся в Україну.
«Повернення з полону стало для Захисника подвійною радістю — на нього чекала не лише довгоочікувана свобода, а й новина про народження сина Артура. Життя перемагає», — прокоментував омбудсман.
Фото обкладинки: скриншот з відео омбудсмана Дмитра Лубінця