Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
59739484 1977195582392072 1542521685993848832 n e1559737032763 59739484 1977195582392072 1542521685993848832 n e1559737032763

Суспільство

Дитячі простори та Центр культури нацменшин: на що скоро перетворяться муніципальні кінотеатри Києва (МАПА)

Опубліковано

Зараз міські кінотеатри приваблюють глядача низькими цінами на квитки, доступністю кінопродукту у спальних районах та подовженим прокатом українських стрічок. Але далі буде цікавіше, обіцяє Ірина Плехова, заступник директора з культурних проектів і комунікацій мережі кінотеатрів комунального підприємства “Київкінофільм”.

За рік-два кінотеатри переформатуються на культурні заклади “крокової” доступності. Що це значить для киян та гостей столиці, читайте у нашому інтерв’ю.  

Читайте також: Фільм про матір-одиначку на Донбасі змагатиметься у Каннах

Культура на околицях

Більшість із комунальних кінотеатрів мережі КП “Київкінофільм” розташована у віддалених районах столиці. А позаяк за культурним дозвіллям містяни, як правило, їздять до центру, існує думка, що муніципальні кінотеатри неприбуткові.

Із такими твердженнями категорично не згодна Ірина Плехова. За її словами, усі кінотеатри мережі знаходять свого глядача.

Читайте також: Фільм українського режисера увійшов до конкурсної програми Каннського кінофестивалю

“Так, деякі наші кінотеатри знаходяться у віддалених районах від центру, але саме там при запуску проектів ми особливо сильно відчули потребу київських глядачів у культурному продукті”,  – розповіла Ірина.

Ірина Плехова розповідає: не дивлячись на умовні “околиці”, у яких розташована більшість міських кінотеатрів, усі вони знаходять свого глядача

Вона зазначила, що кінотеатри мережі або самоокупні, як “Факел”, “Ліра”, або прибуткові – як, наприклад, “Лейпциг”, “Флоренція” або кінотеатр “Імені Тараса Шевченка”. Це означає, що у так званих “депресивних” районах міста також  споживачі кінокультури, готові витрачати і час, і гроші.

“Зокрема, у “Дніпрі” (колишній “Ленінград”) зал на 350 місць нещодавно під час показів литовської анімації був вщент заповнений дітьми, а найстаріший кінотеатр країни “Ліра” щомісяця приймає близько 2000 людей”.

Читайте також: Український документальний фільм покажуть на виставці у Відні

Минулий рік, що видався складним для кінопрокату в Україні, розповіла Ірина, майже не позначився на прибутках і відвідуваності муніципальних кінотеатрів.

За словами Ірини Плехової, 2018 рік був кризовим для кінопрокату. Проте відвідувачів муніципальних кінотеатрів не поменшало

Зброя проти конкурентів

Із великими кінотеатрами КП “Київкінофільм” зараз конкурують не тільки з допомогою низьких цін на квитки. Ірина Плехова розповідає, що, до прикладу, у “Лейпцигу” – один із найсучасніших лазерних кінопроекторів у столиці, а інші кінотеатри поступово оновлюють цифрове обладнання. Звісно, в оновлених залах вартість квитків вища, адже ресурсне обслуговування буде і коштувати дорожче. Але загалом по мережі квитків, дорожчих за 100 гривень (допрем’єрні покази кінострічок) – ви не знайдете.

Читайте також: В Україні створили додаток для телефону з аудіокнигами

Окрім того, практикують різноманітні безкоштовні покази для людей з пільгами та інвалідністю. Вони отримують ще ширші можливості долучитись до культурного продукту у міських кінотеатрах.

“За останні три роки десь близько 50 тисяч киян отримали можливість відвідати безкоштовні покази у нашій мережі”

Будь-який фільм по мережі (дивіться нижче на карті) коштує не дорожче 100 гривень – навіть допрем’єрні покази популярних стрічок

“Муніципальна” трансформація

У планах керівництва КП “Київкінофільм” у найближчому майбутньому перетворити міські кінотеатри на культурні центри.

Так, “Ліра” з лютого 2015 року успішно існує як кінотеатр українського кіно. Така “спеціалізація”, за ініціативи української кінематографічної спільноти, приваблює у кінотеатр-однозальник на 100 глядацьких місць тисячі відвідувачів.

Читайте також: В Україні з’явиться перший лазерний кінозал

Трансформація триватиме кілька років, але історія уже “вимальовується”. Наприклад, три дитячі кінотеатри мережі – “Промінь”, “Старт” та “Факел” – окрім того, що будуть модернізовані і отримають ремонт та нове обладнання, матимуть окремі креативні простори і співпрацюватимуть з різноманітними креативними майстернями. Під час кіносеансів для дітей їх батьки зможуть подивитися фільми у окремих залах.

Зала кінотеатру “Дніпро”, заповнена дітьми під час Днів литовського кіно. Загалом протягом 4 днів близько тисячі глядачів познайомились з сучасним литовським кіно та кінокласикою

Кінотеатр “Дніпро” після реконструкції за рік-два планують реорганізувати у центр культури національних меншин, ціллю якого стане доступність української спільноти до культурного продукту нацменшин, які проживають і працюють в Україні.

Також одним із пріоритетів КП “Київкінофільм” перетворення кінотеатру “Київська Русь” на великий сучасний кіно-концертний комплекс, тим паче, що у столиці бракує концертних майданчиків на понад 1000 глядацьких місць.

Читайте також: В український прокат виходить фільм про Асканію-Нову

На модернізацію роботи муніципальних кінотеатрів, згідно з міською програмою, протягом 2019 року витратять 100 мільйонів гривень (при цьому, 75 млн. спрямовано на капітальний ремонт кінотеатру “Краків”, який місто планує реорганізувати у Європейський культурний центр. Інші кошти також використовуватимуться в рамках капітальних ремонтів приміщень комунальних кінотеатрів).

Сьогодні керівники муніципальних кінотеатрів самостійно шукають унікальні мистецькі продукти та фінансування під творчі проекти. Тепер постає потреба у комунікації з глядачем, аби ми були впізнавані як щось більше, аніж просто кінотеатри – як джерело міської кінокультури.

Суспільство

Посуд і декор для дому: 8 ідей щоб підготуватися до Великодня

Опубліковано

Великдень — це весняне свято, що у багатьох асоціюється із надією і теплом. Тому ШоТам підібрав для вас українські бренди декору для домівок та посуду, які допоможуть прикрасити дім та стіл до свята.

Підставки, посуд

Tati Soltes ceramics

Ціни: від 600 гривень
Де купити: інстаграм

Це сімейна майстерня кераміки, тут можна знайти горнятка, тарілки, підсвічники, декоративні керамічні речі. До Великодня підготували ніжну колекцію: підсвічник з рослинними мотивами за 1200 грн, лоточки з квітами на 6 яєць (580 гривень) і  10 яєць (650 гривень). А також великодню тарілку, де поміститься і паска, і писанки — за 1600 грн.

Naturwood

Ціни: від 100 гривень
Де купити: інстаграм, сайт

Ця майстерня дерев’яних виробів пропонує посуд і декор: різноманітні рамки для фото, ящики, кухонні дошки тощо. А у великодній колекції створили підставку для паски та яєць за 350 гривень, дерев’яні «лотки» для 8 яєць за 265 гривень та одинарні у формі зайчика та півника по 99 гривень.

Lebet

Ціни: від 450 гривень
Де купити: інстаграм, сайт

Ужгородський бренд посуду й декору до Великодня підготував дещо особливе: підсвічники, тарілки, підставки під яйця. Наприклад, кругла керамічна тарілка у білому кольорі із золотим декором за 1650 гривень, підставка під паску «Золотий терен» за 3200 гривень чи підставка під яйце пісочного кольору за 450 гривень

Home form

Ціни: від 800 гривень
Де купити: інстаграм

Цей магазинчик прикрас та кераміки випустив ніжну великодню колекцію: тарілочки ручної роботи з написами та крихітними крашанками можна придбати за 850 гривень, а тарілочку із двома зайчиками та рослинними елементами — за 800 гривень. Боул з вушками обійдеться у 900 гривень.

Декор для дому

The Dry Flo

Ціни: від 450 гривень
Де купити: інстаграм

Цей бренд із Житомирщини пропонує прикрасити свою домівку до Великодня вербовими котиками. Наприклад, можна придбати вінок із вербових гілочок за 800 гривень чи букетик за 450 гривень. Або ж екологічний віночок з трави та верби за 650 грн.

BARVY

Ціни: від 450 гривень
Де купити: інстаграм

Називають себе мануфактурою реквізиту та декору, відроджують українське. До Великодня підготували вінок з лози, прикрашений традиційною українською крайкою за 900 гривень, а також із лози, лимонника, евкаліпту і ковили за 700 гривень.

Щось цікаве

Ціни: від 500 гривень
Де купити: інстаграм, сайт

Це крамниця художніх виробів: тут можна знайти прикраси, посуд і декор для дому. Наприклад, невеличкі керамічні розписані вручну ікони коштують від 500 до 840 гривень, залежно від розміру. 

Сніп соломи

Ціни: від 1500 гривень
Де купити: інстаграм

Майстерня виготовляє різдвяний павуків та зірки з соломи, але до Великодня їм теж є що запропонувати. Виявляється, солом’яний павук міг висіти в українських оселях від Різдва і до весни, а перед Пасхою його прикрашали писанками. Тож можна придбати набір для самостійного виготовлення великоднього павука за 1500 гривень, у комплекті соломинки, голка, інструкція і дві писанки. 

Читати далі

Суспільство

Українки організували благодійний ярмарок в Афінах: фото

Опубліковано

Спільнота Ukrainian Women in Greece / Українки в Греції організувала в Афінах благодійний ярмарок «Ольвія», гості якого мали можливість придбати унікальні вироби ручної роботи, створені українськими митцями.

Про це у Facebook повідомило посольство України у Греції.

Захід було проведено за підтримки посольства України в Грецькій Республіці та мерії м. Вула-Варі-Вуліагмені.

Читайте також: В Києві пройде фестиваль українських писанок: коли саме

Під час ярмарку також були представлені традиційні українські страви – від борщу та вареників до пиріжків та київського торта. Вони прийшлися до смаку, як українським, так і грецьким гостям, а також всім друзям України.

Маленькі та юні українці, зокрема учні Української суботньої школи при культурно-освітньому центрі «Берегиня» виконали танок та заспівали українські народні та сучасні пісні, нагадуючи кожному українцю про домівку, наче повертаючи на мить до рідного краю.

«Благодійний ярмарок «Ольвія» став не тільки святом української культури, а й свідченням нашої єдності та сили у вирішальний для України час», – додали у диппредставництві.

Нагадаємо, батьки випустили пісню загиблих від ракети музиканток із Запоріжжя.

Читати далі

Суспільство

10 фото Марка Залізняка, які розкривають злочини “совєтів” проти українців: від розкуркулення до Голодомору

Опубліковано

Фотограф з Донеччини відмовився працювати на НКВС і продовжив фіксувати злочини радянської влади — від розкуркулення та колективізації до Голодомору та насильницького переселення українців у Сибір. В об’єктив фотографа Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: “Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією”… І сьогодні його світлини дійсно стали історією. Історією, яку тепер неможливо замовчати!

Редакція ШоТам створила добірку фотографій Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк, фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив неперемінний фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Марко Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як “Миттєвість нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

“Що сьогодні є рядовий знімок, то завтра буде історією”

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 30-ті роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Бійці Брест Литовського полку на привалі під час Першої світової війни, Галичина, 1914-1916 роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Члени археологічної експедиції під керівництвом Дмитра Яворницького та їхні помічники прямують на розкопки, 1920-і роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

9. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

10. Збирання зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Читати далі