Суспільство
Ліні не існує – існує тільки вигорання! Пройди ТЕСТ в кінці статті
На перший погляд, все прекрасно: любите свою роботу, гарно заробляєте, є кохана людина, цілей досягаєте, плани на майбутнє просто грандіозні. Але чомусь не радує усе це. Ну от, маєш – ви вигоріли! Чому так стається, чим небезпечний цей стан та як його позбавитись, “ШоТам?” розпитали психоаналітика та тренера з антивигоряння Олександра Олешка.
Олександр Олешко
психотерапевт та коуч, викладач акторської студії “Чорний квадрат”, співвласник рекламного агентства
На основі власного досвіду вигорань на трьох роботах створив авторський курс “Антивигорання”, який допомагає позбавитись від наслідків емоційного вигорання приблизно за півтора місяці.
Як “звучить” людина, що вигоріла?
Приходить до мене якось успішний бізнесмен і каже: “Та все добре, не знаю, чому до тебе прийшов на консультацію. Живу в достатку, у мене “мерседес”, у дружини – також. Ми любимо одне одного, діти розумнички. Але це все мене… не радує”.
Плани на роки вперед, “досягаторство” повсюдно, робота на знос – суспільство вчить нас, що ми повинні бути такими. А якими ми хочемо бути? Насправді, про це ніхто не питає.
Читайте також: ТЕСТ: Який ти бізнесмен з історій успіху “Шотам”?
І потім у якийсь момент цієї гонки людині уже нічого не хочеться – нема сил навіть хотіти. Лежиш собі пластом, планував вихідні активно провести – а замість цього думаєш “Та ну його все це”.
Чому ми вигораємо? Бо зраджуємо себе, ігноруючи власні потреби і реалізовуючи чиюсь іншу мрію.
Тайм-менеджмент, спорт, дієти тут не допоможуть. Аби позбавитись цього стану, перше, що важливо зробити – розібратися зі своїми справжніми потребами.
Насправді ліні не існує?
Уявіть, у неділю ви подивились 30 відеороликів, як бігти, приготували звечора форму, кросівки – і не побігли нікуди у понеділок зранку.
“Лінь”, – безпорадно знизуєте плечима ви. “Вибір”, – кажу я.
Сказати “я не хочу цього робити” у нашому пострадянському суспільстві – неприпустимо і нестерпно. Тому є Лінь – всесильна істота, яке робить людину слабкою і безсилою.
Насправді, причин, чому ви не хочете чогось робити – безліч. Наприклад:
- вам не цікаво те, що ви робите;
- живете життя, виконуючи чужі мрії і бажання;
- втомились і ваша “батарейка” потребує підзарядки;
- боїтесь, що у вас не вийде.
Для того, аби розібратись з тим, що стримує вас від досягнення цілей, треба перестати називати цей стан лінню, визнати проблему і спробувати її вирішити.
Основний парадокс вигорання
Вигорання – це умовне спрацьовування запобіжників. Такий стан – показник того, що поведінка людини самознищувальна.
Головний парадокс вигорання у тому, що хоч людині і здається,що вона нічого не хоче, насправді у ній надто багато бажань – нереалізованих. Організм просто “гасить” їх, аби людина себе просто не вбила.
Щоб позбутися вигорання, потрібно змінити ставлення до себе. Але це все через “розкопки” у собі ваших власних цінностей.
Запитайте себе щодо вашого бізнесу, роботи чи відносин: що ви отримуєте в цьому проекті – які плюшки і жахіття вам дістаються? Якщо плюшок більше, тоді все ок – наступний ваш крок думати, як позбавитись від жахіть. Якщо плюшок менше, а поганих моментів більше – позбавляйтесь вже від цієї мертвечини – проекту, роботи, стосунків, які тягнуть вас на дно!
Читайте також: Тест: правда чи брехня? Відгадайте факти про успіхи України
Інакше є величезна імовірність того, що вигорання може призвести до депресії. І без психіатра та антидепресантів допомогти людині уже неможливо. Я таких бачив багато за вісім років практики, допомогти їм можу вже не я, а колеги-психіатри.
Вигорання не загрожує людині, якщо:
1) вона розуміє свої справжні потреби і бажання та живе відповідно до них;
2) вміє контролювати надлишок стресу – не бере на себе надмірні зобов’язання, наприклад;
3) не “глючить” щодо того, чого немає. Глюками я називаю наші мрії та уявлення, які не відповідають дійсності. У якийсь момент ти розумієш: все не так, як ти науявляв собі. І приходить розчарування, а з ним і спад енергії. І оп – ти вже працюєш “на мінімалках”.
Перша допомога при вигоранні
Коли людина вигорає, у неї не залишається енергії – бо організм використовує енергетичну батарейку для утилізації нереалізованих бажань. Треба засукати рукава і потихеньку взятись реалізовувати найцінніші з них. Для цього:
1) З’ясуйте, чого насправді хочете.
