Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Чорні вареники з білою бриндзею: на Закарпатті шукають нові рецепти з локальних продуктів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Закарпатські ресторатори вирішили розробити ціле меню з використанням локального крафтого продукту – гуцульської овечої бриндзі, щоб люди приходили знову і знову замовляти саме цю унікальну страву.

Про це пише seeds.org.ua.

Як розповів голова асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів Олександр Мартин, більшість людей знають, що бриндзю можна вживати з баношем, або кулешею.

Водночас ресторатори намагаються презентувати бриндзю у сучасній інтерпретації, у нових стравах. Вони шукають різні рішення.

Які нові страви створили?

Вже є роли з вурдою. Також – чорні вареники з бриндзею, салат з вурдою і копченим лососем, маринований у меді будз, бутербродна намазка на основі бриндзі та інші страви.

Всі ці неймовірні за смаком страви презентували під час промоційного туру культурно-туристичним маршрутом «Гуцульські сирні плаї» у мистецько-гастрономічному просторі Рахова галереї FRANKO’3.

У цьому ж закладі планують проводити творчі вечори з дегустацією різних страв саме з гуцульською овечою бриндзею та з вурдою.

Читайте також: Мармуляда з файного міста: як тернопільське варення завойовує прихильників з усього світу

За словами Олександра Мартина, виробники традиційних карпатських високогірних сирів співпрацюють з багатьма відомими шеф-кухарями, спільно розробляють нові рецепти з використанням овечої бриндзі.

Деякі нові страви з бриндзею вже є в меню партнера проєкту – ресторану «Європа» – це чорні вареники з білою овечою бриндзею. Страва не звичайна як зовні, такі на смак. До тіста додають натуральний барвник – чорнило каракатиці. Через її неповторність за цими варениками до ресторану відвідувачі повертаються знову і знову. Саме цього і прагнуть ресторатори та виробники гуцульської овечої бриндзі.

Як готують бриндзю?

Гуцульську овечу бриндзю виробляють з цінного овечого молока на високогірних полонинах, більшість з яких розташовані на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. В раціоні овець цінні дикоростучі трави та ягоди. За день отара на випасі проходить біля 10-15 кілометрів. Технологія виробництва є незмінною ще з 15 століття. Овець доять вручну, у виробництві використовують традиційні дерев’яні інструменти.

Нещодавно Гуцульська овеча бриндзя отримала статус першого в Україні продукту із Географічним зазначенням.

Довідка

«Гуцульські сирні плаї» — це унікальний культурно-туристичний маршрут. Він об’єднав 13 локацій, більшість з яких – це сертифіковані полонинські господарства в Івано-Франківській та Закарпатській областях, які є виробниками гуцульської овечої бриндзі та гуцульської коров’ячої бриндзи із Географічним Зазначенням. Сам проєкт розвивається за підтримки Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму.

Читайте також: Пахлава від шейха. Житель Затоки став зіркою, продаючи солодощі на пляжі (ВІДЕО)

Нагадаємо, на Рівненщині крафтова сироварня стала частиною «Дороги гурманів».

Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок

Усі фото: seeds.org.ua.

Підтримай ШоТам

Суспільство

У Славутичі відкрили перший інноваційний музей мистецтв

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У місті Славутич на Київщині відкрився перший муніципальний інноваційний музей мистецтв.

Про це ШоТам повідомили у PR-підтримці малої культурної столиці України.

Відкриття музею є завершальною подією арт-резиденції семантичного сюрреалізму у просторі постмодернізму Славутича, яка тривала з серпня місяця, і цьогоріч мала назву OFAR | Open Format Art Residence,

У виставковій залі нового мистецько-художнього простору вже представлені напрацювання учасників OFAR, якими почали наповнювати фонди нового музею.

У реальному форматі для перегляду доступні роботи:

  • у жанрі фото- та графіки, професійних митців, які працювали в підпроєкті Фото-Графіка (куратор Єлизавета Зігура),
  • у віртуальному форматі —  монументальні скульптури резидентів підпроєкту Тривимірне мистецтво у VR (кураторка Катерина Рай),
  • колекція фрагментів роботи митців підпроєкту Медіа-Арт (кураторка Олександра Халепа).

Окрім того, в офлайні експонуються й роботи студентів ІІ курсу Київського Національного університету культури і мистецтв.

Серед резидентів OFAR — художники Олексій Малинка, Олена Плесовська, Петро Малинка, фотографи Андрій Котлярчук, Маруся Слобожан, Ярослав Голубчик, Андрій Парахін, графіки Павло Николайчук, Надія Онищенко, Ірина Гвоздик, Катерина Бруєвич, Володимир Падун та інші. Саме іх роботи і склали першу реальну колекцію нового музею. Віртуальна колекція склалася з творчого доробку (монументальмих цифрових скульптур та творів медіа-арту) Данили Галкіна, Юрія Єфанова, Сергія Ніжинского, Даніїла Шуміхіна, Володимира Гулича та Анастасії Лойко, Ярослава Костенко, Вартана Маркар’яна, Тетяни Кабаєвої та багатьох інших яскравих митців сучасності.

Читайте такожНетипова Донеччина: з’явилося відео про керамічний «Флорамік-парк» у Слов’янську

Наголошується, що створення музею такого формату є дуже цінним, тому що таким чином Славутич входить до загального культурного обігу не у традиційному форматі, а сучасному, діджитальному, доступному будь кому та будь звідки.

До кінця року у Малій культурній столиці України-2021 також заплановані експозиції творів:

  • художниці-графіка Оксани Стратійчук,
  • фотографа Валентина Кармінського,
  • сестер Вікторії та Віолетти Лопухіних,
  • креслень Лернардо да Вінчі з доповненою реальністю від Олександра Величка та збірка віртуальних музейних експозицій виробництва команди aero3D Сергія Присяжного.

Музей мистецтв Славутича розташований  на другому поверсі БК Енергія і буде працювати згідно з карантинними обмеженнями.

Нагадаємо, Національний художній музей готує цифрову NFT-колекцію українського мистецтва.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві нанесли нову коробчасту розмітку, яка зменшує кількість заторів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві на перехрестях вулиць Січових Стрільців і Гоголівської та вулиць Басейної і Еспланадної з’явилася коробчаста розмітка, повідомили у пресслужбі КМДА.

Розмітка позначає проїжджу частину в межах регульованого перехрестя, на яку заборонено в’їзд під час виникнення затору або створення перешкод для руху транспортних засобів і пішоходів. Завдяки новій розмітці рух на цих перехрестях стане більш впорядкованим. Розмітка вводиться новими ДСТУ 2587:2021 «Розмітка дорожня», що набуває чинності з 1 листопада.

«Коробчасту розмітку влаштовують на регульованих перехрестях, де водії часто порушують проїзд циклу світлофора, виїжджають на завантажене перехрестя і створюють затори. Такий тип розмітки широко використовують в Європі. І наразі вона вже з’явилась в столиці. На сьогодні вже 4 столичних перехрестя мають такий тип розмітки. Найближчим часом коробчаста розмітка з’явиться на ще 4-х перехрестях: вулиці Січових Стрільців з Обсерваторною, Некрасівською та Кудрявським узвозом. А також на перехресті вулиць Басейної і Мечникова та бульваром Лесі Українки», – йдеться у повідомленні.

Читайте такожЯк один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

На минулому тижні вперше в столиці коробчасту розмітку влаштували на перехресті вулиць Солом’янської і Волгоградської та Андрія Головка, а також вулиці Солом’янській і Максима Кривоноса та Генерала Шаповала.

Читайте також: У Києві вперше на дорозі облаштували коробчасту розмітку: що це дасть?

Також днями реалізували ще одне дієве рішення за допомогою розмітки. На перехресті Круглоуніверситетської та Крутого узвозу влаштували міні-кільцеву розв’язку для упорядкування ширини проїжджої частини та заспокоєння руху транспорту.

Це перша у столиці подібна розв’язка, виконана виключно дорожньою розміткою до моменту проведення капітального ремонту або реконструкції. Уже сьогодні видно, що завдяки стримуванню транспортного потоку з вул. Круглоуніверситетської та Крутого узвозу, а також направлення його в одну смугу вдалося зменшити затримки на пріоритетному напрямку – вул. Басейній у бік вул. Хрещатик

Нагадаємо, у Маріуполі встановили табло контролю швидкості.

Фото: kyivcity.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Довженко-Центр починає серію онлайн-показів стрічок золотої епохи українського кіно

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Довженко-Центр запускає онлайн-проєкт «Відкритий архів добіркою Мультагітпроп».

Про це пише Нове українське кіно.

Програму відкриває анімаційна добірка найперших мультфільмів України «Мультагітпроп» з музикою від Dj U-Ra та Anton Baybakov. Добірка буде доступна протягом двох тижнів.

Довженко-центр – головний кіноархів України, де зберігається фільмофонд українського кіно. Наразі розробляється онлайн-кінотеатр, де можна буде легально дивитися класику українського кіно в належній якості.

Читайте такожЕкокотик чи кращий друг пакетів? Перевір свою екосвідомість (ТЕСТ)

У його очікуванні, у Всесвітній день аудіовізуальної спадщини Довженко-центр розпочинає програму «Відкритий архів» – серію онлайн-показів стрічок золотої епохи українського кіно – німого кінематографу 1920-х років. Програму відкриває анімаційна добірка «Мультагітпроп» (1927-1930), у яку увійшли одні із найперших анімаційних фільмів України виробництва ВУФКУ (Всеукраїнське фото кіноуправління). Як зазначається, деякі з них представляють собою рекламу майбутніх фільмів, інші – слугують матеріалом для виховання громадян.

Добірка «Мультагітпроп» містить:

  • «Дніпрельстан» (1927, реж. Євген Макаров)
  • Анонс фільму «Одинадцятий» (1927), реж. Євген Макаров)
  • Анонс фільму «Проданий апетит» (1927))
  • «Держпозика» (1928, реж. Євген Макаров)
  • «Казка про загальне роззброєння» (1929, реж. Михайло Войцман)
  • «Прогульник» (1929,реж. Яків Ройтман)
  • «Бережіть папір» (1929 реж. Яків Ройтман)
  • «Палац мистецтв СРСР», реж. Ніколай Ходатаєв (?), 1930

Подивитися онлайн добірку «Мультагітпроп» на сайті Довженко-Центру за посиланням. Перегляд відкритий із 27 жовтня 2021 по 10 листопада 2021 року.

Нагадаємо, представили трейлер містичного українського трилера «Еґреґор».

Фото: cinema.in.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі