Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Kernel спрямував 150 млн грн на боротьбу з COVID-19

Опубліковано

Kernel допомагає українським медикам в боротьбі з епідемією коронавірусу. Як повідомляє пресслужба компанії, на протидію коронавірусу компанія спрямувала 150 млн грн. 

Зазначається, що 55 млн грн виділено до загальнодержавного фонду для забезпечення потреб Міністерства охорони здоров’я, ще 95 млн грн – на екстрену закупівлю медобладнання, ліків, засобів індивідуального захисту та дезінфекторів для лікарень Полтавської та Кіровоградської областей.

“Як соціально відповідальна компанія Kernel не може залишатися осторонь, коли країна потребує підтримки. Ми беремо безпосередню участь у масштабних роботах з протидії коронавірусу, щоб бути впевненими у готовності медичних закладів надавати своєчасну кваліфіковану допомогу жителям областей. Для координації ситуації на місцях створено оперативні штаби. Спільно з Полтавською та Кіровоградською обласними державними адміністраціями розроблено комплексну програму підтримки медичних закладів. Таких домовленостей та регіонального розподілу було досягнуто на зустрічі Президента України Володимира Зеленського з найбільшими українськими компаніями”, – коментує Євген Осипов, СЕО Kernel.

Читайте також: Українська агрофірма виділила понад 5 млн грн на боротьбу з коронавірусом

Чим допомагають?

На ці гроші вже закупили понад 200 одиниць медичної техніки: висококласні апарати ШВЛ, апарат для ПЛР-діагностики, кисневі концентратори, монітори пацієнта, дефібрилятори, електрокардіографи, рентген-апарати, пульсометри та інше важливе для порятунку життя обладнання. Після поставок в Україну закуплене устаткування доставляється медзакладам у Полтавській та Кіровоградській областях.

45 млн грн Kernel спрямував на закупівлю індивідуальних засобів захисту та інших невідкладних матеріалів для потреб медиків: костюми професійного захисту, рукавички, хірургічні маски, захисні щитки та окуляри, респіратори різних типів та ін. Систематично компанія поповнює запаси дезінфікуючих та антисептичних засобів.

Ще понад 11,5 млн грн спрямовано на придбання медикаментів. За отриманими від лікарень запитами закуплено антибіотики, спазмолітики, анальгетики і бронхолітики, противірусні, кровозамісні, протигрибкові і протимікробні препарати та ін.

Програма протидії коронавірусу в Kernel не обмежується потребами медичних закладів Полтавської та Кіровоградської областей. Компанія спрямовує кошти й зусилля на підтримку медиків в усіх регіонах своєї присутності.

Хто такі Kernel?

Kernel – найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. На частку компанії припадає близько 15% світового експорту соняшникової олії. Свою продукцію Kernel постачає до понад 80 країн. З листопада 2007 року акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі (WSE).

Суспільство

Уперше за часів незалежності українську мову обирають більше читачів книжок, ніж російську: дослідження

Опубліковано

Українці почали надавати перевагу саме україномовним книжкам, повідомляє Читомо.

32% читачів віддають перевагу читанню книжок українською. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», яке провели цього року на замовлення Українського інституту книги.

Що показало дослідження?

Дослідження проводила компанія Info Sapiens у серпні-вересні 2020 року – на замовлення Українського інституту книги. Авторки дослідження: дослідниці Інна Волосевич та Анастасія Шуренкова, координаторка – керівниця аналітичного відділу УІК Ірина Батуревич.

Читайте також: П’ять українських книжок надрукували за кордоном іноземними мовами

Дослідження показало, що вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32% українською проти 27% – російською.

Також було з’ясовано, що 8% дорослих і 13% дітей читають книжки щодня. А 34% українців хоча б раз купили друковану книжку у 2020-му.

За результатами опитування, 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, а 16% – рідше. Жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок.

Читайте також: Почуй голос іншого: серія подкастів про успішні тексти та книжковий ринок

Також опитування показало, що, на жаль, понад половина дітей (57%) читає з примусу.

Найпопулярнішими жанрами для дорослих стали класика (20%) та детективи (18%), любовні романи (16%), книжки із психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі та сучасні романи (по 15%), наукові та науково-популярні видання (14%), фахова та бізнеслітература (12%).

Як проводили опитування?

«Можна сміливо стверджувати, що це дослідження читання – наймасштабніше за останній час: воно охопило практично всі вікові групи, включало не лише масові опитування, але й фокусгрупи.

Окрім того, це дослідження логічно продовжило дослідження The Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, а отже, ми нарешті можемо говорити про те, чи змінилися читацькі звички українців за цей період: тобто вперше відстежувати динаміку, будувати плани щодо промоції читання та зростання кількості читачів. Переконана, що ці дані будуть корисними для всіх, хто працює у галузі книговидання і культури загалом», – зазначила Ірина Батуревич.

Читайте також: Як українські книжки-вімельбухи для дітей завойовують ринок (ВІДЕО)

У дослідженні взяли участь 3 тис. 900 осіб, а саме: 2 тис. 100 дорослих та 1 тис. 800 дітей. Зокрема, було проведено вісім фокусгруп з дорослими респондентами, віком 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми, віком 6-17 років.

Респонденти надали відповіді на 44 запитання, що широко охоплюють книжкову тематику.З повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.

Фото: life.pravda.com.ua

Читати далі

Суспільство

У Хмельницькому облаштують перший спецмайданчик для вигулу тварин

Опубліковано

У Хмельницькому навесні наступного року з’явиться спеціально відведений та обладнаний майданчик для вигулу тварин. Про це пише сайт “Є”.

Як повідомляє начальник відділу з благоустрою міста управління житлово-комунального господарства Тетяна Циб, наразі із підрядником підписаний договір на 312 тисяч гривень, які надійдуть із міського бюджету.

Майданчик облаштують на перетині вулиць Бандери й Залізняка площею 0,2 гектара. Територія майданчику буде поділена на три частини – дві вигульних і одна для дресирування. Усю територію огородять парканом заввишки не менше двох метрів.

Читайте також: Реконструюють найбільший притулок для тварин в Україні: як він виглядатиме

«Підрядна організація вже виходила планувати територію. Цього тижня мали заганяти техніку.  На перший погляд, ділянка рівна,  але є перепад до 90 сантиметрів, то мають  горбки позрізати. Завершать усі роботи навесні 2021 року», – каже Тетяна Циб.

Цього року планують встановити огорожу і обладнати доріжку, а наступного  – посіяти траву і встановити обладнання – зоокомплекси для екскрементів, бар’єри, буми.

«Хмельничанам необхідна місцевість, де б їх пес міг побігати без повідця і не наражати на небезпеку навколишніх»,- каже Тетяна Циб.

Нагадаємо, в Львові облаштували тренувально-вигульний майданчик для вигулу безпритульних тварин.

Фото: kyivcity.gov.ua

Читати далі

Суспільство

У Запоріжжі завершують будівництво сучасної оранжереї: як вона виглядає (ФОТО)

Опубліковано

Дитячий ботанічний сад Запоріжжя отримав сучасну оранжерею, яка відповідає всім світовим стандартам. 

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

Зазначається, що тут закінчили скління нової оранжереї. Внутрішні будівельні роботи також практично завершені. Вже найближчими днями буде підключене опалення.

У чому унікальність оранжереї?

Запорізький міський дитячий ботанічний сад – унікальне явище не лише для Запоріжжя, а й для всієї України. Важливо, що місту вдалося його зберегти. Адже раніше в Україні нараховувалося 12 подібних дитячих ботанічних садів. У результаті зберігся лише запорізький. Щорічно тут займається близько 800 дітей та відвідують близько 40 тисяч гостей.

Читайте також: У дніпровському планетарії закінчили капітальний ремонт: як він виглядає (ФОТО)

У листопаді 2019 року на території дендрологічного парку ботанічного саду висаджено понад 700 вічнозелених рослин. Навесні 2020 року було оновлене покриття частини садових доріжок.

У червні 2019 року розпочався черговий етап програми розвитку ботанічного саду. У результаті замість 8 старих теплиць збудовано нову сучасну оранжерею площею близько тисячі квадратних метрів.