Найімовірніше, ваші цілі не базуються на ваших потребах. На їх досягнення ми витрачаємо енергію, але задоволення не отримуємо.
2) Подумайте, що викликає у вас усмішку і теплі почуття.
Це ваші справжні бажання, які будуть по-хорошому вас драйвити Пам’ятаєте, як у дитинстві ви хотіли залізти на горіх? Захотіли – тут же залізли! Місія виконана, ви отримали купу радості та енергії. Час шукати нову ціль! Так це і працює. Якщо ціль у відповідності із вашими потребами, ні багато часу, ні сил вона не відніме.
3) «Неправильні» люди також забирають вашу енергію.
Тому почистіть стрічку і контакти фейсбуку від тих людей, спілкування з якими для вас токсичне і не приносить нічого корисного.
4) Візьміться реалізувати те, що давно хотіли.
Урок вокалу, тайський бокс – час настав!
5) Регулярно присвячуйте якийсь день тільки собі.
Я називаю такі дні “днями тупки”. Як це роблю я? Обираю один день, засідаю вдома. Запасаюсь заздалегідь готовою їжею, вимикаю телефон і цілий день дивлюсь легкі комедії та серіали. Під кінець дня я вже перенасичений цим відпочинком, і мене починає тіпати від бездіяльності.
ТЕСТ: Перевірте, чи вигоріли ви?
Чи відчуваєте себе відпочилим після сну?
Не можете взятися за справу і довести її до кінця?
Останнім часом спілкуєтеся з рідними без теплоти, а потім корите себе за це?
Просто зайшов(ла) перевірити Facebook, так і вечір пройшов. Це про вас?
Геть в ліси від цього тлінного світу! Чи часто хочеться усамітнитися - і щоб ніхто не турбував?
Улюблена робота вже не приносить того кайфу, як раніше?
Намагаєтеся накачати себе кавою в ім'я продуктивності?
Чи часто після роботи відчуваєте себе вичавленим лимоном?
Чи часто вам здається, що ваш обсяг роботи перевищує ваші можливості?
Отримуєте від своєї роботи ті “плюшки”, яких чекаєте?
Ніколи такого не було, і раптом вас стали дратувати колеги. Дратують же?
Рятуєтесь від поганого настрою солодощами (йой, або й алкоголем), але не допомагає?
Поділіться своїми результатами:
Ані з Єльцовій з Херсонщини лише 23 роки, і майже три з них вона перебуває в полоні росіян. Просто за те, що любить Україну. Її мужність і стійкість вражає! Але її історія відома небагатьом, хоча вона гідна того, щоб її знали мільйони.
Зробімо разом все, щоб голос Ані був почутий, а її звільнення стало реальністю! Поділіться цим відео і позначте у коментарях всіх, хто, на вашу думку, може допомогти з розголосом і цим наблизити повернення Аню додому.
НА ВДНГ презентували концепцію Терапевтичного саду. Це новий публічний простір Києва для відновлення військових, ветеранів, ветеранок та цивільних.
Про це повідомила пресслужба Big City Lab.
Перші рослини вже висадили
На презентації показали мапу саду та як виглядатиме простір. Під час заходу на території висадили перші рослини.
Терапевтичний сад поєднає садівничу, тілесну та арттерапії, зони для індивідуального розвантаження та місця відпочинку дітей. Тут фахівці працюватимуть з військовими, ветеранами та їхніми родинами. Простір планують зробити безпечним, доступним і відкритим для всіх охочих.
Читайте також: Скейтпарк під сиренами: молодь прифронтової Охтирки створила простір сили й підтримки (ФОТО)
Пілотний проєкт на ВДНГ може стати моделлю, яку згодом масштабуватимуть у лікарнях, реабілітаційних центрах та публічних просторах по всій країні. Відкрити Терапевтичний сад збираються цьогоріч у серпні.
Перша леді Олена Зеленська, що була на презентації, прокоментувала: «Цей простір – про гідність. Гідність людини, яка повертається з фронту чи відновлюється після травми. Гідність нашого суспільства бути поруч, створювати умови, які допомагають».
Хто реалізує проєкт
Проєкт реалізує ВДНГ спільно з Міністерством у справах ветеранів. Терапевтичний сад для ВДНГ проєктує урбан-бюро Big City Lab в партнерстві з архітектурним бюро PUPA.команди працюють над концепцією саду вже понад 6 місяців
Такі безбар’єрні простори —це частина національної стратегії за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Простір створюють за підтримки Visa, ПриватБанк, Work UA та Expolight.
Нагадуємо, що данський урбаніст оголосив конкурс на найкращий дизайн арту для Контрактової (ВІДЕО).
