На Дніпропетровщині півстолітній стадіон перетворюють на сучасну спортивну арену

У Лос-Анджелесі 26 січня відбулася 62-га церемонія вручення найпрестижніших нагород у музичній індустрії Grammy. Українська піаністка Надія Шпаченко отримала нагороду в номінації «Найкраща класична збірка». «Poetry of Places» – проєкт Шпаченко, де вона виконує твори класичної музики, на створення яких композиторів надихала архітектура, повідомляє zaxid.net.

Хто ще?

Найбільше призів дісталося 18-річній американській співачці Біллі Айліш. Вона здобула перемоги у всіх головних номінаціях. Її назвали найкращою молодою виконавицею року. Найкращим альбомом став «When We All Fall Asleep, Where Do We Go?», а найкращою піснею – «Bad Guy».

Загалом Біллі Айліш отримала 6 статуеток. Також отримав нагороду її старший брат Фіннеас як найкращий продюсер некласичної музики.

Читайте також: Стань рокером “під ключ”. Як працює Rock School у Києві

Хто така Надія Шпаченко

Надія Шпаченко є українською піаністкою, котра виїхала з України в 1991 році. Зараз вона мешкає у США та викладає фортепіано в Каліфорнійському державному університеті Помони.

Була відзначена премією і музика до серіалу «Чорнобиль».

У Сполучених Штатах вона відома виконавиця сучасної музики. Зокрема українка грала прем’єри творів Елліотта Картера, Джорджа Крама, Тома Флаерті, Юрія Іщенка, Яніса Ксенакіса й інших.

Під час своїх концертів Надія виконує твори за роялем, але грає також і на іграшкових фортепіано, клавесині та перкусії. Її виступи супроводжуються декламацією, грою на синтезаторі, а також мультимедійними матеріалами.

Як ми повідомляли раніше, в Івано-Франківську одночасно заграли 146 трембіт і гуцульських рогів.

У Львові при ліцеї імені Івана Пулюя запрацював скелелазний центр Rosk Station. Про це повідомляє пресслужба міської ради.

У рамках відкриття центру протягом дня тут стартував болдерінговий фестиваль Rockstation Opening 2020, у межах якого проходять змагання як для професіоналів, так і для аматорів. Серед учасників — 150 осіб. 

Відтепер, аби повправлятися у цьому виді спорту, мешканцям мікрорайону не обов’язково буде їхати в гори.

«Скелелазіння — олімпійський вид спорту, що вже цього року пройде на Олімпіаді 2020 у Токіо. У програму змагань включено 3 види скелелазіння: швидкість, складність та боулдерінг (різновид скелелазіння на невисоких скельних утвореннях або штучних стендах без мотузки та страхувальної системи). Найпотужніші школи скелелазіння знаходяться в Харкові, Дніпрі та Одесі. Сподіваємося, незабаром Львів очолить цей список», — розповів керівник скеледрому Rock Station Павло Божко.

Як зазначили у міській раді, у ліцеї імені І. Пулюя навчається 683 учня. Загалом на ліцей ім. Пулюя за 2016−2019 роки придбано обладнання та проведено ремонтні роботи на суму 6 млн 220 тис. грн.

На об’єктах Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» на Хмельниччині тривають реставраційні роботи, які розпочалися декілька років тому. Про це повідомляє сайт “Є”.

Як зазначає директор заповідника Олег Погорілець, на реставрації палацу Сенявських-Чарторийських (XVI-XIX століття) вже повністю закінчили курс протиаварійних та консерваційних робіт і готують об’єкт до музеєфікації. А також розпочали роботи на надзвичайно цікавих об’єктах як в архітектурному, так і в історичному контекстах – вежі, барбакані, і бастіон, який є окрасою фортеці. Кажуть, ці об’єкти найбільш давні на території фортеці – від укріплень часів Київської Русі – до замку Литовського періоду та становлення фортеці у XV-XVI столітті. Тут надзвичайно багато перебудов і саме ці об’єкти найменш дослідженні.