Читайте також: Стало відомо, як оновлять Сквер Київських Інтелігентів (ФОТО)

40 видів тропічних рослин

Після завершення всіх будівельних робіт працівники ботанічного саду перейдуть до облаштування ґрунту в оранжереї. Наступний етап – наповнення нової оранжереї рослинами – відбудеться вже майбутнього року. У ній запоріжці зможуть побачити біля 40 видів тропічних рослин з різних куточків світу. Вже підібрано більшість тепличних, екзотичних та рідкісних рослин, які планується тут висадити в землі та розмістити у горщиках на спеціальних стелажах.

Читайте також: На Запоріжжі будуватимуть найбільшу в Європі берегову вітрову електростанцію

«Родзинкою» нової оранжереї буде невеличка водойма, що дозволить з часом розмістити у ній водні рослини, збільшити їх кількість у ботанічному саду. У планах на наступний рік закупівля додаткових рослин для ботанічного саду.

Фото: zp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Опубліковано

«Чорна п’ятниця». У календарі кожного любителя шопінгу цей день позначений як свято, яке об’єднає весь світ у божевільному хаосі знижок, покупок і витрачених коштів. У гонитві за розпродажами ми не завжди замислюємося, чи справді ця річ нам необхідна. Та й карантин відкрив нам істину: комфортне життя без такої кількості речей, які ми зазвичай споживаємо, можливе. І йдеться не тільки про одяг, а й про їжу, побутові предмети тощо.

Віднедавна свідоме споживання стало одним із найактуальніших макротрендів. Світ буквально кричить про те, що кожен із нас повинен навчитися раціонально ставитися до покупок, фільтрувати свій простір і не витрачати цінний час даремно. Не з перших вуст про це знають люди, про яких ми хочемо розповісти. Сподіваємося, їхні поради дадуть вам поштовх почати змінювати своє життя і ставати екосвідомими.

Діана Попфалучі,
Діана Попфалучі,

Екоактивістка, проєктна менеджерка організації Zero Waste Lviv

Життя змінили сонячні панелі та веганка

Мій шлях до свідомого споживання почався приблизно 7 років тому, коли мені було 18 років. Я поїхала за програмою обміну в Німеччину, щоб підтягнути мову. Програма ґрунтувалася на екотематиці, якою я тоді не цікавилася абсолютно.

Ми поїхали в невеличке село під Ганновером, де жили в будинку, який повністю забезпечував себе електрикою з сонячних панелей. Це було для мене першим шоком. Другим — те, що ми вирощували дуже багато овочів і фруктів самостійно. Всі групи, які приїжджали, залучалися якимось чином до роботи на городі. Там же я вперше у своєму житті познайомилася з веганкою. Раніше про таких людей я лише чула і читала, а там мала змогу поспілкуватися особисто.

Участь у програмі обміну в Німеччину

Після тієї поїздки в мене якось так перемкнуло в голові. Я десь пожила з цим рік і зрозуміла, що хочу активно включатися у сферу захисту довкілля. І у 2015 році я разом з друзями у Львові вже створила свою першу громадську організацію на цю тематику, а у 2017-му — доєдналася до ініціативи Zero Waste.

Речі вивалювалися з шафи

Найперша зміна, яку я побачила, — це перетворення шопоголічки Діани на свідому споживачку. У мене реально були з цим проблеми. Це якраз припало на університетські часи, і я жила в гуртожитку. Кожен тиждень я економила гроші, щоб піти з друзями в торговий центр і купити собі щось нове. Навіть якщо це шалик чи якась дрібничка, я мусила собі щось купити, щоб була постійна обновка. Не говорячи вже про якийсь привід, як от новорічні свята чи день народження.

Дійшло до того, що в мене вдома були дві шафи з одягом і взуттям, половину з яких я навіть не пам’ятала і третину — не носила зовсім. Коли я відкривала шафу, на мене одяг просто вивалювався. Я нещодавно підраховувала, що зараз на сезон «зима-осінь» у мене разом з верхнім одягом та взуттям — 75 речей. Це те, що я постійно ношу, для мене це комфортна кількість. На той час, я думаю, було понад 300 елементів. Зараз, коли я відкриваю шафу, бачу тільки рівненько складені кофтинки.

Я тоді переважно купувала речі в мас-маркеті, гналася за знижками, та ж «чорна п’ятниця», яку я чекала і витрачала багато грошей. І в основному речі були з синтетичних матеріалів, поліестеру та віскози. Через погану якість на тілі часто залишалися відбитки фарби, але я на це не звертала увагу. Відповідно, в мене час від часу виникали якісь подразнення.

Шопінг став рідкістю

Зараз у моєму гардеробі не так багато одягу з синтетичних матеріалів, а половина — з бавовни. І я вже починаю переходити на льон і коноплю, тому що це кращі матеріали. Останню свою покупку одягу я зробила три місяці тому, а до цього два роки не купувала нічого. Всі інші речі в мене або вживані, тобто секонд-хенд, або я обмінююся речами з подругами чи віддає мама.

«Чорна п’ятниця», хоч і навколо неї багато шуму, але це можливість купити дешевше речі, які мені потрібні. Наприклад, у моєму будинку триває ремонт, і на кухню потрібна нова техніка. І от вже десь півтора місяця я активно її підбираю. І зараз я можу її придбати за кращою ціною, тому я піду і куплю її. Тобто, це не є якісь спонтанні покупки. Якщо ви собі плануєте, що ці речі вам потрібні, тоді це абсолютно виправданий крок. Я беру участь у цьому розпродажі, тому що для мене це купівлі, які я і так би зробила в будь-який інший час. А не лише у день, коли «чорна п’ятниця».

Поради колишньої шопоголічки

Тим, хто хоче почати свідомо споживати, раджу прислухатися до себе, не намагатися з перших днів перестрибнути через голову. Розуміти, де ваші межі, і поважати себе. Навіть перейти на багаторазову чашку, але продовжувати використовувати пакети, — це теж нормально. Тобто, рухатися треба маленькими кроками, не змушувати себе відмовитися одразу від усього.

Окрім того, варто проаналізувати, що є у вас вдома, і подивитися, які відходи утворюються. Потім подумати, як і де можна зменшити цю кількість відходів, і зробити собі якийсь плакат чи замітки. Також якщо ви часто п’єте каву «з собою», обов’язково купіть багаторазове горнятко. Таке, яке буде приносити вам задоволення. Варто мати й багаторазову пляшку. Це може бути звичайна скляна пляшка з супермаркету, з якої ви вип’єте воду і будете далі використовувати. Такою було моє перше горнятко, яке я завжди носила з собою протягом півтора року, доки не загубила під час однієї подорожі.

Читайте також: Як долучитися до екоруху через гардероб: ідеї українських дизайнерів

Раджу ще знайти у соцмережах тих, ким ти можеш надихатися. Я так і починала: слідкувала за Беа Джонсон, яка поширює ідею «нуль відходів». Так я розуміла, що у цьому прагненні жити екожиттям я не одна. Таким чином навколо вас вже утворюється якась екоспільнота. Спочатку ви за кимось стежите, а потім вже й за вами почнуть. Ви будете об’єднуватися у велике коло, і стане набагато простіше жити.

Євген Заславський,
Євген Заславський,

Виконавчий директор Media Development Foundation

Тридцять кілограмів котлет для безхатченків

Важко сказати, коли саме до мене прийшла ідея свідомого споживання. Все почалося з якогось побутового рівня, у деяких випадках якось несвідомо. Спочатку ти перестаєш викидати батарейки, починаєш збирати папір, а потім дивишся на свій гардероб і не купуєш зайвих речей. Я вже багато років живу за принципом придбання лише найнеобхіднішого. За останній рік я взагалі не купив нічого з одягу.

Загалом ось ця ідея надмірного споживання мені ніколи не була близька. Рік тому я за програмою IVLP їздив у США дивитися, як працюють їхні медійні редакції. І там, окрім самої програми, в нас був день, коли ми працювали на суспільній кухні й готували їжу для безхатченків. Мені дуже сподобалася система, за якою вони працюють. Місцеві супермаркети й магазини відправляють всю їжу, яка їм не потрібна, на величезні кухні, побудовані за гроші локальної громади. На цій кухні щодня працюють волонтери й двоє фахівців на оплачуваних громадою посадах: шеф-кухар й адміністратор.

Участь у програмі IVLP у США

І ми ось так день волонтерили, я готував 30 кг котлет для безхатченків. Вони були розміром більш як моя рука. І хоча це була дійсно пекельна кухня, сама ідея мені запала до душі. Фактично у громаді вибудували систему піклування про тих, кому потрібна допомога. І це не тільки про безхатченків. Наприклад, до кухні на іномарці приїхала жінка, просто поставила собі в кузов ящик макаронів та бананів і поїхала. Я запитав, чому таких людей теж годують. І мені відповіли, що не обов’язково у людини має бути ситуація, коли вона залишилася без дому. Це може бути розлучення з чоловіком, і гроші залишилися тільки на бензин, а дітей потрібно годувати.  У таких ситуаціях люди можуть приїхати в такі місця й отримати допомогу від громади.

«Чорна п’ятниця» — просто день

Я дуже сподіваюся, що українське суспільство прийде до такого, і ми теж як громадами будемо піклуватися про тих, хто мешкає поруч з нами. І, звичайно, про те, що навколо нас. Зокрема, не викидати сміття посеред лісу, правильно сортувати техніку. От ми читаємо ярлики на одязі, щоб правильно його прати, але на техніку, якою ми користуємося щодня, дивимося рідко і можемо просто її викинути.

Проте я бачу, що наше суспільство дійсно змінив COVID-19. Люди відходять від споживацької жаги, оскільки багато хто з початку карантину працює з дому і не виходить на вулицю зайвий раз. Мені здається, що це гарна тенденція, бо збивається оця споживацька хить. Тобто, ми починаємо орієнтуватися більше на речі, які дійсно нас розвивають, дають якісь цікаві емоції. Ми не фокусуємося лише на тому, щоб купити якусь річ, бо, як кажуть, «дригнулася рука».

Я думаю, що і «чорна п’ятниця» і «кіберпонеділок» пройдуть для мене спокійно. У день розпродажу планую купити аж нічого, та й взагалі «чорна п’ятниця» ніколи не ставала днем, коли я щось купував і, думаю, що і не купуватиму.

Поради від шопінг-аскета Євгена

Почати свідомо споживати досить легко, є багато книг на цю тематику. Пам’ятаю, я читав «Викинь мотлох із життя» Марі Кондо. Там про те, чим ти користуєшся, що можна просто іншим людям роздати речі, які гниють у твоїй шафі.

Раджу також дивитися на своє життя не як на споживання, а на щось, що дійсно приносить задоволення. Можливо, знайти ті речі, в які треба вкладатися, а не просто задовольняти якусь потребу в зменшенні стресу чи купити щось, тому що це реклама, маркетинг. Як от зараз, коли «чорна п’ятниця», всі щось купують і постять це в Instagram.

Варто також дивитися на те, як ми використовуємо техніку. Це дуже просто. Те ж і про папір: ми як громадська організація просто зателефонували в іншу ГО, яка приїхала і забрала 25 кілограмів непотрібного нам офісного паперу. Такі можливості вже є Україні, і до цього легко мати доступ. Не обов’язково навіть кудись їхати, принаймні, якщо ви живете у великих містах. Це має бути на рівні суспільства: треба витрачати сили, сортувати й намагатися не смітити.

Надія Лінчук,
Надія Лінчук,

Менеджерка програми «Екологічне місто», що діє на базі фонду громади «Подільська громада»

Сортування не врятує світ

Насправді важко відповісти, в який момент прийшло розуміння, що треба не боротися з наслідком, а змінювати звички. Чи тоді, коли вперше потрапила на полігон твердих побутових відходів і до мене дійшли масштаби, бо вони перестали бути цифрою, а стали візуалізованими. Чи тоді, коли розпочали роботу різні програми, але стало зрозуміло, що сортування не врятує світ, хоч би як того хотілось.

Активні кроки почала робити у 2017 році, хоч і до цього були певні звички. Наприклад, власні торби, вода у багаторазовій пляшці, кава не в одноразових горнятках. Тоді у нас в родині, окрім компосту, почали активно сортувати (відсортовуємо папір, пляшки, скло і металеві баночки), замінили більшість одноразових речей. Теж саме зробили й в офісі.

Трішки порад від Діани

Взагалі, радила б починати з оцінки щоденних звичок і побуту. Тобто, поглянути, скільки одноразових предметів ви використовуєте щодня і подумати над можливою заміною на багаторазову альтернативу. Наприклад, пластикові пакети можна замінити на торбинки з тканини чи сумку.

Якщо ви полюбляєте каву — існує широкий вибір багаторазових горнят. Є навіть такі, що складаються і за розміром стають трохи більші за пудреницю. Є чудові багаторазові металеві трубочки, які також складаються. Окрім того, аби не стикатись із проблемою «шуршиків» (пакування, які шурхотять від круп, заморожених овочів тощо), крупи можна купувати на вагу у власну тару, так само як і спеції, готову їжу тощо.

Готові до next level?

Якщо готові до більш радикальних змін у власному будинку, можна провести заміну ганчірок, які ви маєте зараз на люфу (тобто, мочалки). Також замінити шампуні, які йдуть у пластиковому пакуванні, на тверді шампуні (буде незвично спочатку, але вони за результатами часто кращі для волосся, ніж звичайні). Дезодоранти в балончиках можна замінювати на алуніт (це такий мінерал з групи сульфатів. Але слід зважати, що він крихкий, тому якщо впаде — буде біда.

Засоби гігієни теж мають власні альтернативи. Ті ж самі одноразові бритви можна замінити на ті, якими колись користувалися наші батьки — металеві багаторазового використання, які потребують лиш підточування час від часу. Засоби жіночої гігієни мають зараз цілий спектр екозамінників — менструальні чаші, багаторазові прокладки, спеціальна білизна. Дитячі підгузки теж мають багаторазові альтернативи.

З цієї теми радила б почитати книгу Беа Джонсон «Дім нуль відходів». Там дуже наочний приклад того, що можна зробити та з чого розпочати. А також, як не вдаватись у крайнощі. Розумно споживати спершу може видатися важко, але звичка випрацьовується швидко.

Читати далі
Суспільство27 хв. тому

Уперше за часів незалежності українську мову обирають більше читачів книжок, ніж російську: дослідження

Суспільство57 хв. тому

У Хмельницькому облаштують перший спецмайданчик для вигулу тварин

Суспільство1 годину тому

У Запоріжжі завершують будівництво сучасної оранжереї: як вона виглядає (ФОТО)

Економіка2 години тому

Мінінфраструктури готується передати в концесію термінали в порту Чорноморська

Технології2 години тому

Україна купить пʼять турецьких ударних дронів Bayraktar

Суспільство2 години тому

«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Суспільство11 години тому

На Франківщині з’явилися три лікувально-оздоровчі туристичні маршрути

Суспільство11 години тому

У прокат виходить стрічка про зірок НХЛ українського походження

Суспільство12 години тому

Військові випробували «Джавеліни» на масштабних навчаннях (ФОТО)

Суспільство13 години тому

Ба та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

Суспільство13 години тому

У Харкові встановлять 1000 камер на дорогах

Суспільство14 години тому

Стало відомо, як оновлять Сквер Київських Інтелігентів (ФОТО)

Суспільство15 години тому

У Києві встановлять оновлені бокси для допомоги тварин і збору пластику

Суспільство15 години тому

Між Києвом та Скоп’є запроваджується пряме авіасполучення

Суспільство16 години тому

ДСНС отримала гелікоптер H225 Super Puma (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як фітнес-модель на фронті рятує людей (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як у карантин скуштувати тістечка без контакту з офіціантом (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як місцеві рятують унікальний маєток на Вінниччині (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як український дрон-камікадзе здивував під час запуску (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як Краматорськ прикрашає петриківкою місцева художниця (ВІДЕО)

NewСхід6 днів тому

На околиці Добропілля замість звалища облаштували вільний простір «Непустир» (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

У Затоці на пляжі солодощі продає арабський шейх (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Замінить пластик: українка створила екологічну упаковку з каштана (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Історія легендарного фотографа війни, який знімає героїв України (ВІДЕО)

Суспільство7 днів тому

Змінює вулиці і свідомість: як активіст зі Старобільська трансформує своє місто (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як австрієць українську вивчив (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як третьокласник зберіг старовинне лемківське мистецтво? (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як архітектор покинув Європу і став мером (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як у Києві з’явилася самчиківська стіна? (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Хто така перша українка у парламенті США? (ВІДЕО)

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.