Фото: пресслужба Big City Lab
Суспільство
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
Олена Прудка працює в медичній сфері майже 30 років. Починала свій шлях у професії як медсестра, а останні сім років займається фізичною реабілітацією. Під час повномасштабної війни фахівчині запропонували відкрити й очолити центр хребта RESPINE у Броварах.
Олена відразу взяла на роботу двох жінок з інвалідністю на посади адміністраторки та медсестри, а держава відшкодувала їй кошти за меблі та техніку для працівниць.
Інвалідність не завжди є помітною ззовні
Понад два роки тому я стала підприємицею, адже відкрила новий центр хребта в рідному містечку та наймала людей на роботу.
Тоді я вирішила, що гарним стартом для центру буде грантова підтримка — держава саме виділяла 250 тисяч гривень на розвиток власної справи. Завдяки цим коштам вдалося закупити необхідне обладнання, зокрема якісний апарат для фізіотерапії.
Апарат для фізіотерапії, який закупили за грантові кошти. Фото надала Олена Прудка
Саме тоді до мене на роботу прийшла на посаду адміністраторки Марина Юр. Вона з дитинства має проблеми з серцем, і через це їй призначили ІІ групу інвалідності.
Як у випадку Марини, інвалідність не завжди помітна ззовні. Це не обов’язково відсутність кінцівок, втрата зору чи пересування на кріслі колісному. Окрім Марини, донедавна в центрі також працювала медсестра, в якої є інвалідність через онкологію кишківника, проте ця жінка вже вийшла на пенсію.
Читайте також: Запитали думку жителів і подалися на грант: в Оржицькій громаді відкрили відділення для реабілітації
Держава виділила по 70 тисяч гривень для кожної працівниці
Оскільки обидві жінки мають інвалідність, працівники місцевого центру зайнятості порадили мені подати заявку на програму «Державна компенсація за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю». Рік тому я звернулася за компенсацією, і держава виділила майже по 70 тисяч гривень для кожної з них.
Працівники центру зайнятості в Броварах також допомогли мені з оформленням цього запиту. Я зібрала пакет документів, надала чеки за меблі й обладнання, а потім мені повернули їхню вартість. Проте підприємці можуть подати заявку також самостійно — через «Дію».
Для адміністраторки ми закупили нові світильники для кращого освітлення робочого столу, зручне крісло, комп’ютер, принтер, планшет і телефон. Спеціальної техніки через свою групу інвалідності Марина не потребувала.
Робоче місце адміністраторки центру хребта Марини Юр. Фото надала Олена Прудка
А от для нашої медсестри фізіотерапії, завдяки державній компенсації, ми придбали спеціальну медичну кушетку, яку можна регулювати за висотою та опускати автоматично. У жінки були накладені шви на животі, тож їй було складно нахилятися до пацієнтів — і ця кушетка дуже допомагала в роботі.
Медична кушетка з регулюванням для медсестри з інвалідністю. Фото надала Олена Прудка
Вона просто натискала кнопку, і ліжко регулювалося під кожного пацієнта. Також ми придбали для неї зручне крісло та комп’ютер для роботи.
Читайте також: Щоб люди не відчували бар’єрів. Активістка з Донеччини створила реабілітаційний центр на Франківщині
Можна зекономити й отримати краще обладнання
Про інвалідність своїх працівниць я дізналася вже після їхнього працевлаштування, проте для мене це не мало значення, — я не вважаю інвалідність перепоною для роботи. Ми живемо в такий час, коли це не є проблемою.
Олена Прудка під час занять з фізіотерапії з пацієнтом. Фото надала Олена Прудка
Деякі роботодавці можуть хвилюватися, що якщо брати на роботу людей з інвалідністю, то доведеться займатися паперовою тяганиною й оформлювати багато документів, а також витрачати додаткові кошти, аби облаштувати робоче місце для таких працівників.
Та подати заявку можна через «Дію». Разом із заявкою треба додати:
- дані про людину з інвалідністю;
- копії документів, що підтверджують її працевлаштування та групу, а також купівлю обладнання для її роботи.
Після її схвалення кошти приходять на рахунок протягом п’яти днів. Це вдала можливість зекономити й отримати нове обладнання для своєї справи.
Інклюзивність — це про гідність та повагу
Досвід Олени доводить: інвалідність не є перешкодою для професійної реалізації та тягарем для роботодавця — це не про обмеження, а про можливості. Бізнес може отримати від держави реальну підтримку — як фінансову, так і організаційну, головне — знайти фахових працівників.
Облаштування робочих місць з урахуванням потреб конкретної людини не завжди потребує великих витрат, але може суттєво вплинути на ефективність роботи та атмосферу в колективі. А державна компенсація допомагає заощадити, і водночас підвищити якість обладнання.
Приклад Олени — ще одне свідчення того, що інклюзивність — це про гідність, повагу та незалежність. Це шлях до сильнішого, людянішого суспільства, у якому кожен і кожна має право на роботу та розвиток.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
