Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Короткометражний фільм-переможець фестивалю «Молодість» вийшов онлайн

Опубліковано

На онлайн-платформі Takflix вийшла короткометражна стрічка режисерки Оксани Войтенко «Схрон», що стала переможцем кінофестивалю «Молодість» у 2020 році. Фільм доступний на усіх територіях з англійськими субтитрами.

Кінокартину можна переглянути за посиланням.

Сюжет фільму

«Схрон» – історична драма про УПА. Україна, 1946 рік. У криївці переховуються повстанці та вагітна жінка – дружина командира. Їх розшукує загін НКВД. Однак все не так просто – хтось із героїв приховує велику таємницю.

Головну роль у стрічці виконала Вероніка Шостак, яка також грала у «Брати. Остання сповідь» Вікторії Трофіменко та «Поводир» Олеся Саніна.

Сюжет «Схрону» частково заснований на реальних подіях 1946 року, які відбулися із провідником ОУН Станіславівщини Ярославом «Робертом» Мельником. Перед створенням стрічки режисерка Оксана Войтенко дослідила тему через записи служби безпеки УПА та спогади самих повстанців. Співавтором сценарію став Анатолій Соболевський, який брав участь у російсько-українській війні у складі добровольчого батальйону ОУН. Під час роботи над фільмом він допомагав із діалогами військових.

Читайте також: Як команда Української соціальної академії розвиває екосистему соціального підприємництва

Продюсерами стрічки були Юрій Мінзянов та Катерина Банах.

«Схрон» був номінований як найкращий короткометражний фільм на кінофестивалі «Кіноколо» 2020 та 5-ій Національній кінопремії «Золота дзиґа», а також став найкращим короткометражним фільмом Національної програми міжнародного кінофестивалю «Молодість».

Фільм знятий за підтримки Держкіно України.

Про тему кінокартини

В ексклюзивному коментарі ШоТам режисерка стрічки Оксана Войнтенко розповіла, що короткометражний фільм «Схрон» – це не «фільм про УПА». Принаймні, він так не задумувався.

«Ми не хотіли обмежуватися саме цією темою, а створити універсальну історію на матеріалі визвольної війни, яку вела Українська повстанська Армія. Універсальну історію на локальному історичному матеріалі. І це історія про вибір між ненавистю та любов’ю, про те, як перемогти і залишитися при цьому людиною. Не зважаючи на те, що знято на тему УПА вже досить багато українських фільмів, цей історичний період (з 1942-го до середини 1960-х років – період боротьби повстанців за незалежність України) не розкритий повноцінно ні в українському кіно, ні в культурі. Радянська і російська пропаганда ще дуже дієва. Лише нещодавно на державному рівні українців-учасників УПА прирівняли до українців-ветеранів Другої світової війни. Водночас майже всі попередні фільми про УПА приправлені такою порцією патріотизму, що їх дивитися і сприймати всерйоз дуже важко. Дуже часто їхні герої – не люди, а функції. Психологізмом та осмисленням теми виділяються два фільми, один з яких знятий ще за часів Радянської України – «Вишневі ночі» режисера Аркадія Микульського, та «Останній бункер» Вадима Іллєнка. Цікаво, що «Останній бункер» – екранізація повісті російського радянського письменника Леоніда Бородіна «Перед судом»», – розповіла режисерка.

Тема УПА і жінок у стрічці

«Тему УПА загалом і жінок у повстанській армії я вивчала переважно через спогади учасників тих подій. Спочатку спробувала працювати з історичним консультантом, але історика здивувало моє бажання зробити історію про пологи в схроні. Він вважав, що кіно треба робити про речі, які є типовими, а не винятковими. Мене це так вкурвило, що я взагалі вирішила більше не звертатися до істориків, вивчати матеріал самостійно. Звісно, було б краще все-таки підключити до роботи над фільмом історичного консультанта. Не буду брехати, з наукового погляду моє дослідження навіть дослідженням важко назвати. Адже спогади учасників подій не є історично об’єктивними. Це лише особисті враження, вони формуються специфічними обставинами, характером, світоглядом, навіть станом здоров’я автора спогадів. Але ці спогади дали мені можливість дізнатися багато цікавих побутових деталей. Спогади жінок були особливо на них багатими. Якщо спогади чоловіків, особливо командирів – дуже ідеологізовані, дуже категоричні (є ми – борці за свободу України, і вони – всі підступні вороги), переважно саме про факти, а жіночі спогади, або, трошки рідше, спогади рядових бійців, які не мали командирських посад, – про переживання, роздуми, емоції, розмови, побутові умови, стосунки між повстанцями».