Читайте також: Археологи розкопали майже 200 артефактів на Волині

Таємниці історії

Зокрема, в середині вежі археологи вже провели розчищення завалів на глибину понад 10 метрів. Але досі, скажімо, не з’ясованим залишається питання, як в цей бастіон заходили чи спускалися, важко зрозуміти, як були влаштовані сходи вниз. Окрім того, що основне завдання, яке ставлять перед собою науковці, – це дослідження архітектурної складової вежі та барбакану, попутньо, під час розкопок, натрапляють і на цікаві знахідки.

 «Розчищаємо ділянки, засипані в середині ХІХ століття сміттям. Тут знаходимо багато цікавого. Дістаємо биту кераміку: горщики, миски, чашки, пательні, також пічні кахлі. Є і надзвичайно цікаві екземпляри. Наприклад, натрапили на цілу пляшку кінця ХІХ – початку ХХ століття від гірчиці. На ній є царський герб, який свідчить, що виробник був офіційним постачальником царського двору, а також зазначене його прізвище. Трапляються пляшки з-під вина початку ХІХ століття, ще з гутного, не фабричного скла. Є також фарфор. На таких знахідках часто трапляються клейма, за якими можна визначити, хто виробник. В подальшому будемо намагатися таких посуд по частинках реставрувати», – розповідає Антон Барановський, науковий співробітник сектору археології заповідника.

Олег Погорілець, директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», каже, що за минулий рік виконали практично усі заплановані роботи, на які освоїли 10 мільйонів гривень, виділених з обласного бюджету (загалом на реставрацію потрібно 63 мільйони гривень). Зокрема, вдалося врятувати від руйнування замковий міст, який веде до фортеці. 

«Провели гідроізоляцію, зміцнили всі несучі конструкції. Але найголовніше – відтворили історичну реальність. Забрали чотири метри мосту, закладеного в ХІХ столітті, і зараз робимо конструкцію, яка імітуватиме той перекидний міст, який тут був з найдавніших часів аж до ХІХ століття. Відтак, відвідувачі матимуть можливість побачити як раніше був організований в’їзд до фортеці. В процесі розкопок тут також виявили конструкцію більш давнього періоду», – розповідає Олег Погорілець.

Готують до музеєфікації

Також протягом минулого року на реставрації палацу Сенявських-Чарторийських вже повністю закінчили курс протиаварійних та консерваційних робіт. Зробили дах, усі перекриття і наразі приступають до етапу підготовки об’єкта до музеєфікації.

«Це означає, що кожну з кімнат цього палацу підготуємо до того, щоб розташувати там музейні експозиції, які розповідатимуть про історію фортеці, тих людей, які тут мешкали чи свого часу перебували тимчасово: від князів Коріатовичів – до Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Тадеуша Костюшка, Павла Скоропадського…», – зазначає директор заповідника.

Одне з найбільших відкриттів

Окрім того, з кінця минулого року уже готують для подальших реставраційних робіт надзвичайно цікаві об’єкти як в архітектурному, так і в історичному планах – вежу донджон, барбакан і бастіон, який є окрасою фортеці. Наразі тут продовжуються протиаварійні та консерваційні роботи.

Олег Погорілець додає, що вже цього року тут натрапили на сенсаційну знахідку.

«Саме на цих об’єктах, де зараз працюють археологи, цього року ми уже зробили одне з найбільших відкриттів – віднайшли східний рів давньоруського Межибожа – тієї фортеці, яка згадується ще в 1146 році. А ось археологічні знахідки свідчать, що ще й наприкінці ХІ століття ця фортеця вже існувала. Вона була дерев’яною, мала свої укріплення. За різними версіями науковців тоді в давньоруський час могли також вже використовуватися і кам’яні конструкції. Саме це ми й хочемо перевірити, досліджуючи територію», – зазначає Олег Погорілець.

В заповіднику кажуть, що для відвідування та тимчасових експозицій відкриють палац вже в цьому сезоні.

«Розпочнемо акцію «Палац відкритий на реставрацію». Це означатиме, що реставраційні роботи продовжуються, але вже є місця, де можемо приймати відвідувачів і розказати їм про історію фортеці та про те, що там зробимо в майбутньому», – каже Олег Погорілець.

Загалом, у 2019 році фортеця прийняла понад 54 тисячі туристів.

«Ми вважаємо, що це мало, – каже директор заповідника. – Часто організаційно ми не можемо прийняти більше, ніж хотілося б. Але щороку зароджуємо нові фестивалі, які дають нам змогу залучити більше відвідувачів. Тож сподіваємося, що у 2020-у ми приймемо понад 60 тисяч. Але мета – мінімум 100 тисяч туристів у рік».

У планах Харкова на 2020 рік – придбання нового рухомого складу пасажирського електротранспорту. Про це повідомив заступник директора департаменту інфраструктури Олександр Куколь.

Новий транспорт

У 2019-2020 роках планувалося закупити 57 односекційних тролейбусів за рахунок кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку. Станом на 1 січня 2020 року місто отримало 43 тролейбуси, з яких 38 вже працюють на лінії. Крім того, планується закупити ще 48 тролейбусів (12 – двосекційних, 36 – односекційних) за рахунок кредиту Європейського інвестиційного банку.

Також місто збирається придбати 120 вагонів метро. Адже у 2020 році буде продовжено будівництво третьої лінії Харківського метрополітену: довжина ділянки з двома станціями – «Державінською» і «Одеською» – складе 3,5 км.

Читайте також: У Харкові стартували підготовчі роботи для будівництва нових станцій метро

Скільки витратили

Також Олександр Куколь нагадав, що у 2019 році на розвиток міського електротранспорту було спрямовано 759 млн грн, що на 44% більше, ніж у 2018 році. Була побудована тролейбусна лінія від ст. м. «Героїв Праці» на Північну Салтівку, реконструйовані 3 км трамвайних шляхів і переїздів, у т.ч. у пров. Рибасівському, на вул. Євгена Котляра, вул. Гольдбергівській, вул. Москалівській, вул. Плеханівській, вул. Польовій, вул. Академіка Павлова.

Через річку Дніпро у Кременчуцькому районі Полтавської області будуватимуть новий міст. Про це повідомляє Служба автомобільних доріг у Полтавській області у фейсбуці.

Зазначається, що будівництво реалізуватиметься в рамках державного інвестиційного проєкту на автомобільній дорозі М-22 Полтава-Олександрія.

«Є різні варіанти будівництва мосту, остаточне рішення чи буде міст проходити через місто Кременчук, чи ні – залежить від результатів державної експертизи, яка враховує соціально-демографічні, економічні та екологічні чинники», – зазначив Іван Краповницький, голова Служби автомобільних доріг Полтавської області.

Читайте також: Де в Україні будуватимуть нові об’їзні дороги в 2020 році

‌Техніко-економічне обґрунтування, розроблене на замовлення Служби автомобільних доріг у Полтавській області, наразі проходить комплексну державну експертизу. ‌Продовжується процедура оцінки впливу на довкілля. Після проходження цих процедур буде розпочата стадія проєктування мосту.

‌Громадські слухання планують провести у лютому 2020 року. Зауваження та пропозиції за їх підсумками будуть враховані при розробці проєкту будівництва.

‌Фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування здійснюється з Державного бюджету. Це є частиною державно-інвестиційного проєкту «Будівництво автомобільної дороги М-22 Полтава-Олександрія на ділянці обходу м. Кременчук з мостовим переходом через р. Дніпро, Полтавська область».

Триває реконструкція першої черги Київського зоопарку, щоб уже навесні відвідувачі змогли оцінити нову вхідну групу, яка тепер буде на розі проспекту Перемоги та вулиці Зоологічної. Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Також відкриють новий універсальний вольєр для тварин і птахів та приматник. До кінця ж наступного року в Київському зоопарку з’явиться підземний океанаріум.

Також зазначається, що відвідувачів узимку, зважаючи на погоду, в зоопарку небагато. Але мешканці зоопарку завжди раді гостям, які приходять подивитися на них, сфотографуватися.