Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Чому цвіте Дніпро і чому ми у цьому винні? (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Чому цвіте Дніпро? Що сталося із головною річкою країни? Чому це стосується всіх нас? І що може зробити кожен, аби усе виправити?

Київ – унікальне місто. Воно стоїть за 500 кілометрів від моря, але влітку відкриває пляжний сезон. Чотирнадцять пляжів… – це трохи менше, ніж в Одесі. Але над більшістю з них сьогодні майоріє червоний прапор. Це означає – купання заборонене.

Все через оці яскраві острови. Люди кажуть, що ріка цвіте. 

Насправді – це величезні мегаполіси фітопланктону. У Дніпрі він утворюється із синьо-зелених водоростей, які ще називають ціанобактеріями.

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Чому цвіте Дніпро?

Це супер-агресивний вид, який швидко розмножується. Він дуже витривалий – ціанобактерія роду Gloeocapsa (глоеокапса) вижила після того, як провела 553 дні у відкритому космосі на МКС.

Цей вид небезпечний тим, що висмоктує кисень із води та блокує проникнення світла. Все живе у річці задихається. Більшість річок може самоочиститися від цієї пошесті, але не Дніпро.

Так Дніпро виглядав ще на початку двадцятого століття. Плавні, пороги. Достоту як у часи Запорізької Січі.

А от — вже 70-ті роки того ж сторіччя. Найпотужніша річка України стала нагадувати радше каскад озер. Все через гідроелектростанції. Даючи енергію містам, вони забирають її у Дніпра.

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Дамби перегороджують течію, зводячи її швидкість до майже нульової. Річка більше не може змивати в море весь цей зелений непотріб. До того ж – стояча вода не збагачується киснем, що тільки ускладнює долю річкової флори і фауни.

Ось що забруднює Дніпро найбільше. Важко повірити, але це робить кожен із нас щоденно. Ось як виглядає ТОП найбільших забруднювачів річок країни. Сім з десяти розташовані на Дніпрі. Більшість з них – водоканали.

Саме комунальні підприємства дають 70% забруднення. Промисловість і сільське господарство – далеко позаду. Чому ж саме ми, кожен із нас наносить непоправної шкоди Дніпру?

Все через ФОСФОР. Він є головним делікатесом для ціанобактерій. І саме без нього нам важко уявити своє життя сьогодні.

Чому це небезпечно?

Один грам фосфатної сполуки, який міститься у звичайному пральному порошку спричиняє зростання від п’яти до десяти кілограмів синьо-зелених водоростей.

За найоптимістичнішими прогнозами щороку в Дніпро потрапляє чотири з половиною тисячі тонн фосфатів. Проста математика і… ви самі можете порахувати наслідки звичайного прання чи миття посуду.

Фактично наша головна артерія – вже суцільна колонія ціанобактерій. Це неодмінно призведе до зникнення кисневозалежної флори і фауни та перетворення дніпровської води на таку, що непридатна для будь-якого застосування.Але що з очисткою води? 

Читайте такожЯк екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Це Бортницька станція аерації.

Вона відповідає за чистоту відпрацьованої води, що скидається в річку.  Через ці відстійники та фільтри щоденно проходить до мільйона кубометрів каналізаційних стоків. І знову перетворюються на воду, придатну до споживання. 

Чому ж ця станція не захищає Дніпро від фосфатів? Чому ж цвіте Дніпро?

Бо вона будувалася у 1960-х роках, коли пральних порошків та засобів для миття посуду ще не існувало як окремих товарів, а населення Києва було в чотири рази менше за сьогоднішнє. Станція просто не розрахована на те, щоби очищувати стічні води від сотень забруднюючих речовин, які з’явилися в наших трубах за останні 60 років. І так із усіма очисними спорудами вздовж Дніпра.

Яке вирішення?

То що ж робити?

Є два шляхи: або модернізувати очисні споруди уздовж Дніпра, або різко скоротити викиди фосфатів у річку.

В ідеалі слід робити це одночасно, але реалії, на жаль, не дозволяють.Чиновники кажуть, що модернізація станцій – це непідйомне навантаження на бюджет. Але скільки вартуватиме таке покращення ніхто точно не знає, бо його навіть немає у планах. Тому єдиний вихід – відмова від фосфатів у побуті.

Японія та деякі штати США відмовилися від фосфатів у пральних порошках ще в 1970-ті роки. Український уряд цього року прийняв постанову про обмеження вмісту фосфору у миючих засобах. Але набере чинності вона тільки через два з половиною роки. Такі правила Світової організації торгівлі.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Питання в тому, чи є у Дніпра ці два з половиною роки? 

І що ми можемо зробити вже зараз, аби допомогти легендарній річці? 

На ринку з’являється дедалі більше засобів, які можна назвати побутовою “НЕхімією”. Вони або зовсім не містять фосфатів, або мають незначну їх кількість.