«Не можна сказати, що в сценарій фільму покладено якісь конкретні події із спогадів жінок-підпільниць, швидше, вони задали точку зору авторської групи на тему УПА – не ідеологізовану, а людяну. Якщо я під час роботи над сценарієм представляла «жіночий погляд», то співавтор сценарію, ветеран російсько-української війни Анатолій Соболевський, – чоловічий. Він не тільки мав реальний бойовий досвід, але ще й родом із Франківщини, і його дід-прадід були повстанцями. Анатолій допомагав прописувати усі військові сцени не лише з погляду драматургії, але й елементарної логіки військової справи. Також допомагав прописувати діалоги героїв, щоб вони звучали «по-чоловічому», з характерними для чоловіків жартами. Потім діалоги ще й акторами під час репетицій дошліфовувалися, обживалися. Анатолій був присутній на майданчику під час зйомки екшен-сцен та допомагав акторам як військовий консультант: як правильно тримати рущницю, як її перезаряджати, як імітувати «віддачу» – бо зброя в нас була нестріляюча з міркувань безпеки».

Про розробку персонажів

«Майже всім героям я розробила докладні біографії, на сторінку-дві. На трьох героїв мене не вистачило. Але їх в нас аж одинадцять. Це були дуже детальні біографії, розкрити які повністю в нас не було хронометражу, але вони дали акторам відчуття справжності їхніх героїв. Більше всього шкодую, що не розкрили повністю героя Івана Потапова – хірурга з позивним «Професор». Найцікавіше, що цей герой був євреєм, і в УПА було досить багато євреїв, особливо серед лікарів. Ми хотіли цим героєм зруйнувати дуже потужний радянський міф, що упівці брали участь в геноциді євреїв. Але, на жаль, повноцінно цього героя не вдалося розкрити, під час монтажу цей нюанс, як і багато інших, скоротився».

Нагадаємо, вийшов трейлер військової драми «Схрон» про повстанську армію.

Фото: facebook.com/shron.short.

Суспільство

У Львові відкриють книгарню «Плекай»

Опубліковано

У Львові відкриють нову незалежну книгарню під назвою «Плекай». Відвідувачі можуть приносити власні книжки та вказати їхню вартість. Після цього у книгарні аналізують пропозицію, узгоджують ціни та у випадку продажу книжок перераховують гроші.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила засновниця книгарні Катерина Іванова.

Від оплати можна відмовитися, тоді гроші віддадуть на благодійність.

Читайте також: Business Evolution 2024: в Києві пройде конференція про бізнес в сучасних умовах

Площа майбутньої книгарні становитиме близько 80 м².

Нагадаємо, в Дії зʼявиться функція мультишерингу цифрових документів.

Фото: Катерина Іванова

Читати далі

Суспільство

Львів отримав 10 нових трамваїв за кошти Європи: як вони виглядають

Опубліковано

Львів отримав 10 нових трамваїв за підтримки Європейського Інвестиційного Банку. Закупівля трамваїв Львовом є частиною проєкту «Міський громадський транспорт України», який є рамковим кредитом ЄІБ на суму 200 млн євро.

Про це повідомляє Міністерство відновлення України.

Ця інвестиція забезпечує міські ради та муніципальні транспортні компанії ресурсами для оснащення українських міст сучасним міським громадським транспортом, таким як тролейбуси, трамваї та автобуси.

Управління проєктом здійснює Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури спільно з Міністерством фінансів України.

Читайте також: Що носить Харків? Це харківські бренди одягу, які продовжуть працювати в місті

“10 нових п’ятисекційних низькопідлогових трамваїв тепер обслуговують міський маршрут Львова, що з’єднує великий житловий район Сихів з центром міста. Широкі двері та сидіння пристосовані для маломобільних груп населення. Розширення трамвайного парку Львова є також необхідним, оскільки через війну у місті проживає понад 100 000 внутрішньо переміщених осіб”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, на Хмельницькій АЕС розпочалось будівництво двох енергоблоків спільно з США.

Фото: Міністерство відновлення України

Читати далі

Суспільство

Для тигриці із зооцентру на Київщині шукають віртуального опікуна: що це означає

Опубліковано

На Київщині притулок шукає людину, яка бажає стати віртуальним опікуном для тигриці Тигрюлі. Утримання великих хижаків, особливо тих, хто має проблеми зі здоров’ям, потребує значних зусиль та фінансових витрат. Щодня для утримання Тигрюлі необхідно витрачати 1700 гривень.

Про це повідомили представники Центру порятунку диких тварин.

Для того, щоб стати опікуном, потрібно здійснити пожертву від 1700 гривень, перейшовши за посиланням на сайт притулку. Після цього необхідно надіслати притулку у приватні повідомлення своє ім’я, скриншот оплати та електронну адресу. Зооцентр надішле сертифікат опіки разом з фотографією Тигрюлі.

Читайте також: В Дії зʼявиться функція мультишерингу цифрових документів

Тигрюлю евакуювали під час бойових дій з Харківської області. Її знайшли в важкому стані, виснаженою і з переломом лівого колінного суглоба, який було вилікувано операцією. Зараз хижачка страждає на артроз суглоба зап’ястя лівої задньої лапи та ниркову недостатність.

Нагадаємо, в Україні запустили проєкт для вчителів фізичного виховання для того, щоби подолати гендерну нерівність.

Фото: Центру порятунку диких тварин

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство1 тиждень тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство2 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: