Суспільство
Дояр та квітникар: сім чоловіків, які руйнують стереотипи про “не чоловічі”професії
Чомусь ще досі говорять, що існує “тільки чоловіча” і “тільки жіноча” робота. Ми ж вважаємо, що це все дурні стереотипи, а кожний може займатись справою до душі. Тому пропонуємо вам познайомитись з сімома чоловіками, які доводять, що займатись “жіночою” роботою – не соромно.
Манікюрник з Краматорська
До Миколи Рубана з Краматорська шикується черга з жінок, а все тому, що чоловік робить бездоганний манікюр. Він став настільки популярним у місті, що записи веде на місяць вперед.
“Випадково побачив, як дівчата-манікюрниці робили собі манікюр. Якось мені це сподобалось, подивився в Інтернеті відгуки про роботу чоловіків-манікюрників – там, зазвичай, пишуть, що вони нетрадиційної орієнтації, і всілякі образливі нісенітниці. Але вирішив спробувати, незважаючи на стереотипи про “жіночу” професію”, – розповідає чоловік.
Микола має інвалідність першої групи, яку отримав внаслідок ДТП у 2008 році. Щоб робити манікюр закінчив тримісячні курси з корекції, нарощування і моделювання нігтів від обласної організації людей з інвалідністю.Зараз корекція у Миколи коштує 150 гривень, нарощування 250 грн, а на одного клієнта витрачає приблизно 2,5 години.
Перманентний макіяж від морпіха
Брови від морпіха та ветерана війни – а чому б і ні? Сергій Панков є майстром перманентного макіяжу і робить татуаж брів, очей та губ багатьом киянкам. А крім цього до чоловіка йдуть за лазерним видаленням татуювань.
Після війни чоловік разом з психологом шукав, чим би себе зайняти. Сергій ще на фронті робив хлопцям татуювання і тому вирішив розвиватись у цьому напрямку. Закінчив курси перманентного макіяжу, а художня та ювелірна освіта допомагає у роботі.
Чоловік каже, що робота схожа на медитацію і отримує задоволення від кожної хвилини. Починав майстер зі студії Der Igel Tattoo Studio, яку заснували ветерани АТО, а зараз його можна знайти тут.
З розвідки до квіток
Замінити зброю на садове приладдя вирішив колишній боєць-розвідник Андрій Дробіт з Львівщини. Чоловік півтора роки був на фронті, а потім боровся з посттравматичним синдромом власною справою. За бізнес взялись разом з дружиною.
Подружжя обгородили територію на полі, але навіть не знали, що будуть саджати. Спочатку думали про полуницю, але односельці самі підказали, що потрібні квіти.
У теплиці квітне 6 тисяч саджанців різних кольорів. Тепер тут все за новітніми технологіями – крапельний полив із підігрівом води й добривами, колонки з музикою, щоби відлякувати гризунів і клімат-контроль – система не гірша ніж у закордонних квітникарів.
Та й ціни на квіти дешевші, ніж в магазинах. Гілочка еустоми – 25 гривень, а у інших – 50. Квіти замовляють переважно через Інтернет, а доставку подружжя робить самостійно.
Дояр-рекордсмен
У селі Новий Шлях, що на Козелеччині є незвичайний дояр-рекордсмен. Михайло Єрмак ще з дитинства полюбив корів, а став доярем після того, як підмінив дружину на фермі. Чоловік каже, що на фермі праця важка, але на душі спокійно, бо любить тварин.
Михайло Єрмак став кращим доярем України. Він демонстрував найвищі виробничі показники з усієї країни. 10 тисяч 200 кілограмів молока в середньому від однієї корови – такий результат дояра-рекордсмена за 2011 рік.
Нещодавно чоловік пішов на пенсію та залишив своїх корів на інших доярів. Втім каже, що залюбки повернувся б, проте болі у спині не дають працювати.
Косметика від ветерана
Ветеран АТО Володимир Щербан заснував бізнес на волоссі – з рожевої солі робить засоби для укладки та відновлення. Для своїх засобів копає цілющу рожеву сіль на Кінбурнській косі та збирає травичку. До нього вишикувалися клієнтки з усієї країни.
Володимир вирішив зайнятись таким бізнесом, бо дружина та донька постійно жалілись на погане розчісування волосся. Косметика є повністю натуральною, без жодної хімії. Чоловік впевнений, що ніяких “жіночих” професій” не існує і кожен повинен займатись тим, що йому до душі.
АТОшник, який вишиває
Андрій Слюсарчук повернувся з війни з важким пораненням та двома контузіями. Після цього у нього відкрився талант – вишивання. Якщо раніше чоловік ніколи не тримав в руках голки, то зараз вишиває чеським бісером картини, ікони і святі образи. Крім цього, може вишити сорочку, рушники, серветки.
Його роботи охоче купують в США та Італії, а також одну з ікон придбала православна церква у Сан-Франциско. Вироби Андрій продає майже за собівартістю.
Кошти від продажу йдуть чоловіку на проживання та лікування, а частину він відправляє своїм побратимам на схід.
Тортики від економіста
Цей 18-річний юнак обрав для себе незвичне хобі – випікання тортів та тістечок. Зараз Ростислав Козаченко студент Львівського національного університету імені Івана Франка, вивчає міжнародну економіку. Проте, улюблену справу не залишає.
Ще з дитинства хлопець завжди слухав настанови мами, яка розповідала про західні пляцки. Перший пиріг спік у 6 років, а вже у восьмому класі було перше замовлення.
Солодку випічку створює для друзів, рідних і для всіх, хто робить замовлення. Нещодавно Ростислав почав знімати відео про те, як пекти різноманітні смаколики. Хоче створювати відео з історіями розвитку західноукраїнської кулінарії.
Суспільство
Вінницю постійно називають найдоступнішим містом. Але мало хто знає, що її такою зробили люди з інвалідністю.
“Ми знаходимося на площі Театральній, і в минулому році тут зробили зупинку зі спеціальним бордюром”, – розповідає Людмила Нецкіна, голова правління ГО “Гармонія”.
Така зупинка потрібна, аби мінімізувати допомогу сторонніх людей при потраплянні в транспорт.
“На цій зупинці я відчуваю повністю свою незалежність та самостійність Бо водієві не треба виходити, відкидати пандус та допомагати мені, – розповідає Людмила.
Читайте також: ІТ-освіта для людей з інвалідністю: як працює проєкт BeQA
“ Я отримала травму в 2008 році і майже 5 років я не виходила з дому, бо сподівалася, що зараз я встану і буду ходити. Що повернеться моє звичне життя. Але того не ставалося”, – каже жінка.
Все змінилося, коли Людмила Нецкіна потрапила у табір від ГО Гармонія.
“ Інклюзія стала невід’ємною частиною мого життя, бо я зрозуміла, що завдяки моїй діяльності місто розвиватиметься. Проєкт, яким пишаюсь особисто я – це побудова підйомника до багатоквартирного будинку. Вхід до під’їзду знаходився на триметровій висоті. Хотіли зробити пандус, але він би був як мінімум 36-метровий. Тому було прийнято рішення зробити підйомник”, – розповідає Людмила.
2019 року Вінниця посіла першість у рейтингу доступності міст “Тостер”.
“Я вважаю, що наш успіх полягає саме у співпраці з органами місцевого самоврядування та іншими громадськими організаціями Багато що залежить від нас усіх, бо ми є рушіями змін, саме ми можемо допомагати і підказувати. Ми є повноцінними членами суспільства і можемо брати відповідальність за свої міста та села”, – вважає Людмила Нецкіна.
Читайте також: Міжнародний день людей з інвалідністю: як активісти Доступно.UA роблять міста та заклади доступними
Нагадаємо, третє грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю. Але це зовсім не свято, а день, коли ще раз потрібно наголосити на їхніх правах. Вже кілька років громадські активісти у Доступно.UA поширюють ідею доступності міського простору. Вони хочуть показати, що люди, які пересуваються на інвалідному візку, можуть жити і насолоджуватись життям на повну, гуляти містом, відвідувати різні заходи та заклади як і ті, хто ходить на своїх двох. Все, що для цього потрібно – державна підтримка та добра воля власників закладів. Засновником цієї громадської ініціативи є Дмитро Щебетюк. 10 років тому чоловік опинився на візку через травму хребта. А тепер разом з командою проводить Форум Інклюзивності.
Суспільство
На Львівщині реалізують масштабний туристичний проєкт з розвитку велоінфраструктури «ВелоБескиди» переміг у конкурсі від Державного фонду регіонального розвитку.
Про це повідомляє пресслужба Львівської облдержадміністрації.
Рай для велосипедистів
Згідно з проєктом, у регіоні населених пунктів Борислав – Східниця – Трускавець – Орів облаштують байк-парк, велодоріжки й велотраси різної складності (загалом 34,32 км), прокласти пішохідні туристичні маршрути (загальна довжина 59,64 км).
Загальна вартість проєкту – 11,8 млн грн (9,44 млн – державний бюджет і 2,36 млн – співфінансування з місцевого бюджету.
Читайте також: На Полтавщині запустили маршрути сільського туризму
Серед іншого буде й унікальна оздоровча траса-«терренкур», яка передбачає чергування пішохідної прогулянки із фізичними навантаженнями.
«ВелоБескиди» передбачають зведення оглядової вежі на горі Цюхів Верх (приблизно 940 метрів над рівнем моря) поблизу села Орів.
«Регіон, про який йдеться у цьому проекті, це – узгір’я. Він багатий своєю природою. Тут є два бальнеологічні курорти – Трускавець і Східниця, відомий нафтовим промислом Борислав, – зазначив заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Юрій Холод. – Але є потреба в оновленні тутешньої інфраструктури для туризму, оздоровлення, спорту і просто відпочинку. З цією метою подано проект. Хочемо пожвавлювати туризм не тільки безпосередньо в Карпатах, а й у передгір’ї».
Читайте також: «Пізнай Ужанську долину»: на Закарпатті прокладуть 10 нових туристичних маршрутів
Втілювати «ВелоБескиди» планують упродовж 2021 року – з лютого до грудня.
Фото: imgur.com
Суспільство
Подружжя Теймуразян самотужки будує парки у Полтаві.
“Я краще не куплю собі обновку, але бачитиму перед двором таку красу”, – розповідає Людмила.
Переїхали до міста 14 років тому та змінили весь мікрорайон. Місцеві бачили тут лише хащі та очерет і звозили сюди сміття.
“А я побачила чудову територію, де можна щось посадити і зробити затишне місце”, – каже Людмила Теймуразян.
Читайте також: На Луганщині влаштували перформанс задля збереження будівлі 1908 року
Самотужки розчистили територію навпроти свого дома, засадили деревами.
“Люди думали, що це місцева влада, а це я чоловіку на день народження трактор замовила” – згадує Людмила Теймуразян.
Коли сусіди дізнались, за чиї кошти прибирання – скинулись грошима. Хтось захотів допомогти з прибиранням сміття, хтось привіз дерева.
Читайте також: У Києві намалювали рекордний Самчиківський розпис
Сусіди віддали аж 8 КАМАЗів ґрунту після будівництва погреба. Родина самотужки висаджує дерева та квіти, купує бордюри і ставить смітники.
“Це земля комунальної власності, і це ми робимо не для себе, а для всієї громади”, – каже Людмила Теймуразян.
Суспільство
В історичному центрі мексиканського міста Мексікалі поліцейські патрулюватимуть на електробайках TopCop виробництва української компанії Delfast.
Про це повідомив у Facebook Данило Тонкопій, один з засновників компанії, пише Хмарочос.
За словами очільниці міста Марини де Пілар, тепер в історичному центрі міста патрулі будуть їздити на екологічно чистому транспорті.
Зазначимо, що українська компанія Delfast у 2019 році підписала з мексиканською поліцією контракт на поставку електробайків.
Читайте також: Український стартап презентував новий електробайк: який він і скільки коштує
Декілька тижнів тому Delfast запустила краудфандінгову кампанію для залучення трьох мільйонів доларів інвестицій за допомогою Fundable – найбільшої краудфандінгової платформи, що допомагає малому бізнесу залучати капітал. Мета кампанії – побудувати свій центр розробки в Україні.
Читайте також: П’ять українських виробників електросамокатів та електровелосипедів
Хто такі Delfast
Стартап Delfast запустили в 2014 році Данило Тонкопій і Сергій Денисенко як сервіс екологічної доставки.
Старт бізнесу ознаменувався розробкою в 2017 році електробайка з найбільшим запасом ходу в світі. Це досягнення було відзначено в Книзі рекордів Гіннеса як найбільша відстань, пройдена на електричному велосипеді – 367 кілометрів на одному заряді батареї. Рекорд поставили на Київському велотреку.
Фото: facebook.com/datonko
-
Економіка21 годину томуУкраїнський «Руслан» доправив до Мілана величезну турбіну (ФОТО)
-
Суспільство23 години томуПоказали перші фото трамвая «Еталон» із автозаводу Чернігова
-
Суспільство24 години томуМолодь з усієї України запрошують на онлайн-форум про роботу майбутнього: чому варто приєднатися
-
Суспільство22 години томуПроєкт Isolated спільно з ветеранами закликає взяти участь у благодійній різдвяній ярмарці
