Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На новій естакаді на Полтавщині встановлюють гідроізоляцію (ФОТО)

Опубліковано

На металевій естакаді, яка зведена в рамках будівництва першої черги обходу Полтави, розпочалося нанесення гідроізоляції.

Про це повідомили у Службі автомобільних доріг у Полтавській області.

Фото: pl.ukravtodor.gov.ua

За інформацією, спорудження цього об’єкта відбувається в межах реалізації Другого проєкту покращення автомобільних доріг та безпеки руху між Укравтодором та World Bank Ukraine.

Читайте також: Хустини від сонячних діток: історія першого в Україні інклюзивного ательє

Фото: pl.ukravtodor.gov.ua

Відомо, що нова дорога буде протяжністю близько 5 км і сполучатиме міжнародні автошляхи М-03 Київ-Харків-Довжанський та М-22 Полтава-Олександрія.

Фото: pl.ukravtodor.gov.ua

Влітку роботи мають завершити. На об’єкті працює турецька компанія «Onur».

Читайте також: Як на карантині рятується від банкрутства український бізнес? (ВІДЕО)

Нагадаємо, показали ремонт мосту через Хаджибейський лиман на Одещині, читайте, коли відновлять рух.

Також на Донеччині капітально ремонтують два мости.

Окрім того, Києві накривають новим асфальтом проспект Бандери.

Як ми повідомляли раніше, на Полтавщині ремонтують міст поблизу Гадяча.

Головне фото: pl.ukravtodor.gov.ua.

Суспільство

У Києві пляжний патруль оснастили човнами українського виробництва

Опубліковано

У муніципального сервісу із запобігання нещасним випадкам на офіційних пляжах столиці – Kyiv Lifeguard Service – з’явилися човни українського виробництва Kolibri – RKM 350.

Про це повідомили у пресслужбі КП “Плесо”.

Зазначається, що ці човни допоможуть лайфгардам миттєво вирушати на порятунок людей на воді.

Читайте також: Нудистські пляжі України: де можна позасмагати голяка

За інформацією, це дуже сучасні і маневрові плавзасоби, які можна використовувати як на річках так і на озерах.

Вони можуть витримати спеку до +50°, а також холод до – 40°. Пасажиромісткість: 3-4 людини. Kolibri оснащений стаціонарним транцем, до якого кріпиться двигун потужнiстю 5 кінських сил.

КП "Плесо" оснастило Kyiv Lifeguard Service човнами українського виробництва Kolibri – RKM 350

КП "Плесо" оснастило Kyiv Lifeguard Service човнами українського виробництва Kolibri – RKM 350.Це дуже сучасні і маневрові плавзасоби, які можна використовувати як на річках так і на озерах.Вони можуть витримати спеку до +50°, а також холод до – 40°. Пасажиромісткість: 3-4 людини.Ці човни допоможуть Lifeguard-ам миттєво відправлятися на порятунок людей: Kolibri оснащений стаціонарним транцем, до якого кріпиться двигун потужнiстю 5 кінських сил.Lifeguardи вже протестували човни: пройшлися Дніпром та перевірили їх на маневровість і остійність, розхитуючи їх. Рятувальники задоволені та впевнені, що Kolibri дозволять значно покращити їх роботу!

Geplaatst door КП "Плесо" op Maandag 13 juli 2020

Київські рятувальники вже протестували човни: пройшлися Дніпром та перевірили їх на маневровість і остійність, розхитуючи їх. Лайфгарди впевнені, що Kolibri дозволять значно покращити їх роботу.

Нагадаємо, у Києві водний комбайн очистив акваторії пляжів від водоростей.

Як ми повідомляли раніше, Запорізький пляж перетворили на оазис із зеленою зоною, велопарковками і сонячними панелями.

Головне фото: facebook.com/LifeguardInKyiv.

Читати далі

Суспільство

МОЗ закупить 400 машин «швидкої» до кінця року

Опубліковано

400 автомобілів екстреної медичної допомоги має намір закупити Міністерство охорони здоров’я України до кінця 2020 року, а за кілька років – оновити автопарк машин «швидкої».

