Суспільство
“Тепер я не ходжу в аптеки”. Як український стартап економить час та гроші пацієнтів
Лікар виписав мені ліки, я вже пів міста об’їхав, але ніде не знайшов. Знайомо? Більше вам цього робити не потрібно, а ваш аптечний марафон закінчиться натиском пари кнопок на смартфоні. В Україні запрацював сервіс Liki24.com, який доставить вам ліки додому, а ще й відшукає препарати з низькою ціною.
Нещодавно компанія залучила $1 млн інвестицій від Genesis Investments і TA Ventures, а їх річний обіг складає $2 млн в рік. Як їм це вдалось? Ми розпитали у засновника Антона Авринського.
Антон Авринський
Засновник Liki24.com
Закінчив Національний технічний університет України за спеціальністю комп’ютерні науки. Працював на різних посадах в корпорації Інформаційні технології. У 2017 році вирішив заснувати компанію Liki24.com, яка займається доставкою ліків
Як це працює?
Liki24.com допомагає людям економити гроші та час. Ми шукаємо та доставляємо клієнту необхідні медикаменти. Замовник обирає на сайті все, що йому необхідно і після цього система автоматично пропонує йому два варіанти: доставка, або заберу сам.
Наші кур’єри збирають замовлення з різних аптек. Але фішка в тому, що ми шукаємо одні з найдешевших ліків у місті. Це унікальна функція і аналогів не існує. Ти можеш бути впевнений в тому, що всі необхідні ліки привезуть, ще й за низькою ціною. А коштує доставка 50-70 гривень.
Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність
А якщо клієнт хоче забрати сам ліки, то наша система показує йому, в якій аптеці поряд з ним є все необхідне, суму замовлення та ще й робимо знижку. В середньому покупці економлять 20-30% від вартості препаратів.
Унікальне комплексне рішення
Прямих конкурентів у нас немає, навіть у США. Але, щоб працювати там, нам необхідно отримати ліцензію. Там дозволені інтернет аптеки, але ніхто не пропонує такі комплексні рішення, як ми. Найближчим часом плануємо запускатись в Польщі, або в одній із європейських країн.
Зараз ми є в Україні у п’яти великих містах: Київ, Одеса, Харків, Львів та Дніпро. А функцією “заберу сам” можна користуватись повсюдно. До нас підключено вже 3500 аптек.
Зараз у нас більше 35 000 клієнтів, а сумарний обіг складає $2 млн на рік.
Читайте також: Це не жарт: український стартап готує колонізацію Місяця
Інвестиції в $1 млн
Нещодавно ми залучили $1 млн інвестицій. Лід-інвесторами виступили TA Ventures і Genesis Investments, також в раунді взяли участь Mission Tech Михайла Пузракова і кілька бізнес-ангелів.
Тут не проста історія. Ще восени 2018 року ми виграли конкурс стартапів IT-Арена. Після того нас запрошували на різні події, де ми і познайомились з інвесторами. Вони вісім місяців детально нас аналізували, перевіряли. Так ми і отримали ці інвестиції.
Кошти плануємо витратити на розвиток технологічної платформи, посилення команди та розширення географії сервісу. Я думаю ми отримали інвестиції тому, що саме ростемо, даємо ринку інноваційні рішення, а також вирішуємо проблеми клієнтів. До того ж, у нас є п’ять напрямків роботи: кінцеві споживачі (b2c), аптеки та магазини, страхові компанії, лікарі і фармвиробники (b2b).
Читайте також: “Блогери принесли нам $40 тисяч за добу”. Історія українського стартапу наплічників Pix
Проблеми, які вирішуємо
Проблема №1: Різниця в ціні на ліки в різних аптеках
Для звичайних покупців ми вирішуємо три основні проблеми. Перша стосується саме ціни. В одній аптеці препарат може коштувати 400 гривень, а в іншій ті самі ліки, того самого виробника і навіть тієї ж партії може коштувати 180 гривень. Різниця у два-три рази.
Чому так? Є два фактори:
- Розташування аптеки. Якщо аптека знаходиться в віддаленому районі і має дешеву оренду, то це впливає на собівартість. Ситуація навпаки з аптеками, які можуть знаходитись в центрі міста.
- Домовленість з фармвиробниками. Аптеки мають домовленість з виробником, згідно якої обіцяють великий об’єм продажу за рахунок низької ціни продукту, а виробник доплачує бонус. Наприклад, аптека може купити препарат у дистриб’ютора за 300 гривень, а продати його в мінус за 220 і отримати бонус 100 гривень.
Стосовно першого фактору, то тут система аналізує і дає відповідь, що такий-то препарат вигідніше купити у цій аптеці, а такий-то в іншій. Після цього надсилається бронювання в аптеки. Цей процес займає буквально одну хвилину. І кур’єр миттєво отримує завдання на свій смартфон в які аптеки йому їхати. Кожні 5 хвилин у нас оновлюється понад 40 млн цін.
