Суспільство
Година Землі 2021: як долучитися до збереження українських старовікових лісів
У суботу 27 березня о 20:30 за місцевим часом відбудеться Година Землі — одна з найбільших світових акцій на підтримку збереження природи Планети.
Акція збере у віртуальному просторі мільйони людей, представників бізнесу, світових лідерів, щоб зосередити увагу на рішеннях для збереження природи і протидії зміні клімату.
В Україні Година Землі 2021 присвячена старовіковим лісам.
Як долучитися?
27 березня о 20:30 в рамках глобальної Години Землі 2021 WWF-Україна на сайті wwf.ua відкриє національну кампанію зі збору голосів на підтримку дій державних установ і підприємств задля збереження українських старовікових лісів:
- Їх подальшу ідентифікацію і заповідання
- Втілення науково обгрунтованих планів охорони та
- Надання достатнього фінансування для їх збереження.
В попередні десять років Година Землі стала імпульсом для низки успішних глобальних ініціатив на підтримку природи і клімату планети. Акція допомогла створити 3,5 мільйонів гектарів морських природоохоронних територій в Аргентині, захистити ліс площею 2,7 гектари в Уганді, стала поштовхом для заборони одноразових пластикових виробів та виробів з пінополістиролу у столиці Еквадору та висадження 20 тисяч мангрових дерев в Індонезії.
Ця глобальна акція відбудеться напередодні подій, під час яких світові лідери прийматимуть критично важливі рішення з питань природи, зміни клімату та сталого розвитку, встановлюючи курс для нашого майбутнього.
Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»
Яка мета?
Події минулого року, такі як катаклізми, спричинені погодою, супер-пожежі та спалах COVID-19 дали усвідомити, що збереження природи є критичним для захисту нашого власного майбутнього. Глобальна оцінка досягнення цілей зі збереження біорізноманіття виявила, що світові не вдалося досягнути цілей із запобігання втраті природи до 2020 року, які були визначені десять років тому. Година Землі створює масштабну можливість для громадянського суспільства, бізнесменів, екологів та кожної людини звернутися до світових лідерів про необхідність спрямувати курс на відновлення природи до 2030 року.
Про старовікові ліси
WWF-Україна та партнери ідентифікували майже 100 тисяч гектарів старовікових лісів, майже недоторканих територій (за законодавством: праліси, квазіпраліси та природні ліси) в Карпатах і на Поліссі. Понад 33 тисяч гектарів з них досі або незахищені, або мають недостатній природоохоронний статус. Тому перебувають під загрозою знищення через рубки, нераціональний розвиток туристичної інфраструктури та доріг і іншу господарську діяльність.
Останні недоторкані ліси Європи. Старовікові ліси — одні з найстаріших наземних екосистем. Раніше вони вкривали майже всю територію Європи, але масштабні рубки та господарська діяльність людини спричинили їх масове знищення. У Центральній та Східній Європі це “острівці” площею приблизно 320 тисяч гектарів, 100 тисяч з яких збереглися в Україні.
Читайте також: Зберегти природу і допомогти нужденним: як працює перший банк їжі в Україні
Осередки біорізноманіття. Під кронами старих дерев знаходять домівку сотні видів тварин, грибів і рослин, занесених до Червоної Книги України. Для крихітного равлика пупкалика пралісового, рисі євразійської, трипалого дятла та плямистої саламандри, праліс — їх дім.
Регулятори клімату. Праліси виробляють значний об’єм кисню і акумулюють значні обсяги прісної води. Вони століттями накопичують і утримують вуглець. Особливо багато його зберігається у мертвій деревині- сухому гіллі та стовбурах повалених дерев.Руйнування пралісів спричиняє вивільнення вуглецю в атмосферу, що посилює зміну клімату.
Дивіться відео: Як створювався потужний екопроєкт «Україна без сміття» (ВІДЕО)
Природні лабораторії. Праліси – самодостатні ліси, вони зберігають інформацію про історичний розвиток лісу, його структуру, здатність до саморегуляції і самовідновлення. Вони – еталон лісу, вивчення якого допоможе науковцям відтворювати ліси, наближені до природних.
Нагадаємо, у Вінницьких кав’ярнях стартувала екоакція «В свою чашку».
Як ми повідомляли раніше, в Україні створили пристрій, що розділяє пластик для переробки.
Міністерство оборони України офіційно допустило до експлуатації у Збройних силах України нові моделі човнів, які пройшли державні випробування. Йдеться про вітчизняні розробки, які відповідатимуть актуальним вимогам ведення бойових дій у прифронтових водних зонах.
Про це повідомили в Міністерстві оборони України.
Човни призначені для широкого спектру завдань — від патрулювання та перевезення особового складу до оперативної евакуації та участі в десантних операціях. Так їх можуть оснащувати носовою туреллю, системами радіоелектронної боротьби, ехолотами, лафетами, мобільними м’якими паливними баками та іншим спеціалізованим спорядженням, адаптованим до умов сучасного бою. Човни також відзначаються високою маневреністю, можуть працювати в складних погодних умовах та мають сучасне навігаційне обладнання.
Нагадуємо, що видання The New York Times розповіло про єдину в Україні бойову пілотесу гелікоптера.
Рішення про допуск цих моделей ухвалене за результатами експертної оцінки та державних випробувань. Це означає, що нові човни вже найближчим часом поповнять флот ЗСУ, і їх будуть використовувати для посилення обороноздатності на південних та прибережних напрямках.
Читайте також: ЗСУ посилюють оборону роботами-вогнеметниками українського виробництва
Фото: виробник човнів
У п’ятницю, 23 травня, на вулиці Притисько-Микільській, 3 у Києві відкриють громадський простір — «Поділ сад-город». Це ініціатива з перетворення занедбаної ділянки на спільний зелений простір, де кияни зможуть вирощувати овочі, зелень і квіти, а також відпочивати та спілкуватися.
Про це повідомив організатор проєкту — данський урбаніст Мікаель Колвілл-Андерсен.
Ініціативу втілили за підтримки фармацевтичної компанії Novo Nordisk. Раніше на території простору було стихійне сміттєзвалище, яке волонтери розчищали понад пів року.
Для учасників проєкту передбачили 50 грядок розміром 140×60 см. Щоб отримати одну з них, необхідно сплатити річний внесок у розмірі 500 грн — ці кошти підуть на утримання простору. Кожен учасник матиме доступ до спільних інструментів та ресурсів.
Читайте також: Данський урбаніст оголосив конкурс на найкращий дизайн арту для Контрактової (ВІДЕО)
30% грядок зарезервовані для пріоритетних груп:
- 10% — для людей із діабетом;
- 20% — для родин військових і ветеранів.
Окрім цього, на території облаштували спільні зелені зони з деревами та кущами, компостер для органічних відходів, а також інфраструктуру для зустрічей і воркшопів.
Офіційне відкриття відбудеться 23 травня о 16:00.
Нагадуємо, що у Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян.
Фото: Unsplash
З 30 червня по 13 липня в основній сітці Вімблдона-2025 — одного з найпрестижніших турнірів Великого шолома — Україну представлять пʼять тенісисток.
Про це повідомляють організатори турніру.
До заявки потрапили Еліна Світоліна, Марта Костюк, Даяна Ястремська, Ангеліна Калініна та Юлія Стародубцева.
Перша ракетка України Еліна Світоліна має найбільший досвід участі у Вімблдоні — це буде її 11-й виступ на турнірі. Найкращим результатом українки є вихід до півфіналу у 2019 та 2023 роках.
Читайте також: Вперше в історії: одразу три українські футбольні клуби зіграють у жіночих єврокубках
Марта Костюк вп’яте поспіль гратиме в основі Вімблдона. На двох попередніх турнірах — у 2023 та 2024 роках — вона доходила до третього раунду.
Юлія Стародубцева вперше в кар’єрі потрапила до основної сітки Вімблдона без проходження кваліфікації. Минулого року вона подолала відбір, але не змогла вийти далі першого кола.
Нагадуємо, що українські розвідники з ампутаціями зійшли на базовий табір «Еверест», щоб закрити збір для ветеранів (ФОТО).
Фото: Національний олімпійський комітет України
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...