Про це пише Слово і Діло з посиланням на слова міністра охорони здоров’я України під час брифінгу в Києві в понеділок, 13 липня.

За його словами, на це передбачено 922 млн грн з додатково виділених Кабміном 1,26 млрд грн на екстрену медичну допомогу.

Міністр уточнив, що кошти підуть на підвищення зарплати лікарів і зміцнення матеріально-технічної бази.

Читайте також: Швидка на мотоциклах. Як байкери-волонтери з MotoHelp допомагають постраждалим у ДТП

«Окремо в цьому бюджеті передбачено 922 млн грн на закупівлю автомобілів екстреної медичної допомоги. Ми плануємо закупити близько 400 автомобілів, які розподілимо між областями. Якщо говорити про кількість автомобілів, які в загальному необхідно закупити, які старше 10 років або просто стоять на станціях, то така кількість становить 1,8 тис. автомобілів. 400 ми хочемо закупити в цьому році, в подальшому розраховуємо на протязі 2-3 років замінити автопарк», – додав міністр.

Степанов також нагадав про підвищення зарплат лікарів.

«Окремо хочу сказати, що з 1 вересня передбачається підвищення зарплати всім медпрацівникам на вторинному ринку та третинному, в тому числі і екстреної медичної допомоги», – додав міністр.

Читайте такожВ Одесі військовий оркестр зіграв для лікарів, які борються з COVID-19

Нагадаємо, Словаччина передала Україні три автомобілі швидкої допомоги.

Як ми повідомляли раніше, Полтавщина отримала 49 «швидких» з апаратами ШВЛ.

Головне фото: shepetivka.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Відбулися спільні військові навчання «Гвардія-2020» (ФОТО)

Опубліковано

Нацгвардія, Збройні сили України та Державна прикордонна служба України провели спільну підготовку сил оборони в рамках командно-штабного навчання «Гвардія-2020».

Про це пише Мілітарний портал з посиланням на Міноборони України.

Зазначається, що спільні командно-штабні навчання «Гвардія–2020» проходять на загальновійськовому полігоні Широкий лан.

Відпрацювали управління об’єднаним угрупованням військ у ході ведення дій під час відсічі збройної агресії.

Навчання проходили під керівництвом Генштабу ЗСУ.

Легенда навчань

За легендою навчань, парашутно-десантна дивізія противника перейшла кордон, форсувала водну перешкоду, намагалась захопити плацдарм з розвитком наступу і захопленням деяких населених пунктів.

Батальйонно-тактична група бригади швидкого реагування Нацгвардії виконувала дії щодо ведення оборони.

Для протидії противнику було залучено артилерію, протиповітряну оборону, танковий підрозділ та авіацію.

«Авіація залучалась до дій щодо підтримання і прикриття оборони батальйонно-тактичної групи — нанесення противнику ураження», – розповідає командир бригади швидкого реагування Нацгвардії Іван Миропольський.

Читайте такожУ мережі з’явилися перші фото українсько-польського ПТРК «Пірат»

За перебігом дій спостерігала група радників з питань доктрини та освіти (DEAG) Міністерства оборони США та Об’єднаної оперативно-тактичної групи Збройних сил Канади в Україні.

Читайте такожПричина №16, чому варто підтримати #ШоТам: ми відроджуємо авторитет української армії

Раян Стімпсон, командир тренувальної місії UNIFIER відзначив: «Ми побачили на полігоні ті результати, які принесла наша співпраця, оскільки вона триває вже доволі довгий час і ми підтримуємо цю професійну військову підготовку у Національній гвардії України, зокрема, цікаво також спостерігати за процесом планування і виконання операцій за тими стандартами, якими користуються і Канада, і країни НАТО в цілому».

Нагадаємо, українські військові випробували новітні засоби повітряної розвідки.

Окрім того, в акваторії Чорного моря відбувся збір-похід кораблів національного флоту.

Як ми повідомляли раніше, українські військові провели тренування з гасіння пожежі.

Усі фото: mil.in.ua.

