Економіка і бізнес
На Кіровоградщині шукають інвесторів для п’яти масштабних проєктів
Кіровоградська область подала до офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest 5 великих проєктів для пошуку інвесторів задля їхньої реалізації.
Про це повідомила начальниця інвестиційної діяльності та туризму ОДА Наталія Лісняк.
Міжнародний аеропорт
Перший проєкт – це створення міжнародного аеропорту «Кропивницький». Проєкт сприятиме впровадженню інноваційних технологій. Метою є розбудова інноваційної інфраструктури ЛА НАУ та набуття аеропорту статусу міжнародного. Позитивним аспектом є вирішення проблем із авіасполученням, а також створення нових та збереження існуючих робочих місць висококваліфікованих спеціалістів.
Читайте також: До кінця року в Україні з’явиться нова дорога Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя
Готельний бізнес-центр
Створення готельного бізнес-центру на базі колишнього готелю «Київ» в Кропивницькому (шляхом реконструкції та оснащення). Комплекс буде орієнтований на бізнес-гостей та об’єднуватиме різні види послуг у єдиний комплекс: послуги проживання; послуги громадського харчування; спортивні та розважальні послуги; послуги з надання в оренду офісних приміщень, сучасних конференц-залів різної місткості для проведення переговорів, конференцій, засідань тощо.
Технопарк
Технопарк «Flightcity 4.0». Запропонована модель науково-технологічного парку “FlightCity 4.0” дозволить реалізувати ідею створення провідної індустрії безпілотних літальних апаратів в Україні. Організації інноваційного містечка стане простором для створення стартапів, виробництва, дослідження та випробування безпілотних літальних апаратів корейського виробництва, а також розробки, дослідження, випробування та виробництва вітчизняних безпілотних літальних апаратів, орієнтованих на український ринок.
«Технопарк має довгостроковий соціально-економічний ефект. Він має стати місцем, наповненим життям, креативністю, високим ритмом, що створить нові сервіси та нові робочі місця. Це нові можливості для інноваційного бізнесу, що надасть доступ бізнесу до найсучасніших розробок у галузі безпілотної авіації та стане майданчиком для консолідації наукового потенціалу області», – зазначила Наталія Лісняк.
Індустріальний парк
Індустріальний парк «Олександрія». Наявність в області потужного аграрного комплексу і машинобудування є важливим аргументом для розвитку індустріальних парків. Метою створення є формування єдиної території з облаштованою інфраструктурою для розміщення нових об’єктів промисловості, інноваційної сфери, логістики і надання супутніх послуг, підвищення конкурентоспроможності регіону.
Впровадження в його межах діяльності, пов’язаної з виробництвом автозапчастин та комплектуючих виробів для сільськогосподарської техніки, виробництво електричного устаткування, виробництво меблів та харчових продуктів (переробка та зберігання овочів та фруктів). Відповідно до очікуваних результатів функціонування індустріального парку, передбачається створення близько 1330 нових робочих місць.
Сучасний лікувально-діагностичний комплекс
Також проєкт створення в області сучасного багатопрофільного лікувально-діагностичного, навчально-наукового та реабілітаційного комплексу.
Зазначимо, що в липні Верховна Рада прийняла за основу проект закону про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями.
Законопроектом передбачається державна підтримка стратегічних інвесторів, сума інвестицій яких перевищує 30 мільйонів євро і які створюють понад 150 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більшою, ніж у регіоні. Ці інвестори отримують прямий договір із Урядом і пакет стимулів.
Фото: ibb.co
Економіка і бізнес
У прифронтових регіонах встановлять 14 мобільних поштових відділень та 28 «капсул безпеки» — спеціальних конструкцій, які захищатимуть працівників і клієнтів під час повітряної тривоги. «Нова пошта» спільно з GIZ втілює проєкт для підтримки громад, що постраждали від війни.
Про це повідомила німецька організація.
Мобільні відділення будуть розгортатися за п’ять хвилин, а поштові послуги можна буде відновити менш ніж за два дні.
«Ці рішення дозволяють швидко налаштувати поштові послуги протягом двох днів у районах, які їх найбільше потребують. Очікується, що співпраця сприятиме впровадженню гуманітарних та бізнес-ініціатив по всій Україні, одночасно забезпечуючи доступ до міжнародного досвіду, стандартів та фінансування інноваційних рішень», — повідомляють у дописі про новий проєкт.
Ініціативу реалізують у межах програми develoPPP, що фінансує Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Партнерство має на меті відновити доступ до поштових послуг і забезпечити фізичну безпеку в зонах, де інфраструктура постраждала від бойових дій.
