Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Book Friends: як українські видавництва колаборуються під час кризи

Опубліковано

Book Friends

Прогресивні українські видавництва колаборуються під час кризи. Це досить свіжий для України тренд, свідоцтво тієї адаптивності, яка сьогодні вкрай необхідна бізнесу та суспільству в цілому, щоб пережити складні часи. Вихідними відбулася зустріч CEO двох видавниць з читацьким ком’юніті у діджитальному форматі.

Ініціаторка зустрічі – Анна Похлебаєва (Артбукс). Її гостя – Юлія Орлова (Vivat). Співрозмовниці торкалися максимально відвертих тем. І ця прозорість – ключовий позитивний індикатор готовності особистостей індустрії до співпраці заради розвитку та популяризації книги в Україні.

Тож, якщо Ви не потрапили до ефіру – поринайте у Live-нотатки Insta-зустрічі Юлії Орлової та Анни Похлебаєвої у форматі «Book Friends #10». Говорили про книги та життя, про маркетинг та цифрові формати, гендерність, вдячність, видавничу спільноту та ще про безліч тем. 

«Є книжки, до яких українське суспільство ще не готове»

Юлія Орлова, Vivat : “Є багато цікавих книг, які ми не видаємо, тому що читачі до них доки не готові. Наприклад, ми видали книгу Рупі Каур “Молоко і мед”. Ми одразу розуміли, що ця книга не матиме попиту, але ця книга з категорії “потрібно видати”. А бували ситуації, коли ми видавали книгу за внутрішнім поривом, тому що вважали, що так правильно, і вона досить несподівано «заходила» читачу і мала попит…

Мене бентежить, що іноді слова “ви бізнесмени, маркетологи” звучать як докір на нашу адресу. Дивно було б, якби я сказала – та ні, ну що ви! Ми не такі (сміється). Але, з іншого боку, скільки б ми не прораховували, як відповідально не підходили б до вибору літератури, але ніколи не передбачиш – «зайде» книга або ні. Я спілкувалася з масою великих видавців за кордоном – і мені, наприклад, досі незрозумілий успіх “50 відтінків сірого”.

В кожному видавництві є хіти, є середня маса, а є позиції, які за умов однаково активних способів просування чомусь не приймаються читачем. У нас так само. Проте ми намагаємося, щоб кількість «хітів», переважала”.

Анна Похлебаєва, Артбукс

«Ми також зіткнулися з несподіваною ситуацією, коли своїм коштом надрукували 5000  книг про коронавірус. Така сума зараз в жодному видавництві не зайва, а в маленькому – тим більше, оскільки у нас йде рахунок не на мільйони, а на тисячі. Ми поширюємо цю книгу з кожним замовленням. Це був наш вибір – видати і дарувати цю книгу читачеві. Україна стала першою країною, в якій її вирішили надрукувати, а не просто викласти в онлайн. Ми бачили, що у Великобританії 1 млн завантажень за 2 тижні. В Instagram книга мала безліч гарних відгуків. А ось в нашому Facebook – товаристві з’явилися питання: чому ви випустили книгу з цієї теми, а не «про грип, рак» і так далі? Ці питання поставили мене у ступор. Ми чекали вдячності, тому що ні у кого не попросили грошей, а отримали таку несподівану реакцію І, Ви знаєте, я з вами абсолютно згодна з тим, що наше суспільство морально ще не готове до таких книг».

«Видавництво повинне йти за читачем, чи пропонувати нові теми на «подумати»?

Юлія Орлова, Vivat

«У нас була книга про те, як правильно проживати з тяжкохворими їх останні дні. Тобто – це книга про смерть. Я її прочитала, вважаю, що вона дуже важлива і потрібна людям. Вона не лише про онкохворих, вона торкається будь-яких термінальних стадій. Але ця книга у нас абсолютно не має попиту. І це не питання вартості, справа в тому, що на цю тему в Україні ще не готові говорити. І тут виникає питання – і на це питання у мене доки немає відповіді – ми, як видавці, повинні упереджати запити наших читачів, або ми, як видавці, повинні пропонувати нашим читачам різні теми на “подумати”, розвивати читача?»

Анна Похлебаєва, Артбукс

«Так, з новими незвичними темами читачі теж ростуть. Це якраз питання до того – видавництво – це місія або бізнес? І ми виховуємо смак читача або читач виховує нас?»

Юлія Орлова, Vivat

«Для себе ми визначили деяку пропорцію. Близько 10 % книг ми випускаємо, тому що вважаємо, що в нашому видавництві ці книги мають бути. Це ті книги, які, як ми заздалегідь розуміємо, не принесуть фінансового успіху. Вони продаються нижче за їхню розрахункову вартість, але мені здається, що ці книги повинні жити. Бізнес видавництва сьогодні влаштований таким чином, що я, як директор, маю можливість погоджувати свої дії з власником і дозволити собі це».

«Зараз – час вдячності»

Юлія Орлова, Vivat

«Ви торкнулися теми такого “читерства”, воно існує, і треба привчити себе не реагувати на нього. Я доки в процесі. Ми видали 14 млн книг за 7 років. 40 мільйонів людей живе в Україні. Це означає, що практично у кожного третього українця є книга нашого видавництва. Це при тому, що ми не видаємо підручники, не видаємо книги, обов’язкові до купівлі. Абсолютно трейдовий бізнес. Хочеш – купуй, голосуй своєю гривною за книгу, хочеш – не купуй. По суті, читач голосує своїми грошима.

Мені здається, що видавництво Vivat зробило свій внесок в культуру України, у формування книжкової спільноти. Але, варто обмовитися в інтерв’ю, висловитися якось неоднозначно – і все те, що ти хорошого зробив, вмить нівелюється, роздувається якась така бульба … і мене дуже засмучує бажання деяких людей поширювати негатив.

Анна Похлебаєва, Артбукс

Так, зараз ми навіть зі своїми співробітниками під час колективних бесід у Zoom, з родиною, домовилися про терпимість. Бо коли бізнес у кризі, вдома діти у віці 2,7 та 8,5 років, яким потрібний простір та активність – інакше – ніяк.

Зараз – час вдячності. Ми зробили окремий пост – просто поставте лайк вашому улюбленому видавництву та краще напишіть позитивний відгук, ніж виливайте бруд, тому що зараз працювати і видавати книги вкрай складно, особливо маленьким видавництвам.

«Видавці – друзі чи конкуренти?»

Юлія Орлова, Vivat

Я дуже люблю конкурентів. Це абсолютно практична любов. У гонці за лідера ти завжди показуєш кращий час. Тому чим крутіші наші конкуренти, тим кращими стаємо й ми. Мені подобається спостерігати за розвитком видавництв. Говорю собі, що я б і цю книжку хотіла в себе у видавничому плані мати, і ось цю… І в мене у бібліотеці багато книг, які я купую в інших видавництв, хоча могла б використати своє становище і ще на етапі продажу авторських прав викупити ці права. Тому я дуже люблю спілкуватися і дуже Вам вдячна за цей діалог, тому що мені здається, що видавці між собою зовсім не спілкуються і, наскільки я знаю – Ви перша, хто подібне організувала. Це геніальна ідея – створювати таку спільноту всередині видавничого бізнесу, в якому слухачі можуть поспілкуватися, з’ясувати, які проблем можуть бути всередині. І, ви знаєте, мені дуже хочеться максимально чесно відповідати на Ваші питання, незважаючи на фльор Instagram.

Анна Похлебаєва, Артбукс

Дякую за Ваші слова. Знаєте, із ким би ми не провели інтерв’ю, ми все добре розуміємо, що це – підтримка один одного. І мені дуже хочеться, щоб наші передплатники познайомилися з вашим видавництвом, вашими книгами, підписалися на ваш профіль, щоб ви розповіли про себе, тому що виявляється, що багато хто купує книгу і навіть не знає, яке це видавництво. А потім вже дома роздивляється і відмічає, що так, є видавництво Vivat, є Артбукс.

«Книжкові новинки у карантин»

Юлія Орлова, Vivat

В нас за 2 місяці вийшло близько 35 книг, але це не «карантинні» книги як такі. Ми їх здавали у друк на початку лютого і  отримали вже під час карантину. У квітні ми не здали жодної книги і тільки зараз – у травні, – плануємо здати в друк вісім.

Анна Похлебаєва, Артбукс

А нас називають психами. Ми за квітень видали 3 книги, одна з них – книга «Коронавірус». Знову ж таки, в нас були книги, які мі друкували в Польщі, тому що це co-edition. І ми повинні були їх забрати. І дві книги, які мі сьогодні отримали з друкарні, ми їх чекали – це “Хроніки Вудсфорту” і “Майнкрафт”. Ми дуже щасливі, що нам наш син підказав купити ці ліцензії і ми прислухалися. Але іноді це – лотерейний білет.

Юлія Орлова, Vivat

Тут ви витягнули абсолютно виграшний лотерейний білет з “Майнкрафтом”.

Анна Похлебаєва, Артбукс

Так, і я бачу, що ігрові книги “Майнкрафт” продовжують продаватися, і ми ексклюзивні представники “Майнкрафту”. І я часто думаю про інші невеликі видавництва, як вони вистоять в цю кризу. У нас хоча б “Майнкрафт” продається. У декого зараз взагалі практично немає продажів. Не можу не думати про це, тому що, повторюся, зараз час взаємопідтримки, терпимості й доброти.

«Правила жіночого бізнесу»

Юлія Орлова, Vivat

Я не згодна з думкою, що видавничий бізнес в Україні є жіночим. Чоловіків-видавців значно більше. Що ж до «трьох правил жіночого видавничого бізнесу» – я їх не знаю. Я не ділю бізнес на жіночий і чоловічий. Мені здається, що жінки спокійніші та конкуренція між нами не настільки яскрава. Моя, і, мені здається, що і Ваша, стратегія, така – домовлятися, дружити, розповідати щось, ділитися. І мені здається, що це абсолютно правильно. Днями я писала статтю про Маркетинг 4.0., і в цій моделі стрижневими є поняття ком’юніті та коллаборації. Це майбутнє бізнесу. Конкурентна стратегія втрачає свій сенс. Для мене дуже важливо, що ми разом з Вами зараз спілкуємося. Бо так у нашому суспільстві склалося, що чоловік чоловіку зі значно більшим задоволенням і бажанням допоможе, ніж жінка жінці.

Не пам’ятаю, де це почула, але я згодна з фразою про те, що “тільки жінка з великим серцем і правильним розумним підходом до життя може допомогти своїй подрузі, витягнути її з якоїсь ситуації й поставити її інтереси поперед своїми. У чоловіків, мені здається, це легше відбувається. Мені не дуже подобаються ці гендерні штуки: «жіноча дружба» – «чоловіча дружба». Вже щодо питань з жіночої логіки ми перемогли. Тому я дуже люблю жіночі коллаборації, коли жінки можуть спокійно спілкуватися, радитися, допомагати одна одній, і це нормально!

Суспільство

Українець виконав неймовірний трюк і встановив національний рекорд (ВІДЕО)

Опубліковано

Український паркурник Олександр Тітаренко виконав трюк Tunnel flip, перестрибнувши з одного автовозу на інший на понад 5 метрів. Такого ще ніхто в світі не робив.

Про це пише redbull.

Стрибок у цифрах

  • Швидкість автовозів – 20-25 км/год
  • Відстань від одного автовоза до іншого – 3.5 м
  • Загальна відстань стрибка (відрив – приземлення) – 5.2 м

‎Спочатку Олександр планував зробити стандартний tunnel flip з однієї платформи на іншу, але на максимальній відстані. Потім виникла ідея з автобусами, та врешті-решт їх замінили великі вантажівки.

Читайте такожЗапускаєте стартап? Чотири простих запитання, відповіді на які допоможуть проєкту злетіти

За словами Олександра, в такого результату немає ніякої магії: усе визначає психологія та те, скільки часу ти приділяєш улюбленій справі.

«Звичайно, я люблю брати участь у змаганнях, та для мене головне — участь, хоча я й націлений на перемогу. Але якщо я програю, це нормально. Мені важливо, аби мій рівень зростав. Чим більше ти займаєшся, тим важче добиватися нових результатів, наприклад, підвищити стрибок навіть на сантиметр».

Читайте також: Медреформа на Одещині. Як у місті створили хаб для сімейних лікарів

Аби прокачувати майстерність, Тітаренко витрачає багато часу: в середньому проводить 5-6 тренувань на тиждень. Але така завзятість приносить задоволення, якщо займаєшся улюбленою справою.

Рекорд офіційно зафіксовано Книгою Рекордів України.