Читайте також: “Страусенят можна купити по 100 доларів”. Як АТОвець заробляє на страусиній фермі
Багато хто цікавиться, яка вигода для аптек. Ми маємо домовленість з аптеками, вони через нас продають товар дешевше і отримують бонус, а ми допомагаємо їм продати багато. А ще вони можуть давати знижки Клієнтам, які замовляють через Liki24.com. Якщо ти прийдеш з вулиці, то купиш ліки за 400 гривень, а якщо замовив через Liki24.com, то за 300, або менше.
Проблема №2: Порожні полиці в аптеках
Якщо у вас є список ліків, то не все з цього списку можна купити в одній аптеці. Ти приходиш, стоїш в кілометровій черзі і потім тобі провізор каже “Вибачте, у нас цього немає”. Потрібно бігати містом і шукати де ж є все необхідне.
Liki24.com це все зробить за вас. Система приймає замовлення, аналізує в якій аптеці це краще купити, бронює і дає завдання кур’єру. Вони збирають всі препарати по аптеках, комплектують і доставляють. Все це відбувається в день замовлення. Кур’єр працює в своїй зоні міста, що дозволяє робити йому 50-60 доставок в день.
В деяких випадках, наша доставка може, навіть, рятувати життя. Коли ми лише починали, то до нас зателефонувала лікарка з реанімації і сказала про те, що людині вже пів дня не можуть розпочати робити операцію, бо родичі не знаходять препарати. Ми за пару хвилин знайшли в двох аптеках і через 45 хвилин вони були вже у реанімації.
Проблема №3: Відсутність доставки ліків
Обмеження зручного інструменту доставки з аптеки – це проблема для хворих, які не можуть вийти на вулицю, чи навіть елементарно, якщо ти просто зайнятий і не маєш часу бігати по аптеках.
Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино
За законом аптеки не можуть продавати віддалено. Але є і легальний варіант, якщо людина не може сама прийти купити, то за неї це може зробити знайомий, родич, або соціальний працівник. Але якщо їх немає, що робити?
Liki24.com не є аптекою ми нічого не продаєм. По суті, ми є тим соціальним робітником, якому ви доручаєте від вашого імені сходити в аптеку, купити ліки, і принести його. Це абсолютно законна модель роботи.
Завдяки нам страхові заощаджують 15%
Ми співпрацюємо з страховими компаніями та клініками. Коли лікар виписує пацієнту ліки, то телефонує в страхову, яка починає шукати, де ці препарати можна купити і шляхи їх доставки. Все це відбувається в телефонному режимі і займає близько 30 хвилин! Весь цей час ви сидите і чекаєте.
Що зробили ми? Ми скоротили цей час до 2-5 хвилин. Тобто співробітник страхової компанії дивиться на Liki24.com де є ці ліки і Клієнт може забрати сам, або замовити доставку. Це колосальна економія. До того ж, на 5-15% скорочуємо витрати страхової на медикаменти. А якщо враховувати, що зазвичай замовлення не дешеві – до 1000 гривень, то на виході це великі суми.
Також ми налагодили співпрацю з мережею лікарень Into-Sana. Коли лікар виписує ліки, то тобі приходить повідомлення в месенджер зі списком аптек, де точно є ці препарати, або з пропозицією замовити доставку.
Наркотики не привозимо
Є ліки, для яких є спеціальні температурні режими зберігання. Такі ми доставляємо в спеціальних термобоксах. Це навіть краще для клієнта, бо поки він їде з аптеки в автобусі, то не дотримується цього режиму. А кур’єр дотримується.
Ми принципово не привозимо вакцини, суворо рецептурні препарати, або наркотичні. Їх можна лише забрати в режимі “заберу сам”.
Українська кухня славиться своєю надзвичайною різноманітністю. Страви, такі як борщ, сало, вареники, галушки та багато інших, давно стали символами національної кулінарії у всьому світі.
Ці страви здобули визнання як одні з найкращих у світі. У лютому минулого року туристи з усього світу відзначили українську кухню восьмим місцем серед кулінарних традицій Японії та Китаю.
Українці завжди вміли створювати смачні страви зі звичайних продуктів, таких як буряки, свинина, сало, пшеничне борошно, яйця та молочні продукти.
Особливе місце у традиційній українській кухні займають рибні страви. Давні рецепти досі захоплюють уяву кухарів по всьому світу: карасі в сметані, судак тушкований з цибулею і часником – ці та інші страви популярні в ресторанах Європи та Америки. Не можна забути і такі класичні страви, як вареники та галушки, а також напої, як узвар, компот та медовуха.
Ці страви досі залишаються популярними серед українців, але деякі “фантастичні” рецепти, на жаль, вже втрачають свою популярність серед сучасних гурманів.
Про які страви ми почали забувати з’ясував РБК-Україна.
Тетеря
“Троянцям всім дали тетері
I відпустили на кватері:
Щоб йшли, куди потрапить хто”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Ця подібна до кулешу страва готувалася з пшона і заправлялася рідким гречаним або житнім тістом. У святкові дні тетерю готували на м’ясній або рибній юшці. А ось пісну тетерю іноді заправляли хріном з квасом. Готову страву українці приправляли товченим салом або засмажкою з цибулі на олії.
Читайте також: «Віримо в малі міста та хочемо для них розвитку». Як подружжя відкрило першу галерею-кав’ярню в Дрогобичі
Страва була дуже популярною в козацькому побуті, однак з початку XX ст. вона поступово почала виходити з ужитку…
Крупник
Якщо по простому – суп з крупами. Готували крупник українці споконвіку на м’ясному бульйоні або воді – залежно від сезону й достатку господаря. У бульйон засипали гречану, перлову, пшеничну, кукурудзяну крупу так, щоб готова страва мала консистенцію дуже рідкого пюре.
Іноді для калорійності в крупник додавали одну-дві картоплини. А заправляли всю цю смакоту смаженою на олії чи салі цибулею, морквою, петрушкою, пастернаком і молодим кропом.
Холодник
Холодний борщ на буряковому відварі або квасі, з дрібно нарізаними свіжими огірками, зеленою цибулею та іншими овочами, приправлений прянощами. У деяких регіонах країни його заправляють також кислим молоком і додають варені круто яйця. Зазвичай холодник їдять під час спеки, в літній час.
Соломаха
Українська народна страва, якою господині на Прикарпатті, Буковині та Поділлі досі пригощають гостей. Основним компонентом соломахи є гречана мука (іноді пшенична або житня), з якої робиться рідке тісто. Потім його вливають у підсолений окріп і заварюють, розмішуючи. Коли соломаха готова, в неї додають масло. Соломаха була однією з найпоширеніших страв у походах українських козаків.
Душенина
Ця старовинна страва готувалася з м’яса (переважно – свинини), овочів, прянощів і все це діло заправли борошном.
Спочатку господиня різала м’ясо на шматки середньої величини, потім обвалювала його в борошні, складала у горщик, заливала окропом або м’ясною юшкою (нерідко сироваткою або сметаною). Потім до цього всього додавалися цибуля, морква, спеції, сіль. Тушкувалась душенина до готовності. Їли страву з вареною картоплею, кашею, щедро поливаючи їх соусом.
Слід також відзначити, що ця страва була справжньою прикрасою святкового столу – без душенини не обходилося жодне весілля та хрестини.
Шпундра
Шпундра – давня українська по-справжньому народна страва: свиняча грудинка, підсмажена з цибулею на сковороді, а потім зварена в буряковому квасі разом з нарізаними буряками і заправлена борошном. Саме цим блюдом пригощав “Енеєвих бояр” цар Латин в легендарній поемі Котляревського.
Книш
“I зараз миттю всі пустилися
Горілку, м’ясо куповать,
Хліб, бублики, книші вродились,
Пійшли посуди добувать”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Книш – це житній, рідше пшеничний хліб з борошна тонкого помелу. З готового тіста українці ліпили кругленькі коржі і, вмочивши в олію ложку, надрізали нею по краю хліба. Одержані “пелюстки” виймали, загинали до середини хліба й притискали ложкою. Під цими “пелюстками” книші зрідка начиняли смаженою на олії цибулею. Книші в прикуску з смаженим салом – смакота! У західних областях книшем ще називали пиріг, начинений гречаною кашею і вареною картоплею.
Книшами українці обдаровували колядників, з ними відвідували родичів і кумів на різдвяні свята, їх носили діти своїм бабам-повитухам.
Зараз цю страву готують зрідка, переважно на Поліссі.
Зубці
“На закуску куліш i кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
I з маком медовий шулик”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Якщо простими словами, це кутя з очищених зерен ячменю, зварена з товчених і просіяних конопляних зерен. Особливо зубці любили діти – страва мала солодкуватий смак і вважалася ласощами. В кінці XIX століття, на жаль, зубці перестали з’являтися на столах українців.
Шулики
Ще ці ласощі називають ломанцями. Страва традиційна для української кухні особливо під час Медового спаса. Порізані на невеликі кусочки пшеничні коржі, залиті розведеним медом разом з тертим у макітрі маком, – у сто разів краще будь-яких глазурованих пластівців!
Кваша
Страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. Спочатку муку запарювали окропом, розводили до густини рідкого тіста і ставили на ніч у тепле місце для скисання. Таке кисло-солодке молоде тісто вранці варили у горщику, уважно стежачи, щоб розмазня “не втекла”. Влітку квашу заправляли садовими ягодами, взимку – свіжою калиною, сушеними, вареними й товченими грушами.
Кваша вважалася ласощами, її дуже любили, вихваляючи: “Така кваша, якби й наша; Як кваша ся вдасть, дівка ся віддасть”.
Нинішня народна кухня з дивних причин ігнорує цю самобутню страву.
Варенуха
Як же без алкоголю. Сам Котляревський описав цей напій так: хлібне вино або наливка, варене з сухими плодами, медом і пряним корінням.
Готували цей алкогольний напій так: спочатку готували узвар із сушених груш і слив, протягом ночі настоювали, цідили, додавали червоний гострий перець (щоб захоплювало дух!), м’яту, чебрець і, по можливості, гвоздику або корицю. Потім цю суміш парили з медом у печі й подавали у гарячому чи холодному вигляді.
Нагадаємо, у Києві відкрилася виставка про Японію.
Фото: sts
Про проєкт