При виборі пральних порошків, засобів для миття посуду і підлоги, шампунів – звертайте увагу на маркування. На екологічних засобах українського виробництва є маркування, подібне до журавлика, що означає екологічну сертифікацію, а на іноземних засобах найчастіше зображена емблема «Євролисток». Звичайно, такі засоби коштують дорожче за фосфатні, але це той випадок, коли економія реально вбиває.

Тепер кожен з нас, хто свідомо чи несвідомо доклався до катастрофи Дніпра, може врятувати його простою зміною споживацької звички. 

Нагадаємо, «Восток SOS» допомагає на лісових пожежах.

Як ми повідомляли раніше, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.

Підтримай ШоТам

Суспільство

У Львові створили мурал за шкільним ескізом (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Львові на стіні середньої загальноосвітньої школи №65 створили мурал у вигляді дівчини-України з прапором на обличчі і вінком на голові.

Про це повідомили у міськраді.

Над муралом працював художник-мураліст Андрій Буняк.

Ескіз до муралу створили львівські школярі у межах ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді». Зараз працюють над створенням ще одного муралу.

Читайте такожМочалки, що ростуть із землі. Як 50 насінин перетворилися на найбільшу в Україні ферму люфи та екобізнес

 У конкурсі змагалися львівські школи №15, 60, 65, 68 та 75. Темою проєкту стало національно-патріотичне виховання.

До роботи над ідеєю залучали школярів та вчителів мистецтва навчальних закладів, а також Центр дитячої та юнацької творчості Залізничного району.

Нагадаємо, у прифронтовій Авдіївці з’явився мурал українки в етнічному вбранні.

Усі фото: фейсбук-сторінка СЗШ 65.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Вінниці облаштували новий ігровий комплекс для дітей (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Вінниці завершили реалізацію проєкту, який торік переміг у конкурсі Бюджету громадських ініціатив. Йдеться про новий ігровий комплекс, де можна займатися воркаутом, є «шестигранник», гумові кулі і лави.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Автором проєкту з улаштування ігрового комплексу на вулиці Сергєєва-Ценського є Максим Ясюк.

На новому майданчику облаштували гумове покриття для безпеки. Є охочі можуть займатись на спортивно-гімнастичному комплексі.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

Для дітей встановили комплекс «шестигранник» з канатними конструкціями, п’ять гумових куль для тренування м’язів гомілки та ступні. Зробили огородження, поставили  лави, урни.

Нагадаємо, у громаді на Київщині відкрили новий парк.

Як ми повідомляли раніше, у Харкові відкрили перший в Україні парк-виставку просто неба.

Усі фото: vmr.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

В Україні з’явиться рідкісна монета «Хотинська битва» номіналом 5 грн

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Із 29 жовтня Нацбанк вводить в обіг пам’ятну монету «Хотинська битва» тиражем в 35 тисяч штук.

Про це повідомили у пресслужбі НБУ.

Нова монета буде номіналом у п’ять гривень.

На аверсі монети вгорі розміщено малий Державний Герб України, напис «Україна». По центру знаходиться композиція облоги Хотинського табору, фортеці, військ захисників, клуби диму, табір супротивників, а також написи: 5 гривень, рік карбування монети, логотип Банкнотно-монетного двору. Водночас на реверсі зображений гетьман Петро Сагайдачний і фігури воїнів.

Читайте такожНацбанк присвятив пам’ятну монету перекладачеві Агатангелу Кримському

У Нацбанку підкреслили, що монета є дійсним платіжним засобом.

Монета присвячена важливій події європейської історії першої половини XVII ст., яка фактично вирішила долю християнської цивілізації, – 400-річчю Хотинської епопеї, під час якої спільними зусиллями запорозько-польсько-литовського війська на молдавському кордоні було зупинено військо Османської імперії.

Що відомо про Хотинську битву?

У вересні 1621 року на полі бою зійшлися багатотисячна армія султана Османа ІІ, якій протистояло військо значно меншої чисельності. Османці сімнадцять разів штурмували козацькі позиції та близько десяти – позиції польсько-литовських сил. Роль запорозького війська на чолі з блискучим політичним діячем та полководцем Петром Конашевичем-Сагайдачним, який нав’язав противнику тактику нічної війни, була особливо значущою. Зважаючи на величезні втрати (армія Османа ІІ не дорахувалася близько 40 тисяч вояків), Османська імперія змушена була відмовитися від планів завоювання Європи та підписати Хотинський мирний договір.

Битва тривала з 2 вересня по 9 жовтня. В результаті битви Османська імперія відмовилася від планів розширення кордонів в Європі.

Читайте такожМальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати

Нагадаємо, Нацбанк увів в обіг монету «До 30-річчя незалежності України».

Усі фото: bank.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі