

Технології
Харківські вчені створили кишеньковий пристрій, що перетворює воду на антисептик
Вчені з Харкова на основі “наносрібла” розробили кишеньковий пристрій, що перетворює воду на антисептик. Про це повідомляє Укрінформ.
Повідомляється, що Санітайзер, за допомогою якого можна вбити 99,9% шкідливих мікроорганізмів – бактерій, грибків, вірусів – створили в харківському Інституті мікробіології й імунології імені І.І. Мечникова. Маленький пристрій за секунди перетворює воду на антисептик і знезаражує посуд, продукти, поверхні.
Що в середині?
Начиння санітайзера – два електроди, електронна плата, яка керує подачею струму, джерело живлення, система зарядки з USB-роз’ємом.
Вчені прагнули створити такий антисептик, який діяв би дуже швидко і потім просто зникав, перетворюючись на воду, не був токсичним, убивав більшість бактерій і до якого бактерії не змогли б адаптуватися. Єдина речовина, до якої у бактерій не з’являється резистентність, – це срібло. І вчені «приручили» його нестабільний атом.

«Ми запропонували електрохімічну систему розчинення електрода. Тобто коли струм пропускається через електрод, з останнього вимивається срібло. Ми отримуємо так звані синглетні срібло, водень і кисень. Проникаючи в бактерії, вони втрьох діють як отрута, при цьому для шкіри людини геть не шкідливі. Але їх максимальна активність – це кілька секунд. Якщо не розбризкати засіб вчасно, на виході буде просто вода з домішкою срібла», – пояснює доктор фармацевтичних наук, завідувач лабораторії та клінічного відділу молекулярної імунофармакології Інституту мікробіології та імунології імені Мечникова НАМН України Артур Мартинов.
Читайте також: Проєкти українських учених профінансують на 100 млн гривень
Як це працює?
Після натискання кнопки є близько 50 секунд для знезараження. Потім індикатор згасає, робиться пауза – і за якусь хвилину-дві пристрій знову можна ввімкнути.
Використовувати можна будь-яку воду, крім дистильованої, – з-під крана чи просто з водойми, якщо це відпочинок на природі.
Дієвість пристрою перевіряли, заражуючи рукавички та продукти всілякою небезпечною «живністю».
Скільки коштує?
Портативний пристрій, названий Dew Pocket, зробили на ентузіазмі та за власний кошт (виготовлення одного зразка зараз обходиться приблизно у 600 гривень).

Розробники мають вже 3 патенти та готують документи на отримання четвертого. Удосконалення винаходу продовжується.
«Заряду акумулятора зараз вистачає на 12 годин. Але нам вдалося знайти для розробки партнера, який обіцяє, що вистачатиме заряду на рік роботи. А потім заміна картриджа – і знову рік роботи. Тож плануємо зробити глибоку енергооптимізацію електроніки», – говорить третій учасник і CEO проєкту Андрій Мануйлов.
«Dew Pocket» він презентував на різних інноваційних форумах і ярмарках стартапів. У перспективі, зазначає вчений, вдосконалений пристрій міг би стати зручним медичним девайсом. Спектр використання – від профілактики попрілості у немовлят до хірургії.
Наразі науковці шукають інвесторів на тестування і сертифікацію.
Технології

У Данії організують виробництво українського озброєння. Лист про наміри підписали міністри оборони сторін-партнерок.
Про це повідомив Рустем Умєров.
Міністр оборони України називає цю домовленість першим кроком у реалізації ініціативи Build with Ukraine, роботу над якою розпочали на попередній зустрічі у форматі «Рамштайн».
Умєров нагадав, що Данія вже виділила 500 мільйонів крон для запуску українського оборонного виробництва на своїй території. Усі потужності, створені в межах проєкту, працюватимуть на зміцнення українських Сил оборони — наголосив міністр.
«Це — стратегічний крок, який посилює нашу спільну обороноздатність, зміцнює ланцюги постачання, створює нові можливості для обміну технологіями та інтеграції наших оборонних секторів», — зазначив Рустем Умєров та подякував Данії за довіру й готовність розвивати партнерство.
Нагадуємо, що Нідерланди виділяють 175 мільйонів євро на ППО та дрони для України.
Раніше ми писали, що Україна та Велика Британія запускають спільне виробництво дронів.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Рустема Умєрова
Технології

Підрозділи дронів-перехоплювачів отримали власну альтернативу західним радіолокаційним станціям. В Україні запустили серійне виробництво тактичних РЛС для виявлення ворожих безпілотників.
Про це в інтерв’ю «Оборонці» повідомив консультант фонду «Повернись живим» Тарас Тимочко.
Раніше українські військові активно використовували західні ізраїльські мобільні систем. Завдяки ним захисники виявляли цілі біля лінії фронту. Але попит на постачання іноземних радарів був постійним, і українські підрозділи не могли повністю закрити потребу.
Читайте також: У ЗСУ працюватимуть з новим українським роботом DODGER для евакуації та мінування
«Військові дуже хвалять. Черга на отримання моделі з одного вітчизняного заводу вже становить 13 місяців. Ще пів року тому черга становила 6 місяців. Тобто нашому виробнику не вистачає масштабування. Запити зростають, а спроможність виробництва за ним не встигає», — розповідає Тарас Тимочко.
За його словами, українські та іноземні тактичні радари мають певні відмінності. Узразки західного виробництва закладений більший радіус роботи, вони можуть виявляти об’єкти на відстані понад десять кілометрів.
Натомість, українська технологія простіша та стабільніша в застосуванні операторами перехоплювачів, оскільки її розробили саме під задачі перехоплення безпілотників. Як зазначає консультант Тимочко, це вигідно вирізняє їх на фоні складніших в освоєнні західних радарів, які мають багато налаштувань та режимів роботи.
Нагадуємо, що Норвегія інвестує $580 млн у розробку та виробництво морських дронів в Україні.
Фото обкладинки: Ievos Budzeikaitės
Технології

Opendatabot створив на базі штучного інтелекту інструмент, який генерує стисле резюме судових документів. Зареєстровані користувачі можуть отримати виклад та основні деталі справи за кілька секунд. Також програма спрощує написані юридичною мовою тексти.
Про це повідомили в пресслужбі компанії.
Як допомагає «Бабуся»
ШІ-помічник аналізує судову справу та видає резюме за лічені секунди. Інструмент доступний у сервісі пошуку судових рішень «Бабуся». Для цього потрібно перейти на будь-який судовий документ та обрати розділ «ШІ-аналіз судового документа». Функція доступна всім зареєстрованим користувачам.
У стислому викладі є інформація про:
- сторони;
- суть справи;
- фактичні обставини;
- правові питання;
- позиції сторін;
- розгляд справи;
- мотивацію та рішення суду тощо.
Читайте також: На Закарпатті військовому створили два протези для ніг на 3D-принтері
Практичне застосування ШІ-помічниці
За словами розробників, у першу чергу, сервіс стане в пригоді юристам та іншим правникам, а також журналістам, які працюють з судовою статистикою.
«Сервіс «Бабуся» не просто економить час завдяки швидкому доступу до рішень (на відміну від державного реєстру), а й революціонізує аналіз документів. Це справжній прорив для презентації справи клієнту. За лічені секунди система аналізує десятки сторінок тексту й надає структуроване резюме: учасники справи, суть спору, ключові факти, правові питання, мотивацію суду та підсумкове рішення. Замість годин читання — хвилини розуміння», — коментує Денис Лихопьок, адвокат, арбітражний керуючий, член кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих.
Як повідомила команда сервісу, вони продовжують працювати над тим, щоб юридичні справи й дані стали зрозумілішими для українців. Для цього ресурси постійно оновлюють згідно з популярними запитами користувачів.
Нагадуємо, що в Сумах науковці створили 3D-моделі зруйнованих обстрілами архітектурних пам’яток.
Фото обкладинки: сайт Opendatabot