Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

NewСхід

Мінцифри та ПРООН запускають онлайн-виставку бізнесів «Схід-Експо 2020»

Опубліковано

 

Онлайн-виставка за підтримки міжнародних партнерів зібрала 170 підприємців із різних куточків сходу України, щоб допомогти їм розширити бізнеси та знайти нових партнерів.

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні та Міністерство цифрової трансформації запустили «Схід-Експо 2020» – онлайн-виставку мікро-, малих та середніх підприємств із Донеччини, Луганщини та Запоріжчини, що працюватиме на вебсайтах «Схід-Експо» та  на державному порталі для підтримки підприємництва  «Дія.Бізнес».

Чим особливий захід?

Цьогоріч традиційний захід ПРООН вперше відбудеться онлайн і працюватиме в такому форматі й надалі. В інтерактивному онлайн-форматі громадськість може ознайомитись із профілями близько 170 підприємців із різних куточків сходу України. У кожному профілі міститься коротка інформація про компанію, фотоматеріали, коротке відео з презентацією підприємства та контакти для замовлення продукції.

 

Заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан відзначила, що створення платформи для онлайн-виставок є реакцією на карантинні обмеження для бізнесу.

«Неможливо діяти так само, як у докоронавірусний період. Потрібно адаптуватися до нових реалій, реагувати на глобальні виклики, швидко змінюватися та трансформуватися. Перш за все, слід використовувати активніше цифрові рішення, застосовувати цифрові інструменти, не боятися переходити на нові формати комунікації. Наша інтерактивна платформа для онлайн-виставок на сайті Дія.Бізнес – це чудова можливість для підприємців, щоб їх почули та побачили, ознайомились ближче з їхньою продукцією чи послугами», – заявила Валерія Іонан.

Розробка та запуск онлайн-платформи здійснювалися спільно Міністерством цифрової трансформації та ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу, урядів Данії, Польщі, Японії та Посольства США в Україні, та у партнерстві з Донецькою, Запорізькою та Луганською обласними державними адміністраціями, Донецькою обласною торгово-промисловою палатою та Торгово-промисловою палатою України.

Керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Штефан Шльойнінг сказав, що посилення конкурентоздатності українських малих та середніх підприємств є пріоритетом для співробітництва ЄС та України: 

«Ми віримо, що сильний МСП сектор сприятиме диверсифікації економіки України та посиленню її стійкості до криз та труднощів. Економічний розвиток та підтримка малих та середніх підприємств продовжує залишатися визначальним напрямом нашої діяльності на сході України та в Приазов’ї. Схід-Експо 2020 – це черговий потужний результат наших спільно докладених зусиль для просування місцевого бізнесу та зміцнення економіки».   

Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький зазначив: «Я пишаюсь тим, що ми змогли в цьому році допомогти Україні у реалізації гуманітарних програм та проєктів у сфері розвитку на суму близько 200 мільйонів злотих (понад 50 млн доларів США). Я впевнений, що спільними зусиллями, зокрема через Схід-Експо, ми досягнемо нашої цілі – мирний, сучасний, відкритий до міжнародної співпраці Донбас».

Посол Японії в України Такаші Кураі сказав: «Ми знаємо, що в Україні є висококваліфіковані людські ресурси та родючі сільськогосподарські землі, і що її потенціал для економічного прогресу залишається високим. Я впевнений, що сьогоднішня подія саме така, де люди підтверджують ці факти, і це сприятиме активізації місцевого бізнесу у східних регіонах, а також зміцненню їх економічних зв’язків з іншими регіонами України».

Від домашніх смаколиків до ІТ-розробок

Підприємці з різних куточків сходу України показали свою продукцію онлайн – від домашніх смаколиків та текстилю до хімічної промисловості та ІТ-розробок. У межах виставки «Схід-Експо 2020» 65 підприємців уже встигли долучитися до онлайн В2В зустрічей із новими потенційним клієнтами та партнерами з усієї України та з-за кордону.

Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева відзначила виняткову наполегливість підприємців зі сходу України, які попри збройний конфлікт, пандемію COVID-19 та карантинні обмеження продовжують займатися бізнесом та примножують економічний розвиток своїх громад.

«Це вже не вперше, коли підприємцям зі сходу України доводиться долати труднощі та працювати в екстремальних умовах. Ці підприємства – це справжня рушійна сила для регіону на зустріч мирному, сталому та благополучному майбутньому. Ми разом із нашими партнерами висловлюємо захоплення завзяттям цих неймовірних людей та надалі допомагатимемо їм, аби це майбутнє настало якомога скоріше».

