

Технології
На Львівщині побудують мікро-ГЕС
Поблизу села Липиці, що на Львівщині, мають намір побудувати на Дністрі мікрогідроелектростанцію потужністю 200 кВт. Проєкт реалізує компанія “Вотерструм”, передає ecotown.com.ua.
Можна встановити будь-де
«Це буде полімерна гребля автоматичної дії, для якої не потрібне водосховище і яка завдяки датчикам спускатиметься, як тільки рівень води підніматиметься, і навпаки, – розповідає співвласник компанії “Вотерструм” Андрій Авдеєнко. – Станція мобільна: її можна демонтувати, і встановити на іншому місці, до того ж виготовлена з полімеру, який не розчиняється у воді, не випаровується, і не руйнується під дією сонячного проміння».
Для ГЕС потрібно всього 8 кубометрів води на секунду, тоді як на цій ділянці річки проходить приблизно 40 кубометрів на секунду, продовжує він. «Навіть у найпосушливіше літо нам має вистачити води і на роботу турбіни, і на рибоходи, – запевняє Андрій Авдеєнко. – Ми виступаємо за будівництво мікро-ГЕС на великих річках – для роботи такої станції потрібно не більше 30% води, що проходить по річці, і нема потреби наповнювати водосховище».

Одна з найбільш безпечних ГЕС
За словами інвестора, гребля підніме рівень води на 2,5 метри, але при цьому річка не виходитиме з берегів і не затоплюватиме прилеглі території.
«Дністер – паводкова річка: під час сильних дощів чи танення снігу рівень води різко піднімається, – зауважує Андрій Авдеєнко. – У багатоводний період влив ГЕС буде помітний на ділянці 100−300 метрів, а у маловодний – на близько 7 км, що піде на користь рибі: вода прогріватиметься менше і буде більше насичена киснем».
Фактично ГЕС триматиме середній рівень води у руслі, продовжує він. «Якщо наближається паводок, то попередження про це надходить за добу і вода починає потихеньку спускатись, – пояснює Андрій Авдеєнко. – Різко спускати не можна, аби не розмило береги».
Це буде одна з найсучасніших і найбільш безпечних для довкілля ГЕС, зауважує інвестор. «Краще побудувати 10 мікро-ГЕС, ніж одну велику, яка справді сповільнює течію, – говорить Андрій Авдеєнко. – У місці, де ми будуємо ГЕС, швидкість течії зараз 0,6 м/с, а після будівництва буде 0,4 м/с і залишиться течією річкового типу».
Читайте також: На Вінниччині реконструюють дві ГЕС потужністю 400 кВт
На Липицькій ГЕС планують збудувати не лише рибохід, а й встановити перед греблею механічне та ультразвукове захисне обладнання, аби запобігти травмуванню риб, підкреслює співвласник компанії “Вотерструм”.
«Ми зобов’язалися профінансувати польові іхтіологічні дослідження, які дозволять дізнатись, які види риб водяться у Верхньому Дністрі і як краще для них проектувати рибоходи, – розповідає Андрій Авдеєнко. – До того ж спеціальні решітки дозволять вловлювати сміття: після греблі вода буде вже очищена від механічного сміття – одна ГЕС в Україні вловлює близько 20 т сміття на рік, плюс турбіна насичує воду киснем».
Полімерна гребля залишає можливість для проходження каяків, зауважує Андрій Авдеєнко.
Технології

Команда Сумського державного університету зацифрувала близько 15 архітектурних об’єктів, пошкоджених унаслідок російських обстрілів. Цифрові моделі пам’яток стануть основою для подальшої реконструкції.
Про це повідомили в «Суспільне Суми».
Проєкт реалізують у межах науково-дослідної роботи «Наукові основи віртуальної реконструкції знищених об’єктів культурної спадщини» у співпраці з Департаментом культури Сумської ОДА. Фахівці фіксують наслідки руйнувань і створюють цифрові копії за допомогою фотограмметрії та безпілотників.
Читайте також: «Історію Аріни» від UNITED24 відібрали для міжнародної премії Favourite Website Awards
На одну модель іде близько місяця роботи. Серед вже зацифрованих об’єктів є і корпус СумДУ, який зазнав прямих влучань. Як зазначають науковці, ці матеріали можуть стати як базою для відновлення, так і доказами руйнувань у міжнародних процесах. Проєкт фінансує Міністерство освіти та науки й триватиме три роки.
Нагадаємо, що Jerry Heil приєдналася до збору UNITED24 «Вартові неба» після ракетного удару по її студії (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт «Суспільне Суми»
Технології

Засновник Spotify Даніель Ек інвестує 600 мільйонів євро в німецького виробника дронів Helsing. Саме цей оборонний стартап постачає Україні безпілотники з елементами штучного інтелекту.
Про це пише видання Financial Times.
Інвесткомпанія Prima Materia, яку Даніель створив із Шакілом Ханом, зайшла в Helsing ще у 2021-му. Наразі загальну суму вкладень оцінюють у 1,37 мільярда євро.
Як зазначає Financial Times, крім того, що оборонний стартап постачає безпілотники Україні, компанія має контракти з Британією, Німеччиною та Швецією.
Нагадуємо, що українські дрони покажуть на найбільшій у світі виставці авіаційних та аерокосмічних технологій.
Також ми писали, що бійцям Третього легіону вдалося збити FPV-дрон під час руху автомобіля (ВІДЕО).
Фото обкладинки: AFP/Getty Images
Технології

Українські дрони вперше представлять у Парижі на найбільшій у світі виставці авіаційних та аерокосмічних технологій. Цього року в ній беруть участь компанії Airbus, Boeing, Rolls-Royce та інші.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Резидент «Дія.City» Ailand Systems представить від України рішення гуманітарного розмінування — безпілотник для виявлення вибухонебезпечних предметів ST1 та сільськогосподарський дрон BEE, який використовуватимуть у землеробстві та моніторингу стану полів.
Читайте також: Окупант здався у полон після точних скидів українських операторів дронів (ВІДЕО)
«Участь Ailand Systems у Paris Air Show — доказ того, що Україна стала ефективною екосистемою для розвитку defense tech та dual use-технологій. Сприятливі податки в “Дія.City” та підтримка держави сприяють масштабуванню компаній, залученню інвестицій і налагодженню партнерств», — зазначив Михайло Федоров.
Міністр підкреслив, що українські інновації, які народжуються під час війни, — від технологій аеророзвідки до дронів-розміновувачів, — можуть бути корисні для багатьох країн світу. На думку Федорова, ці продукти роблять революцію в безпеці, оборонці й цивільному захисті.

Нагадуємо, що піхотинці «Хартії» 40 діб безперервно тримали оборону позиції під ворожими дронами (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова