

Суспільство
Міський парк Маріуполя стане зручнішим і сучаснішим: як він зміниться
Парк імені Гурова в Маріуполі повністю реконструюють. Першу частину збираються відкрити наприкінці вересня 2021 року.
Концепцію розвитку парку імені Гурова розробила агенція Big City Lab.
Зараз у парку тривають активні будівельні роботи, першу частину збираються відкрити в кінці вересня 2021 року, а повністю весь проєкт планують завершити до 2024-2025-го.
Читайте також: У київському лісопарку оновили дві зони відпочинку (ФОТО)

Читайте також: У київському парку з’явилась унікальна скейт-зона (ВІДЕО)
У чому суть концепції?
Як повідомляється, головним ідеями концепції стали: зробити парк всесезонним, цікавим і комфортним для всіх жителів, а також збільшити час його відвідування з однієї до чотирьох годин.
Нині в парку немає велосипедних доріжок, а 1,2 кілометрів асфальтованої набережної занадто мало для велосипедних прогулянок. Пішохідні доріжки перериваються на прибережній зоні через відсутність проходів під мостами, а інфраструктура не відповідає наявним біговим маршрутам.

Читайте також: У куротному Трускавці реконструюють центральний парк
Функціональні зони парку поділили на активну програму (спортивні зони, ігрові майданчики, альпінізм та інші), пасивну програму (луг для пікніків, вуличні шашки/шахи, сферичний кінотеатр та інші), магніти (екстрім-парк, парк гойдалок, зіплайн та інші).
Парк поділили на природні зони: декоративний сад, поле для пікніку, зона барбекю з чагарниками, паркова зона, бульвар з рядами широколистяних дерев та болотисті ділянки по межі парку.
Фото: bcl.com.ua
Суспільство

У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.




Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
Суспільство

В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.


Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Суспільство

Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.