Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Коронавірусний кошик: як закупитись без паніки та що їсти на карантині

Опубліковано

 

Перші новини про коронавірус та карантин сколихнули суспільство і змусили людей згрібати з полиць гречку та боротись за останню пачку туалетного паперу. Агов! Їжа не закінчиться, а панічні походи по магазинах загрожують нам пустим гаманцем та зіпсованими продуктами.

Карантин не означає, що вам доведеться давитись гречкою та консервами. Імунолог Марія Полозова та нутриціолог Інна Арт розповіли нам, які продукти захищають імунну систему та як правильно запастись під час вимушених канікул у квартирі.

Марія Полозова

Марія Полозова

Імунолог, молодший науковий співробітник Інституту медичної радіології і онкології у м. Харків. Учасниця спільноти Свійдок та автор блогу про здоров‘я та імунологію

 
Інна Арт

Інна Арт

Нутриціолог, тренер з фітнесу. Регулярно проводить марафони схудження та веде свій блог.

Складіть план своїх покупок

Якби люди мали знання про те, які продукти важливо мати у своєму раціоні, то такої паніки і масового згрібання продуктів не було б.

Звісно, запастись під час карантину варто, але це потрібно робити зважено, щоб не набрати купу зайвих продуктів, які потім доведеться просто викинути.

Найголовніше – перебрати холодильник та написати детальний план того, що будете купувати. За словами нутриціолога, це допоможе уникнути стресового фактора при поході в магазин і не розгубитись серед купи людей. Обдумайте, скільки і яких саме продуктів вам потрібно і виїжджайте раз на тиждень за продуктами. Це хороша практика не лише під час карантину, адже допомагає зекономити час та гроші на зайві закупи.

Які продукти нам потрібні та що закупити? 

Зараз ми всі сидимо вдома і важливо мати певний режим харчування, щоб не стати героями мемів “за 2 тижні карантину +10 кілограм”.

У цей період можна дещо зменшити свою норму калорій, адже ми фізично не рухаємось. Проблема в тому, що ми знаходимось дома і постійно бачимо їжу. Тому важливо тримати режим: сніданок, перекус, обід, вечеря. Не потрібно зайвий раз бігти до холодильника і щось жувати. І якщо у вас віддалена робота, то за обіднім столом не варто працювати, бо їжа постійно перед носом, а рука так і буде тягнутись за печивом чи бутербродом.

Тож, розберімося, що нам потрібно закупити і скільки продуктів нам вистачить на час наших “канікул”.

Вуглеводи: каші, макаронні вироби та насіння

Вуглеводи мають становити 50-55% відсотків денного раціону. Уникайте швидких вуглеводів з високих вмістом цукру. Гречка, рис, паста з твердих сортів пшениці, цільнозернові пластівці є джерелом енергії та довго зберігаються.

Якщо ви помітили в цьому списку гречку, то це не означає, що потрібно закупити її кілограмами. Орієнтуйтесь на кількість людей, які живуть в будинку. Якщо в день ви з’їдаєте 3-4 порції гречки, то 3-кілограмового пакета вистачить на 12 днів. Але однією ж гречкою не наїсись, та й хочеться різноманітних страв. Тому на два тижні на дві людини вам вистачить:

– 1 кг гречки

– 2 пачки цільнозернових макаронних виробів

– 2 кг вівсянки

– 2 кг рису

Білки: м’ясо, риба, бобові

Важливо, щоб в нашому раціоні було якомога більше білків. Це риба, м’ясо, соєві продукти, бобові, горіхи, яйця. На цих продуктах не варто економити, адже їх можна спокійно зберігати у морозилці і не боятись, що щось зіпсується. Бобові також чудовий продукт, особливо для ситної вечері. Нут, квасоля, сочевиця, горох, квасоля багаті на вітаміни та дають заряд енергії.

Ви повинні вживати мінімум 200 мл рослинного білка щодня і мінімум 2 порції риби на тиждень по 140 г.

240 г м’яса на день потрібно для однієї людини. Краще обирати курку або індичку. Тобто в тиждень на одну людину потрібно 1200 г м’яса. Тому на двотижневий карантин варто запастись:

– близько 5 кг м’яса

– 30 яєць

– 2, 5 кг бобових

– близько 2,5 кг риби

Жири: горіхи, жирна риба, олія, насіння

Вибирайте ненасичені жири та додавайте їх в раціон в невеликій кількості. 3-4 порції жирів в день можна додавати в кожний прийом їжі (65 г на день). Поліненасичені жирні кислоти важливі для серця та імунної системи. Вони містяться у червоній рибі, насінні льону, чіа, шпинату. Не забувайте і про Омегу 3, адже вона корисна для покращення роботи легень.

Важливо уникати продуктів з трансжирами, цукрозамінниками та їжі швидкого приготування. Вони пригнічують імунну систему, а у період карантину нам це не потрібно. Варто купувати продукти, які треба готувати, або просто зібрати в салат.

Фрукти та овочі на будь-який смак

Фрукти і овочі повинні бути в раціоні кожного дня мінімум 5 разів. Це можуть бути свіжі продукти, сушені, заморожені, консервовані. Якщо боїтесь надовго закуповувати свіжі овочі, то візьміть заморожені. За поживністю і насиченістю макро і мікроелементамами вони нічим не поступаються. Фрукти та овочі – додаткове джерело клітковини, тому вони є важливими для нашого здоров’я.

Ці продукти можете закупити на власний смак. Але не забудьте про цибулю та часник. Якщо бабуся сказала, що це корисно – значить купуємо. Насправді, ці продукти можна додавати до різних страв і вони довго зберігаються. На тиждень для одного дорослого вистачить 3,5 кг овочів. 

– 3 головки часнику

– 4 цибулини

– пакет картоплі

– 1 капуста

– півкіло моркви

– суміш заморожених овочів

– все інше купуйте за смаком у необхідній для вас кількості

Молочна продукція

Для функціонування імунної системи важлива мікрофлора кишківника. Для цього варто вживати клітковину та ферментовані продукти (кефір, йогурт, квашена капуста). Намагайтесь додавати у свій раціон десь приблизно 2 порції молочної продукції в день. Це може бути стакан кефіру, 80-120 г йогурту чи творогу, або пару слайсів сиру.

Крім того, молочну продукцію можна додавати у різні страви: мюслі, супи, рагу, соуси.

Консервовані продукти

Звісно, свіжі продукти більш корисні для організму, але консерви економлять час для приготування та довше зберігаються. Купуйте тунець, квасолю, сардини, а також консервовані овочі. А якщо у вас є родичі в селі, то вони можуть вас запасти закрутками, яких вистачить і на місяці карантину. Скільки консервів купити:

– 2 бляшанки квасолі

– 4 бляшанки тунця

– 3 банки консервованих помідорів/огірків/цукатів

– 2 банки соусів для макаронів

Такого списку вам має вдосталь вистачити на 2 тижні. Найголовніше – не піддавайтесь паніці і не бійтесь, що вам продуктів не залишиться. Походи в магазин повинні бути свідомими, зі списком  та розумінням власного раціону. Це допоможе уникнути тривоги і ажіотажу.

Суспільство

Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Опубліковано

 

Були кришечки – стали горщики.

Це «Мануфактура ГаражКрафт» із Сєвєродонецька.

Проблему сміття на Донбасі вони вирішують по-своєму – переробляють пластик.

 

Як починали проєкт?

«Спочатку кришечки у нас сортуються за кольорами. У побуті ми використовуємо пластик семи типів. Кришечки – це HDPI. Це маркування – двійка в трикутнику. Тобто це один із найбезпечніших видів пластику. Тому ми його саме і переробляємо в нашій майстерні. Далі кришечки у нас дробляться на шредері – це машина, яка зроблена за кресленнями Дейва Хакенса. Далі ми переплавляємо стружку, яку отримуємо після того, як пластик дробиться. Ми її переплавляємо за допомогою термопресу і отримуємо пластини. І дуже довгий час ми думали, що далі робити?», – розповідає заступниця голови ГО «Мануфактура ГаражКрафт» Олена Сердюк.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Активісти виграли грант на проєкт «Polymers Infinity». Вакуумна формовка допомогла робити вже з пластин горшечки для квітів. Потім з’явився станок, за допомогою якого можуть із пластин вирізати різні об’єкти. Навіть 3D.

Кришечки в майстерню приносять люди з усього Сєвєродонецька.

Ідея дизайнера з Нідерландів

«Ця ідея виникла у нідерландського дизайнера Дейва Хакенса. Він винайшов машини, за допомогою яких можна переробляти пластик у домашніх непромислових умовах, у гаражних майстернях. Креслення цих машин він виклав в інтернет і всі охочі могли ними скористуватися», – ділиться Олена Сердюк.

Спочатку волонтери дізналися, що в Україні є така майстерня. Потім дізналися про Дейва Хакенса.

«І потім були хлопці, які виграли грант на дві машини, які можуть переробляти пластик за кресленнями саме Дейва Хакенса. Таким чином ми також приєдналися, вирішили їм допомогти і потім залишилися у цьому проєкті», – ділиться Олена Сердюк.

Читайте такожУкраїнські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди

«Пластик сам по собі перероблений вже не буде виглядати так ідеально, як той, який він є спочатку. Але на цьому також можна грати. І навпаки мені подобається, коли горшечки для квітів – з пластику, вони виглядають не такими, в них є якесь життя», – каже Олена Сердюк.

Багато хто не замислювався над тим, що можна пластик переробляти.

«Навіть ми раніше користувались пластиком: ти просто кидаєш його ніби в смітник і здається, що цей пластик не опиняється на вулиці. А насправді він йде на полігони», – розповідає Олена Сердюк.

Нові проєкти

Крайній проєкт організації – New life of Plasti – це лавочка з металобрухту. Її каркас і елементи зроблені з переробленого пластику. Лава розміщена у Врубівці Луганської області і нею користуються.

Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

«Ми шукаємо для пластику ту форму, яка була б більш функціональна. Щоб було менше залишку від того пластику, який ми переробляємо, потім вирізаємо. І саме лавочки, такі інфраструктурні об’єкти – це саме те, над чим зараз варто попрацювати в цьому напрямку ще більше», – каже Олена Сердюк.

У волонтерів чимало планів, вони міркують, щоб заснувати соціальне підприємство, щоб постійно не залежати від грантової допомоги.

«Сама переробка пластику проблему, по факту, не вирішує. Переробляти варто лише той пластик, від якого ми не можемо відмовитись. У нас зараз дуже багато одноразового пластику, ті ж кульочки, які ми просто викидаємо за хвилину після їх використання», – впевнена Олена Сердюк.

Дівчина закликає відмовитися від пластику.

«Від пластику, який нам не потрібен, ми маємо відмовлятися на користь альтернатив. Альтернатив дуже багато. Користуватися багаторазовою тарою, наприклад. Ту ж каву купувати в своє горня. Це екосумочки, екоторбинки. Дуже-дуже багато», – впевнена Олена Сердюк.

Нині ГО «Мануфактура ГаражКрафт» спільно з іншими еко-активістами працює над Екологічним атласом Донбасу.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Цей сервіс – eko-map.com – фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Нагадаємо, кияни прибрали Гідропарк у Всесвітній день чистоти.

Як ми повідомляли раніше, активіст подолав 225 км із Дніпра до Харкова заради екопростору.

Читати далі

Суспільство

Скульптор на Одещині створив оленів, які зустрічають світанки

Опубліковано

 

Скульптор Андрій Деньгін почав облаштовувати пустир біля колишньої фортеці на об’їзній дорозі в Ізмаїлі на Одещині.

Про це пише Культурометр.

Активіст спільно з однодумцями встановив лави і висадив дерева. Основною ідеєю цього місця стало милування заходами і світанками. Завершальним етапом стало встановлення двох скульптур оленів з металу.

 

Як розповів скульптор, робота над залізними оленями почалася ще влітку.

За задумом автора, олень – це символ, що асоціюється із сонцем, світлом, чистотою, відродженням.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Через схожість рогів із гілками, образ оленя пов’язаний з Деревом Життя.

Олені символічно дивляться в напрямку сонця, що заходить.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.

Як ми повідомляли раніше, в Ужгороді відкрили унікальну мініскульптурку «Дикий Захід Баффало Білла».

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі

Суспільство

«Біжуча борода»: активіст подолав 225 км із Дніпра до Харкова заради екопростору

Опубліковано

 

Харків’янин Сергій Прескорник подолав 225 кілометрів від Дніпра до Харкова — дистанцію він пообіцяв пробігти на плогінг-акції «Чистий лісопарк», якщо зможе зібрати 100 тис. гривень на будівництво нової екостанції у Києві.

Про це пишуть Харківські вісті.

Зазначається, що друзі називають Сергія «Біжуча борода».

 

Свій забіг він почав 18 вересня о 6-й ранку.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Фінішував 19 вересня близько 12-ї дня на майдані Свободи у Харкові.

Дорогою спортсмен робив зупинки, щоб перепочити та поїсти, й публікував фото на своїй сторінці в Instagram. Його супроводжувала швидка та поліція.

Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Чотири місяці тому спортсмен долучився до соціального проєкту громадської організації «Україна без сміття».

Читайте такожВ Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу

Екохаб, про який мріє Сергій, – це станція приймання вторинної сировини, музей відходів і відкритий майданчик для арт-заходів за участю зірок.

Нагадаємо, у вересні в Києві запрацюють пункти прийому старої техніки.

Як ми повідомляли раніше, «Україна без сміття» почала приймати на переробку дрібну деревину.

Усі фото: facebook.com/preskornik.

Читати далі