Про «Схід-Експо»

«Схід-Експо» – це відкрита платформа для бізнес-нетворкінгу, пошуку ділових партнерів та нових клієнтів з інших регіонів, країн Європейського Союзу та світу. У 2017-2019 роках бізнес-виставка «Схід-Експо» вже проходила у Краматорську, Сєвєродонецьку, Києві та Львові. Загалом виставки відвідали понад 8000 гостей, а 250 компаній місцевих виробників презентували там свою продукцію. За підсумками торішніх заходів, 70% учасників завели корисні ділові знайомства та встановили нові ділові відносини з партнерами.

Довідка

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Фото: ua.undp.org

NewСхід

Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Опубліковано

 

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їх вирішення – “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони та інші.. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатись детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.  Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен з вас може долучитись до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми. А як це зробити – дізнавайтесь тут.

Маріуполь зараз посідає перше місце в Україні за рівнем забруднення атмосферного повітря. Ситуація зі станом повітря загалом на Донбасі також не тішить. Попри те, що на початку військових дій на сході потужності заводів дещо зменшилися, сьогодні вони працюють майже на повну і щороку викидають в атмосферу сотні тисяч тонн бруду. Змінити цю ситуацію може модернізація обладнання, але бізнес не готовий витрачати на це свої кошти. Голова «Ініціативної групи «Разом!» Максим Бородін розповів, як організовані ними протести робітників та встановлені відеокамери дозволяють розв’язувати проблему забрудненого повітря на Донбасі та які ініціативи можуть збільшити цей тиск у майбутньому.

Максим Бородін
Максим Бородін

Екоактивіст, очільник громадської організації «Ініціативна група «Разом!», лідер партії «Сила людей» у Маріупольській міській раді

 

Бруд у повітрі вбиває людину

Забруднення повітря — це катастрофа, в першу чергу, для людей. Якщо раніше вчені думали, що головна проблема від цього — захворювання легень різних форм, то зараз вже відомо, що ситуація значно серйозніша. Останні американські та європейські дослідження свідчать про те, що дрібні частинки пилу потрапляють також у кровотік, і циркулюють у ньому. Це викликає різні серцеві захворювання, інфаркти та інсульти.

Також вже доведено, що забруднене повітря викликає хвороби мозку та деменцію, особливо у дітей. Одне з досліджень науковців показує, що діти, які живуть у брудних містах, гірше навчаються, ніж їхні однолітки з чистих населених пунктів. Тому ця проблема дуже серйозна.

Їхати було нікуди — довелося боротися

Я займаюся темою промислового забруднення з 2012 року. Тоді на Донбасі була дуже скрутна ситуація з викидами в атмосферу від різних заводів, зокрема з маріупольських. Їхнє застаріле обладнання тоді досягло свого піку. До того ж постійно були погані погодні умови, а підприємства ще й масово збільшували свої потужності. Все це стало дуже серйозним ударом по екології міста.

Повітря Донбасу сьогодні найбільше забруднюють металургійні виробництва. Люди, які живуть «під трубами», звикають до бруду й вже не помічають нічого незвичного. А тоді, у 2012 році, навіть вони побачили, що ситуація — жахлива. Днями без перестанку в усьому Маріуполі стояв нестерпний смог. Раніше таке бувало лише у промислових районах. Неможливо було нікуди виїхати. Для мене це була надзвичайно серйозна проблема, тому що моя дружина була вагітною, і ми чекали дитину. Я за них дуже хвилювався і розумів, що нам потрібно виїжджати. Але їхати було нікуди. Другий вихід — щось робити з цим брудом. Так почалася моя боротьба.

Вивів людей на вулиці

Я того ж року став одним з організаторів Маріупольського форуму, де ми зібрали ініціативну групу та запустили перший протест у місті. Участь у ньому взяли від 500 до 700 людей, вони виступали за те, щоб заводи припинили забруднювати повітря. Другий мітинг став на той час одним із найбільш масових у Маріуполі — на 13 тисяч людей. Тоді на вулицю виходили навіть люди, які працювали на заводах, попри те, що боялися втратити роботу. І нам тоді вдалося змусити частину підприємств закритися на модернізацію.

Через два роки, у 2014-му, в мене вже було серйозне коло однодумців, і ми вирішили створити громадську організацію «Ініціативна група «Разом!» яку я очолив. Сьогодні активними її членами є 10 людей, а ще є багато прихильників, які періодично нас підтримують та допомагають нам. Займаємося ми, в першу чергу, питанням екології, промислового забруднення і моніторингу якості повітря. З точки зору екології, це і Ми постійно стежимо за якістю повітря у місті та законодавчими змінами, встановлюємо камери, які знімають викиди, та самостійно фільмуємо подібні незаконні речі. А ще ми багато спілкуємося з мешканцями — доступно пояснюємо їм, чому промислові викиди — це погано, і я їх можна позбутися. Паралельно ми ще розвиваємо місцеве самоврядування та антикорупційну діяльність, створюємо проєкти для міської ради, щоб зробити її роботу більш прозорою.

Заводи викидають у повітря сотні тисяч тонн бруду

Коли почався збройний конфлікт на Донбасі, спочатку це зменшило промислове забруднення. Причина у тому, що до заводів стали возити менше сировини, адже їхати транспортом було небезпечно. Через це й самого виробництва стало менше. Але в останні роки логістика покращилася, і ми бачимо, що рівень забруднення знову зріс. Зараз ситуація трішки краща, ніж була у 2012 році. Хоча Маріуполь сьогодні залишається на першому місці в рейтингу найбільш брудних міст України, згідно з рейтингом Центральної геофізичної лабораторії імені Срезневського. Звичайно, і я, і решта мешканців розуміємо, що так не повинно бути.

На Донбасі забруднене повітря сьогодні переважно на окупованих територіях, і оцінити, наскільки сильно, зараз складно. З підконтрольних — це Маріуполь, меншою мірою Краматорськ та Курахове. Війна напряму не сильно впливає на рівень забруднення, однак у снарядах використовують хімічні речовини, які мають поганий вплив на екологію та повітря зокрема. 

Заводи самі рахують свої викиди

З точки зору викидів, у 2010 році в Маріуполі вони сумарно становили 216 тисяч тонн на рік, 2011-й рік — 233 тисячі, 2012-й — 205 тисяч, 2013-й — 245 тисяч. У 2014-му було 210 тисяч тонн на рік, 2015-му — 179 тисяч, 2016-му — 178 тисяч. Потім знову почався ріст: 2017-й — 195 тисяч тонн, 2018-й — 226 тисяч, 2019-й — 247 тисяч і 2020-й — 254 тисяч тонн. Тобто, зараз викидів навіть більше, ніж було 10 років тому. Водночас менше майже вдвічі стало викидів пилу, який заводи знизили завдяки модернізаціям. Якщо у 2010 році цей показник становив 19 568 тонн, то зараз це 9 547 тонн. Водночас частина інших забруднювальних речовин все ще залишається.

Хоча варто розуміти, що ці цифри — неточні, адже їх надає сам забруднювач. Тобто, ніхто не вимірює, скільки завод реально викидає бруду. Без онлайн-датчиків, як у Європейському Союзі та США, це перевірити просто неможливо. Власники багатьох великих підприємств зараз виступають проти законопроєкту №4167, який підготували парламентарі. Закон зобов’язує з часом встановити пиломіри й газоаналізатори на кожному великому джерелі викидів. Це дозволить людям та інспекції бачити, скільки реально бруду викидають заводи, тому що від цього залежить сума податків. А так зараз фактично вони самі собі їх нараховують.

Повітря страждає і від людини

Серед інших причин забруднення повітря — спалювання листя. Це глобальна проблема, тому що весь приватний сектор так робить. Частіше за все ця проблема випливає десь восени або взимку, і люди починають масово в себе все палити. У листі, що тліє без доступу кисню, виділяється бензопірен, який здатен викликати у людини ракові захворювання. Розв’язати цю проблему зможе компостування: мешканцями домоволодінь прямо на подвір’ях або комунальниками на полігоні. 

Забруднення є також йде зі шлакових гір, але вони фактично є власністю тих же забруднювачів. Певне забруднення у містах йде з міських водоканалів, якщо, як у Маріуполі, там старі станції біологічного очищення стоків. Не до кінця очищена вода забруднює як повітря, так і море, до якого вона протікає. Таку проблему може вирішити заміна чи модернізація обладнання. 

Також повітря забруднює використане вугілля в приватному секторі для опалювання. І хоча на Донбасі та й загалом в Україні — на відміну від Польщі — ця проблема менш поширена, є родини, які продовжують генерувати тепло таким чином. Їм вже давно варто перейти з твердопаливних котлів на альтернативні джерела.

Автомобільний транспорт також повітря забруднює, зокрема застарілий. Попри те, що останнього залишилося в мешканців Донбасу не так багато, але він робить більше викидів за кількістю, ніж весь сучасний транспорт, який їздить містами. Єдиний вихід — заміна автівок. Ще одна проблема — перевезення автомобільними дорогами через міста металопродукції й сільгосппродукції — це теж значне забруднення повітря. Тут потрібно, щоб державні інстанції обмежували й контролювали такі перевезення.

Зачинити завод — не вихід із ситуації

Мешканці Донбасу сьогодні виступають не проти існування заводів, а проти шкідливих викидів. Вони розуміють, що, з одного боку, підприємства платять податки й дають робочі місця. А з іншого, вони отруюють повітря й воду, безкоштовно використовують Азовське море та створюють великі шлакові гори. І тому питання не в тому, щоби просто зачинити завод — треба змусити його модернізувати своє обладнання. Такі оновлення є, але це відбувається дуже повільно. Тому що законодавство дозволяє це робити не дуже швидко.

Самі компанії без державного тиску модернізуватися не будуть. Не весь великий бізнес, на жаль, соціально-відповідальний. Я бачив внутрішні звіти деяких заводів, які вони показують своїм директорам. І там було написано приблизно так: «Газоочищення не працювало, але ми змогли уникнути штрафів, тому що екологічна інспекція не змогла до нас потрапити». Вони про це прямо так і пишуть.

Показали людям, чим їх травлять

Щоб контролювати рівень забруднення повітря, наша організація першою поставила онлайн-камеру напроти одного з металургійних заводів. Ми хотіли, щоб люди могли бачити, як їх травлять. І зараз у Маріуполі постійно працюють вже 8 таких камер — навіть вночі можна відстежувати, є викиди чи немає. У нас є відео, де конкретно видно, як бурі хмари прямують у житлову зону. Завдяки участі й перемозі в конкурсі «Нові лідери» я зміг виграти один мільйон гривень, і ці кошти повністю витратив на таке обладнання.

Читайте також: EcoCity: як школярі створили першу в Україні мережу моніторингу якості повітря

Хоча українські закони сьогодні не дозволяють покарати забруднювачів. Ми фіксуємо реальний стан ситуації забруднення, але нічого не можемо з цим зробити, окрім повідомлення мешканців про реальні ризики. Наша організація ініціювала багато кримінальних справ, але вони поки що не закінчуються нічим — просто по 4-5 років лежать у ящиках слідчих. Через це у людей пропадає віра в те, що можна щось змінити. Але ми впевнені, що все зміниться, просто треба постійно працювати над цим.

Заводам дадуть достатньо часу на заміну обладнання

Змінити ситуацію з забрудненням повітря на Донбасі можуть запропоновані законопроєкти № 4167 і 3091, які повністю змінюють державний контроль за шкідливими викидами. У них врахували найкращі європейські практики. Вони не створюють якісь «драконівські» речі, а навпаки бізнесу так стане краще. Зокрема, тому що під час перевірки інспектори повинні будуть при собі мати камери, які вестимуть запис. Тому вони не зможуть вимагати від заводів щось незаконне.

Також запропоновані закони змусять модернізувати старе обладнання. Це стосується і металургійного виробництва, й електрогенерувальних станцій. Досягти європейського рівня якості повітря ми точно не зможемо найближчим часом, навіть якщо ці закони ухвалять вже завтра. Там прописані терміни, за які заводам слід покращити своє обладнання — це від 4 до 12 років, залежно від виду виробництва. Потрібно буде встановити електрофільтри або спеціальні рукавні фільтри, які ловлять пил. Хоча є певні заводи, як от Маріупольський коксохімічний завод «Маркохім», які не можна модернізувати. Кокосові батареї під час будівництва встановлюють як піч, і коли закінчується термін їхньої експлуатації, їх просто замінюють на нові. Хоча це радше виняток, ніж поширена практика.

Електрофільтри як «пилососи» для міст

Ще один варіант боротьби з забрудненням повітря — перехід на альтернативні джерела енергії. Це стосується як громадян, так і підприємств. Але варто розуміти, що вони коштують дуже дорого, тож далеко не кожен буде готовий їх встановлювати. Заводам не цікаво повністю знищувати чинне виробництво і будувати з нуля. Тому більш реалістичний сценарій — модернізація вже наявного обладнання.

Допомогти покращити повітря на Донбасі можуть також очищувальні вежі. Для цього перед трубами окремо будують газоочисні станції висотою у 3-5-поверхові будівлі. Старі технології очищували повітря за допомогою зрощування водою, нові ж пропонують електрофільтри й рукавні фільтри. В електрофільтрах пил отримує заряд від одного електроду і прилипає до іншого, і потім змивається або струшується. В рукавних фільтрах це роблять тисячі спеціальних рукавів за принципом пилососа. Пил забиває пори до певного рівня, і тоді струшується в бункер, і так відбувається циклічно. Рукавні фільтри — це більш сучасна технологія, яка дозволяє зупиняти майже всі викиди.

Якщо будувати ці фільтри правильно і коректно їх використовувати, тоді це допоможе побороти проблему з викидами у повітря. Особливість цих технологій у тому, що їх виготовляють під конкретне виробництво. До уваги беруть температуру повітря, швидкість потоку, склад викидів. Якщо типовий фільтр поставити на підприємство, яке використовує іншу сировину, то можна мати меншу ефективність роботи. А якщо придбати конкретно для себе і своїх потреб, це досить хороше рішення.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Читати далі

NewСхід

Стартував ремонт дороги «Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь»

Опубліковано

 

На Донеччині біля Волновахи стартував ремонт автодороги Н-20 «Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь». 

Про це повідомили в Службі автомобільних доріг у Донецькій області.

«Почався поточний середній ремонт автомобільної дороги Н-20 Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь на ділянці км 188+004 – км 208+666», – йдеться у повідомленні.

 

Зазначено, що ця траса проходить біля міста Волноваха, і це І категорія автомобільної дороги протяжністю 20, 662 км.

Загальна вартість ремонту становить понад 766, 5 млн грн.

Читайте такожЯк у Києві зводять пішохідний міст на острів Оболонський (ВІДЕО)

Робочим проєктом передбачається відновлення транспортно-експлуатаційних показників проїзної частини – водовідведення та штучних споруд. А також доведення елементів облаштування до нормативних вимог.

Роботи буде виконувати підрядна організація «ДС Пром Груп».

Читайте такожКуди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє

Найближчим часом буде зроблено:

  • зрізання дрібнолісся та чагарнику з укосів земляного полотна;
  • розбирання автопавільйонів;
  • розбирання бортового каменю;
  • розбирання металевого бар’єрного огородження,
  • дорожніх знаків та фрезерування існуючого дорожнього одягу.

Нагадаємо, Укравтодор змоделював вантовий міст у Запоріжжі через Дніпро.

Також на Львівщині ремонтують 36-метровий міст через Дністер.

Як ми повідомляли раніше, у Дніпрі на Монастирський острів побудують міст-бульвар.

Усі фото: dn.ukravtodor.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

Шкарпетки з Луганщини підкорюють Нідерланди

Опубліковано

 

Рубіжанська панчішна мануфактура Misyurenko на Луганщині посилює співпрацю з Нідерландами – після успішного продажу партії шкарпеток навесні 2021 року компанія отримала відгук від клієнта та внесла зміни у технологію виготовлення.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України».

Як розповідає директор Рубіжанської панчішної мануфактури Геннадій Місюренко, у серпні українська компанія надіслала до Нідерландів 2000 пар шкарпеток. Клієнт був задоволений їхньою якістю і зробив замовлення у 5 разів більше.

 

Проєкт USAID знайшов клієнта з Нідерландів, допоміг у перемовинах із технічним консультантом, розробив брендбук та упаковку для спортивних шкарпеток.

Також виробники продовжують тестувати свою нову розробку – спортивні шкарпетки преміум-класу. Нещодавно відправили їх на тестування спортсменам-фехтувальникам та отримали позитивні відгуки. Їхні гетри зроблені з якісного матеріалу, який чудово тримає форму після тренування.

Читайте такожУкраїнські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди

Нині на виробництві в’яжуть тестову партію шкарпеток для бігу для дистриб’юторів, які продають спортивний одяг в Україні.

Читайте також: У невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування

Цьогоріч Рубіжанська панчішна мануфактура на замовлення торгової марки Dodo Socks у співпраці з відомим шеф-кухарем Євгеном Клопотенком виготовили шкарпетки, прикрашені овочами – складовими борщу, які популяризують українську кухню.

Нещодавно мануфактура (Misyurenko) подала заявку на отримання гранту від Проєкту USAID. Він спрямований на розширення бази верстатів та виготовлення нової продукції преміум-класу для продажу в Україні та за кордоном.

Нагадаємо, компанія з Луганщини розробляє нову лінію спортивних шкарпеток.

Як ми повідомляли раніше, на Луганщині в аграрному ліцеї створили навчальну пасіку.

Усі фото: facebook.com/misyurenko; facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі