Суспільство
На Одещині встановлюють електрозахисні платформи для лелек
В Одеській області у селі Степанівка Окнянського району встановили першу струмозахисну платформу для гнізда лелек.
Про це повідомили у пресслужбі Одесаобленерго.
Зазначається, що до кінця 2020 року компанія планує встановити ще 22 спеціальні конструкції в Одеській області.
У такий спосіб енергетики захистять птахів від ураження струмом, а клієнтів – від аварійних відключень електроенергії.
Читайте також: На Вінниччині відбудуться голубині перегони
Наголошується, що установка платформ – це виконання на практиці зобов’язань, які компанія взяла на себе в рамках Глобального договору ООН.
У пресслужбі розповіли, що сім’я білих лелек з двома пташенятами оселилася прямо на електроопори високовольтної лінії. Енергетики обстежили лінії електропередач і виявили аварійне гніздо. Для запобігання падінню гнізда птахів на лінії електропередач і, як наслідок – обрив ліній, в компанії передбачена установка спеціальних платформ для гнізд лелек.
Читайте також: Аргументи на захист фермерських тварин: важливість гуманізації птахівництва
«На сьогоднішній день встановлено 158 подібних платформ в Дніпропетровській, Донецькій, Київській областях та місті Київ. У 2020 році програма розширена і на Одеський регіон – вже цієї осені планують встановити 22 платформи», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: На Одещині біля природного парку з’явилася скульптура пелікана
Штучні платформи для гнізд – це міцний кошик з металевих прутів. Вони кріпляться до електроопори вище рівня електричних дротів. Така конструкція не дає важкому гнізду сповзти на лінії. Вона захищає гніздо від руйнування, птахів від удару струмом, а лінії – від коротких замикань і позапланових відключень.
Нагадаємо, енергетики на Рівненщині зробили безпечні гнізда для лелек.
Як ми повідомляли раніше, на Тузловській Амазонії волонтери зробили екоострів для птахів.
Головне фото: oblenergo.odessa.ua.
У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.
Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...