Читати далі

Суспільство

У Луцьку розробили подорож місцями Лесі Українки

Опубліковано

Центр туристичної інформації та послуг у межах проєкту “Луцьк+” запропонував туристам мандрівку основними локаціями, пов’язаними з життям і творчістю Лесі Українки.

Про це повідомили на сторінці Центру в Facebook. 

За даними, туристичний маршрут називається “Луцьк – Колодяжне – Нечимне”, під час якого теристи поринуть у світ славнозвісної української поетеси Лесі Українки.

Розпочати мандрівку пропонують з Театрального майдану Луцька. Посеред нього вже понад 40 років стоїть пам’ятник Лесі Українки.

Головна пішохідна вулиця, яка бере початок з майдану та сполучає сучасне і “старе” місто, названа теж на честь легендарної поетеси. Прогулявшись нею, минувши Братський міст та вул. Д. Братковського, можна опинитися на площі перед Луцьким замком – одним із найдавніших і найкраще збережених замків в Україні.

Читайте також: Куди втекти недалеко від Києва на відпочинок (ВІДЕО)

Після цього автори маршруту запрошують відвідати меморіальний музей “Лесина вітальня” у приміщенні адміністрація Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку на вулиці Драгоманова, 23. Саме тут впродовж 1890-1891 років проживала родина Косачів. Це був їхній другий період перебування у Луцьку.

Також рекомендують прогулятися Старим містом та побачити на власні очі місця й пам’ятки архітектури, які перенесуть у різні епохи й відкриють луцьку мультикультурність. Йдеться про монастир тринітаріїв, будинок родини Кронштейнів, Хрестовоздвиженську церкву, Покровську церкву, Лютеранську кірху, синагогу, будинок скульптора Миколи Голованя, площу Ринок, аптеку-музей (де сім’я Косачів купувала ліки для доньки), костел святих апостолів Петра і Павла, єзуїтський колеґіум, монастир шариток і монастир бриґідок.

Читайте такожДе провести вихідні? Ви точно не чули про ці 9 місць поблизу Миколаєва

Далі пропонують завітати до музею Лесі Українки Східноєвропейського національного університету. Там можна ознайомитися з найціннішим, що є у фондах музею, – рукописами й меморіальними речами поетеси. Разом з автографами письменниці до музею надійшли 20 листів-листівок близького її оточення, що датуються 1904-1915 рр.

Наступний пункт маршруту – Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, розташований в с. Колодяжне, Ковельського району (64 км від Луцька). Його 1949 року створили на території садиби, де поетеса прожила дитячі й юнацькі роки. Тут можна доторкнутися до особистих речей письменниці, побачити її робоче місце та вбрання.

Читайте такожЯк викладач філософії став Карпатським волоцюгою, Або як заробляти 1000$ на походах в гори

Мандрівка стежками української поетеси продовжується в музеї “Лісової пісні” в урочищі Нечимному. Розташований він біля с. Скулин (21 км від с. Колодяжне). Тут можна дізнатися історію написання драми-феєрії “Лісова пісня”, у якій Леся Українка описує мальовничий волинський край, спогади дитинства та розповіді дядька Лева Скулинського.

Територію музею прикрашають дерев’яні скульптури персонажів “Лісової пісні” – Мавки, Лукаша, дядька Лева, Потерчат, Лісовика, Русалки і Водяного.

Нагадаємо, туристів запросили прогулятися «Шляхами волинського бароко».

Окрім того, в Україні запустили єдиний інформаційний портал для туристів.

Як ми повідомляли раніше, на Вінниччині роботизована молочна ферма розвиває туризм.

Усі фото: facebook.com/centertourismlutsk.

Читати далі

Суспільство

“Наша тарілка тепер у Папи Римського”. Як український бренд відроджує народні ремесла

Опубліковано

Українські традиції стають популярними і у 21 столітті – модні дівчата носять гуцульські шуби, старовинні орнаменти переливаються на шовкові хустки, а прикраси часів Київської Русі відроджуються у сучасні аксесуари. Gunia Project є унікальним брендом рідкісних речей, які створені саме на основі традиційних етнічних культур. Засновниці Наталія та Марія не один рік їздять з експедиціями по різних куточках України, щоб знайти майстрів, які працюють з давніми ремеслами. Бренд прислухається до найменших деталей традиційної культури, щоб осучаснити їх і створити дизайнерські вироби. Тут є і одяг, і аксесуари, і декор для дому.

Наталія Каменська та Марія Гаврилюк

Наталія Каменська та Марія Гаврилюк

Засновниці бренду Gunia Project

Наталія навчалась у  Львівському коледжі легкої промисловості. Довгий час працювала стилістом, після чого заснувала власний бренд одягу. Але коли від творчості залишилась тільки комерція – вийшла з проєкту і почала створювати Gunia Project. Марія Гаврилюк закінчила Київський національний університет технологій та дизайну. Працювала асистентом у бренду Наталії, а згодом влаштувалась арт-директором в Buro 24/7. Але така мода дівчині теж перестала подобатись.

Як почався проєкт?

Gunia Project  – це бренд-проєкт і нашою метою є розвиток та представлення української майстерності європейським країнам та світові. Все почалось з того, що Наталія займалась волонтерством у Музеї Івана Гончара. Там і закохалась в українську культуру та надихнулась архівами та експонатами.

Бренд стартував у 2016 році з лінійки гуцульських шуб – гунь. Звідси і назва проєкту. Спочатку це було всього лише творчим експериментом, хотілось працювати з традиціями та відроджувати техніки. Гуні були представлені після подорожі в Карпати, де на Гуцульщині досі зберегли ручні станки для тканин і дерев’яні купальні-валило, в яких перуть готове полотно з овечої шерсті. Але нам захотілось її трохи осучаснити і зробити придатною для носіння в місті, тому додали підкладку і ґудзики.

До Gunia Project ми працювали у сфері fashion. Але там було більше комерції, ніж творчості. Хотілось робити щось більш значуще. І спочатку у нас була глобальна ідея – влаштувати в Карпатах етичне орієнтовне виробництво. Хотіли робити лінії одягу на основі традиційних технік, і тим самим створювати робочі місця. Але потім зрозуміли, що для цього потрібно переїхати в Карпати. Тому зупинились на віддаленій роботі з майстрами.

Всі вироби наших брендів створюються на основі експедицій та досвіді дослідження етнографії. Ми можемо знайти якийсь виріб у музеї і потім шукати майстра, який втілить наші ідеї. Будь-то кераміка, скло, ткацтво чи шиття.

Або буває навпаки – нещодавно написала дівчина, яка займається традиційною вишивкою і ми разом з нею думаємо, що робити.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Ми хочемо адаптувати традиції до сучасності та перезапустити уявлення про український продукт, який вироблений за допомогою давніх ремесел.

Хустини з орнаментами рушників та прикраси з часів Київської Русі

Після детальних досліджень ми побачили, який же скарб є у нашого народу. Тоді вже у проєкт долучилась Марія і ми разом створили лінійку хустинок. Принти на шовку обігрували орнаменти рушників з різних регіонів України.

Рушники Наталія вивчала в архівах Музею Івана Гончара: для розкрутки музейного “Інстаграму” робила два анімаційних ролики, в яких головними героями були наївні персонажі з рушників.

Відтоді ми почали фантазувати і творити щось прекрасне саме у такій команді. Минулого року випустили колекцію керамічних виробів і нову капсулу хустинок. Презентували бренд і в музеї прикладного мистецтва.

Крім того, у нас є і прикраси, які ми теж випускаємо як капсульні колекції. Для створення шукали тотемних тварин з української культури. У першій колекції вони представляють кілька символів, які зображують знакові історичні епохи.

Форми підвісок “Сонце” і “Лютий звір – ріськой” цитують амулети епохи християнізації Київської Русі. Сережки і кулон з левом – це початковий період українського бароко. Саме зображення натхненне пригодами найстарішого скульптурного зображення міського символу Львова – Льва Лоренцовича.

Часто випускаємо й одяг. Наприклад, бавовняні блузи з пелеринами і приспущеними рукавами, як на буденній жіночій сукні, яку носили в Центральній Україні в кінці XIX століття.

