В Україні запрацює BlaBlaBus: подробиці

Василь Ніколаєнко створив екологічну лампу-конструктора Flampic. Вона може не тільки прикрасити інтер’єр, а бути вашим собачкою чи котиком. 

Знайомтесь! Це Flampic – дерев’яна лампа-конструктор. Може бути собачкою, котиком чи жирафом.

 Василь Ніколаєнко створив Флампіка в коридорі орендованої квартири. Любив працювати з деревом і майстрував подарунки друзям. 

“Я відчув якийсь екстаз. Наче винайшов космічну ракету, а не просто дерев’яну лампу!” – каже Василь Ніколаєнко.

Читайте також: Як веган виростив плантацію батату на 5 га (ВІДЕО)

Тепер у Василя є окрема майстерня у Києві. Лампи роблять з вільхи, дуба, ясеня чи фанери.

“Є різні розміри, а вартість – від 1590 грн. Конструкція проста, зібрати може і дитина.

“Хочеться, щоб наші лампи приносили не тільки світло в дім, але і міняли самих людей, несли тепло і світло в їхнє життя”, – каже Василь.

А ще у Flampic роблять підставки для гаджетів і зубних щіток.

Андрій та Марина – професійні танцюристи. Гастролювали у Китаї, аж доки Марина не травмувалася. Завдяки цій травмі вони заснували бізнес.

 “Якби Маринка не травмувалася у Китаї, не було б ніякого бренду”– говорить Андрій.

Нині у спортивних костюмах Impact ходять усі тренери Вінниці. Та замовляють модники по всій Україні 

“Я не могла танцювати, тож сиділа вдома у Китаї та цілими днями шила одяг” – згадує Марина.

Так зрозуміла, що хоче повернутися в Калинівку та шити. Бо стильних речей для танцюристів у Вінниці не було.

“Вивезли лише швейних машинок з Китаю 110 кілограмів” – говорить Андрій. Першу рекламу їм зробила кума – тренерка у спортзалі Вінниці.

 “До нас приходили всі тренери і просили й собі такий костюм, як у куми” – каже Андрій.

Тепер яскраві костюми розкуповують по всій Україні.

Маріанна Ахрарова стала першою в Україні акторкою із синдромом Дауна, фільм з якою придбала НВО. Ця “сонячна” дівчина – одна з головних героїнь стрічки  “Історія Лізи”. Це драма про кохання двох пар, одна з яких мала синдром Дауна і довгий час жила в інтернаті. 

Про українську акторку із синдромом Дауна дізнався весь світ. Маріанна Ахрарова – одна з головних героїнь стрічки “Історія Лізи”.  Права на показ фільму купила американська HBO. На вигляд Маріанна наче підліток, хоч їй вже 34 роки. 

“У пологовому запропонували відмовитись від дитини. Але такого не було і в думках”, – розповідає Тетяна Ахрарова, мама.

Мар’яна з дитинства була активною, але кінозіркою стала випадково. Режисеру фільму Олександру Жовні про неї розповіли у спецшколі.

 “Він спілкувався з нею наодинці, а за чверть години вийшов і сказав, що саме її шукав”, – пригадує мама Тетяна.

Читайте також: Українка із синдромом Дауна створює унікальні хустини (ВІДЕО)

Дівчина вивчила всі репліки напам’ять і на зйомках дуже старалась. А на гонорар за фільм придбала вишиванку і прикраси.

Нині займається спортом, малює і ходить у театральну студію. Мріє про нову роль у кіно та стати швачкою.

Найпопулярніший у світі шолом PAPR для захисту медиків зібрали хлопці з Гараж.хабу. Він має не лише фільтр та витяжку, але і датчики стану фільтру. Щойно той закінчує свою дію – шолом подає сигнал та рятує життя. 

Його можна заряджати, всередині комфортна для лікаря температура. Вартість американського – 1000 доларів. Собівартість харківського шолому – 1200 грн.

Промислово в Україні їх до цього ніхто не виробляв. Коштом волонтерів такі маски вже на тестуванні у лікарнях. Проте їхніх сил недостатньо – тож вони шукають допомогу. Якщо можете допомогти хоч з одним процесом – зв’яжіться з хлопцями.

Розробники: гараж хаб

Подробиці: https://yak.today/…/papr-shcho-tse-take-i-navishcho-my-pro…/Контакти: Roman Vydro

До старту першого етапу медреформи сімейний лікар Дмитро Чорновол працював в селі Карпівка і заробляв 3-5 тисяч гривень на місяць. Зараз він працює в тому ж селі, в тій же амбулаторії, але має штат з трьох людей і отримує чи не вчетверо більше. Про це йдеться у матеріалі Як працює медреформа на Дніпропетровщині? Сільський лікар заробляє близько 20 тисяч гривень на місяць на ШоТам.

Він перший на Дніпропетровщині став лікарем-ФОПом. До рішення укласти договір з Національною службою здоров’я працював у Карпівській сільській амбулаторії — спочатку сімейним лікарем, потім завідувачем. Сьогодні до нього за консультацією приїздять люди з сусідніх областей, а він збирається відкрити ще один кабінет — в Кривому Розі, що сусідить з Широківським районом.

“Перший кредит взяв в розмірі 50-60 тисяч гривень — на обладнання і медикаменти. Залазити в боргову яму не хотілося, але, як-то кажуть, хто не ризикує, той не п’є шампанського”, – розповів Дмитро Чорновол.

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

У міжгірському районі Закарпаття лісівники облаштували біля єдиного в Україні мінерального гейзера бесідки, кафе, зробили озеро та запустили в нього рибу.

Про це повідомили у пресслужбі Закарпатського облуправління лісового та мисливського господарства.

“В урочищі Петровець на Міжгірщині є єдиний в Україні мінеральний гейзер. Розташований він на території Міжгірського та Верхньогірського держлісгоспів. Цьогоріч лісівники встановили біля мінерального гейзера бесідки, кафе, зробили озеро та запустили в нього рибу”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, вода, яку викидає гейзер, солона, із вмістом заліза, що видно за червоно-помаранчевим забарвленням каміння.

Читайте також: Сонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

Місцеві жителі переказують, що свого часу за гейзером в Петровці місцеві звіряли годинник, поки його не “вмістили“ в трубу.

“Нині природна пам’ятка з періодичністю майже кожні 2 години (залежить від різних обставин та пори року) впродовж приблизно 10 хвилин вибиває іскристий фонтан заввишки 4-6 метрів”, – повідомляють в Закарпатському ОУЛМГ.

За їхніми даними, вода з гейзера має лікувальний ефект, допомагає при різноманітних захворюваннях кишково-шлункового тракту.

Читайте також: Причина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю

Раніше попити води до джерела спускалися навіть олені. Закарпатські лісівники зазначають, що схожий геотермальний об’єкт є у словацьких Герлянах, і в 2002-му його додали до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та природних пам’яток Словаччини.

Спостерігати за гейзером на Міжгірщину щороку приїжджають тисячі туристів.

Крім того, у Міжгірському районі розташовані декілька родовищ вуглекислих мінеральних вод, зокрема Соймівське, Келечинське, Верхньобистрянське. Кількість мінеральної води в цих родовищах обчислюється мільйонами тонн.

Нагадаємо, єдиний в Україні закарпатський гейзер вабить тисячі туристів.

Окрім того, на Закарпатті є чимало місць, досі незнаних для мандрівників. Зокрема топ-10 затишних сіл Закарпаття, про які не знають туристи.

Усі фото: facebook.com/zakarpatskilisivniki