Нагадаємо, український паркурник показав дивовижні трюки.

Як ми повідомляли раніше, 12-річний киянин опанував 10 музичних інструментів і встановив рекорд.

Усі фото: redbull.com.

Читати далі

Суспільство

Центральний автовокзал Києва модернізують і побудують готель

Опубліковано

У Києві планують модернізувати Центральний автовокзал та інші вокзали столиці. Цим займеться ТОВ “Бастіон-груп”, яке викупило ДП “Київпассервіс” в травні 2020 року, повідомляє Економічна правда.

За словами директора по маркетингу підприємства Дмитра Ожигова, першим в черзі на модернізацію стоїть Центральний автовокзал Києва.

“Вже отримані всі юридичні дозволи і документи на модернізацію Центрального автовокзалу Києва, готовий його план і дизайн, які будуть представлені найближчим часом”, – повідомив Ожигов.

Що зміниться?

Приватний інвестор планує створити міжнародний транспортний хаб на базі Центрального автовокзалу Києва.У новому автовокзалі планується розмістити фуд-корти, інформаційні табло по всій території автовокзалу, зони відпочинку, а також медичний кабінет для допомоги пасажирам і проходження водіями автобусів передрейсового огляду.

Читайте також: У Києві побудують два нових автовокзали

У новому проекті автовокзалу враховані всі вимоги щодо використання інфраструктури пасажирами з обмеженими можливостями.

Надалі передбачається будівництво сучасного готелю для очікування рейсів або ночівлі на території автовокзалу.

В “Київпассервіс” підкреслили, що в даний час більше 70% всіх міжобласних, міжміських, міжнародних автобусних перевезень – нелегальні.

На думку Ожигова, майбутнє автоперевезень – за сучасними автовокзалами, де є кондиціювання, зручні зони відпочинку, кімнати для матері і дитини, і звідки відправляються перевірені транспортні засоби.

При цьому нелегальні парковки з відсутністю будь-яких умов для очікування, “більше нагадують середньовічні базари”, повинні відійти в минуле.

Фото: cfts.org.ua

Читати далі

Суспільство

Закинуту територію на Дніпропетровщині перетворюють на комфортний сквер (ФОТО)

Опубліковано

У селищі Покровське на Дніпропетровщині замість кущів та розбитого асфальту з’явиться місце для комфортного відпочинку. Тут розпочали реконструювати паркову зону, повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

«Незабаром старий сквер, що розташований біля місцевого центру дозвілля, перетвориться на улюблене місце відпочинку мешканців Покровського району», – розповів заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитро Стороженко.

Яким буде сквер?

Підрядники вже розпочали підготовчі роботи. За проєктом, старе асфальтове покриття замінять тротуарною плиткою, облаштують пішохідні доріжки та алеї. Встановлять альтанку, клумби з квітами, а також лавки, урни й стійки для велотранспорту. А ще – обладнають дитячий ігровий майданчик та воркаут-зону.

Читайте також: У Києві завершують капремонт парку «Радунка»

Загальна площа скверу – близько 0,8 га. На благоустрій паркової зони у селищі Покровське з обласного бюджету виділили майже 14 млн грн.

Фото: adm.dp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Короткометражку української режисерки відібрали до одного з найкращих міжнародних кінофестивалів

Опубліковано

Короткометражний ігровий дебют режисерки Єлизавети Сміт Solitude відібрали до офіційної конкурсної програми Raindance Film Festival, який відбудеться офлайн із 28 жовтня до 7 листопада. Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

Стрічка Solitude є однією із п’яти картин, відібраних з усіх короткометражних стрічок фестивалю до номінації Best Short of the Festival.

Що відомо про фестиваль?

Raindance Film Festival є найбільшим незалежним кінофестивалем у Великій Британії та входить до 50-ти найкращих міжнародних кінофестивалів за версією журналу Variety.

Додатковою перевагою участі у Raindance Film Festival є те, що відібрані на конкурс короткометражні фільми будуть кваліфіковані на престижні світові премії “Оскар” і BAFTA й можуть отримати шанс поборотися за ці найпрестижніші нагороди.

Про що фільм?

Короткометражний фільм Solitude створений кінокомпанією TABOR Production за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Зйомки фільму відбувалися в Одесі 2017 року.

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.