Наша тарілка поїхала у… Ватикан до Папи Римського

Минулого року ми представили серію посуду до Різдва:  розмальовані тарілки під кутю, а також вази, які можна використовувати як свічники.

Одну з таких тарілок президент України вручив Папі Римському на особистій зустрічі. Сама тарілка – це українська традиційна “макітра” для куті. Її прикрашають ангели у польоті, сонце, ягнята і святі, яких зображують на Буковинських іконах. Ця тарілка символізує Різдво і традиції.

Якось нам зателефонували з Апарату і сказали, що потрібний подарунок. Не пам’ятаємо навіть, чи сказали одразу для кого. Але ми не очікували, що це буде настільки офіційне вручення і у нас буде фото Папи Римського з нашою тарілкою. Таке буває раз у житті, якщо взагалі буває. Наша тарілка у Ватикані, що ще можна бажати?

Експедиції з пошуку майстрів

Основа нашого проєкту полягає у вивченні історії та традицій нашого народу. Але цінність Gunia Project і у пошуку майстрів. Ми готові працювати як зі спеціалістами, так і з новачками.

Ще на початку ми їздили на тиждень-два у якийсь регіон і шукали там майстрів. Частіше за все це були Карпати, бо саме там є та гуртівня умільців, які працюють руками, створюють речі на тих же станках і за тією ж технологією, що і 100 років тому. У Косові навіть є інститут прикладного і декоративного мистецтва, де випускають теслярів, ткачів, ювелірів. Там навчаються саме цим давнім ремеслам. І це дуже цінно, бо про традиції люди почали потроху забувати.

Як відбувались наші експедиції? Частіше за все, нам спочатку приходить ідея якогось виробу, який би ми хотіли втілити через традиційні мотиви. І от ми знаємо, що, наприклад, у Косові є ринок, де майстри представляють свою продукцію. Йдемо прямо туди, знайомимось і пропонуємо працювати з нами. І це ще одна мета проєкту – давати людям робочі місця. Більшість погоджується, але є й такі, що відмовляються, бо не дуже розуміють, що саме ми хочемо. Ми ж не просто беремо давні мотиви і копіюємо, а переосмислюємо та вносимо нотки сучасності.

Читайте також: “Ковдри перед продажем мию в гірській річці”. Гуцулка про секрети ліжникарства

Зараз вимагаємо шукати майстрів ближче до нас. Але це складно – якщо в Карпатах у кожній хаті є майстриня, то у Києві одиниці. Є складність у віддаленій роботі з майстрами. От ми вигадали класну колекцію виробів зі скла, відправили майстра у Львів, а виявилось, що більшість моделей просто неможливо зробити. Тому потрібно їхати туди, комунікувати з майстрами, самим розбиратись у цьому ремеслі, щоб говорити однією мовою.

Ми хочемо підтримувати українські майстерні та ательє, такі як льон, вовняне виробництво, або склоповітродувки, які ще не відповідають стандартам проєктної індустрії.

Хочемо привернути увагу до українських традицій

Під час пошуку майстрів ми зіштовхнулись з величезною проблемою – дуже мало молоді займається традиційними ремеслами. Вони просто не бачать перспективи. Тому і більшість наших майстрів старшого віку, які вчились у своїх бабусь чи дідусів давніх технік.

Тому ми хочемо завдяки Gunia Project привернути увагу до нашого, українського. Хочемо розказати, що це класно, перспективно, варте розвитку.

Так, наше направлення роботи – натхнення українською історією. Проте ми не будемо зациклюватись тільки на цьому. Світова культура є справжньою скринею традицій. Тому хочемо працювати далі і зі світовими майстрами, вивчати різні сфери та поєднувати це.

Речі бренду носять і зірки, і іноземці

Нашими клієнтами є креативні люди, які цінують ручну працю, традиції. Зазвичай  продукцію Gunia Project купують на подарунок, бо вона несе в собі якийсь такий символізм сімейних цінностей. Також вносимо часточку української культури і за кордон. Часто хустини чи кошики замовляють з Європи і Америки. Але поки на світовий ринок ми не виходили цілеспрямовано.

Читайте також: Пекторалі зі Львова. Як родина Козій робить прикраси для сучасних королев

Українці вже встигли полюбити наш проєкт. Вироби носять навіть зірки, серед яких, Катя Осадча, Маша Єфросиніна. Познайомитись з результатами нашої праці можна в ЦУМі, Гудвайн, або на сайті.

Для нас всі наші вироби є особливими, кожну колекцію чекаєш з трепетом душі. Бо ми розуміємо, що проєкт – це щось більше, ніж швидкоплинна мода. Це щось вічне. 

Читати далі

Суспільство

У Львівському ботсаду зацвіли лілійники (ФОТО)

Опубліковано

У Львівському ботанічному саду зацвіли лілійники.

Про це пише Форпост.

Вік цих квітів короткий – лише один день, розповідають ботаніки.

Зазначається, що кожна квітка лілійника цвіте лише один день, за що рослина і отримала свою наукову назву «Hemerocallis», яка з грецької означає «краса на день».

Однак, на квітконосах утворюється безліч бутонів, тому процес квітування рослини є безперервним і тривалим, – впродовж одного-двох місяців. 

Читайте також: На Кінбурні зацвіло найбільше в Європі поле орхідей (ВІДЕО)

“Тож, поспішаймо жити і милуватися красою, бо вік – короткий”, – сказано у дописі.

Нагадаємо, замість клумб в Івано-Франківську висаджують декоративні злаки.

Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині розквітла шовкова акація.

Усі фото: forpost.lviv.ua.

Читати далі
Реклама
Економіка44 хв. тому

9 українських стартапів здобули державне фінансування

Суспільство2 години тому

У Києві пляжний патруль оснастили човнами українського виробництва

Суспільство3 години тому

МОЗ закупить 400 машин «швидкої» до кінця року

Економіка4 години тому

Із Одеси в Абу-Дабі: авіакомпанія Wizz Air відкриває новий рейс

Технології5 години тому

Українські науковці розробляють новий паливний рапс

Економіка6 години тому

Зроблено в Україні, експлуатується в ЄС: українська компанія змонтувала першу дощувальну машину в Румунії

Суспільство7 години тому

Відбулися спільні військові навчання «Гвардія-2020» (ФОТО)

Суспільство8 години тому

У Луцьку розробили подорож місцями Лесі Українки

Технології9 години тому

У Львові вперше очистили парк за допомогою мобільного додатку

Суспільство19 години тому

“Наша тарілка тепер у Папи Римського”. Як український бренд відроджує народні ремесла

Суспільство23 години тому

У Львівському ботсаду зацвіли лілійники (ФОТО)

Суспільство24 години тому

У Рівному відкриють музей пива

Суспільство1 день тому

Куди втекти недалеко від Києва на відпочинок (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

У Києві на Позняках з’явилася скульптура з білими ведмедями (ФОТО)

Економіка1 день тому

Як подружжя відкрило овечу ферму і заробляє на сирах (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

Куди втекти недалеко від Києва на відпочинок (ВІДЕО)

Економіка1 день тому

Як подружжя відкрило овечу ферму і заробляє на сирах (ВІДЕО)

Економіка1 день тому

Як українські іграшки витісняють з ринку китайські (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

Військовий із Житомира побив національний рекорд (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

Як хлопець підтримує бізнес екоторбинок своєї коханої (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Українські автокінотеатри рятують від нудьги на карантині (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Хлопці з Вінниці друкують захисні щитки для медиків по 14 годин на добу (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Як одесит заснував першу в Україні фабрику екоканцелярії (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Родина з Чернівців рятує побитих та хворих коней (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

На Кінбурні зацвіло найбільше в Європі поле орхідей (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Бабуся розмалювала хатину на згадку про свого чоловіка (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як Джуда зі США став українським блогером Юрою з Коломиї (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як два куми зі Львова створили бренд “Шкварка” (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Програміст покинув Європу, щоб робити медові вина в Україні (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як херсонка створює картини на дверях під’їздів (ВІДЕО)

Реклама

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.