Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Опубліковано

Коронавірус вніс свої корективи в життя багатьох підприємців — хтось опинився у кризі і змушений був закритись, а хтось заснував успішний бізнес. Так зробила і одеситка Марія Бондарєва, яка під час карантину створила бренд одягу та інтернет-магазин Ukrainian Atelier, в якому продає жилетки з вовни карпатських овець. Останні 5 років дівчина жила у Лондоні та працювала у престижній юридичній фірмі, але через пандемію повернулась на батьківщину. Свій бізнес Марія повністю заснувала самостійно, а її жилетки вже купують в усьому світі.

Марія Бондарєва

Марія Бондарєва

Родом з Одеси. Навчалась в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, спеціальність “романо-германська філологія”. Згодом поїхала в Лондон і там закінчила дві магістратури. Після навчання влаштувалась на роботу в юридичну компанію, де працюю і зараз, але віддалено.

Набридло сидіти на карантині – заснувала бізнес

Я повернулась в Україну з Лондона за день до того, як закрили кордони. Тоді, коли почалась пандемія, мене це дуже злякало. Невідомість, нестача продуктів, страх — все це змусило мене повернутись на деякий час додому і перечекати цю кризу тут. До того ж наш офіс закрили і всю компанію перевели на віддалену роботу.

Пощастило, що я не застала загальної паніки в Лондоні, а зіштовхнулась з цим вдома. Але у мене ця паніка була. Цікаво, що вже в Україні я виявила, що перехворіла на коронавірус. У березні я захворіла, не відчувала ні смаку, ні запаху, але тест виявився негативним. І лише кілька місяців тому я ще здавала тест на антитіла на Covid-19 і виявилось, що вони у мене є.

Читайте також: Як зберегти попит під час карантину? Чотири історії про те, як бізнесу не закритись у кризу

Весь карантин я сиділа вдома, майже нікуди не виходила і обмежила коло спілкування. І тоді мені захотілось витрачати час з користю. Вирішила спробувати зробити свій бізнес. Довго не думала, адже товариш нашої родини також займається виготовленням жилеток з натуральної мериносової вовни. Колись він надіслав їх на подарунок і мені дуже сподобалось. Тому це мене і надихнуло займатись саме цим.

Весь бізнес зробила сама з мінімальним бюджетом

Свій бізнес я повністю зробила без сторонньої допомоги. Почала з того, що зробила сайт за допомогою платформи Wix. Далі почала шукати постачальників і замовила у них зразки. З ними обговорили тканину, фурнітуру та загальний дизайн. Було складно знайти постачальників, адже під час карантину деякі взагалі не працювали, а у деяких був обмежений графік роботи.

Я працюю з виробництвом, яке знаходиться в Західній Україні. Дизайн і всі деталі я вигадую сама, а вони відшивають жилетки. Звісно, є багато мериносової вовни і за кордоном, наприклад, в Австралії. Але я хочу розвивати цю галузь саме в Україні.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

До речі, моделлю для свого бренду також стала я. Прямо біля стінки квартири мене пофотографувала мама у жилетах і ці світлини я розмістила на сайті. Чому сама? Бо під час карантину я нікого не впускала у свій дім та виходила тільки іноді за продуктами. Тому мені допомогла тільки мама. До того ж це значна економія коштів. Також я створила сторінку в Інстаграм, освоїла фотошоп, щоб зробити свій профіль візуально привабливим.

Зараз я вийшла в нуль і вже отримую прибуток від виробництва жилеток. Вкладення у бренд був мінімальний, адже я не витрачала коштів на оренду офісу, маркетинг, дизайнера, розробників сайту і т.д. Все зробила сама.

Жилетки, у яких не жарко у спеку і не холодно в морози

Жилетки створюють з мериносової шерсті. Для них овець стрижуть раз на рік і роблять це найменш болючим способом для тварин. Далі вже з шерсті можна зробити таку чудову жилетку.

Це повністю етичне виробництво. По-перше, жилетки виконані з натурального екологічного матеріалу. По-друге, я працюю тільки з локальними виробниками. Мене дуже цікавить мода саме в Україні. Коли побачила такий унікальний дизайн жилеток, то зрозуміла, що хочу популяризувати їх.

До речі, мериносова шерсть є дуже корисним та комфортним матеріалом. У виробах з такої тканини не жарко у спеку та не холодно у морози. До того ж матеріал є повністю антиалергенним і абсорбує пар та вологу. Але найголовніше, чим мене зацікавила мериносова вовна — це натуральний та безвідходний продукт, який самоутилізується і не забруднює навколишнє середовище.

В асортименті є дорослі та дитячі жилетки. Їх ціна варіюється залежно від виду продукції.

Великобританія та Америка полюбили жилетки з вовни карпатських овець

Я запускала виробництво теплих жилеток навесні, але побачила, що цей товар працює у будь-яку пору року. До того ж у всьому світі погода різна і десь точно буде потрібен мій продукт. Коли я почала продавати жилетки, то в Англії температура повітря була +15. Ідеальна погода, щоб купити мої вироби.

Зараз жилетки з вовни купують у Великобританії, Данії, Америці та країнах Скандинавії. Іноземцям цікаві українські вироби.

Читайте також: “Наша тарілка тепер у Папи Римського”. Як український бренд відроджує народні ремесла

Вихід на закордонний ринок я почала з того, що просто писала іноземним блогерам. Потім відправляла їм жилетки, а вони їх рекламували. Жодного вкладення у рекламу у мене не було. Також я сідала за комп’ютер і шукала людей, яким би могли підійти жилетки. І писала їм. В Україні також є клієнти, але тут продажів найменше.

Та я радію, що українські товари купують за кордоном. Я хочу, щоб різні країни дізнавались, наскільки талановиті українці і який багатий спадок у нас є.

Хоч я не вкладала ні копійки в рекламу, про мене почали дізнаватись ЗМІ, в тому числі й іноземні. Першим моїм продуктом зацікавився один товариш, який має своє онлайн-видання в Парижі та Перу. Ми з ним провели фотосесію через ZOOM, поспілкувались, а потім він опублікував про мене статтю.

Бізнес буде існувати і далі

Я планую розширювати асортимент бренду, створювати муфти, шапки та інші аксесуари.

Скоро я повертаюсь назад у Лондон, адже час виходити на роботу. Проте, щоб продовжити роботу бренду мені потрібно тільки одне — комп’ютер. В Україні вже є людина, яка займатиметься відправленнями. Та і я сама часто їжджу в Україну, тому у мене буде час і розвивати бізнес, і працювати в компанії. Все почалось з хобі, але сподіваюсь, що перетвориться в масштабний успішний бізнес.

Чи готова я повернутись в Україну назавжди? Все можливо.

Суспільство

Фільм жахів з елементами еротики: у Чернівцях відбудеться прем’єра української стрічки “Морена”

Опубліковано

Премʼєра українського фільму-міфу «Морена», який знімали на Буковині, відбудеться на Миколайчук OPEN. Фільм жахів з елементами еротики «Морена» режисера Сергія Альошечкіна увійде до позаконкурсної програми третього Миколайчук OPEN. Стрічку завершили у 2018-му році. Вперше вона зустрінеться з глядачем у Чернівцях в червні 2024-го року.  

Про це повідомили організатори Миколайчук OPEN

Фестиваль Миколайчук OPEN відбудеться з 15 до 23 червня.

За сюжетом закохана пара Ганна та Юрко влітку приїжджає на гостини до батьків дівчини у невеличке село. Молода відьма Іванка, яку односельці прозвали Мореною, кладе око на Юрка в ніч на Івана Купала та наражає його на небезпеку. Своїм чаклунством відьма змушує Ганну, заради життя коханого, пов’язати себе з Іванкою містичними узами. Це стає початком низки таємничих вбивств та перетворень, яким доведеться протистояти молодим закоханим.

Читайте також: Студія Triomatica Games презентувала нову детективну гру, дія якої розгортається у Києві

«Минулоріч ми показали на Миколайчук OPEN чорну треш-комедію “Вересень”. Це був фільм про який ходили легенди і далеко не всі вірили, що він справді існує. “Морена” — не менш легендарна стрічка. Тут поєдналися фільм жахів з буйним еротизмом, містичність сюжету та таємнича історія раптової багаторічної паузи між завершенням зйомок і виходом у прокат. Нам пощастило мати нагоду першими показати цей фільм, який претендує на те, щоб зайняти особливе місце в історії українських жахастиків», – розповів програмний директор фестивалю Алекс Малишенко.

Головну роль Ганни втілила Таїсія-Оксана Щурук, відома за серіалом «Перші ластівки». Її партнер(-к)ами по знімальному майданчику стали Ірина Громадська, для якої роль відьми стала дебютом у повному метрі, Василь Баша («Поводир»), Ілля Валянський, Віталій Ажнов («І будуть люди») та Олександр Мельник («Кіборги»).

Режисер, сценарист та оператор-постановник фільму — Сергій Альошечкін, відомий своїми телепроєктами, які знімає вже 20 років. Зйомки фільму проходили у Карпатах, а також на Буковині у селі Іспас та Київщині. 

Дистрибʼютором в Україні стала кінокомпанія FILM.UA Дистрибуція. На Миколайчук OPEN відбудеться українська премʼєра «Морени», а в широкий прокат стрічка вийде восени 2024 року. Фільм створено продакшеном Ganzafilm за підтримки Держкіно.

Раніше фестиваль Миколайчук OPEN оголосив перші міжнародні та українські стрічки з програми третьої едиції. Нову секцію фантастичного кіно «Під сузірʼям близнюків» відкриє продюсерська робота Стівена Содерберга «Божественність» (Divinity). До дня народження Івана Миколайчука відбудуться покази наново відсканованої стрічки «Іду до тебе» та легендарних «Тіней забутих предків» з музою фестивалю Ларисою Кадочниковою. Також на Миколайчук OPEN відбудеться українська фестивальна премʼєра доку оскарівського лауреата Стіва Макквіна «Окуповане місто». 

Нагадаємо, більша частина ФОПів  (57%) у 2023 році зареєстрували жінки.

Фото: Кадр з фільму Морена

 

Читати далі

Суспільство

“Біжу заради маленьких сердець”: у День Києва відбудеться благодійний забіг

Опубліковано

26 травня, у Києві, відбудеться 31-й щорічний “Пробіг під каштанами”. Організатори повідомили про реєстрацію. Гасло проєкту незмінне — #біжу заради маленьких сердець. Цьогоріч учасники бігтимуть для порятунку маленьких пацієнтів Центру дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України. Зібрані кошти спрямують на закупівлю необхідного медичного обладнання для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ.

Про це йдеться на сайті пробігу.

У зв’язку з воєнним станом в Україні, організатори “Пробігу під каштанами” вирішили провести захід в онлайн-форматі. Учасники з усього світу запрошуються вийти на пробіжку або прогулянку в безпечних місцях, щоб пройти традиційну 5-кілометрову дистанцію.

Читайте також: Знай більше: “НотаЄнота” запрошує освітян долучитися до проведення антифейкових ігор з протидії дезінформації

Для участі в заході необхідно зареєструватися на сайті probig.in.ua та сплатити благодійний внесок у розмірі 300 гривень.

Потім потрібно завантажити та роздрукувати онлайн-номерок. У День Києва, 26 травня 2024 року, учасники повинні надягнути номерок, вийти на пробіжку чи прогулянку, опублікувати фото або відео в соціальних мережах з хештегами #probig2024 та #біжузарадималенькихсердець.

Також з’явилася можливість обирати формат отримання стартового пакета: через відділення Нової пошти або в офісі, який працюватиме з 20 по 24 травня 2024 року за адресою: місто Київ, вулиця Вʼячеслава Чорновола, 28/1, Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Учасники, які бігатимуть за межами України, можуть завантажити онлайн-номерок на сайті.

Нагадаємо, у лютому 2024 року Міністерство оборони оголосило про розробку застосунку “Армія+”, спрямованого на потреби військових. Перед складанням “дорожньої карти” розробок було проведено опитування кількох тисяч військовослужбовців.

Фото: 30-й “Пробіг під каштанами”

Читати далі

Суспільство

Як Андрій Палій познайомив Європу з українською молочною продукцією (ВІДЕО)

Опубліковано

Бився за Україну проти росіян і поляків, а після І Світової познайомив Європу з якісною українською молочною продукцією, яку англійці, німці, голландці й австрійці змітали з поличок магазинів!

Андрій Палій — молочний магнат Галичини, який відродив українське молочарство, а ставши успішним бізнесменом, займався розвитком освіти та культури на рідній землі.

Це продовження нашої рубрики “Нація підприємців: як українці бізнес будували”. Разом з командами проєкту “Локальна історія” та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ розбиваємо міф про “бідних і неграмотних селюків-українців”. Популяризуємо історію та повертаємо своє!

Біографія Андрія Палія

Народився Палій 1 грудня 1893 року в селі Кривотули на Прикарпатті в родині ремісників. У ті часи ці землі були в складі Австро-Угорщини, яка потім розпочала Першу світову. Тож, закінчивши гімназію, у 1914 році Андрій був мобілізований до австрійського війська.

Визвольні змагання

Брав активну участь в бойових діях. Після поразки та розпаду Автро-Угорщини став до лав Галицької армії. Воював проти поляків за Галичину в складі ЗУНР.

“Але, нажаль, після того, як у травні 1919 року розпочинається в східній Галичині наступ армії Галлера, гірська бригада втрачає ініціативу й змушена переходити на то бік карпатського”, – каже Павло Артимишин, історик.

Професійний шлях

Коли армія відступала, її прийняла Чехословаччина, а Андрій пішов здобувати освіту. У празькій політехніці закінчив агрономічні студії, а знання втілив, повернувшись на Галичину. Хлопець долучився до реорганізації молочної промисловості за прикладом чеських і данських кооперативів.

На той момент у Львові вже існував молочний кооператив, який пізніше назвали “Маслосоюзом”. Його Андрій Палій і очолив. Під його керівництвом молочарство не лише відродилося, а й стрімко розвинулося.

Читати також: Знай більше: “НотаЄнота” запрошує освітян долучитися до проведення антифейкових ігор з протидії дезінформації

Розвиток підприємства

З 1926 року галицьке масло почали експортувати до Англії, Німеччини, Австрії, Данії та навіть Китаю. У Станіславові, Львові й Перемишлі відкрили нові філії, при яких діяли фірмові крамниці. 1928 році відділи “Маслосоюзу” відкрилися також у Луцьку та Більську на Підляшші. Якість своєї продукції Андрій демонстрував на численних виставках. Вироби підприємства періодично рекламували в тогочасних виданнях. А з 1937 “Маслосоюз” почав відкривати невеликі крамниці-кавʼярні.

“Можна було купити кави, і при цій каві скуштувати канапки, змащені маслом від Маслосоюзу”, – зазначає Павло Артимишин.

Слава успішного підприємця допомогла Андрієві вкладатися й у громадську й освітню діяльність. Він став заступником президента друкарні, під дахом якої перебували всі міські католицькі видавництва. Вступив співредактором журналу “Кооперативне Молочарства” та долучився до розвитку спорту. Виступав співредактором журналу “Кооперативне Молочарства” та долучився до розвитку спорту.

Прихід радянської армії

Розквіт “Маслосоюзу”, як і більшості підприємств українців, завершився окупацією совєтів. Андрієві довелося втікати за кордон, а його справу націоналізували.

Європейський підхід до бізнесу замінили колгоспною системою після II Світової. Андрій продовжив працювати з молочарством, але вже в Канаді. Спробував створити і своє підприємство, але справи так, як на рідній Галичині, вже не пішли.

Андрій Палій піщов з життя 11 травня 1961 року в Едмонтоні, похований в Торонто. Його донька Лідія Палій стала відомою діаспорною діячкою у сфері літератури та малярства.

Нагадаємо, що стали відомі лауреати театральної премії “Київська пектораль-2023”.

Читати далі