Суспільство
Чаї від пані Марії всього за 20 гривень: як допис допоміг бабусі з Києва розпродати трав’яні збори
Наприкінці квітня Альона Марченко вийшла з маршрутки поблизу метро Житомирська й побачила жінку, що продавала трав’яні чаї. Розкладені рівними рядочками пакетики привернули її увагу, тож Альона підійшла до саморобного прилавку. Так почалася ще одна добра історія допомоги через соцмережі. ШоТам розповідає деталі.
Просили купити й надіслати поштою
Альона родом із Шостки. Каже, у своєму рідному місті часто купувала трави у бабусь, та й сама збирала улюблений цвіт липи, тож розуміє, яка це праця.
«Я — цільова аудиторія, бо дуже люблю такі чаї. Підійшла й питаю, яка вартість. Виявилося, 20 гривень за пакетик. А це ж дуже мало! Взяла пʼять пакетиків і заплатила вдвічі більше», — поділилася Альона.
Жінка розуміла, що пані з чаєм стоїть тут не від хорошого життя, тож потребує коштів. Вона сфотографувала пані Марію і, поки їхала в метро, написала допис у Threads.
Каже, запостила й закрила соцмережу, а вже ввечері побачила, що її публікація «залетіла». Люди писали, що теж хотіли би придбати чай, дехто просив купити для них і надіслати поштою. Альона вирішила так підтримати працю жінки, тож іще кілька разів поверталася до пані Марії:
«Особливість у тому, що вона стоїть там дуже рано — з 6:30 ранку, і часом о 9 її вже немає. Тож купую такі чаї й для інших. Уже десь 10-20 запитів мала».
Альона дає не 20, а 30 гривень за пакетик, щоб більше підтримати пані Марію. Каже, та відмовляється від коштів просто так, тому жінка дає трішки більше й не бере решти:
«Я розумію, що стільки заготувати точно не 20 гривень коштує. В аптеках такі збори дорожчі за 100 гривень».
А що в асортименті пані Марії? Липа, меліса, ожина, малина, кульбаба, любисток, кропива, жасмин, цвіт глоду. Усі трави жінка збирає в Брусилівському районі. Вона вже й почала заготовлювати збір із сосни.
Тепер люди з усієї України купують у неї чаї
Альона каже, що про себе жінка розповіла небагато — соромиться, їй трохи незручно від такої уваги. Пані Марія знає, що люди з усієї України купують у неї чаї, і дуже вдячна.
«Вона каже, що буде за нас молитися. В неї аж сльози виступають. Чесно, вона не розуміє, як це взагалі можливо», — розказує покупчиня.
Користувачі Threads активно відгукнулися на допис — він має понад 43 тисячі переглядів і майже 2 тисячі вподобайок. Альона якось навіть зустріла дівчину з соцмережі біля прилавку пані Марії.
«А давайте, може, якусь доставку в інші міста організуємо й допоможемо все продати?)», «А сюди не плакати прийшла. Я би також купила. А як можна придбати?», «Тредс, я тебе обожнюю. Люди з великим серцем, живіть вічно ❤️🩹🙏» — реагували користувачі Threads.
Завдяки розголосу частину чаїв уже розкупили.
«У магазинах можна знайти й 150 варіантів чаїв на різний смак. Але тут я дотримуюся принципу “свій до свого по своє” — мені цінно підтримати наших людей і зробити оборот коштів усередині країни», — наголошує Альона.
Жінка час від часу їздить до пані Марії, тож приймає «замовлення» — можна написати їй в особисті повідомлення або залишити коментар у Threads. А якщо теж буваєте на Житомирській, підходьте до прилавку й обирайте собі добрий чай.
Суспільство
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
Олена Прудка працює в медичній сфері майже 30 років. Починала свій шлях у професії як медсестра, а останні сім років займається фізичною реабілітацією. Під час повномасштабної війни фахівчині запропонували відкрити й очолити центр хребта RESPINE у Броварах.
Олена відразу взяла на роботу двох жінок з інвалідністю на посади адміністраторки та медсестри, а держава відшкодувала їй кошти за меблі та техніку для працівниць.
Інвалідність не завжди є помітною ззовні
Понад два роки тому я стала підприємицею, адже відкрила новий центр хребта в рідному містечку та наймала людей на роботу.
Тоді я вирішила, що гарним стартом для центру буде грантова підтримка — держава саме виділяла 250 тисяч гривень на розвиток власної справи. Завдяки цим коштам вдалося закупити необхідне обладнання, зокрема якісний апарат для фізіотерапії.
Апарат для фізіотерапії, який закупили за грантові кошти. Фото надала Олена Прудка
Саме тоді до мене на роботу прийшла на посаду адміністраторки Марина Юр. Вона з дитинства має проблеми з серцем, і через це їй призначили ІІ групу інвалідності.
Як у випадку Марини, інвалідність не завжди помітна ззовні. Це не обов’язково відсутність кінцівок, втрата зору чи пересування на кріслі колісному. Окрім Марини, донедавна в центрі також працювала медсестра, в якої є інвалідність через онкологію кишківника, проте ця жінка вже вийшла на пенсію.
Читайте також: Запитали думку жителів і подалися на грант: в Оржицькій громаді відкрили відділення для реабілітації
Держава виділила по 70 тисяч гривень для кожної працівниці
Оскільки обидві жінки мають інвалідність, працівники місцевого центру зайнятості порадили мені подати заявку на програму «Державна компенсація за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю». Рік тому я звернулася за компенсацією, і держава виділила майже по 70 тисяч гривень для кожної з них.
Працівники центру зайнятості в Броварах також допомогли мені з оформленням цього запиту. Я зібрала пакет документів, надала чеки за меблі й обладнання, а потім мені повернули їхню вартість. Проте підприємці можуть подати заявку також самостійно — через «Дію».
Для адміністраторки ми закупили нові світильники для кращого освітлення робочого столу, зручне крісло, комп’ютер, принтер, планшет і телефон. Спеціальної техніки через свою групу інвалідності Марина не потребувала.
Робоче місце адміністраторки центру хребта Марини Юр. Фото надала Олена Прудка
А от для нашої медсестри фізіотерапії, завдяки державній компенсації, ми придбали спеціальну медичну кушетку, яку можна регулювати за висотою та опускати автоматично. У жінки були накладені шви на животі, тож їй було складно нахилятися до пацієнтів — і ця кушетка дуже допомагала в роботі.
Медична кушетка з регулюванням для медсестри з інвалідністю. Фото надала Олена Прудка
Вона просто натискала кнопку, і ліжко регулювалося під кожного пацієнта. Також ми придбали для неї зручне крісло та комп’ютер для роботи.
Читайте також: Щоб люди не відчували бар’єрів. Активістка з Донеччини створила реабілітаційний центр на Франківщині
Можна зекономити й отримати краще обладнання
Про інвалідність своїх працівниць я дізналася вже після їхнього працевлаштування, проте для мене це не мало значення, — я не вважаю інвалідність перепоною для роботи. Ми живемо в такий час, коли це не є проблемою.
Олена Прудка під час занять з фізіотерапії з пацієнтом. Фото надала Олена Прудка
Деякі роботодавці можуть хвилюватися, що якщо брати на роботу людей з інвалідністю, то доведеться займатися паперовою тяганиною й оформлювати багато документів, а також витрачати додаткові кошти, аби облаштувати робоче місце для таких працівників.
Та подати заявку можна через «Дію». Разом із заявкою треба додати:
- дані про людину з інвалідністю;
- копії документів, що підтверджують її працевлаштування та групу, а також купівлю обладнання для її роботи.
Після її схвалення кошти приходять на рахунок протягом п’яти днів. Це вдала можливість зекономити й отримати нове обладнання для своєї справи.
Інклюзивність — це про гідність та повагу
Досвід Олени доводить: інвалідність не є перешкодою для професійної реалізації та тягарем для роботодавця — це не про обмеження, а про можливості. Бізнес може отримати від держави реальну підтримку — як фінансову, так і організаційну, головне — знайти фахових працівників.
Облаштування робочих місць з урахуванням потреб конкретної людини не завжди потребує великих витрат, але може суттєво вплинути на ефективність роботи та атмосферу в колективі. А державна компенсація допомагає заощадити, і водночас підвищити якість обладнання.
Приклад Олени — ще одне свідчення того, що інклюзивність — це про гідність, повагу та незалежність. Це шлях до сильнішого, людянішого суспільства, у якому кожен і кожна має право на роботу та розвиток.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
У столиці почали розробляти нові правила розміщення реклами в громадському транспорті. Це перший етап комплексної реформи, яку впровадять у київському метро, автобусах, тролейбусах тощо.
Про це повідомили в Управлінні з питань реклами КМДА.
У нових правилах визначать:
- типи реклами, яку дозволятимуть встановлювати в транспорті;
- вимоги до таких конструкцій;
- місця, де реклама може або не може розміщуватися.
Читайте також: У Києві відбулися найбільші кінологічні змагання під егідою ГУР (ФОТО)
«Київ давно потребує таких правил. Наразі у столиці немає єдиного нормативного документа, що врегульовує розміщення реклами в громадському транспорті, особливо в метро. А це простір, де важливе все: безпека, естетика, інформаційна гігієна», − розповіла начальниця Управління з питань реклами КМДА Оксана Поліщук.
Пізніше у реформі розроблять схеми розміщення реклами — перелік дозволених місць для рекламної продукції. За словами Оксани Поліщук, нові правила − це продовження реформи зовнішньої реклами, яку місто вже реалізувало.
Нагадуємо, що українські заклади долучилися до кампанії, щоб нагадати про захисників з «Азовсталі» (ФОТО).
Фото обкладинки: з оголошень про розміщення реклами в метро Києва
Український Червоний Хрест за підтримки Австрійського осередку запускає пілотний проєкт — послугу соціального таксі. Ініціативу тестуватимуть у Львівській, Закарпатській, Чернівецькій та Чернігівській областях.
Про це повідомила пресслужба Українського Червоного Хреста.
Робота бригад соцтаксі
Послугою передбачили:
- допомогу волонтерів у транспортуванні людини з дому до автомобіля (швидкої допомоги) за допомогою крісла колісного або нош;
- супровід до медзакладу для проходження планових обстежень чи процедур;
- повернення додому після завершення візиту.
Читайте також: Робот евакуював пораненого бійця: «Хартія» провела успішну місію на передовій (ВІДЕО)
«Послуга буде доступна для людей, які потребують медичних обстежень поза межами дому, мають тимчасові порушення мобільності, зокрема переломи, або фізично не можуть самостійно пересуватись містом», — розповів в.о. керівника Департаменту охорони здоров’я Українського Червоного Хреста Олександр Бабенко.
Також працівники гуманітарної організації зазначили, що після аналізу проєкту у чотирьох областях послугу можуть масштабувати в інших регіонах України.
Нагадуємо, що військовий розробив ноші, на яких удвічі швидше можна евакуювати поранених.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Українського Червоного Хреста
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...