Суспільство
Двоє братів власним коштом зробили ремонт у дворі та під’їзді будинку, де розташований їхній офіс
У Києві юристи Віталій та Владислав Власюк майже повністю за свій кошт зробили ремонт у дворі та під’їзді будинку, де розташований їхній офіс. Про це повідомляє видання «Хмарочос».
“В нас були дуже добрі стосунки з власником квартири, яку ми зняли ще у 2008 році, аби в ній жити. Згодом виникла думка розпочати власний бізнес. Нам по 23 роки, ми щойно закінчили університет. Загалом у юриспруденції так ніхто не робить. А ми ризикнули. Через деякий час подумали, що тут непогане місце для офісу і, отримавши згоду від власника, почали переробляти квартиру. Зараз вона мало нагадує тодішню. А коли трохи відремонтували квартиру, щоб зробити з неї офіс, стали думати про подвір’я, сходи, вхід у під’їзд. Мені було ніяково, що люди приходять в офіс, а в дворі – суцільний безлад, а тинькування (штукатурка) в під’їзді сиплеться на голову людям”, – розповів Віталій Власюк.
Хлопці організували ремонт у під’їзді, збили тиньк, зачистили перила. Кажуть, звернення замінити проводку міська влада ігнорувала, довелося її оновити самотужки. Та сама історія з освітленням надворі. Зробили з клумби газон із поливом і підсвітили його.
На вхідні двері поставили цифровий замок. На ґанку, перед входом до під’їзду поклали акуратну плитку-ФЕМ. Також вирішили проблему зі стічною трубою. Раніше вода звідти під нахилом текла в напрямку клумби. А це якраз там, де ходять люди – як наслідок вода завжди потрапляла під ноги. Також підрізали жасмин, який, до речі, гарно цвіте в червні, заварили паркан, щоб там не було отворів, зробили лавку. Все разом коштувало близько восьми тисяч євро.
“Шлагбаум вирішили поставити для безпеки. До того сюди заїздили сторонні, щоб припаркуватися. Ми направили листи-попередження в КМДА, в Міністерство надзвичайних ситуацій і в Міністерство охорони здоров’я, що ворота і шлагбаум будуть закриті, але в разі потреби ми гарантуємо доступ для спецтехніки. В охоронців усіх установ двору є пульти”, – розповів Віталій.
Читайте також: Киянин влаштував руйнівну вечірку, щоб відремонтувати під’їзд (ВІДЕО)
Віталій зазначив, що найближчим часом вони переїдуть у бізнес-центр, бо стало дуже тісно в маленькому офісі.
“Але мені не шкода зусиль. Я вважаю це історією про соціальну відповідальність і хочу, щоб люди брали приклад. Якщо я отримую прибуток і завдячую якомусь місцю, то я повинен щось віддавати. А кожен бізнес повинен бути соціально відповідальним”, – підкреслив чоловік.
Україна вперше в історії здобула одразу три престижні нагороди від Міжнародної асоціації жінок-поліцейських (МАЖП). Ця організація з 1915 року об’єднує жінок з 75 країн світу, які працюють у правоохоронній системі.
Про це повідомили в Міністерстві внутрішніх справ.
Хто здобув нагороди
Лейтенантка Валерія Біленець — інспекторка сектору евакуаційних заходів «Білі Янголи» Краматорського РУП на Донеччині. Її нагородили в номінації «Хоробрість». Від грудня 2022 року вона проводить евакуаційні місії з прифронтових територій, ризикуючи власним життям.
Завдяки її рішучості евакуювали 518 людей, серед яких 84 дитини. Валерія також брала участь у пошуково-рятувальних роботах після обстрілів.
Підполковниця Ольга Зінченко — керівниця відділу ювенальної превенції ГУНП у Запорізькій області. Вона отримала нагороду за «Служіння громаді». Ольга організувала пошук і повернення до родин 255 дітей з початку 2024 року, а також евакуацію понад тисячі дітей у 2022-му. Завдяки її роботі діти отримали знання про безпеку через ініціативи МВС та юнацький гурток «Байда».
Капітанка Олена Ставицька — керівниця сектору моніторингу Охтирського районного відділу поліції на Сумщині, здобула звання «Офіцер року». Вона брала участь у десятках евакуаційних місій, допомагала пораненим і рятувала мирних жителів із зон обстрілів. Навіть після поранення під час ворожої атаки у жовтні 2024 року Олена оперативно повернулася до служби.
Читайте також: Після переслідувань і тортур 25-річний Денис із Енергодара зміг вибратися з окупації
Довідка
Україна є членом Міжнародної асоціації жінок-поліцейських з 2019 року, а з 2024 року очолює 15-й регіон — Центральну та Східну Європу.
МАЖП має 11 номінацій, серед яких «Офіцер року», «Цивільна особа року», «Хоробрість», «Лідерство», «Служіння громаді» та інші. Це перший випадок, коли представниці українських правоохоронних органів одночасно здобули перемоги в трьох номінаціях.
Нагадаємо, що в Україні запустили маркетплейс оборонних технологій для військових: як він працює.
Фото: сайт МВС
Суспільство
До Дня Києва галерея Avangarden разом із Kooperativ оголосили open call для художників і художниць. Організатори запрошують авторів переосмислити образ столиці через мистецтво в межах виставки «Місто сили». Заявки прийматимуть до 5 травня 2025 року.
Про це повідомили організатори.
Про подію
Виставка охопить майже 5000 м² і відбуватиметься одночасно на двох локаціях: у просторі галереї Avangarden та в студії Kooperativ. Виставка триватиме з 22 травня до 13 липня. Митці також матимуть можливість продавати свої роботи як на відкритті, так і протягом усієї експозиції.
Читайте також: Українські зірки долучилися до кампанії «Титри Визнання» для подяки вчителям (ВІДЕО)
Хто може долучитися
Організатори запрошують до участі авторів і авторок, що працюють у візуальному мистецтві, фотографії, нових медіа, інсталяції, перформансі та дослідницьких практиках.
«Ми шукаємо мистецькі висловлювання, що осмислюють Київ як живу систему. Місто протиріч, краси, пам’яті, урбаністичних травм і нових надій. Місто, як поле, де перетинаються приватне і публічне, історичне й буденне, тілесне і метафізичне», — розповіла співзасновниця Avangarden Карина Качуровська.
Як подати заявку
Для участі потрібно надіслати CV, портфоліо, опис робіт або проєкту, технічні вимоги (формат, розміри, умови монтажу). Подати заявку можна через гугл-форму до 5 травня 2025 року.
Нагадаємо, що режисер кліпів Nirvana та Metallica відвідав Україну, аби створити фільм про нашу боротьбу (ФОТО).
Фото обкладинки: Avangarden
Українські полярники вперше зафіксували з дрона антарктичного смугача — одного з найменших китів родини смугачевих. Цей вид поширений в районі станції «Академік Вернадський», але його зустрічають нечасто.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Смугач має довжину 7-9 метрів і вагу в середньому 5-6 тонн. Самиці трохи більші за самців. Ці кити припливають до Антарктиди влітку, щоб живитися крилем, а взимку мігрують у тепліші води для розмноження. Та все ж деякі залишаються зимувати біля крижаного континенту.
Цей вид вважають доволі складним для досліджень через свою маневровість і звичку швидко пересуватись між крижинами. Також він зазвичай показує лише спину з характерним серповидним плавцем.
Читайте також: Військові привезли сину загиблого побратима кошеня з фронту (ВІДЕО)
УНІКАЛЬНІ ЗЙОМКИ СМУГАЧІВ 😎 Вперше показуємо зйомки з дрона антарктичного смугача — кита, який теж поширений в районі української станції «Академік Вернадський», однак трапляється нашим дослідникам не так часто, як горбані. Цей кит — один з найменших з родини смугачевих. Його довжина становить 7–9 метрів, дуже рідко деякі особини сягають 10 м. Вага — до 10 тонн, але здебільшого коливається в районі 5–6 тонн. Самиці трохи більші за самців 🐳 Вид зустрічається в усіх океанах Південної півкулі. До крижаного континенту припливає зазвичай на антарктичне літо, щоб живитися крилем 🦐 На зиму відпливає північніше, в тепліші води для розмноження. Хоча деякі смугачі можуть зимувати в Антарктиці. Цей кит зазвичай швидко переміщується між крижинами, показуючи лише спину з характерним плавцем, за яким його можна здалеку розпізнати. Цей плавець — серповидний 🌙, закруглений і загострений водночас. Через таку маневреність антарктичний смугач досить складний для досліджень: зафіксувати зустріч з ним, а тим паче виміряти його чи відібрати біопсії — велика удача. Втім наші науковці уже мають результати досліджень, якими готові поділитися. Чекайте в одному з наступних дописів 😉 Відео: Олександр Мацібура
Опубліковано Національний антарктичний науковий центр Неділя, 27 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що українці біля «Вернадського» зафіксували рідкісну в Антарктиці єгипетську чаплю (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка НАНЦ
У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві
«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...