Читайте також: «Нова пошта» оперативно доставила плату для ППО, яка допомогла збити «шахед»
Про GIZ Ukraine
GIZ — це державне агентство, засноване в 1975 році згідно з нормами права Німеччини. Основна мета діяльності — розвиток міжнародного співробітництва, забезпечення постійного світового політичного, економічного, екологічного та соціального розвитку, а також сприяння Уряду GIZ в досягненні цілей національної політики розвитку.
GIZ діє в Україні за дорученням п`яти німецьких міністерств, Європейського Союзу (ЄС), а також урядів Великої Британії та Швейцарії. Наприклад, у рамках напряму «Ефективне державне врядування» компанія підтримала систему електронних публічних закупівель ProZorro. Ця система сприяє чесній конкуренції та заощаджує публічні кошти. Мета організації в Україні – сприяння міжнародній співпраці задля сталого розвитку та проведення міжнародної освітньої роботи.
Нагадуємо, що в Україні ухвалили закон, який дозволить отримувати до $1 млрд грантів та інвестицій на відбудову.
Фото обкладинки: cайт «Нової пошти»
Економіка і бізнес
Парламент ухвалив у другому читанні закон про публічно-приватне партнерство. Це рішення дозволить залучати гранти та приватні інвестиції до відбудови.
Прийнятий законопроєкт оприлюднили на сайті Верховної Ради України.
Гібридне інвестування у відбудову
Перше читання провели ще в жовтні 2022 року. Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, що завдяки законопроєкту Україна зможе відновлюватися не тільки з держбюджету, а й у партнерстві з бізнесом та інвесторами.
За словами політикині, попри те, що в Україні приватно-публічне партнерство існує вже давно, але за весь цей час уклали лише два великі концесійні договори.
Ініціатори законопроєкту розраховують, що механізм нарешті запрацює і принесе Україні в найближчі роки до 1 мільярда доларів інвестицій у конкретні проєкти. Свириденко зазначила, що це можуть бути порти, лікарні, муніципальні об’єкти.
Закон запроваджує гібридну модель публічно-приватного партнерства (ППП), яка поєднує бюджетне фінансування, гранти від міжнародних партнерів та приватні інвестиції.
Читайте також: Посли G7 привітали Україну з ухваленням реформи АРМА
«Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО — достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от «Укрзалізниця», — запускати публічно-приватне партнерство без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а «Укренерго» — електромережі», — пояснила міністерка економіки.
Серед змін Свириденко назвала те, що держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення — у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще сім років після для проєктів будь-якого розміру.
Крім того, цей закон вводить додаткові гарантії для інвесторів, наприклад, стабільності умов договору. Також рішення про публічно-приватне партнерство оновлює 30 секторальних законів. Механізм можна буде застосовувати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри. Це стосується медицини, освіти, культури, транспорту, житлового господарства.
Нагадуємо, що ексголову Тернопільської обласної ради засудили до 9 років ув’язнення за хабарництво.
Фото: фейсбук-сторінка Наталії Свириденко
Група послів G7 в Україні привітала Верховну Раду з ухваленням закону про посилення Національного агентства з управління арештованими активами (АРМА), за який проголосували 18 червня.
Про це повідомили на сторінці послів G7.
У заяві посли зазначили, що ухвалення закону — це важливий крок до створення незалежної системи управління арештованим майном. Це допоможе краще боротися з корупцією і дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету.
Читайте також: Швеція профінансує екопроєкт відбудови Ірпеня
18 червня парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №12374-д, який передбачає реформу АРМА. Зокрема, документ запроваджує незалежний аудит агентства, нові правила добору його керівництва за участі міжнародних експертів, а також оновлену процедуру обрання управителів арештованим майном.
Ініціаторка законопроєкту, народна депутатка Анастасія Радіна, зазначила, що його ухвалення відкриває шлях до отримання близько 600 мільйонів євро допомоги ЄС у межах програми Ukraine Facility. Зараз закон ще має підписати президент України.
Нагадаємо, що Канада виділить Україні 1,5 мільярда доларів на зброю та запровадить нові санкції проти рф.
Фото обкладинки: сайт Atlantic Council’s
Повернув зв’язок і держпослуги. Історія львів’янина, який відновлював Херсонщину під обстрілами
Креативник, який оживляв старі депо у Львові, а згодом мобілізувався та поїхав служити прикордонником. Михайло...
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...