Суспільство
Дорожники завершили ремонт найскладнішої ділянки проспекту Степана Бандери у Києві (ФОТО)
У Києві завершили перший етап капітального ремонту проспекту Степана Бандери. Про це повідомляється на сторінці у фейсбуці “Автомагістраль-Південь”.
Як повідомляється, найбільш складна ділянка капітального ремонту проспекту Степана Бандери у Києві – від Північного мосту до Оболонського проспекту – вже готова до експлуатації.
Як тривав ремонт?
На відрізку протяжністю 2,4 км повністю оновили дорожнє покриття основного проїзду. Перед тим було виконано комплекс робіт з перевлаштування дощової каналізації та прокладання резервних кабельних каналів.
Читайте також: У Львові розпочали реконструкцію вулиці Степана Бандери
Влаштування нового покриття передбачало кілька етапів робіт у стислі терміни:
- відновлення профілю основи дорожнього одягу з додаванням нового матеріалу з подальшим армуванням георешіткою;
- влаштування шару основи зі щебенево-піщаної суміші С-7, укріпленої цементом;
- влаштування трьох шарів покриття: нижнього – з крупнозернистої пористої асфальтобетонної суміші, середнього – з крупнозернистої щільної на модифікованому бітумі та верхнього – зі ЩМА.
Ремонтні роботи тривали у цілодобовому режимі. Окрім відновлення дорожнього покриття основного проїзду облаштували з’їзди, тротуари та велодоріжки, встановили бар’єрне огородження парапетного типу Vario-guard, оновили системи освітлення проспекту, а також нанесли дорожню розмітку.
Що далі?
На початку жовтня планується розпочати другий етап капітального ремонту проспекту Степана Бандери – на ділянці від Оболонського проспекту до вул. Олени Теліги завдовжки близько 1,6 км.
Капітальний ремонт проспекту Степана Бандери у Києві від Північного мосту до вул. Олени Теліги протяжністю майже 4 км виконується з 2019 року. Ця частина столичної транспортної інфраструктури капітально не ремонтувалася вже понад 40 років.
Фото: Автомагістраль-Південь
У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.
Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...